Екскурсія до музею історії школи

Виховна робота

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, Дорослі

13.01.2021

257

2

0

Опис документу:
Після відкриття у 2012 році музею історії школи пошуковий загін, очолюваний учителем математики Кочубей Н.В., продовжував збір спогадів серед випускників минулих років та учителів-пенсіонерів Буринської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3. Назбиравши достатньо матеріалів , ми внесли корективи у зміст екскурсії і оновили експозицію. До речі, вивчення історії школи - це великий пласт роботи, титанічні зусилля вчителя-ентузіаста. Проте результати цього варті. Лариса Міхєєва, керівник музею.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

БУРИНСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 3 БУРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Авторська розробка

ЕКСКУРСІЯ

ДО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ ШКОЛИ

Керівник музею історії школи

Міхєєва Лариса Іллівна

БУРИНЬ - 2012

Вступ

Доброго дня, шановні гості!Раді вас вітати вмузеї історії Буринської загальноосвітньої школи І-го –ІІІ-го ступенів № 3.

Кружляє на орбіті учнівських доль планета дитинства, а на ній – країна Знань, до якої кожного ранку ми поспішаємо знайомими стежинами.Берег дитинства – нашарідна школа. Вона дає путівку в життя своїм вихованцям.

Неоціненний подарунок отримали хлопчики й дівчатка від дитинства: ми стали учнями третьої школи.

Наш заклад має свою історію, учнівські перемоги, учительські здобутки. Зберегти їх для майбутніх поколінь – основнезавдання музею історії школи, якийрозпочав роботу 8 лютого 2012 року.

Дизайнекспозиції розробила керівник музею Міхєєва Лариса Іллівна.

Дослідженням історичного минулого навчального року, який до цього часу називається заводською школою, займається учитель математики КочубейНіна Василівна.

Час розгорнути золоті сторінки історії рідної школи.

Розділ І. Історична довідка

Перша документальна згадка про Буринь датується 1688-м роком.

У «Кресленику околиць міста Путивля» по річці Чаша є поселення під назвою «дєрєвні Борині». Документально підтверджений вік Бурині на 1 січня 2019 року становить 331 рік.

Із розвитком Бурині як населеного пункту, у жителів виникала потреба здобувати освіту.

Згідно із церковно-археологічним начерком «Путивльська земля в Х – на початку ХХ століть» за авторством Олександра Чурочкіна, у селі Бурині, якевходило до Путивльського повіту Курської губернії, було п’ять шкіл. За тогочасним суспільним устроєм, школи працювали при церковних парафіях.

У Бурині було дві церкви. У 1795-му році побудовано Вознесенську дерев’яну церкву , яка стояла над ставом на місці Меморіалу загиблим землякам.При парафії працювали Земська іцерковно-парафіяльна школи та сільське училище Міністерства народної освіти .

У 1881 році збудована Вознесенська мурована церква, що знаходилася на Вольнівці. Припарафії церкви працювали земська та церковно-парафіяльна школи.

Церковно-парафіяльні школи в Росії початку 19 століття - це початкові школи . У Бурині вони знаходилися в приміщенні, відомому як Захватівська школа, та на Шилівці.

Земські школи - навчальні заклади Російської імперії 19 століття. Вони надавали початкову освіту сільським дітям.

В Бурині знаходилися на місці, де в радянські часи були підсобні приміщення магазину «Гастроном»та в будові, відомій, як Вольнівська школа.

До шкіл міністерства народної освіти належали однокласні й двокласні „зразкові” училища, які з’явилися в Україні наприкінці 60-х років 19-го століття. У них вивчали Закон Божий, читання, письмо, арифметику, церковний спів. Викладання велося російською мовою.

Міністерська школа в Бурині була відкрита для дітей працівників цукрового заводу і знаходилася там, де зараз розташована автозаправка обабіч залізниці. Називалася вона двокласнимсільським училищем і належала Відомству Міністерства Народної Освіти.

Розділ ІІ. Міністерська школа

Початком існування міністерської школи вважається далекий 1899рік, коли на клопотання директора Буринського рафінадного заводу Юрія Митрофановича Алтаржевського і за його рахунок цукрозаводчик Шевель Гілімович Ширман побудував школу для навчання дітей працівників заводу.

Навчання в школі проводилося за планами Міністерства Народної Освіти . Це була двокласна зразкова школа з шестирічним терміном навчання і відносилася до шкіл підвищеного рівня.

Викладалися предмети : арифметика, російська мова з церковно-слов’янською , історія російська , географія російська і загальна, природознавство, геометрія, креслення і правопис, але основним був «Закон Божий».

Зі спогадіввипускника 1916 року Колеснікова Степана Євменовича цукрозаводчик Ширман в 1899 році побудував школу для дітей робітників та службовців , звідси і пішла назва - заводська. Дітей селян до школи майже не брали. Так у 1916 році в школі навчалося тільки троє селянських дітей ,серед них і Колесніков Степан.

