Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

Екологічний проєкт "ГМО: ЗА І ПРОТИ"

Екологія

Для кого: 10 Клас, 11 Клас

20.09.2021

122

3

0

Опис документу:

Переходячи на здоровий спосіб життя, люди масово скуповують продукти із позначкою «Без ГМО». Як не парадоксально, але така «органіка» — це не завжди добре, більше того, ГМО подекуди навіть корисні. Більшість людей просто бояться того, чого не розуміють, а «генномодифікований організм» і справді звучить страшно. Тим не менше генна інженерія — це технологія, яка не лише допомагає змінювати гени організмів, а й суттєво вплине на майбутнє нашої планети.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Управління освіти і науки України Красилівської райдержадміністрації

Печеська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Екологічний проект





ГМО:

ЗА І ПРОТИ























Вступ

Питання ГМО давно вийшло за межі області наукових досліджень, ставши об’єктом політичних і маркетингових спекуляцій. Наліпка «Без ГМО» – це вже правило хорошого тону серед виробників.

Напис з’являється навіть на туалетному папері, солі, соді чи пляшках з мінералкою. Водночас рідко який покупець зможе пояснити, що таке ці ГМО, а тим більше, чим вони так небезпечні.

Переходячи на здоровий спосіб життя, люди масово скуповують продукти із позначкою «Без ГМО». Як не парадоксально, але така «органіка» — це не завжди добре, більше того, ГМО подекуди навіть корисні. Більшість людей просто бояться того, чого не розуміють, а «генномодифікований організм» і справді звучить страшно. Тим не менше генна інженерія — це технологія, яка не лише допомагає змінювати гени організмів, а й суттєво вплине на майбутнє нашої планети.

У Китаї вже народилися діти з модифікованими генами, чиї організми, за запевненням учених, будуть стійкими до ВІЛ. Тому генна інженерія — це скоріше незворотній процес, аніж щось неможливе. Пропонуємо розібратися, як це працює і які проблеми вирішує.









Матеріали та методи дослідження

Мета проекту: сформувати в учнів знання про химерні, трансгенні організми, ГМО, їх значення та можливості, які дає створення таких організмів; розвивати в учнів логічне та критичне мислення; формувати навички свідомого вибору продуктів харчування та вміння ефективної взаємодії в групі однолітків; виховувати толерантне ставлення до думок інших, уміння захищати власну думку; виховувати навички здорового способу життя.

Тип проекту

За методом діяльності— інформацій­но-дослідний.

Інформаційний — спрямований на збір інформації, її аналіз та узагаль­нення фактів.

Проект водночас є і дослідним, тому що здійснювався аналіз інформа­ції, мало місце спостереження за об’єктами, проводилось анкетуван­ня, учні спілкувалися з представни­ками різних установ, причетних до теми, яка вивчалась,— а це все озна­ки дослідної діяльності.

За змістовним аспектом— природничо-науковий.

У робо­ті над проектом використовувалися наукові дані.

За видом діяльності— навчальний.

Міжпредметні зв’язки: біологія, географія, інформатика

Термін виконання: 2 місяці.

Одержання учнями знань і вмінь під час проекту

  • Розвиток умінь і здатності шукати інформацію.

  • Розвиток комунікативних нави­чок, творчої співпраці, здатності до самовираження.

  • Розвиток навичок зв’язного мов­лення, ораторських здібностей, умінь доводити, аргументувати, відповідати на запитання.

  • Розвиток естетичних смаків і зді­бностей, отримання задоволення від результатів праці.

  • Уміння давати оцінку власним діям, робити висновок, узагальнення.

Актуальність проекту

На початку ХХІ століття католицька церква обновила список смертних гріхів, куди, серед іншого, була додана «Маніпуляція на генетичному рівні». Чому спеціалісти з генної інженерії автоматично потрапляють до списку грішників Ватикану?

План дій

  1. Підготовчий етап— визначення мети проекту, обговорення про­блеми, визначення ключового питання.

  2. Планування

  • Вибір джерел інформації—бібліо­теки, мережа Інтернет,.

Способи збирання інформації: робота з науково-популярною літературою; електронні засоби інформації, мережа Інтернет; інтерв’ювання продавців магазинів; анкетування учнів та їх батьків.

  1. Результати

Аналіз інформації.

Формулювання висновків.

4..Оформлення звіту

  • Узагальнення та класифікація зі­браних матеріалів.

  • Виготовлення ілюстративного матеріалу

5.Презентація проекту — показ ре­зультатів у формі усного звіту з де­монстрацією ілюстративних матеріалів.

