Екскурсія до осіннього лісу «Осінній вернісаж»

Опис документу:
поглибити знання учнів про красу осінньої природи; розвивати творчу уяву, фантазію учнів, уміння спостерігати, порівнювати; виховувати значущі загальнолюдські цінності; пробуджувати захоплення силою і красою природи; прищеплювати любов до природи рідного краю.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Екскурсія до осіннього лісу

«Осінній вернісаж»

Мета: поглибити знання учнів про красу осінньої природи; розвивати творчу уяву, фантазію учнів, уміння спостерігати, порівнювати; виховувати значущі загальнолюдські цінності; пробуджувати захоплення силою і красою природи; прищеплювати любов до природи рідного краю.

Обладнання: фотоапарат, памятка «Правила поведінки у природі»

Вікова категорія: учні 5 - 7 класів

Тип уроку: урок – екскурсія

Девіз екскурсії:

Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.

І бачите красу навколо вчись.

План екскурсії

1.Організація класу

1.1.Привітання.

Поглянь навколо — чарівниця осінь

В коралах і у золоті стоїть!

Пожовкле листя і бездонна просинь,

І срібне павутиння ледь тремтить...

Іскриться сонце, але вже не жарко,

Вітрець в русявих кленах туркотить.

У жовтім листі всі доріжки лісу,

А золото з дерев летить собі й летить.

Дихне вітрець, і листячко зірветься,

Щоб політати в синяві небес.

А я дивлюся — і мені здається,

Що я іду у казку, в світ чудес.

1.2.Інструктаж із техніки безпеки під час проведення екскурсії.

1.3.Оголошення маршруту та завдання екскурсії (спостерігати, розказувати, порівнювати, робити висновки своїх спостережень).

2. Основна частина.

2.1. Вступне слово.

Природа – це багатство й краса нашої рідної землі. Кожен з нас не уявляє свого життя без чарівного світу природи – розлогих ланів, тінистих лісів, повноводних річок і чистого блакитного неба. Зберегти цей дивосвіт для себе, для нащадків, обов’язок кожного мешканця нашої чудової планети – Земля.

Сьогодні ми з вами відправимось на екскурсію до осіннього лісу. Ми будемо не лише захоплюватись красивими пейзажами, не просто гуляти або відпочивати, а й спостерігати, порівнювати, розповідати і робити висновки. Але щоб побачити всі дива природи та навчитися її відчувати і розуміти, потрібно дуже тихесенько ходити, слухати і чути поради наставника, і все тоді ми побачимо. Перед тим як мандрувати пригадаємо пам’ятку: (учні називають правила поведінки у природі)

• Кожен листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним, ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!

• Не галасуй в осінньому лісі, не шуміть – послухайте, як шумить ліс

• Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити – роки

• Природа щедра до нас. Все, що ми маємо, - від неї. Ви відплатіть їй своєю добротою, увагою, чинним поводженням і вона буде ще щедрішою.

• Не слід смітити в лісі

Не ловити диких тварин не забирати їх додому (дикі тварини не можуть жити в неволі, вони загинуть)

• Не руйнувати гнізда (порушені гнізда птахи покидають)

Не розводити багаття (пожежа може виникнути від залишеного багаття).

А от діти і казковий ліс, який нас чекає.

Прийшли ми у ліс – це система жива

Дуб шелестом листя шепоче слова

А співи пташок заворожують слух

Тут дихати легко – ліс кожному друг

Погляньте довкола. Стоїть чарівниця.

Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя?

На деревах листя те

Так блищить, мов золоте! (Осінь)

2.2. Запитання до учнів:

- Якою можна назвати осінь? (Золотою, багатою, різнобарвною).

- Які осінні місяці ви знаєте? (Вересень, жовтень, листопад).

- Чи знаєте ви, чому вони так називаються? (Назва вересень, походить від вічнозеленого куща вересу, оскільки верес починає масове цвітіння восени, то й перший місяць осені назвали на його честь. Жовтень cаме в цей час листя набуває небаченої краси, кольору осені, жовтого, коричневого, червоного, оранжевого, багряного. Всі дерева одягаються в невидані чарівні вбрання – шати. Листопад в цьому місяці ці всі дерева скидають різнобарвне вбрання, щоб змінити його на снігові шуби. Листя опадає, природа готується до зими, стає холодно.)