В музеї зберігається його автобіографія , у якій він пише : «В 1909 році я поступив до Буринського відділення двокласного училища, яке закінчив в 1916 році». Документ засвідчує, що в 1909 році міністерська школа при Буринському цукровому заводі вже працювала.

На зберігання до музею передано Свідоцтво про освіту, яке підтверджує, що сільське училище для дітей робітників цукрового заводу належало Відомству Міністерства народної освіти. Свідоцтво № 2 , видане Степану Колесникову, зазначає , що він з 1913 по 1916 роки успішно закінчив курс означеного училища. Свідоцтво датоване 20-им квітня 1916 року і підписане завідуючим Леонідом Нікуліним.

У народі й до цього часу наш навчальний заклад відомий як заводська школа.

Розділ ІІІ. Заводська школа : будови, де працювала школа

Приміщення, де проводилися заняття , змінювалися в залежності від історичного часу.

Заводська школа була побудована біля залізниці. Зараз на її місці знаходитьсяавтозаправка.Будинок , зведений у кінці 1890-х років , став першим приміщенням, де навчалися діти працівників заводу.

Це була дерев'яна будівля із залізною покрівлею. Підлога дерев'яна, утеплена . У приміщенні було 6 кімнат . Перегородкибули дощаті, на завісах. За спогадами колишнього учня заводської школи Аніщенка Олександра Дмитровича, перегородки розсовувалися,збільшувалося приміщення класної кімнати . Для опалення стояли голландські груби, вони утримували тепло до трьох діб. При школі жив учитель. Навколо був посаджений великий сад.

Під час першої світової війни приміщення школи було пристосовано під шпиталь для поранених .

На світлині 1915 року зображено медичний персонал шпиталю та військові царської армії. У верхньому лівому куті світлини у кадр потрапила покрівля школи.

У 1916 році учні навчалися в пристосованому приміщенні біля залізничного вокзалу, на місці якого зараз бар «Зустріч».

Дерев’яне приміщення школи було зруйноване влітку1941 року під час авіанальоту німецьким бомбардувальником. Рештки приміщенняза вказівкою виконроба Сичова були розібрані на дрова.

Під час окупації Бурині німецько-фашистськими військами 1941-го – 1943-го роківпри новому режимі школа працювала. Заняттяпроводилися в будівлі старого клубу по вулиці Новій.

Після звільненняБурині від окупаційного режиму ввересні 1943-го року відкривають дворічну, потім чотирирічну філію Буринської середньої школи №1. Навчання проводилося в приміщенні, яке було житловим будинком сім’ї Копистинського Фелікса Володимировича. У будинку було 6 кімнат і знаходився він на вулиці Поляна.Пів будинку було відведено дляпочаткових класів, в іншій частині проживала родина Копистинських.

На світлині 1963 року зображено будинок Копистинського, де з 1943 по 1965 роки працювала заводська школа.

Через аварійний стан  приміщення школи по вулиці Поляна учнів 5-7 класів переводять до приміщення робітничого клубу.

З 1965 по 1985 роки навчання відбувалося у робітничому клубі цукрового заводу. Тут навчалися учні 5-8 класів.

Початкові класи навчалися у пристосованому приміщенні по вулиці Центральній, 5.

Після відкриття у 1985 роцінової будівлі і до даного часу школа знаходиться за адресою – вулиця Центральна, будинок 1.

РОЗДІЛ ІV. Хроніка школи

За свідченнями очевидців, заводська школа почала працювати ще в1899 році. Навчання дітей працівників цукрового заводу за міністерськими програмами давало їм змогу отримувати набагато більше знань, ніж учням церковно-парафіяльних та земських шкіл .

Події кінця 1917 року докорінно змінили життя народуРосійської імперії. Царизм було повалено, а нова влада зазнала тяжких випробувань.

У цей час населення Бурині потерпало від безвладдя. І лише в кінці 1919 року , коли остаточновстановлено радянськувладу, стало можливим відновити навчання в школах.

У 20-ті роки минулого століття заводська школа була реорганізована в Буринську дев'ятирічну школу.

У школі до 1933 року працював робітничий

факультет. Було створено 8 груп.

Про це свідчить світлина 1924 року 8-ї групи робфаку

Буринської дев'ятирічки.

В 1934 році заводська школа реорганізована в Буринську неповну середню школу № 5із терміном навчання сім років .

На світлині 1937 року учні 4 класу та учителі.

На світлині 1938 року – учні та директор Устимко Федір Петрович.

На початку радянсько-німецької війни в 1941 році приміщення школи використовувалося під шпиталь для поранених бійців.

Наприкінці літа 1941 року пошкоджену будівлю школи розібрали на паливо. Заводської школи не стало.

6-го вересня 1943 року Буринь звільнили від німецько-фашистських загарбників воїни 121-ї/ орденів Суворова та Богдана Хмельницького 2-го ступеня / Стрілецької дивізії під командуванням / генерал-майора Івана Ладигіна .

