Есе на тему «Де не є добро, а вдома краще»
На жаль, як ми всі знаємо, в нашій країні відбуваються бойові дії, через що багато українців були вимушені покинути Батьківщину. Більшість з них поїхали до держав, які підтримують Україну, надають волонтерську допомогу та приймають біженців.
Майже кожний українець може похвалитися гарним прийомом з боку волонтерів та взагалі народів інших країн. Але, незважаючи на гостинність та комфортні умови, все одно вдома завжди краще. Ніщо не може переплюнути українські простори, рослинний та тваринний світ: запашні галявини та поля Донбасу, засніжені гори та ліси Закарпаття, морське безмежжя Одеси, пустелі Херсону, козацький дух Запоріжжя, неймовірно красива атмосфера античності Криму, молодіжно-студентське середовище Харкова та наша наукова й сучасна столиця Київ.
А які в нас є рідні смаколики: сумська картопля, херсонський помідор та кавун, закарпатський виноград та гриби, донбаська сіль та насіння, одеські морепродукти, кримське багатство фруктів та запорізька житниця. Ніяка інша країна не може похвалитися таким скарбом.
Окрім цього, іншими є і менталітети. Українці дуже відрізняються чесністю, рішучістю, незламністю, винахідливістю, хоробрістю, героїзмом, самопожертвою, добрим серцем та широкою душею. Будь-яка інша нація не є настільки згуртованою та духовно багатою, ніж ми.
Отже, народна мудрість говорить: «де не є добро, а вдома краще». Я повністю погоджуюсь з цими словами, бо не можу собі навіть представити, щоб я робила без рідних запахів, видів, природи, атмосфери та людей.
