Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Розвиток читання у дошкільному віці. Посібники серії «Розглядай та пізнавай»
»
Взяти участь Всі події

Еколого-біологічні особливості шкідників агроценозів обліпихи крушиноподібної

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Екологія

Для кого: 11 Клас, Дорослі

11.10.2021

40

0

0

Опис документу:

Чотириногі кліщі належать до родини Eriophyidae Nalepa, 1898, порядку Prostigmata Kramer, 1877, класу павукоподібні, або арахніди (Arachnida Cuvier, 1812). Родина до якої вони належать включає понад 200 родів кліщів, які функціонують як рослинні паразити, зазвичай спричиняючи пошкодження тканин рослини і відомі як галові кліщі В умовах Полісся і Лісостепу України в агроценозах середньостиглих і пізньостиглі сортів обліпихи крушиноподібної виявлено галового кліща. Досліджено біоекологічні особливості цього шкідника та прояв його шкодочинності на рослинах досліджуваної культури. Встановлено, що дво- або трьохкратний механізований обробіток ґрунту в міжрядді і у при стовбуровій зоні істотно зменшує пошкодження рослин обліпихи галовим кліщем.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Еколого-біологічні особливості шкідників агроценозів обліпихи крушино подібної


Мета. Дослідити біоекологічні особливості обліпихового галового кліща в агроценозах обліпихи крушиноподібної в умовах північної частини Лісостепу України. Матеріали та методи. Обліки обліпихової мухи проводили в агроценозах обліпихи крушиноподібної Інституту садівництва НААН України, його науково-дослідній мережі. В дослідженнях були залучені сорти обліпихи крушиноподібної вітчизняної та зарубіжної селекції, різних за групами стиглості: середньоранні, середньостиглі, пізньостиглі. Результати. В умовах Полісся і Лісостепу України в агроценозах середньостиглих і пізньостиглі сортів обліпихи крушиноподібної виявлено галового кліща. Досліджено біоекологічні особливості цього шкідника та прояв його шкодочинності на рослинах досліджуваної культури. Встановлено, що дво- або трьохкратний механізований обробіток ґрунту в міжрядді і у при стовбуровій зоні істотно зменшує пошкодження рослин обліпихи галовим кліщем. Висновки. З’ясовано, що збір обліпихового галового кліща можна проводити як навесні і влітку, так й протягом усього року.