15 вересня 1943 року школипочали укомплектовувати педагогічними кадрами, щоб розпочати навчання.

У вересні 1943 року , мов птаха Фенікс, відроджується заводська школа й починається новий період навчання. Відкриваютьдворічну, а потім чотирирічну/філію Буринської середньої школи №1.

10 липня 1948 року філію реорганізували в Буринськупочаткову школу № 4.

На світлині 1947 року директор школи Литвинченко Володимир Петрович , учитель Холод Марія Іванівна та учні 1 класу.

На світлині 1948 року – учні 1 класу та учитель Литвинченко Галина Свиридівна.

У 1950 році школу реорганізували в Буринську семирічну школу № 4.

На світлині 1955 року учні 1 класу та перший учитель Пальчуковська Надія Василівна.

На світлині 1955 року учні 1 класу та перший учитель Безсмертна Олена Іванівна.

1960 рік – школа реорганізована в Буринську восьмирічну школу № 4.

У 1965 році перевести навчання дітей в одну зміну допомогли шефи – робітники цукрового заводу. У робітничому клубі облаштували 4 класні кімнати. У пристосованому будинку по вулиці Центральній,5 знаходилися початкові класи, майстерня для уроків трудового навчання й шкільна бібліотека. 

Після відкриття нової будівлі школи в 1985 році навчальний заклад було реорганізовано в Буринську середню школу № 3.

Такпочався новий, сучасний виток у житті заводської школи.

РОЗДІЛ V. Династія керівників школи

Корабель із назвою «Школа» від часів свого заснування вирушав у подорож країною знань із мудрими керманичами. Доля була щедрою до учнів заводської школи, адже штурвал корабля тримали надійні руки директорів та завучів. Час назвати імена династії керівників нашого закладу.

Нікулін Леонід Іванович – завідувач двокласного сільського

училища Відомства Міністерства народної освіти Російської імперії.

Працював з 1908–го до початку 1920-х років.

Міщенко Іван Михайлович – завідувач Буринської семирічної школи №5з грудня 1931 по 01 вересня1932 років ,

Устимко Федір Петрович - завідувач неповної середньої школи № 5 з 1932-го по 1941-й роки, учитель хімії.

Аніщенко Надія Нестерівна – завідуюча початковою школою № 4

з 1943-го по 1948-й роки, учитель початкових класів.

Литвинченко Володимир Петрович – директор початкової школи № 4 з 1948 по 1951 роки, учитель початкових класів.

Однолєтко Анатолій Семенович – директор семирічної школи № 4 , 1951-й -1952-й навчальний рік , учитель історії;

Рак Петро Федорович – завуч з 1951 по 1971 роки, учитель фізики і алгебри.

Дзигар Неоніла Пантеліївна - директор з 1952-го по 1956-й роки, учитель географії.

Волинцева Олександра Павлівна – директор з 1956-го по 1966-й роки , учитель історії.

Моцненко Микола Володимирович – директор з 1966-го по 1971-й роки, учитель математики.

Рак  Петро Федорович – директор Буринської восьмирічної школи № 4 з 1971-го по 1980-й роки.

Снігур Віра Василівна – завуч у1971-му – 1972-му навчальному році, учитель російської мови та літератури.

Новаченко Олександр Сергійович – завуч з 1972-го по 1981-й роки, учитель географії.

Карпець Андрій Федорович – директор у вересні - листопаді 1980-го року, учитель фізики.

Після відкриття нової школи / естафету підхопило наступне покоління керівників.

Литвиненко Антоніна Вікторівна – директор Буринської восьми-річної школи № 4 з1980-го по 1985-й роки, директор Буринської середньої школи №3 1985-1986 рік, учитель біології.

Бистро Катерина Митрофанівна – завуч з 1981-го по 1986-й роки, учитель математики.

Литвиненко Василь Петрович – директор Буринської середньої школи № 3 з 1986-го по 2001 роки, учитель математики

Артеменко Лілія Іванівна – заступник директора з навчально-виховної роботи Буринської середньої школи № 3 з 1986-го по 2014-й роки, учитель хімії.

Ященко Віра Михайлівна - директор загальноосвітньої школи І-ІІІ-го ступенів № 3 міста Бурині з 2001року, учитель початкових класів.

Білоус Світлана Миколаївна – заступник директора з навчально-виховної роботи Буринської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 з 2014 року, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури.

Династія керівників навчального закладу – невичерпне джерело енергії, вічний двигун, який у всі часи роботи школи надихали педагогів та учнів на працю, творчість, розвиток.

РОЗДІЛ VІ. Учителі заводської школи.

Заводська школа виплекала когорту талановитих педагогів. З любов’ю і повагою згадують про них колишні учні .

Учительська доля покликала до школи осіб із палким серцем, з душею, закоханою у дітей. Берегом дитинства стала заводська школа для тисяч буринчан, які здобули освіту у рідних стінах.