А повітря чисте, прозоре, прохолодне. Так і хочеться його вдихнути. Вдихаємо на повні груди і вдихаємо всі запахи. Осінь має не тільки запах, а й голос. Як промовляє осінь? (ш-ш-ш – голос листя, у-у-у – голос вітру, кап-кап-кап – голос дощу).

- Які дні восени? (коротші, а ночі довші)

- Яке зараз небо? (голубе)

- Як гріє сонечко? (світить та не гріє як влітку, сонце не так високо ходить, часто ховається за важкі сірі хмари.)

- Що робить вітер? (Віє, дме, колише дерева, траву)

А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

Йшов Мокрисько — довгі ноги,

Впялись ноги у пісок.

Заблищали всі дороги,

Одяг враз увесь промок. (Дощ)

Вгорі бездонне синє небо. Тепле лагідне сонечко дивиться привітно та не дуже весело. А все навколо розмальоване теплими барвами. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. Давайте поринемо з вами у світлу казку осіннього золотого лісу.

2.3. Розповідь із елементами бесіди

Ліс – це природне багатство. Ліс нам нагадує кількаповерховий будинок. (Верхній поверх – це найвищі дерева: сосна, дуб, бук; нижчий поверх – трохи нижчі дерева: осика, береза, липа, вільха; потім ідуть кущі: ліщина, калина; найнижчий поверх – трави, гриби, мохи.)

Склад деревних рослин у лісі різноманітний Розрізняють хвойні, листяні і мішані ліси. Хвойні ліси складаються з таких порід, як сосна, ялина, ялиця. Листяні ліси складаються з дуба, граба, берези, ясена, клена, липи. У мішаних лісах ростуть як хвойні, так і листяні породи.

- Які дерева ви бачите навколо себе? (Ялину, березу, дуб, бук, граб, вільху).

Підійдемо ближче до кожного з цих дерев і розглянемо їх.

Ялина звичайна струнке дерево з пгустою кроною. Кора сіра або червонувато-бура з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками. Гілки розлягаються в сторони ярусами. Листки ялини – хвоїнки, довгі, колючі схожі на голочки, які тримаються на дереві по 5—7 років. Навесні у ялини утворюються чоловічі і жіночі шишки. Насіння у них визріває вже у жовтні, і в другій половині зими воно починає висипатися. Ялина не лише окраса наших лісів. Деревину ялини використовують як будівельний матеріал, на виготовлення паперу, з неї виготовляють найкращі скрипки. Красунями - ялинами прикрашають парки, сквери, урочисті місця.

Береза бородавчаста - листяне дерево, для якого характерна біла кора з чорними крапочками. Гілки покриті смолистими залозками - бородавочками, від яких береза отримала свою назву «бородавчаста». Молоді гілки тягнуться вниз, це додає кроні характерний вигляд, звідси друга її назва «повисла». Листки чергові, довгочерешкові, мають трикутно-ромбоподібну форму, з різьбленими зубчиками по краях. Часто ще до настання осені на березах починає з’являтися жовте листя, а восени вся вона вдягається у золотисте вбрання. На кінцях гілок звисають сережки. Легеньке крихітне насіння берези легко літає восени і взимку, бо йому не заважає листя на деревах. Перелетіти воно може далеко і навіть інколи опиняється на дахах старих будинків, де проростає і починає рости деревце. З лісових зимуючих птахів насінням живляться чижі, чечітки, синиці. Береза є окрасою нашої природа. Берези підгодовують узимку пташок, весною бджоли збирають з квітучих беріз пилок, а з листків клей. Для людини береза важлива як лікарська рослина — лікуються її бруньками, листям, соком. Деревина берези дуже гарна і міцна, її використовують для виготовлення паркету, меблів.

Дуб звичайний листяне дерево, що досягає до 40 м у висоту. Росте до 200 років. Кора сіро-бура, тріщинува, у молодих особин світло-сіра, гладенька. Крона густа, широкопірамідальна, розлога з міцними гілками і широким стовбуром. Листки прості, чергові, короткочерешкові, донизу звужені,  зелені, з виступаючими прожилками. Плоди - жолуді, коричневі, з смужками, занурені в чашоподібну миску. Дозрівають у вересні - жовтні. Жолуді дуба — улюблена їжа білок, диких кабанів і сойок. Дуб — окраса природи. З деревина виготовляють паркет і меблі, будують кораблі. Молодою корою дуба лікують людей, тварин, з жолудів роблять каву. Художники з гарних листків дуба створюють орнаменти.

