Екологічна політика
Екологічна політика — це діяльність держави, спрямована на охорону довкілля, раціональне використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки населення.
Основні напрями:
збереження природних ресурсів і біорізноманіття;
зменшення забруднення повітря, води й ґрунтів;
розвиток екологічно безпечних технологій;
формування екологічної свідомості населення;
державний контроль за дотриманням природоохоронних норм.
Природоохоронне законодавство
Систему екологічного права становлять:
Конституційні норми щодо права людини на безпечне довкілля;
закони про охорону навколишнього природного середовища, водні ресурси, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, відходи;
екологічні стандарти, норми та гранично допустимі концентрації забруднювачів;
відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.
Міждержавні угоди
Україна бере участь у міжнародній співпраці з охорони природи:
угоди щодо зміни клімату та скорочення викидів парникових газів;
конвенції про збереження біорізноманіття та охорону рідкісних видів;
міжнародні програми захисту водних ресурсів і атмосферного повітря;
співпраця з європейськими та світовими природоохоронними організаціями.
Значення:
реалізація екологічної політики та виконання міжнародних угод сприяють збереженню природи, покращенню якості життя людей і сталому розвитку держави.