Наш літопис починається далекого 1899-го року із відкриттям школи для дітей працівників цукрового заводу.

Колишній учень Колесников Степан Євменович згадував : « Було то за часів царизму. Ознайомлюватися з творами Пушкіна, Гоголя, Шевченка допомагав вчитель Нікулін. Він залишав учнів для додаткових занять, а сам пояснював твори «Капитанская дочка» Пушкіна, «Мертвые души» Гоголя , «Кобзар» Шевченка».

Початок 20-го століття не сприяв розвитку освіти . Після Жовтневих подій 1917 року до школи приходили малоосвічені, без досвіду роботи учителі. Вони і започатковували радянську освіту.

Заводській школі в цьому питанні дещо пощастило .

В школі з 1920-х років працювали освічені учителі сестри Копистинські: Софія Феліксівна та Євгенія Феліксівна.

Софія Феліксівна закінчила університет Сорбонна в Парижі, і мала право на викладання німецької та французької мов у Франції та її колоніях. Багато років вона працювала у школі, викладаючи німецьку та французьку мови. В період окупації Бурині німецькими загарбниками у1941-1943 роках, було дозволено навчання початкових класів, і Софія Феліксівна працювала в Буринській школі № 1, викладала німецьку мову. Після війни декілька років - в Дяківській школі, а в 1951 році повернулася в заводську школу, де працювала до виходу на заслужений відпочинок.

Євгенія Феліксівна працювала в заводській школі до 1941 року, викладала російську мову та літературу. З 1943 року декілька років працювала у Буринській семирічній школі № 2, а потім до виходу на пенсію - методистом у районному відділі освіти.

На світлині 1937 року Євгенія Феліксівна по центру у другому ряду.

У 30-х – 40-х роках учителями працювали :

Дудукаленко Василь Йосипович,

Приходько Григорій Дмитрович , учитель математики

Міщенко Іван Михайлович, директор школи

Шубіна Олександра Василівна , учитель української мови та літератури

Міщенко Василь Михайлович, учитель фізкультури та інші

Учителями заводської школи були сестри Анна Іванівна Шульженко та Марія Іванівна Холод. Вони працювали з кінця 20-х років до початку війни у 1941 році.

Устимко Софія Яківна працювала у заводській дев’ятирічці у 1930-х роках, викладала українську мову і літературу , була дружиною директора Устимка Федора Петровича.

У вересні 1943 року після звільнення Бурині від німецької окупації було відновлено навчання у школі. Відроджували заводську школу у післявоєнні роки учителі на чолі із директором Аніщенко Надією Нестерівною.

Яскравий спогад про себе залишило подружжя Литвинченків – Володимир Петрович та Галина Свиридівна – , які почали працювати у школі з 1947 року. Володимир Петрович стає директорому 1948 році, а з 1951 року- учителем початкових класів.

Світлини учнів початкових класів та учителів 1940 – 1980 років , знаходяться з лівої сторони музею.

Учителі заводської школи , які стояли у витоків формування навчального закладу, були окрасою працівників освіти Бурині.

РОЗДІЛ VІІ. Плеяда вчителів 50 – 80-х років минулого століття.

Плеяда учителів 50 – 80-х років минулого століття залишила яскравий слід у літописі заводської школи. Учителі – предметники відкривали своїм учням нові грані шкільних наук.

Ази знань у початкових класах формували вчителі:

Штика Марія Олексіївна ,

Зубренко Ніна Андріївна ,

Пальчуковська Надія Василівна,

Ховрич Наталія Іванівна ,

Жорнокуй Агрипина Петрівна та інші.

Точні науки , а саме математику й фізику, викладали :

Рак Петро Федорович ,

Коляда Ольга Сергіївна ,

Моцненко Микола Володимирович та інші.

Філологами, які навчали англійської мови,були:

Масловська Броніслава Андріївна ,

Юшко Юлія Нестерівна та інші.

Російську мову та літературу викладали педагоги

Грінберг Ельвіра Миколаївна,

Снігур Віра Василівна та інші.

Учителями української мови та літератури працювали

Митник Галина Йосипівна ,

Марченко Ніна Василівна та інші.

Хімію та біологію викладали учителі

Дзигар Неоніла Пантеліївна,

Полтора Катерина Петрівна та інші .

Учителями географії та історії були:

Однолєтко Анатолій Семенович ,

Рожков Микола Дем’янович та інші.

Фізичну культуру та трудове навчання школярам викладали:

Решетілов Петро Миколайович ,

Калантай Микола Сергійович,

Криводід Іван Андрійович.

Залучали учнів до світу прекрасного учителі музики

Проценко Віктор Дмитрович ,

Карпенко Анатолій Борисович,

Ігнатенко Олександр Григорович,

Савчук Тамара Олександрівна та інші.