Бук лісовий велике листопадне розкидисте дерево зі світло-сірою корою. Досягає до 50 м у висоту. Гілки тонкі, розлогі. Листки короткочерешкові, чергові, еліптичні, широкозагострені. Колір листя світло-зелене, восени набуває жовтий, пізніше буре забарвлення. Плід - бурий гострогранний горішок, в якому 1 – 2 насінини. Достигає у вересні, опадає на землю у жовтні - листопаді. Горішки є хорошим кормом для лісових тварин. За своїми властивостями деревина бука перевершує деревину дуба, тому є досить затребуваним сировиною, володіє міцністю, довговічністю і естетичним зовнішнім виглядом. Деревина використовуєттся для зовнішньої і внутрішньої обробки приміщень, виготовлення музичних інструментів, фанери, паркету, сходів та багато іншого.

Граб звичайний це невисоке дерево з густою кроною. Кора гладка, світло-сіра. Стовбур поздовжньо-ребристий, тріщинуватий. Листки чергові, овальні, зубчасті, наче гофровані, темно-зелені. Восени стають жовтими і темно-пурпурним. Плоди — горішки, що мають обгортку. З її допомогою вітер розносить плоди на великі відстані. Граб ціниться за міцну деревину, з якої виготовляють паркет, музичні інструменти. З молодих дерев у парках і скверах формують живоплоти, альтанки.

Вільха сіра листяне дерево з гладкою світло-білою корою Листя чергові, овальні, зверху загострені зелені, гладкі знизу світло-зелені, ворсисті. На гілках звисають коротенькі сережки. Сережки до осені дозрівають і утворюють тверді шишечки, в яких знаходяться плоди-горішки. Вільха сіра оселяється біля річок, струмків і зміцнює їх береги.

- А що відбувається з листям дерев? (Опадає.)

- А чому дерева відпускають від своїх гілок пожовтілі листочки (щоб вкрити коріннячко від зимового холоду)

Чому так сталося, що листя змінило своє забарвлення? (Зелений колір листку надає хлорофіл. Але, крім нього, є й інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранжевий колір. Улітку, коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості, жовті й оранжеві речовини непомітні. Вони маскуються зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу відбувається повільно, а потім і зовсім припиняється. Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє).

- А що робиться з травичкою восени? (жовтіє, стає коричневою, скрученою, сухою). Але деякі з рослин залишаються зеленими – барвінок і навіть цвітуть біла конюшина, грицики, стокротки багаторічні.

- А чому? (щоб комашки, жучки мали куди заховатися взимку, а також щоб удобрити грунт на наступний рік).

Всі ми з вами побували в осінньому лісі, бачили різні види дерев. А тепер послухаємо про наших пернатих друзів – птахів.

Птахи – це краса та радість природи. Вони – окраса нашого лісу, поля, саду, своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять наше життя радісним і приємним. Допомагають у боротьбі зі шкідниками. Розміри в них різні. Живляться вони різноманітною їжею. Та найважче їм взимку. Вони вже в кінці літа готуються до зими. Перелітні – відлітають у теплі краї, де є корм. Спостерігаючи за птахами восени і читаючи різні книги, ми дослідили, що першими відлітають ті птахи, які весною прилетіли останніми, – це стрижі, зозулі, солов'ї, летять до вирію лелеки, дикі гуси, качки, ластівки, відлітаючи до теплого краю, збираються зграями. А частина птахів залишається зимувати в рідних краях. Тому ми повинні їм допомагати їжею. Нам треба берегти птахів і турбуватись про цих друзів.

Які птахи живуть у нашому лісі? (синичка, горобець, дятел, сорока, ворона)

Синичка — усім відома пташечка. Груди в неї жовті з чорною смужкою посередині, спинка зеленувата, на голові — чорна шапочка, а щоки білосніжні, її нескладну пісеньку „зінь-зінь” можна чути цілий рік. На зиму синиця не відлітає до теплих країв. Синиця облаштовує свої гнізда в дуплах дерев. Гніздо синиця вистилає товстим шаром моху. Синиця дуже рухлива: з ранку до вечора перелітає вона з дерева на дерево, з куща на кущ. Це вона видивляється і знищує жуків, комарів, мух, інших шкідливих комах, їх личинки і лялечки. Ці птахи комахоїдні Зимою прилітає до годівниць, де охоче споживає різне насіння, особливо полюбляє насіння соняшника, клює м’ясо, сало.

