Есе описує розвиток українського кіно 1990-х років після здобуття незалежності, коли кінематографісти зосередилися на відновленні історичної справедливості, розкритті трагічних подій минулого та звільненні від радянських стереотипів. У цей період активно розвивалося ігрове та неігрове кіно, з'являлися фільми про репресії, Голодомор, Чорнобильську катастрофу та інші важливі теми української історії. Режисери почали екранізувати заборонені раніше твори, а також шукати нові жанри та спонсорів, що сприяло розмаїттю фільмів, які відображали соціальні та культурні зміни

