Учнівське самоврядування у школі організовували старші піонерські вожаті:

Мамедова Валентина Надирівна,

Саган Людмила Олександрівна ,

Полтора Тетяна Володимирівна ,

Білан Людмила Григорівна ,

Оводенко Ірина Семенівна.

Вихователями груп продовженого дня працювали:

Артеменко Ганна Тимофіївна ,

Гапон Олександра Григорівна ,

Ховрич Наталія Іванівна та інші.

Симоненко Анастасія Григорівна

Лаврова Тамара Миколаївна та інші.

На експозиції музею, яка знаходиться праворуч, розміщені світлини учителів та учнів середніх класів 50-х -80-х років минулого століття.

Учителі , які у 20 столітті закладали наріжний камінь знань у будову народної освіти, стали взірцем для наступних поколінь рідної школи.

РОЗДІЛ VІІІ. Династія педагогів третьої міської школи

1985 – 2019 років

Учительську ниву нашої школи продовжували засівати педагоги наступних поколінь.

Основи шкільних знань засівали з учнями початкових класів:

Бабенко Павло Михайлович,

Глобенко Тамара Степанівна ,

Рябоконь Людмила Григорівна,

Середа Ольга Анатоліївна ,

Спасьоненко Лариса Володимирівна ,

Білоус Світлана Миколаївна,

Пилюта Світлана Володимирівна ,

Яцун Світлана Михайлівна

Математичні знання надають учням:

Кочубей Ніна Василівна ,

Литвиненко Василь Петрович ,

Гриценко Лариса Миколаївна ,

Бариба Лариса Петрівна.

З мовою Шекспіра знайомлять учнів учителі англійської мови

Рубан Ганна Петрівна ,

Гужвенко Людмила Олександрівна ,

Коваленко Віталія Григорівна ,

Гончарова Людмила Іванівна ,

Горбач Яна Ігорівна.

Калиновою мовою спілкуються із своїми вихованцями учителі української мови та літератури

Солодовнік Ірина Семенівна ,

Устинова Галина Порфирівна ,

Білоус Світлана Миколаївна

Вовк Олена Олексіївна.

Із світовими шедеврами знайомлять школярів учителі зарубіжної літератури:

Дехніч Людмила Петрівна.

Савченко Тамара Володимирівна,

Коваленко Віталія Григорівна

Прищеплюють любов до наук хімії та біології

Артеменко Лілія Іванівна,

Литвиненко Антоніна Вікторівна .

Мандрують континентами учителі географії:

Вигоняйло Віра Іванівна ,

Кабанова Світлана Вікторівна.

Сторінками історичних подій подорожує учитель історії Кузнєцова Тетяна Володимирівна .

Фізично розвивають школярство учителі фізичної культури

Погорілий Іван Васильович,

Конопленко Юрій Володимирович,

Перепелиця Валерій Олександрович.

Навчають школярів виготовляти власними руками необхідні у житті предмети побуту учителі трудового навчання

ТимощенкоПавло Леонідович ,

Садовий Іван Миколайович.

Світ прекрасного відкривають учням учителі музики

Фролов Сергій Володимирович ,

Петрущенко Людмила Василівна,

Яцун Світлана Михайлівна .

До виховного процесу залучали учнів організатори з позакласної то позашкільної роботи, а згодом заступники директора з виховної роботи

Марченко Ніна Василівна

Солодовнік Ірина Семенівна

Кузнєцова Тетяна Володимирівна

Семенець Світлана Миколаївна

Почуття колективу формували у дітей старші піонерські вожаті та педагоги-організатори

Бардаченко Галина Григорівна,

Кусовник Світлана Миколаївна,

Коваленко Валентина Леонідівна,

Стремоухова Наталія Іванівна ,

Міхєєва Лариса Іллівна .

Вихователями груп продовженого дня були

Карабут Любов Миколаївна

Перепелиця Валентина Олександрівна ,

Коваленко Валентина Леонідівна ,

Довгопят Віра Григорівна,

Гаврик Тамара Миколаївна ,

Демчук Світлана Миколаївна .

За понад сторічну історію діяльності заводської школи окрасою педагогічного колективу різних років були учителі – особистості, які віддавали освітянській ниві свої знання, уміння, роки.

Школа славиться талановитими учителями, а учителі – обдарованими учнями.

РОЗДІЛ ІХ . Нова школа

1985-й рік став роком, який дав нове життя заводській школі. За ініціативи батьків , клопотанням директора Литвиненко Антоніни Вікторівни і підтримки директора цукрового заводу Кульчицького Анатолія Михайловича , збудована нова школа, яка отримала статус середньої.

1-го вересня 1985-го року Буринську восьмирічну школу № 4 реорганізовано в Буринську середню школу № 3 та відбулося відкриття нового приміщення.

На світлинах 1985 року зображено:

Червону стрічку на вході перерізав І секретар райкому партії Іван Ховрат.

Із відкриттям нової школи вітає присутніх Людмила Гончарова, майбутня перша медалістка.