Горобе́ць це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини. Добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за характерним цвіріньканням. Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-буре, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувате або сіре. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Майже повсюдно є осілим птахом. Горобця можна зустріти і в сільській і міській місцевості. Харчується в основному рослинною їжею, лише навесні частково комахами, якими також вигодовує пташенят. У раціон горобця входять насіння сільськогосподарських культур, відходи різних продуктів, які він підбирає в поселеннях людини, хлібні злаки на полях, ягоди вишні, смородина, виноград в садах, навесні пуп'янки квітів. Гнізда влаштовує в різноманітних місцях — в щілинах будов, в норах глинистих і крейдяних ярів, в стінках гнізд великих птахів (чапель, лелек, орлів), в дуплах дерев, може займати шпаківні і нори берегових ластівок.

Дятел – лікар лісу. Він продовбує хворі дерева дзьобом і довгим язиком виймає з-під кори жучків-короїдів, личинки. Біля нього ще й синички, мухоловки, горихвістки і інші пташки підгодовуються. Ми помітили, що у дятла – міцний долотоподібний дзьоб і дуже довгий тонкий язик із зубчиками на кінці, що змочується клейким секретом. Дзьоб прямий, долотоподібний або до кінця злегка вигнутий. Язик може сильно висуватися (майже на довжину дзьоба). Птах вставляє язик у вузький хід у корі або деревині, де живуть комахи, і здобич приклеюється до язика або наколюється на шипи. Ноги короткі, але сильні, розташування пальців пристосоване до лазіння по стовбурах. По землі пересувається стрибками. Хвіст із дуже міцного й пружного пір'я, що служить опорою при переміщенні по дереву. Оперення досить пухке. Пуху немає. Забарвлення переважно складається зі сполучення чорних і білих тонів. Верх голови й шиї, спинна частина та частина під хвостом синювато–чорні; плечі, щоки, боки шиї білі, черево брудно–біле. Живе цей дятел у лісах. Дятли видовбують собі дупло, в якому гніздяться

Коли ми йшли осіннім лісом, то побачили, що мешканців лісу не можна тривожити шумом, криком. Тваринки дуже злякані, насторожені, адже вони живуть тут в цілковитій тиші. Тут відбувається зовсім інше життя. Тварини – невід’ємна частина нашої природи.

А чи знаєте ви? В Україні живе 108 видів звірів. Вони:

лазять по деревах (білки, куниці);

бігають по землі (зайці, козулі, лисиці, вовки);

плавають у воді ( риби, видри, дельфіни);

• літають (кажани);

• живуть під землею (миші, кроти).

Пригадаймо, хто ж такі звірі? Це тварини, тіло яких вкрите шерстю. Шерсть захищає від холоду. Всі звірі народжують малят і годують їх молоком. Живляться вони різноманітною їжею.

А які звірі мешкають у нашому лісі? (Білка, їжак, заєць, борсук, вовк, лисиця)

Їжак невеличка тваринка. Його колючки захищають від ворогів. Їжак – нічна тваринка. Ми його побачили сплячим, тому, що вдень він спить у схованці, а вночі виходить на пошуки їжі. А можливо він вже спить? Їжак живиться тваринною їжею. Вони їдять дуже багато, протягом літа нагромаджуючи під шкірою жир. З наступом осінніх холодів їжаки залазять у гнізда, які влаштовують під корінням дерев, купами хмизу або листя, в норах, і впадають у сплячку. Незважаючи на те, що від їжака людина не отримує ані хутра, ані смачного м’яса, він – корисна тварина. Адже їжаки охороняють ліси, поля, сади й огороди. Щоб задовольнити свій апетит, вони поїдають велику кількість птахів, слимаків, мишей.