Зі звітом про свою роботу над про­ектом учні виступили на відкри­тому уроці біології; висту­пили перед батьками на батьків­ських зборах.

Ключове питання

Героїчно модифіковані організми: чому ГМО може і нагодувати, і вилікувати людство?

Що таке ГМО, або трансгенні організми? Яка ж історія виникнення трансгенних організмів? Зважемо всі за та проти використання ГМО та химерних організмів у нашому житті. Ми вислухаємо думки, зробимо відповідні висновки щодо проблеми використання генетично модифікованих організмів і їхнього впливу на здоров'я людини

Для роботи ми об’єднались у групи:

  • Група 1 з’ясовувала, а що таке взагалі «ГМО»

  • Група 2 вивчала які ж переваги генетично модифікованої їжі

  • Група З дізнавалася якою ж є критика щодо генетично модифікованих продуктів

  • Група 4 зробила аналіз етикеток продуктів харчування та здійснила опитування учнів та батьків.

А що таке взагалі «ГМО»?

Генетично модифікований організм (ГМО) — організмгенотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії. Генетична модифікація відрізняється від природного та штучного мутагенезу саме направленою зміною генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в інший, використовуючи технологію рекомбінантних ДНК. Якщо при цьому ДНК, яку переносять, походить з іншого виду, отримані організми називають трансгенними

Термін «генетично модифіковані продукти» (генетично модифіковані організми) найчастіше застосовується стосовно до рослин, які вирощуються для споживання  в їжу  людьми або тваринами, застосовуючи при цьому найсучасніші методи в молекулярній біології.

Такі рослини були змінені в лабораторіях, задля привиття їм таких бажаних рис як підвищена стійкість до гербіцидів або підвищена харчова цінність. Покращення бажаних особливостей традиційно здійснювалося шляхом виведення,  але традиційні способи розведення можуть забирати багато часу і часто є не абсолютно точними. Генетична інженерія, на противагу, може вивести рослину з точними бажаними рисами дуже швидко та точно.

У генетично модифікованих організмів ДНК змінено неможливим у природі способом – за допомогою маніпуляцій генної інженерії. ГМО можуть містити фрагменти ДНК з будь-яких інших живих організмів (рослин, бактерій, комах, риб, тварин і навіть людини). Отримання ГМО пов’язано із «вбудовуванням» чужого гена в ДНК інших рослин з метою зміни їх властивостей або параметрів. В результаті такої модифікації відбувається штучне впровадження нових генів в геном організму, тобто в той недоторканий божественний апарат, від якого залежить будова і розвиток самого організму, і наступних його поколінь. Наприклад, печінка щура виробляє багато вітаміну С, тому, наприклад, щурячий ген вживлено в шпинат, щоб у ньому більше продукувалося корисного вітаміну.

Перші генетично модифіковані організми, одержані з допомогою методів молекулярної біології, з’явилися на світ лише у 80-х роках ХХ століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риби й навіть людини. Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980 р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу продуктів харчування плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком дозрівання.

Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 р. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. Серед трансгенних сільськогосподарських культур найбільші площі були під посівами сортів рослин, стійких до гербіцидів (71 %), хвороб і шкідників (22 %), гербіцидів і хвороб разом (7 %). 1999 р. у світовому масштабі посіви трансгенних сортів 9 %, картоплі — 0,01 % від загальної площі під трансгенними рослинами. Крім зазначених культур на незначних площах вирощувалися генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, папайі, буряку, цикорію, льону. Вже створені й проходять випробування та процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці. Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм. В Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 р., а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років. У багатьох європейських країнах до законодавчих актів з харчових продуктів включені вимоги щодо безпечності генетично модифікованих продуктів. В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю, трансгенний ріпак, кукурудзу, почали вирощувати генетично модифіковані буряки. У Росії інтенсивно розробляють генетично модифіковані рослини, створено нові сорти картоплі з модифікованими генами, а також нові трансгенні буряки з метою видалення небажаних вторинних продуктів типу рафінози, інвертного цукру та декстрину. В Україні 30–40 % вирощуваної сої є генетично модифікованою. Близько 300 мільйонів жителів США і понад 1 мільярд жителів Китаю вживають ГМО без явних шкідливих наслідків для організму. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів. Нові сорти сої вирізняються підвищеним умістом сахарози, яка позбавляє продукт неприємного «бобового» присмаку. Одержано оливкову олію з підвищеним умістом олеїнової кислоти.

Створенням перших трансгенних рослин за допомогою генної інженерії стала займатися військова корпорація «Монсанто», яка спеціалізувалася з виробництва хімічної зброї. Хімічна та біологічна зброя цієї компанії активно застосовувалася під час війни у В’єтнамі і стала причиною загибелі сотень тисяч людей, вона призвела до появи генетичних каліцтв у десятків тисяч в’єтнамців, народжених після війни. І після таких злочинів саме ця корпорація, використовуючи свої військові напрацювання, в 1994 році розпочала масове виробництво модифікованих продуктів. Звісно, метою розробки ГМО тепер було не масове вбивство людей, а створення таких характеристик, як стійкість до шкідників, морозостійкість, врожайність, котрі б знижували вартість виробництва і вели до отримання надприбутків. Але… Пам’ятаєте радянський анекдот про конверсію? Як не перебудовували виробництво, все одно на виході отримували автомат Калашникова. Є підстави вважати, що в результаті експериментів з ДНК модифіковані продукти перетворилися на генетичну зброю. Так, на сьогодні вже існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з геном морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Методи впровадження чужорідних генів є вкрай небезпечними і недосконалими. Вони не враховують той факт, що основна частина генетичної інформації, що міститься в ДНК, має голографічну природу. Небезпека таких генетичних втручань полягає в тому, що сам процес передачі чужорідних генів заснований на використанні вірусів і плазмід (бактерій), здатних проникнути в клітинний геном або в клітину організму, а потім використовувати клітинні ресурси для створення безлічі власних копій.

Після впровадження цих бактерій, плазміди (кільцеві ДНК бактерій зі вставкою впроваджуваного гена) в клітину рослини, вони продовжують жити своїм життям. Зокрема, можуть передавати генетичні вставки як іншим рослинам (через пилок), так і комахам, тваринам і людям, які з’їли трансгенні рослини.

Найчастіше метою генетичної модифікації є одержання суперстійкості сільськогосподарських ГМ рослин до величезних кількостей пестицидів і отрутохімікатів виробництва тих самих корпорацій, що і продають трансгенне насіння. Всі ці отрути накопичуються в ГМ рослинах і потім передаються людині.

Генетично модифіковані організми з’явилися в США наприкінці 80-х років двадцятого століття. Споживання в їжу ГМО є небезпечним, це довели десятки науковців з багатьох країн світу. Виробники ГМО-продукції просувають її на світові ринки агресивно і масштабно. Але її споживання веде до безпліддя, вибуху онкологічних та ракових захворювань, генетичних каліцтв, алергічних реакцій, збільшення рівня смертності людей, тощо.

До речі, генна інженерія нещодавно занесена Ватиканом до переліку смертних гріхів. І хоча ніхто не заперечує, що це – одне з найбільших наукових відкриттів сучасності, яке порівнюють з винайденням атомної енергії. Але ж ейфорія від оволодіння «мирним атомом» обернулася Чорнобилем і Фукусімою…

Які ж переваги генетично модифікованої їжі?

Чисельність населення світу перевищує 6 мільярдів і, за передбаченнями,  зросте  ще вдвічі за останніх 50 років. Великим випробовуванням буде забезпечення потрібного постачання їжі цьому зростаючому населенню. Генетично модифікована їжа обіцяє всесторонньо вирішити цю проблему. Шкода, яку завдають  шкідники посівам, може мати плачевні наслідки, а саме: економічний занепад фермерів та голод у країнах, що розвиваються. Зазвичай, фермери використовують велику кількість хімічних пестицидів. Споживачі не хочуть купувати оброблену в такий спосіб продукцію, оскільки вона є шкідливою для їх здоров’я. Вирощування  генетично модифікованих продуктів допоможе виключити використання хімічних пестицидів та зменшити вартість урожаю.

Стійкість проти хвороб. Існує багато вірусів, грибків та бактерій, які є причиною хвороби рослин. Біологи, що займаються рослинами, працюють над тим, щоб створити рослини з генетично розробленою стійкістю до всіх розповсюджених хвороб.

Стійкість проти морозів. Неочікуваний мороз може зруйнувати чутливі саджанці. Ген антифризу взятий у риб, що мешкають у холодних водах, був використаний для таких рослин як тютюн та картопля. З цим геном антифризу, ці рослини виживуть у низьких температурах.

Стійкість проти засухи та солі. Оскільки населення світу зростає,  все більше землі використовується під будинки, а не під вирощування  с/г культур.  Таким чином фермери будуть змушені вирощувати врожай на місцях, які  не зовсім підхоять для цього. Створюючи рослини, що можуть вижити у сильну спеку та у грунті з високим вмістом солі, вчені допомагають людям вирощувати врожай і на непрвітних землях.

Харчування. Недоїдання є дуже розповсюдженою проблемою у країнах третього світу, де зубожілі люди розраховують лише не єдиний врожай рису, який є основним продуктом у їхньому раціоні. Та рис не містить ту потрібну кількість всіх поживних речовин, яка могла б припинити недоїдання. Якби рис міг би бути генетично розробленим таким чином, що зміг ви містити додаткові мінерали та вітаміни, проблему нестачі поживних речовин було б вирішено. Наприклад, сліпота, що виникає в результаті нестачі втаміну А, є поширеною в країнах третього світу. Дослідники у Швецькому Федеральному інституті технологій по вивченню рослин вивили характерну особливість для рису, який тепер має високий вміст бета-каротину (вітамін А).  

Фармацевтичні переваги. Виготовлення медикаментів та вакцин часто є дорогою процедурою та інколи для їх зберігання необхідні особливі умови, які не можуть собі дозволити країни третього світу. Науковці працюють над виготовленням вакцин, які можна використовувати у їжу, для помідорів та картоплі. Ці вакцини буде легше транспортувати, зберігати та постачати ніж традиційні вакцини, що вводяться в продукт.

Фітокорекція. Не всі генетично модифіковані рослини вирощуються в якості врожаю. Забруднений грунт та підземні води продовжують бути проблемою у всіх частинах світу. Саме тополі були генетично модифіковані для виведення важких металів з забрудненого грунту.





Якою ж є критика щодо генетично модифікованих продуктів?

 Активісти по захисту довкілля, релігійні організації, професійні асоціації та інші науковці та державні службовці б’ють тривогу стосовно генетично модифікованих продуктів. Таке враження, що нікого не обминуло це питання. Навіть Ватикан та принц Уельський висловили свої думки стосовно цього. Більшість хвилювань щодо генетично модифікованої їжі стосуються: загрози довкіллю, ризик для здоров’я людей та  впливу на економіку.

Загроза для довкілля

1) Зменшення ефективності пестицидів. Оскільки деякі популяції комарів виробили стійкість проти, зараз забороненого, пестициду DDT, багато людей схвильовані тим, що комахи можуть розвинути і стійкість проти культур, що були генетично модифікованими

2) Небажана передача гену рослині, яка не повинна бути об’єктом модифікації. Іншим об’єктом хвилювання є той факт, що рослина, яку вирощують для споживання у їжу, розроблена зі стійкістю проти гербіцидів може ненароком запилиться, наприклад, з будяком. В результаті стійкість проти гербіцидів передасться від рослини до будяка. Цей «супер будяк» буде мати імунітет проти гербіцидів також. Інші гени можуть передатися від модифікованих рослин до немодифікованих, утворюючи «рослини -мутанти».

Загроза для життя людини

1) Алергенність. У багато дітей в США та Європи розвинулися небезпечні для життя алергії на арахіс та інші продукти. Існує ймовірність, що ген, введений у рослину, може створити новий алерген або спричинити алергічну реакцію для людини, яка має  схильність до неї. Пропозицію перенести ген бразильських горіхів у соєвий біб було відхилено, у зв’язку з побоюваннями появи неочікуваної алергічної реакції.  

2) Невідомий вплив на життя людини. Існує побоювання, що введення незнайомих генів у харчові продукти може мати неочікуваний на негативний вплив на здоров’я людини. Стаття, яку нещодавно було надруковно у журналі «Lancet», висвітлює вплив генетично модифікованої картоплі на травний тракт щурів. Автори статті стверджують,  що була помітна суттєва різниця між функціонуванням  кишківника щурів, що споживали та не споживали модифіковану картоплю.

Вплив на економіку

Виведення генетично модифікованої продукції на ринок є процесом довгим та недешевим і аграрні компанії, звичайно, зацікавлені отримати належний прибуток з своїх інвестицій. Багато модифіковних продуктів на даний час є запатентованими, а порушення умов патенту є недопустимим явищем в агробізнесі. Захисники споживачів хвилюються, що патентування цих нових видів рослин може на стільки збільшити ціну на насіння, що дрібні фермери та країни третього світу не будуть мати змоги дозволити собі  купити насіння модифікованих рослин. Таким чином збільшиться прірва між заможними та бідними.

Героїчно модифіковані організми: чому ГМО може і нагодувати, і вилікувати людство

В Україні досі зберігається скептичне ставлення до ГМО. При цьому багаторічні наукові дослідження по всьому світу доводять, що генетично модифіковані організми можуть не тільки нагодувати людство, а й вилікувати його від хвороб. Platfor.ma вивчила переваги та недоліки ГМО, та дійшла висновку, що прогрес – це добре.