Символічний ключ від школи вручив начальник ПМК -260 Віктор Федосійович Пушкар.

Символічний ключ у руках Антоніни Вікторівни.

Перший дзвоник лунає у третій міський школі. На світлині першокласниця Валентина Гончаренко та восьмикласник Андрій Чащин.

Щоб учні навчалися у новій школі, добре попрацювали робітники ПМК , трудівники цукрового комбінату , учителі, батьки, колективи міста. Нова школа мала десять класних кімнат, кабінети фізики, хімії, біології , майстерню, теплицю, їдальню, спортзал, бібліотеку. На її спорудження витрачено 718 тисяч карбованців. 140 тисяч витрачено на придбання шкільного обладнання.

Друге дихання відкрилося у найстарішому навчальному закладу міста.

У 1990 році створено музей інтернаціональної Слави , який майже 30 років є осередком патріотичного виховання.

У березні 1998-го року заклад реорганізовано в загальноосвітню школу І-го –ІІІ-го ступенів № 3 м. Бурині .

На початку 2006-го року почалася комп’ютеризація. Школа отримала 11 компюртерів. Це дало змогу створити комп’ютерний клас.

У січні 2007 року школу реоганізовано в Буринську загальноосвітню школу І-го – ІІІ-го ступенів № 3 Буринської міської ради Сумської області .

У 2008 році матеріальна база поповнилася 11-тьма новими комп’ютерами, облаштовано другий комп’ютерний клас.

Школа пишається успіхами хору «Барвінок» під керівництвом учителя музики Яцун Світлани Михайлівни. Він є призером обласних та районних оглядів художньої самодіяльності.

У 2007 – 2009 роках школа посіла 2-гі місця у рейтингу за високі показники навчально-виховної роботи .

У 2016- 2019 роках колектив стає переможцем огляду по підготовці до нового навчального року.

Спортивне життя багатогранне. Під керівництвом учителя фізкультури Перепелиці Валерія Олександровича команди учнів займають призові місця на районних, обласних спортивних змаганнях. Про це свідчать кубки та грамоти, розміщені у музеї.

Окрасою колективу є учні, які зміцнюють престиж школи. За активну життєву позицію , відмінні знання

стипендіатом голови обласної адміністрації була Дорошенко Катерина, 2008 рік;

стипендіатами голови районної адміністрації стали :

  • Перепелиця Анна , 2006 рік

  • Чащин Максим, 2008 рік

  • Чащина Альона, 2011 рік

  • Мельник Артур , 2011 рік

  • Маклакова Ілона, 2015 рік

  • Корнієнко Марія, 2015 рік

  • Осадча Катерина,2016 рік

стипендіатами голови Буринської міської ради є:

  • Завгородній Віталій, 2017 рік

  • Осадча Катерина, 2018 рік

  • Христюк Катерина ,2019 рік

  • Проценко Кіріл, 2019рік

Учні школи беруть активну участь у Всеукраїнській олімпіаді з навчальних предметів, являються призерами ІІ-го та ІІІ-го етапів .

Випускниця 2017 року Маклакова Ілона була призером обласних олімпіад з англійської мови, історії України .

Випускниця 2018 року Осадча Катерина тричі посідала призові місця на обласних етапах олімпіади з української мови та літератури.

Учень 11 класу Завгородній Віталій в 2017 році зайняв 3-е місце на обласній олімпіаді з історії України.

Учень 10 класу Проценко Кіріл виборов ІІІ місце в обласному етапі з англійської мови у 2018 році.

За період існування школи з її стін вийшло 102 медалісти, 60-т із них отримали золоті медалі та 42-а- срібні.

Учителі закладу мають не один десяток послідовників. У школі працюють Солодовнік Ірина Семенівна, Білоус Світлана Миколаївна, Бариба Лариса Петрівна, Яцун Світлана Михайлівна, Горбач Яна Ігорівна. Фесько Аліна Сергіївна. Своє життя присвятила школі учитель-пенсіонер Устинова Галина Порфирівна.

Рідна школа – колиска для майбутньої еліти нашого народу. Учні докладають зусиль, щоб високо тримати рейтинг навчального закладу.

РОЗДІЛ Х. Випускники - успішні особистості

«Нашого цвіту по всьому світу» , - говорить народна мудрість . Розлетілися вихованці школи в різні куточки України й за її межі. Багато випускників стали успішними людьми , змогли реалізувати себе якнауковці, керівники, військові, підприємці.

У школі навчалися:

Пригар (Шадчина) Тамара Михайлівна, професор, доктор біологічних наук.

Бітченко Олександр Миколайович, випускник 1965 року, кандидат технічних наук, доцент Українського заочного політехнічного інституту.