Білка - це один з найвідоміших гризунів, до якого багато людей ставляться із симпатією. У білки зимове хутро сіре і світло-сіре, літнє - руде або буровате. Черево завжди світле. Для цього надзвичайно в'юнкого звірка характерні довгий пухнатий хвіст і вуха з "пензликами". Білка живиться насінням хвойних дерев, бруньками, горіхами, буковими горішками, жолудями, ягодами і грибами. Урізноманітнює свою вегетеріанську дієту комахами і яйцями дрібних птахів. Її міцні і криві кігті володіють великою чіпкістю, завдяки чому білка впевнено і швидко піднімається і спускається (вниз головою) по стовбуру дерева. З незвичайною моторністю миготить вона в кронах дерев, без зволікання стрибає на сусіднє дерево або кущ, мчить стовбуром нагору і вниз або довгими стрибками скаче по землі. Її пухнастий і довгий хвіст виконує роль керма і парашута при стрибках серед гілок. Живе в гніздах або дуплах дерев, які будує з гілок і листя. Із шишками білка справляється дуже спритно. За день звірок обробляє 10-15 ялинових шишок або більш 100 соснових. Денний раціон у 100-150 шишок складає 5% ваги тіла білки. Це досить для того, щоб ще відкласти жир.

Заєць його легко впізнати по довгих вухах і куцому хвостику. Великі і довгі вуха свідчать про дуже гарний слух. Задні лапи довші за передні, тому перекидається заєць стрибками. Заячої хатки у нього немає, адже ми знаємо, що вони не будують собі схованки і не запасають собі корм на зиму. Вдень вони ховаються, а як почне темнішати виходять поживитися. Живиться заєць різною рослинною їжею, характер якої змінюється за сезонами; влітку переважно травою і хлібними злаками, взимку корою молодих дерев, тоненькими гілками, бруньками та озиминою.

Лисиця. Це дуже гарна — тендітна тварина, з продовгуватим гнучким тілом на низьких струнких лапах і довгим пухнастим хвостом. з білим кінчиком. А якщо додати до цього ще яскраво-руде хутро, білуваті груди та живіт, білий кінчик хвоста і вузьку хитру мордочку з темними вухами, то будь-хто відразу впізнає нашу давню знайому лисичку-сестричку – героїню багатьох дитячих казок. Лисиця харчується як тваринною, так і рослинною їжею (ягоди, фрукти). Основний раціон складають мишоподібні гризуни. Цей хижак їсть їжаків і жуків, зайців і маленьких косуль, ловить рибу, добуває пташині яйця, при нагоді здатний напасти і на птицю. Полює лисиця, покладаючись на слух і нюх, переважно вранці і ввечері. Лисиці відмінно бігають, плавають, добре стрибають. Вночі і в спекотний полудень воліє відпочивати в укритті або в траві, укриттям може послужити кущ, дупло, розташоване невисоко над землею, ущелина між камінням. Нори лисиці риють на схилах ярів і пагорбів. Основний ворог лисиці в природі – вовк.

2.4. Узагальнення матеріалу екскурсії.

Спостерігаючи за природою в осінньому лісі ми помітили, що слідом за першими приморозками починається посилений листопад, ховаються комахи, відлітають на південь перелітні птахи. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Красивий і сумний рослинний світ ранньої осені. Рослини змінюють своє зелене вбрання, готуються до зимового холоду. Тихо в осінньому лісі. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в’яне трава. Поступово починається час листопаду. Посилений листопад починається за першими приморозками. Старші люди кажуть, що перші приморозки – початок осені, але нерідко після них починається тепла сонячна і суха погода. Це час „бабиного літа”. Але ця пора триває недовго. Незабаром – пора осінніх дощів. Вони зовсім не схожі на літні. Осінні дощі – маячливі. Увесь тиждень, не вгаваючи, може сіяти дощик. І здається, немає йому краю. Тому й буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра, сумна, похмура. Кущі і дерева скидають листя. Сохнуть трави. Хоча життя їхнє не припиняється, вони перебувають у стані спокою.

3. Підсумок екскурсії.

Чи сподобалось вам у лісі?

  • Що нового дізналися, побачили?

— Які зміни трапилися в лісі з настанням осені?

— Як потрібно поводитися в лісі? Чому?

Пам’ятайте! Людина, яка любить тварин і рослин, завжди добріша, людяніша, милосердніша. Людина починається з любові, а любов – з дитинства. З таких ось як ви: юних, чистих, сповнених енергії і життя.

Мудра природа навчає нас у будь-яку пору року. Птахи вчать співу. А дерева всіх порід, увесь веселий лісний рід, дружби вчать міцної.

4. Завдання для самостійної роботи вдома

Підготуйте твір, за чим спостерігали у лісі (на основі власних спостережень, читання різної літератури)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Вчити читати. Літературна освіта в школі: химери чи лабіринти?»
Мацевко-Бекерська Лідія Василівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.