Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
PRO-акаунт на «Всеосвіті» як інструмент саморозвитку та професійної самореалізації
»
Взяти участь Всі події

Есе "Творча спадщина Т.Шевченка"

Українська література

Для кого: 10 Клас

10.09.2019

2660

9

0

Опис документу:
Творчість Т. Г. Шевченка ‒ це актуальне, вічно живе явище, яке буде жити у свідомості українського народу та зберігати в собі ті ідеали, для яких жив і за які боровся великий поет. Його творча спадщина – це не історія літератури, а, насамперед, звернення до душі, до сумління кожного. Це ті національні цінності, які залишатимуться загальнолюдськими і незмінними незважаючи ні на що.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Творча спадщина Кобзаря

Творча спадщина великої, єдиної, багатонаціональної культури зберігає загальнолюдські цінності геніїв, які становлять неоціненний скарб різних народів світу. Загальнолюдськими та національними цінностями, як ніколи живими сьогодні, є ідеї творчості Т. Г. Шевченка. Нині ми вивчаємо своє минуле і пишаємось, що був у нас великий патріот і пророк, який побачив вільну і незалежну Україну ще 200 років тому.

«Шевченко був і залишається центральною духовною постаттю нашої історії та культури», – так зазначав О. Гончар, і його слова були, є і будуть актуальними. Т. Г. Шевченко є одним із тих особистостей, що зробили український народ відомим. Він увійшов у світову літературу, зайнявши у ній почесне місце і довівши, що українці заслуговують називатися нацією.

Творчість Тараса Шевченка багатогранна й невичерпна, вона відобразила в собі всі сторони життя української нації в різних часових пластах. Його прекрасні поеми «Причинна», «Катерина», «Наймичка», «Марія» зображують надзвичайно виразні й глибокі жіночі типи, українських жінок — закоханих і щасливих, зневажених і гордих, жінок-покриток і жінок-матерів, ладних віддати своє життя заради дитини. Образ жінки в поезії Т. Шевченка опоетизований, він є символом самої України, прекрасної й сумної Батьківщини Великого Кобзаря, яка дала йому непересічний талант, та не дала долі, так само як не могла дати долі своїй дитині покритка Катерина. Узагалі, до жінки-матері поет ставиться з любов’ю і повагою. І, можливо, жодному поетові після нього не вдавалося створити такі глибокі й правдиві у своїй простоті жіночі образи.

Громадянська лірика Шевченка, зокрема його твори «Заповіт», «І мертвим, і живим…», «Сон», «Кавказ», відображає його позицію стосовно пануючих класів та простого народу, намагання відтворити у своїй творчості страждання пригнобленого селянства, його прагнення до волі й правди. Поет усією душею вболіває за свою Батьківщину та її народ, який у цьому «раї на землі» живе зовсім не райським життям.

Витоки могутнього таланту Шевченка, звичайно, слід шукати в духовному житті українського народу — в його етносі, думах, героїчних і ліричних піснях. Але Шевченко не є таким собі канонізованим, спрощеним поетом з народу, простаком-селянином. Навряд чи він піднявся б до рівня найосвіченіших людей свого часу, у товариство яких увійшов з часом, якби не отримав належної освіти, не став справді інтелігентною людиною. Отже, Шевченко став не просто символом народного поета, але й символом сили потягу простої української людини до навчання, до опанування мистецтвом, світовою літературою.

Шевченко є для нас образом людини-правдошукача, людини творчої, непересічної у своєму поетичному й малярському таланті, людини настійливої в досягненні своєї мети, справжнього патріота, поета, який кожен свій поетичний рядок-думу спрямовував до рідної землі, рідного українського читача. Це є справжнім прикладом для прийдешніх поколінь, прикладом вірного служіння своїй Батьківщині.

Твори Кобзаря перекладені багатьма мовами народів світу. Величезний вплив мала його творчість на розвиток культури західного та південного слов’янства. Поезії Шевченка дали високу оцінку у своїх творах І.Тургенєв, М. Некрасов, Л. Толстой, М. Добролюбов. «Кобзар» знайшов свого читача не лише в більшості країн Європи, але й далеко за її межами — в США, Канаді, Індії, Китаї, Японії, у багатьох інших країнах світу.

Важко знайти іншу людину, творчість якої відображала національну ідею так, як це зробив Шевченко для українців. Його шлях як поета був постійним підтвердженням боротьби за найвизначніші загальнолюдські цінності ‒ ідею національного визволення українського народу. Загальнолюдське значення поезії Шевченка також є в тому в тому, що вона дала українському народу розуміння його долі, потреб і завдань перед обличчям майбутнього ‒ з погляду загальнолюдської історії та боротьби, з висоти найпередовіших ідеалів і уявлень свого часу. Давши людству краще з українського, він водночас дав Україні краще із уселюдського.

Отже, творчість Т. Г. Шевченка ‒ це актуальне, вічно живе явище, яке буде жити у свідомості українського народу та зберігати в собі ті ідеали, для яких жив і за які боровся великий поет. Його творча спадщина – це не історія літератури, а, насамперед, звернення до душі, до сумління кожного. Це ті національні цінності, які залишатимуться загальнолюдськими і незмінними незважаючи ні на що.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.