Бойко Вадим Миколайович – випускник 1984 року, полковник, кандидат історичних наук, викладач суспільних дисциплін Чернігівського військового ліцею , автор книги «Навстречу солнцу»;

Черевко Сергій Олександрович – випускник 1999 року, доктор філософії , кандидат фізико-математичних наук. З 2017 року обіймає посаду керівника наукової групи Юліхського дослідницького центру товариства імені Гельмгольц університету Ерланген - Нюрнберг.

Багато випускників заводської школи стали військовими , одержали високі звання. Серед них :

Басалик Анатолій Миколайович, випускник 1964 року, полковник ЗСУ у відставці.

Мєдвєдєв Валерій Васильович, випускник 1964 року. Полковник медичної служби у відставці.

Молодцов Валентин Володимирович, випускник 1973 року. Полковник ЗСУ у запасі, воїн-інтернаціоналіст.

Савченко Сергій Вікторович, полковник ЗСУ, учасник ООС.

Мистецьку стежину обрали наші випускники: музикант-віртуоз Проценко Віктор Дмитрович, музиканти-педагоги Рижкова Олена Володимирівна , завуч школи мистецтв, Прядко Євген Юрійович - директор школи мистецтв, Козирь Андрій Володимирович – керівник хору «Червона калина» Будинку культури.

Серед випускників є світила медицини. Це професор Новаченко Микола Петрович, лікарі-професіонали Коваленко Євген Леонідович. Павлюченко Вікторія Григорівна;

  • судді , адвокати Опімах Лариса Миколаївна, Міненко Сергій Анатолійович, Спасьоненко Олександр Володимирович;

  • керівники установ, заводів Шульга Едуард Олександрович, директор Харківського молочного комбінату, Рябоконь Євген Вікторович, голова Буринської районної ради

На педагогічну ниву стали випускники:

  • Степаненко Лідія, випускниця 1977 року , директор Буринської спеціалізованої школи № 1,

  • Гончарова Людмила, випускниця 1987 року, учитель іноземної мови міста Києва.

  • Черевко Людмила, випускниця 1990 року, завідуюча методичним кабінетом управління освіти, молоді, спорту , культури та туризму Буринської міської ради

  • Алексєєнко Світлана, випускниця 1987року, заступник директора з навчально-виховної роботи Буринської спеціалізованої школи № 1

  • Топчієва Юлія, випускниця 1996 року, заступник директора з навчально-виховної роботи Буринської спеціалізованої школи № 2,

  • Бабич Світлана, випускниця 1998 року,начальник відділу культури та туризму.

Лікарі, вчителі, науковці ,інженери, будівельники, робітники – не перелічити професій , які обрали випускники школи. Багато з них повязали свою долю із цукровим заводом, де працювали батьки і діди. Весь цей час школа навчала дітей працівників заводу, а нині – онуків та правнуків.

РОЗДІЛ ХІ. Вони захищали Батьківщину.

Друга світова війна –героїчна сторінка історії. Захищали Батьківщину від німецьких окупантів учителі та випускники заводської школи.

1. Міщенко Іван Михайлович. З перших днів війни став на захист

Батьківщини. Мав нагороди: медалі «За бойові заслуги», «За відвагу»,

ордени Слави III ступеня, Вітчизняної війни II ступеня та Червоної зірки

  1. Міщенко Василь Михайлович. 1941 року призваний до Радянської армії. За мужність і відвагу був нагороджений орденом «Червоної зірки».

  2. Рак Петро Федорович. У 1941 році добровольцем пішов на фронт. У 1943 році направлений на фронт під Сталінград. Мав тяжке поранення. Після війни працював учителем, потім завучем та директором нашої школи.

  3. Волинцева Олександра Павлівна. У 1942 році добровільно пішла до Радянської армії захищати державу . Пройшла бойовий шлях від Путивля до Варшави у складі Першого Українського фронту.

  4. Однолєтко Анатолій Семенович. У 1940 році призваний до Радянської армії . Проходив службу в 24-ій гвардійській Кенігсбергській дивізії в оркестрі штабу.

  5. Штика Марія Олексіївна. Випускниця 1935 року. В 1943-му - закінчує курси радистів. Проходила службу у 247-му артилерійському полку Прибалтійського фронту, звільняла Кенігсберг. Брала участь у розгромі мілітаристичної Японії. Нагороджена медаллю «За бойові заслуги», орденами «За мужність» ІІІ ступеня, «Вітчизняної війни ІІ ступеня.

  6. Бойко Микола Олександрович. У 1937 році закінчив школу. З 1941 рокуна західному кордоні обороняв Вітчизну . Нагороджений медаллю «За відвагу», орденами Богдана Хмельницького І ступеня та Вітчизняної війни І ступеня .

  7. Безлюдний Іван Іванович - випускник 1939 року . У 1943-мупризваний до Радянської армії. Воював на Першому Українському фронті. Нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною».

  8. Капітоненко Василь Володимирович - випускник1941 року. У 1943-

му став захисником Вітчизни, у 17 років добровільно надівши шинель. У

1944 році на Прибалтійському фронті виявив мужність. Відзнакою за

героїчні вчинки засяяла на грудях юнака медаль «За відвагу».