Чотириногі кліщі належать до родини Eriophyidae Nalepa, 1898, порядку Prostigmata Kramer, 1877, класу павукоподібні, або арахніди (Arachnida Cuvier, 1812). Родина до якої вони належать включає понад 200 родів кліщів, які функціонують як рослинні паразити, зазвичай спричиняючи пошкодження тканин рослини і відомі як галові кліщі [1, 2]. Сьогодні описано близько 3600 видів, але це, мабуть, менше 10% від фактичної їх чисельності, що функціонує в екосистемах і є ще недостатньо вивченою. Вони є мікроскопічними кліщами, від жовтого до рожево-білого та фіолетового кольорів, подібні на хробаків і мають лише дві пари ніг. Їх основним джерелом поширення є вітер. Як фітофаги чотириногі кліщі пошкоджують широкий спектр рослин, і деякі з них є основними видами сільськогосподарських шкідників, що завдають значної економічної шкоди посівам. Особливо небезпечними видами цієї родини для агроценозів є: Abacarus hystrix Nalepa, 1896, або зерновий іржавий кліщ, який виявлений на понад 60 видах трав, включаючи овес, ячмінь, пшеницю та райграс, він виявлений в агроекосистемах країн Європи, Північної Америки, Південної Африки та Австралії, де формує до двадцяти генерацій і може спричинити втрати урожаю до 30-70% [3-5]. Інший вид – це Abacarus sacchari Channabasavanna, 1966, або цукрово-тростинний іржавий кліщ, який є сільськогосподарським шкідником, що здебільшого зустрічається на плантаціях цукрового тростини в Африці , Бразилії , Індії , Гватемалі , Коста-Ріці та Венесуелі. Acalitus essigi Hassan,1928, або ожинний кліщ, є серйозним шкідником комерційних садів ожини в США. Втрата врожаю від пошкодження цим шкідником може становити 10-50% [6]. Також важливо зазначити про інші види. Зокрема, Aceria chondrillae Canestrini, 1891, або хондриловий галовий кліщ, який пошкоджує трав'янисті рослини роду Хондрила (Chondrilla L.,1753), зокрема знищує їх суцвіття. Варто відмітити, що прояв шкодочинності цього виду кліща до представників роду хондрила використаний вченими для біологічної боротьби з бур'янами видів C. juncea, C. juncea f. acantholepis, C. brevirostris та C. leiosperma [7-9]. Інший вид – це Aceria guerreronis Keifer, 1965, або кокосовий кліщ, який паразитує в ценозах кокосової пальми (Cocos nucifera L.), пошкоджуючи до 60 % кокосових горіхів [10, 11]. Однак деякі види використовуються як біологічних агентів для боротьби з бур'янами та інвазійними видами рослин. Зокрема, Aceria malherbae Nuzzaci, 1985, або берізковий кліщ, який пошкоджує рослини березки польової (Convolvulus arvensis L. 1753). Він вперше виявлений в екосистемах Греції та інтродукований в ценози штату Техас (США) у 1989 році як біоагент для боротьби з березкою польовою [12]. Ще серед найбільш шкодочинних видів чотириногих кліщів є смородиновий бруньковий, грушевий та західний галовий кліщі. Вид Cecidophyopsis ribis Westwood, 1869, або смородиновий бруньковий кліщ, паразитує на рослинах родів Corylus L. та Ribes L., зокрема на фундуку (Corylus maxima Miller, 1768) і смородині чорній (Ribes nigrum L.) пошкоджуючи бруньки, утворюючи галли і, зокрема на рослинах смородини, розповсюджуючи вірус, який викликає хворобу махровість, або реверсію смородини. Цей вид кліща є серйозним шкідником ценозів чорної смородини в Європі, рідше на інших континентах [13, 14]. Інший вид Eriophyes padi Nalepa, 1890, або черемховий кліщ, є фітофагом рослин черемхи звичайної (Prunus padus L.), черемхи віргінської (Prunus virginiana L.), у т.ч. часто зустрічається на гібридних формах черемхи, що введені в культуру [15].

Серед інших, не менш значимих видів чотириногих кліщів, найбільш агресивних фітофагів, є грушевий галовий кліщ (Eriophyes pyri H.A.Pagenstecher, 1857), який пошкоджує молоді листки груші, горобини та інших видів, а також галовий сливовий кліщ (Vasates fockeui Nalepa & Trouessart, 1891), що є шкідником персику, сливи, кизильнику, мигдалю і терену, на пагонах першого і другого року зростання яких спричинює утворення галлів округлої форми, червонувато-бурого кольору, які з часом набувають кольору кори пагонів [16], а також західний галовий кліщ (Aculops berochensis Keifer & Delley, 1971) та довгохоботовий листковий кліщ (Diptacus gigantorhynchus Nalepa, 1892), які відносяться до групи бродячих мігрантів, що пошкоджують рослини сливи. Варто зазначити, що кліщ Vasates fockeui Nal. вважають ймовірним переносником вірусу некротичної кільцевої плямистості сливи (PNRSV), який поширюється разом з пилком [17, 18], він уражує рослини вишні, сливи, малини, яблуні, хмелю та ін. [19]. На яблуні часто паразитує і яблуневий іржавий кліщ (Aculus schlechtendali Nalepa, 1890), однак суттєвої шкоди він поки що не завдає.

Сьогодні не менше актуальним серед шкідників саду можна назвати і вид Aceria hippophaena Nalepa, 1898 (синонім Eriophyes hippophaenus Nalepa, 1898), який належить роду Artacris Keifer, 1970. Цей вид чотириногих кліщів є одним з небезпечних шкідників видів рослин роду Hippophae L. [20, 21]. Ареал цього виду охоплює значні території країн Західної, Північно-Західної Європи та північні райони Східної Європи, в т.ч. України [22, 23] (рис. 1).

Рис. 1. Ареал популяцій обліпихового галового кліща на території Європи [22]

У зв’язку з сучасною популярністю обліпихи крушиноподібної прояв шкодочинності Eriophyes hippophaenus Nal. може спостерігатися в агроценозах цієї малопоширеної плодово-ягідної культури нашої країни. Тому вивчення біолого-екологічних особливостей обліпихового галового кліща і розробка заходів щодо його контролю в агроценозах обліпихи крушиноподібної є актуальним завданням, яке дасть змогу на ранніх етапах діагностувати прояв несприятливих біотичних чинників та своєчасно впровадити дієві заходи щодо їх контролю.

Метою роботи було дослідити прояв обліпихового галового кліща в агроценозах обліпихи крушиноподібної.

Матеріали і методи. Обліки за пошкодженням рослин обліпихи обліпиховим галовим кліщем проводили на дослідних ділянках Інституту садівництва НААН України та його науково-дослідній мережі. До вивчення ступеню пошкодження рослин були залучені сорти обліпихи крушиноподібної вітчизняної та зарубіжної селекції: Чуйская, Морквяна, Особлива і Адаптивна. Спостереження та обліки проводили впродовж квітня-жовтня, згідно загальноприйнятої методики [24] та вказівок [25]. Кількість облікових рослин певного сорту обліпихи було п’ять. З метою виявлення галового кліща було проведено збір пошкоджених ним листків обліпихи. Облік цього шкідника проводили як взимку, для цього відбирали його з-під відшарованих ділянок кори гілок, з рослинних залишків і підстилки, так і навесні і влітку – відбираючи екземплярів біля основи напіврозкритих бруньок, в розвилках гілок та на молодих листках. Далі застосовували найбільш простий і доступний метод – перегляд субстрату під бінокуляром в лабораторії селекції та технології вирощування ягідних культур. Кліщів з проб виймали за допомогою м'якого пензлика або препарувальної голки. Оцінку пошкоджених рослин галовим кліщем проводили в балах за процентним відношенням пошкоджених рослин: 0 балів (0 %) – стійкі; 0,1-1,0 бал (до 1 %) – відносно стійкі; 2,1-3,0 (11-30 %) – середньо пошкоджуються; 3,1-4,0 (31-50 %) – сильно пошкоджуються; 4,1-5,0 (понад 50 %) – дуже сильно пошкоджуються.

Для видової ідентифікації обліпихового галового кліща, уточнення його таксономічного положення, біології, господарського значення і поширення були використані такі джерела та методики [26-31].

Ступінь пошкодження рослин Статистичну обробку даних проводили з використанням комп’ютерних програм Statistica-6.0.

Результати. Пошкодження обліпихи галовим кліщем в північній частині Лісостепу окремих рослин ми спостерігали з 2017 року, проте в 2020 році масштабні спалахи масового розмноження були відзначені вперше. З’ясовано, що кліщ веде прихований спосіб життя, харчується всередині бруньок і листків. Особливо сильно шкодить молодим, інтенсивно зростаючим деревам або кущах. Сильно пошкоджені листки деформуються, передчасно засихають і опадають, що нерідко призводить до їх загибелі [32]. У 2020 р шкідник заселяв не тільки листки окремих сортів обліпихи, але пагони, що призвело до їх спотворення і послаблення росту. Отже, ступінь пошкодження, динаміка і тривалість заселення молодих листків галовим обліпиховим кліщем залежить також від сортових особливостей рослини-господаря.

Протягом вегетації рослин обліпихи чотириногі кліщі розмножуються дуже швидко. В умовах Північного Лісостепу пік чисельності галових кліщів сягає кінця червня - початку липня, й, залежно від погодних умов, пік чисельності «волоцюг», що живуть листках, спостерігається приблизно через місяць – у ІІ декаді серпня.

З’ясовано, що в гібридних розсадниках обліпихи галовий обліпиховий кліщ, в основному, поширюються з садивним матеріалом – саджанцями, живцями. Резерватами для цих фітофагів служать дикорослі форми обліпихи, які ми відбирали як селекційні джерела господарсько-цінних ознак в захисних смугах садів, лісосмуг, перелогових земель, де кліщі інтенсивно накопичуються, як в тінистих, захищених від вітру біотопах, куди, в свою чергу, потрапляють з садів.

Ми прикинули, що на відстані 50 і більше метрів ці шкодили розносяться вітром і потрапляють з бризками дощу на нові рослини обліпихи, вирощені з живців, рослини яких оброблялися акарицидами.

Згідно з літературними даним обліпиховий галовий кліщ мікроскопічних розмірів (довжина тіла самки 0,2-0,22 мм, самця близько 0,18 мм), його тіло молочно-біле, червоподібне, кільчасте, спинні і черевні півкільця однакові по ширині, з двома парами ніг. З нижнього боку тіла один за одним розташовані три пари черевних, а на кінці одна пара хвостових щетинок.

Дорослі самки зимують під покривними лусочками бруньок, в одній з яких може перебувати від однієї до декількох тисяч особин. Рано навесні в період набубнявіння бруньок кліщі розпочинають відкладати яйця в місцях зимівлі в утворені ними галли. Відроджені личинки живляться всередині бруньок, в результаті чого листки рослин обліпихи, які ще не розкрилися повністю вкриваються галовими здуттями. В період розпускання перших листків з'являються самки нового весняного покоління, які проникають в тканину листків, здебільшого, поблизу центральної жилки, де утворюють галли і висмоктують соки, пригнічуючи їх ріст і розвиток. Наступні покоління також утворюють галли на листках, де самки відкладають яйця, а відроджені з них личинки розселяються на молоді листки і пагони. Округло-плоскі, 2-8 мм завдовжки галли спочатку набувають світло-зеленого, потім жовтувато-бурого або бурого забарвлення, з часом чорніють і всихають. При сильному пошкодженні листки можуть повністю вкритися чорними здуттями (рис. 2).

Рис. 2. Листки, пошкоджені обліпиховим галовим кліщем


Восени (вересень–жовтень) кліщі переселяються під лусочки новоутворених бруньок, де деякий час живляться і залишаються зимувати. Відомо, що в умовах помірного або помірно континентального клімату обліпиховий галовий кліщ за вегетаційний період рослин обліпихи розвивається в 2-3 поколіннях і це дає сигнал щодо проведення в селекційних агроценозах обліпихи профілактичних контрзаходів.

Відомо, що у галових кліщів досить швидко формуються стійкі до пестицидів популяції і тому необхідно чергувати препарати, що відносяться до різних хімічних груп.

Варто зазначити, що чотириногих кліщів активно знищують їх природні вороги – хижі кліщі, або акаріфаги (Amblyseius finlandicus Oudemans, 1915; Paraseiulus soleiger Ribaga, 1904), Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot, 1957), трипси (Scolothrips sexmaculatus Pergande, 1891), клопи-сліпняки (Blepharidopterus angulatus Fallén, 1807; Macrolophus nubilis V.Putshkov, 1978), золотоочки (Chrysoperla carnea Stephens, 1836), фітопатогенні гриби (Beauveria bassiana (Balsamo-Crivelli), Vuillemin, 1912; Streptomyces avermectinius Takahashi et al., 2002), які викликають епізоотії, що також необхідно враховувати при плануванні захисних заходів в агроценозах обліпихи крушиноподібної.


Обліпиховий галовий кліщ (Eryophyes hippophaenus Nalepa, 1898) належить до роду Aceria Keifer, 1944. Цей шкідник має веретеноподібне тіло світло-жовтого кольору, довжина якого приблизно 0,25 мм. Як в імаго, так і в личинок 2 пари кінцівок. Фітофаг пошкоджує бруньки та листки рослини. На уражених листках з'являються пухлини діаметром 0,5 см, в середині яких і перебувають кліщі (рис. 3).


Рис. 3. Обліпиховий галовий кліщ (Eryophyes hippophaenusNal.) [21]


Наслідком ураження цим паразитом (висмоктує клітинний сік листочків) може бути загибель рослини [21] (рис. 39).

Дорослі кліщі зимують у пазухах вегетативних і генеративних бруньок, зокрема між ними. Пік пошкодження рослин обліпихи кліщем в умовах Лісостепу припадає на фази цвітіння – формування плодів.

Наприкінці другої-початку третьої декад травня самиці імаго відкладають яйця, з яких через 7-9 днів з'являються личинки, котрі ще 12-16 днів перетворюються на імаго. В рослин, що локалізовані в умовах екотону Полісся-Лісостеп один раз на 3-4 роки відмічається передчасний листопад внаслідок інтенсивного розвитку кліщів і небезпека від них спостерігається в період від початку фази цвітіння до інтенсивного нарощування листків, молодих пагонів, включаючи технічну стиглість плодів. Цей вид шкідника можна також зустріти на представниках родини Betulaceae [56, 57].


