У XIV-XVI ст. османи підкорили величезні території в Європі, Азії і Африці. Однією з причин їхнього успіху було створення потужного війська. В основі воєнної дисципліни війська османів лежала залежність вояків від султана. Так, воїнам кавалерії за службу надавали тімари — земельні ділянки або інші прибуткові господарства, якими можна було користуватися за умови несення військової служби. Якщо воїн припиняв службу або ухилявся від неї, то тімар вилучали в державну скарбницю. Передати у спадок тімар можна було лише за умови, що хтось із нащадків або близьких родичів воїна служитиме у війську.

