Мир на страждальній землі України настав у жовтні 1944 році. Серед визволителів були наші земляки, випускники та учителі рідної школи.

РОЗДІЛ ХІІ. Герої нашого часу

У 1945 році відгриміли залпи найкривавішої війни 20 століття. Україна відродилася після тяжких років воєнного лихоліття. Примара війни знов нависла над рідною землею. Весною 2014 року «зелені чоловічки» перейшли кордон України. Анексовано Крим, бойові дії розгорнулися на Донбасі. Зона АТО – так стали називати територію, яка досі потерпає від вторгнення окупаційних військ.

Героїку старшого покоління перейняли випускники школи

Савченко Сергій, випускник 1994 року ,полковник ЗСУ, начальник штабу ракетних військ і артилерії 13 армійського корпусу, заступник командувача військового оперативного командування «Захід» у зоні ООС.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького та іменною зброєю.

Бойченко Олександр, випускник 1995 року, старший лейтенант Збройних Сил України . У 2014 році добровольцем пішов на військову службу у складі 12-го окремого мотопіхотного батальйону. Має державні нагороди : медалі «Захисник Вітчизни», « Честь. Слава. Держава», «За оборону рідної держави», «За службу державі», «І5 років Збройних Сил України» та відзнаки.

Боровик Андрій , випускник 1988 року. У 2015 році був водієм автомобіля, забезпечував військовослужбовців необхідним. У Широкіному охороняв дороги до Маріуполя, був у Волновасі. У 2016 року демобілізований.

Бондаренко Юрій, випускник 1994 року. У 2016 році направлений у зону АТО. Воював у складі 92-ї бригади оператором танку. Обороняв населені пункти Щастя, Трьохізбенка, станицю Луганська. Нагороджений медаллю «За Державу».

Романченко Руслан, випускник 1997 року. 2014 року зарахований у 92 окрему механізовану бригаду. Обороняв містечко Щастя , станицю Луганська, село Трьохізбенка. Нагороджений медаллю " За оборону рідної землі".

Гриценко Ігор, випускник 2004 року. У 2016 році у складі зведеного загону управління МВС в Сумській області проходив службу в зоні АТО на території Костянтинівського району Донецької області.

Криводєд Олександр , випускник 2007 року . 2014 року направлений старшим наводчиком у 30-ту артилерійську бригаду і направлений на Схід в зону АТО .

Білодід Олександр, випускник 2011 року - старший механік, водій танка. У 2014 -2016 роках за контрактом обороняв східні кордони Батьківщини.

Чернявський Олександр, випускник 2011 року . У 2014 році в зоні АТО обороняв м. Маріуполь. Нагороджений грамотою командира військової частини .

До лав захисників України приєдналися батьки учнів школи.

Ткачов Олег Миколайович. У 2015 році проходив службу у 17-й окремій танковій бригаді, яка базується у м. Кривий Ріг. Командир бойової машини, командир відділення, сержант.

Глинчак Олег Ігорович. У 2014 році старший сержант поліції перебував на блокпостах міст Слов’янська, Дебальцево, Красний Лиман.

Коренєв Дмитро Миколайович. У 2014 році капітан поліції перебував на блокпостах у місті Красний Лиман на Луганщині та села Ямпіль Донецької області.

Пишається захисниками Батьківщини наша школа. Діти мають зростати під мирним небом. Саме їхнім батькам довелося пройти бойові випробування, щоб так і сталося.

РОЗДІЛ ХІV. Заключне слово.

Екскурсоводи шикуються перед гостями.

Вірш «Школа – наша берегиня» . Читає Міхєєва Даша.

У кожного є школа на землі,

Яка завжди своїх чекає учнів.

Всі впізнають цю школу віддалі.

Дитячий сміх зі школою співзвучний.

Школа – це нелічені книжки,

Задачі і постійні запитання,

Уроків кольорові пелюстки,

Моє і однокласників навчання

Ця школа, ніби казка чарівна,

Яка ласкаво двері відчиняє.

Веде у світ туди, де таїна,

і у життя велике і безкрає.

Школа – наша берегиня,

Найрідніша стежка до мети,

Там, де двір широкий,

Там , де небо синє,

Час веселим дзвоником летить.

Школо, моя рідна школо! Вранішньою зорею сяєш ти на освітянському небосхилі Бурині. Тисячі випускників третьої міської школи вдячні тобі за шкільне дитинство і юність, за знання і перший життєвий досвід. Саме в рідній школі навчалися наші діди і батьки. Зараз ми пишемо шкільну сторінку в біографії , щоб узяти старт у доросле життя. Україна чекає крилату юнь.

О ,школо !Зоренько ясна,

У долі ти – навік одна.

Освідчення тобі роблю

Третю школу …

Учасники: … я люблю !

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили