За температурними умовами рослини поділяють на холодовитривалі та теплолюбні. Температурні уподобання майже не впливають на будову рослин, оскільки пристосування до певних температур пов’язані переважно з фізіологічними процесами.
Холодовитривалі рослини здатні переживати температури нижче 0 °С, хоча ростуть лише при температурі вище 0 °С. До них належать дерева і кущі наших широт, а з сільськогосподарських культур — морква, горох, жито.
Теплолюбні рослини не витримують холоду, і для нормального росту потребують досить високих температур. Теплолюбними є більшість видів, що ростуть у тропіках і теплих субтропіках, а серед наших культурних рослин — огірок, гарбуз, диня, томати та баклажани.
Життєва форма — це зовнішній вигляд рослини, що відображає її пристосованість до умов середовища. Вона також характеризує тривалість життя вегетативних органів та всієї рослини. За життєвими формами рослини поділяють на деревні (дерева та чагарники), напівдеревні (напівчагарники та напівчагарнички) та трав'янисті (багаторічні та однорічні трави).
Деревні рослини мають багаторічні здерев'янілі пагони а бруньками відновлення. У дерев є лише один головний пагін — стовбур. Він живе стільки ж, як і вся рослина — десятки та навіть сотні років. Чагарники відрізняються від дерев наявністю кількох стовбурів, які поступово змінюють один одного. Тривалість життя кожного стовбура у різних видів різна (у малини — два роки, у бузку — до 60 років), але, загалом, за рахунок заміни старих стовбурів новими вік рослин може сягати кількох сотень років. Маленькі, до 50 см заввишки (чорниця, брусниця), чагарники називають чагарничками. У деревних рослин стовбури можуть бути не прямостоячими, а сланкими (карпатська сосна-жереп) чи виткими (плющ, дівочий виноград). Деревні рослини з виткими стовбурами називають деревовидними ліанами.
