Ернест Сетон-Томпсон "Лобо". Образи тварин, розкриття їх у подіях оповідання, авторських характеристиках

Ернест Сетон-Томпсон "Лобо". Образи тварин, розкриття їх у подіях оповідання, авторських характеристиках

Вовк. Індіанці називали Сетона-Томпсона Чорним Вовком, і це не було образою. Згадайте мудрого Акелу з твору Редьярда Кіплінга «Мауглі», вовчицю-матір, яка всиновила хлопця і готова була битися за нього з тигром Шер-Ханом. Редьярд Кіплінг, який дружив з Ернестом Сетоном-Томпсоном, знав про випадки всиновлення дітей вовками. Та й близнюків Ромула і Рема, що заснували Рим, вигодувала вовчиця. Чому ж люди бояться вовків? В оповіданні «Лобо» автор пише, що могутній вовк не те, що не нападає на людей, а навіть близько до них не підходить. Зграя, яка щойно вполювала телицю, тікає від одного ковбоя. Щоправда, розумний Лобо, як і мешканці джунглів, добре знає, що таке рушниця.

Далеко не найкраща репутація у вовків – героїв казок. Дещо жорстокі, дещо дурнуваті, вони не є прикладом для наслідування, вже не кажучи про вовкулаків, чия репутація просто жахлива.

Інстинкти чи почуття? Для людей символом кохання є лебеді, але ж і вовки складають подружні пари один раз і на все життя, й таке спостереження присутнє в оповіданні «Лобо».

Е. Сетон-Томпсон постійно наголошував, що лише спілкування з живою природою, дбайливе ставлення до неї може бути джерелом радості й розуміння цінності існування. Тому в автора – новий підхід до зображення вовків. У чому він полягає, побачимо, проаналізувавши зміст оповідання.

План оповідання
(план умовно складається з трьох частин)

Лобо

Портрет:

«Старий Лобо — справжній велетень — був надзвичайно дужим і хитрим звіром. Його нічне виття враз розпізнавали усі тутешні люди.» ...

Риси характеру Лобо

Звички Лобо

Лобо

Вчинки персонажа:

«…був ватажком зграї сірих вовків», «Лобо наздогнав її (телицю), люто вп'явся в горло, і вгрузаючи в землю лапами, різко спинився. Від могутнього ривка телиця повалилася, задерши ратиці догори. Лобо теж перекинувся на спину, але миттю скочив на ноги.» «Старий ватажок не брав участі в розправі. Він повалив жертву і всім своїм виглядом, здавалося, говорив: «Чому ніхто з вас не зробив так само, а лише марно гаяв час?» «Лобо повів свою зграю до найближчої гірської розколини, перетяв неглибокий струмок і втік від мисливця.»

...

Лобо

Вчинки персонажа:

«Лобо вільно біг стежкою і вже був між двома паралельними рядами капканів, як завважив «поперечку». Старий пройда зупинився саме вчасно. Лобо не збочив ні на дюйм уліво чи вправо, обережно, повільно позадкував, ставлячи кожну лапу у свій попередній слід, доки опинився в безпечному місці.

...

Закоханий вовк

Вчинки персонажа:

«Лобо справді не дозволив зграї наблизитися до м’яса, але один, менший вовк, легковажно підійшов понюхати голову, що лежала осторонь, і потрапив у сталеві лабети.» «(Бланка) завила. Її голос був сповнений розпачу. Луна відкотила його далеко в гори. Неподалік з ущелини басовитим виттям озвався вірний Лобо.»

...

Нескорений вовк

Вчинки персонажа:

«Два дні й дві ночі пролежав він прикутий і геть знесилився. Та коли я підійшов до нього майже впритул, звір підвівся, шерсть на ньому наїжилася. Востаннє я почув його могутній, оглушливий голос.»

...

Взаємини з іншими героями

Закони зграї Лобо

Бланка (іспанською мовою – «біла»)

Оповідач (мисливець)

Вчинки персонажа:

•Погодився допомогти скотарям, які зазнавали величезних збитків.

•Ретельно вивчав місцевість, закони зграї Лобо, поведінку ватажка.

...

Оповідач (мисливець)

Вчинки персонажа:

«Щось схоже на жалість ворухнулося у мене в грудях, коли я збирався вчинити з ним те, що він звично робив зі своїми жертвами.

— Старий невгамовний свавільнику! Герою незліченних спустошливих набігів! — сказав я, звертаючись до нього. — За хвилину ти станеш купою мертвечини. Так буде справедливо!»

...

Оповідач (мисливець)

Взаємини з іншими героями:

Фермери

Авторське ставлення до Лобо

Подивимося, якими словами називає письменник свого героя протягом твору.

Пригадаймо!

Тема — коло подій, життєвих явищ, змальованих у творі (тобто те, про що йдеться у художньому творі).

Ідея художнього твору — його провідна думка, емоційна спрямованість (тобто те, що утверджує, проголошує автор).

Домашнє завдання