Назва сорту

Період і місце відбору імаго кліща

зимовий

весняний

в місцях відшарування кори, шт./10 см пагона

на листковій підстилці, шт./листок

біля основи напіврозкритих бруньок, шт./напіврозкриту бруньку

в місці розгалуження гілок, шт./розгалуд-ження

на молодих листках, шт./листок

1

Чуйская

43

55

25

10

0

2

Морквяна

14

39

19

6

0

3

Особлива

12

10

0

0

0

4

Адаптивна

3

0

0

0

0



Наявність листків обліпихи з галлами кліща складало в 2020 році становила понад 52%, що згідно з даними Н.А. Ховалиг [] значно перевищувало ЕПШ.

Таблиця час виявлення і облік ураження ІІІ декада серпня

Назва сорту

Група стиглості

Пошкоджено листків обліпихи

2019 р.

2020 р.

середнє за 2 роки

І декада червня

І декада вересня

І декада червня

І декада вересня

І декада червня

І декада вересня

%

балів

%

балів

%

балів

%

балів

%

%

1

Чуйская


3

1,3

15

2,2

0,5

1,0

10

2,0

1,7

12,5

2

Морквяна


7

1,7

23

2,6

5

1,5

17

2,3

6

20,0

3

Особлива


6

1,6

30

3,0

5

1,5

48

3,9

5,5

39,0

4

Адаптивна


11

2,0

33

3,1

15

2,2

56

5

13

44,5




Посилання

1. Багдасарян А.Т., Шевченко В.Г. Эриофиоидные клещи плодовых деревьев и кустарников Армении. Институт зоологии АН АрмССР. Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1981. 202 с.

2. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.В. Дмитрієв, В.І. Подгорний. Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. 624 с.

3. Skoracka A. (2008). Quackgrass- and ryegrass-adapted populations of the cereal rust mite, Abacarus hystrix (Acari: Eriophyidae), differ in their potential for wheat, Triticum aestivum, colonization. Bulletin of Entomological Research, 99 pp. 33-39.

4. Frost W. (1997). Polyphenic wax production in Abacarus hystrix (Acari: Eriophyidae), and impfications for migratory fitness. Physiological Entomology, 22 pp. 37 - 46.

5. Fleming R. (1980). The potential for control of cereal rust by natural enemies. Theoretical Population Biology, 18 (3), pp. 375 - 395.

6. Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (2011). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2011 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Ginkuhà 24 september 2012.

7. Caresche L. A. & Wapshere A. J. (1974). ‘Biology and host specificity of the Chondrilla gall mite Aceria chondrillae (G. Can.) (Acarina, Eriophyidae)’, Bulletin of Entomological Research, 64, pp 183-192.

8. Krantz G.W. and Ehrensing, D.T. (1990). ‘Deuterogyny in the Skeleton Weed Mite, Aceria Chondrillae (G. Can.) (Acari: Eriophyidae)’, International Journal of Acarology, Vol. 16, No 3, pp 129-133.

9. Powell G.W., Sturko A., Wikeem B.M. & Harris P. (1994). Field Guide to the Biological Control of Weeds in British Columbia, British Columbia Ministry Forest Research Program Land Management, pp. 55-56.

10. Lindquist E.E.; Bruin, J.; Sabelis, M.W. (1996). Eriophyoid Mites: Their Biology, Natural Enemies and Control. Elsevier. pp. 561–569.

11. Navia D., Moraes G.J. & Querino B.R. (2006). Geographic morphological variation in the coconut mite, Aceria guerreronis Keifer (Acari: Eriophyidae): a geometric morphometric analysis. International Journal of Acarology. 32 (3): 301–314. doi:10.1080/01647950608684473.

12. Coombs E. M., et al., (2004). Biological Control of Invasive Plants in the United States. Corvallis: Oregon State University Press, 153.

13. Великань В. С., Гегечкори А. М., Голуб В. Б. и др. Определитель вредных и полезных насекомых и клещей плодовых и ягодных культур в СССР / Сост. Л. М. Копанева. Ленинград: Колос, 1984. С. 254-263. 288 с.

14. Łabanowska B.H., Pluta S. (2010). Assessment of big bud mite (Cecidophyopsis ribis Westw.) infestation level of blackcurrant genotypes. Journal of Fruit and Ornamental Plant Research. 18 (2): 283–295.

15. Sternberg G. & Wilson J.W. (2004). Prunus serotina wild cherry. Native trees for North American landscapes: from the Atlantic to the Rockies. Timber Press. pp. 356–359.

16. Темрешев И.И., Копжасаров Б.К., Слямова Н.Д., Бекназарова З.Б., Дарубаев А.А. Сливовый галловый клещ Acalitus phloeocoptes (Nalepa, 1890) (Acari, Trombidiformes, Eriophyidae) в Казахстане. Acta Biologica Sibirica. 2018, 4(4). С. 6-11.

17. Proesler G., Kegler H. (1966). Transmission of e latent virus from plum by gall mites (Eriophyidae). Deuth. Akad. Wiss. Berlin. Monatsbericht. H. 8, p. 472-476.

18. Dangabiglon R., Eppler A. (1992). Untersuchungen zur mechanischen Ubertran-gung von PNRSV bei Hopfen. Mitteilungen aus der Biologischen Bundesanstalt fur Land-und Forstwirtschaft. - Berlin-Dahlem. H. 283, p. 228-229.

19. Thresh J.M., Ormerod P.J. (1973). Prunus necrotic ringspot virus in hop. Rep. E.-Mulling Res. Stn. 74. P. 207-208.

20. Lehmann W. & Flügel H.-J. (2012). Pflanzen gallenim ehema ligen Braunk ohletagebau Gombeth. Entomologische Zeitschrift Stuttgart, 122. 259-267.

21. Hellrigl K. (2003). Faunistik der Gallmilben Südtirols (Acari: Eriophyoidea). Gredleriana. 3. 77-142.

22. Aceria hippophaena (Nalepa, 1898) in GBIF Secretariat (2019). GBIF Backbone Taxonomy. Checklist dataset https://doi.org/10.15468/39omei accessed via GBIF.org on 2021-02-17.

23. Goud J, van der Bijl B, Creuwels J (2021). Naturalis Biodiversity Center (NL) - Chelicerata and Myriapoda. Naturalis Biodiversity Center. Occurrence dataset https://doi.org/10.15468/63lozv accessed via GBIF.org on 2021-02-17. https://www.gbif.org/occurrence/2434254724

24. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур. РАСХН ВНИИСПК. Орел, 1999. 460 с.

25. Ховалыг Н.А. Галловый клещ на облепихе. Защита и карантин растений. 2010. № 7. С. 45-46.

26. Sevesku A. (1963). Protection of plants. Album. Volume I: Pests of fruit trees, berry and grapevine. Translation from Romanian. Bucharest: Meridiane, 279.

27. Vasilyev V.P., Livshits I.Z. (1984). Pests of fruit crops. Moscow: Kolos, 399.

28. Vasiliev V.P. (1987). Pests of agricultural crops and forest plantations: In 3 t. Under the general. Ed. V.P. Vasilyev. 2-nd ed., rev. and additional. T. 1. Harmful nematodes, mollusks, arthropods. K.: Urozhai, 440.

29. Kamali H., Sirjani M. & Bazoobandi M. (2016). Biological characteristics of almond bud mite, Acalitus phloeocoptes (Nalepa) (Acari: Eriophyoidea) in Khorasan-e-Razavi Province. Plant Pest Research, 6 (2), 63-74.

30. EPPO Global Database. Acalitus phloeocoptes Published: 12.12.2017: https://gd.eppo.int/taxon/HALYHA/distribution.). Для обґрунтування чужорідного статусу кліща застосовувалися критерії чужорідного статусу (Orlova-Bienkowskaja, M.Ja. (2016). Is it possible to distinguish alien species of beetles (Coleoptera) from native ones? Entomological Review, 96 (3), 318-331 DOI 10.1134/S001387381603009X.)

31. Черкезова С. Р., Виноградова Л.В. Четырехногие клещи плодовых насаждений и меры борьбы с ними. Плодоводство и виноградство юга России. 2012. №14. С. 81-105.

32. Біоекологічні особливості шкідників-фітофагів в агроценозах обліпихи крушиноподібної та науково-обґрунтовані способи їх контролю: монографія / В.В. Москалець, І.В. Гриник, Т.З. Москалець, І.В. Шевчук, В.М. Пелехатий, А.Б. Марченко, В.В. Любич, З.В. Москалець. Київ: Видавництво «Центр учбової літератури», 2021. 192 с.





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.