 Аргументи проти: 

1. ГМ-продукти призводять до утворення ракових клітин, бо «чужі» гени «вбудовуються» у генетичний апарат мікроорганізмів шлунку і викликають мутації.

Насправді – ні. Увесь генетичний матеріал, що потрапляє в шлунок, «розрізається» і розкладається на найдрібніші деталі. Максимум 20 хвилин – і все перетворюється на «будматеріали». А якщо таки щось і потрапить у кров, то не сумнівайтеся: за мільярди років клітини навчилися захищатися і нейтралізувати незнайомі об’єкти, адже і без ГМО їх щосекунди атакує армія добре підготовлених вірусів.

 Більше того, нещодавно вчені винайшли ліки з ГМО від раку. Фахівці десяти наукових та лікувальних закладів США, Канади і Великобританії успішно випробували ліки від раку шкіри. 400 пацієнтам з швидко прогресуючими формами меланоми вводили ін'єкції модифікованого вірусу герпесу. Нова методика лікування спричинила позитивну динаміку у 25% хворих, а у 10% вдалося досягти ремісії. В середньому пацієнти, що пройшли такий курс лікування, жили майже на 20 місяців довше тих, кого лікували традиційними методами

2. ГМ-продукти викликають алергію.

В середині 1990-х вчені спробували додавати ген бразильського горіха до сої, щоб поліпшити якість білка. Під час тестування з'ясували, що ГМО-соя викликає алергічну реакцію у людей, чутливих до бразильського горіха. Новий продукт так і не потрапив на ринок. З тих пір науковці окремо тестують ГМО продукти на алергічні реакції.

«Якщо людина має алергію на певний білок апельсину, вона їх не їсть. Тому якщо алергік з’їсть новий сорт яблук із саме цим апельсиновим білком, то вкриється плямами. Ситуація гіпотетично можлива, хоча й вкрай малоймовірна», – зауважує Олексій Болдирєв.

3. Це нова технологія, тому немає переконливих результатів досліджень впливу їжі з трансгенами на організм людини, і невідомо чи безпечні ГМО, чи ні.

Насправді ще в кінці 2010-го Єврокомісія оприлюднила коротке резюме масштабного дослідження ГМО. Більше 500 незалежних груп протягом 25 років досліджували генетично модифіковані організми (витративши понад 300 млн євро) і не виявили жодних «наукових доказів підвищення ризику, пов’язаного з використанням ГМО для навколишнього середовища, харчових продуктів і кормів у порівнянні з традиційними рослинами і організмами».

Якщо раніше вченим потрібні були десятки років на створення ГМ-рослини, то сьогодні компанії справляються за 2-3, якщо не швидше. Водночас процес перевірки трансгенних рослин на харчову та біобезпеку – складний, прискіпливий і може тривати 5-6 і навіть 10 років. Виробник повинен бути впевнений, що мінімізував усі ризики, пов’язані з їхнім випуском в навколишнє середовище.

Тематичних опитувань споживачів насправді дуже мало, зате вони мають красномовні результати. На початку 2013-го ВВС Україна оприлюднило дані дослідження на тему ставлення українців до ГМО: 23% опитаних взагалі не знають, що це таке, 80% вважають, що ГМО небезпечні для здоров’я, хоча лише 25% звертають увагу на маркування, коли ходять за покупками. Наприкінці 2012-го онлайн-журнал Slon виклав на сайт анкету з 12 запитань, які мали б визначити рівень наукових знань середньостатистичного росіянина. Одне з них стверджувало: «Звичайні рослини не мають генів, гени є лише в трансгенних рослинах». З тезою погодився 71% опитаних.

Не катастрофа, та обнадійливого мало. Насправді практично все, що ми їмо сьогодні, так чи інакше колись було генетично модифіковано. Чи варто пояснювати, чому яблука, груші, сливи з бабусиного саду більші й солодші, ніж дикі аналоги? Якщо змінилася ознака/властивість – значить зміна відбулася на генетичному рівні. Генетичні мутації – давня й природна історія. Більше того, сама людина – теж такий собі ГМО: науковці виявили, що плацентою древні ссавці «заразилися» завдяки генетичній модифікації ретротранспозоном (щось віддалено схоже на спрощений вірус).

 

Генетично модифікований організм – той, у генетичний код якого «вклеїли» чужий ген. По суті науковці не придумали нічого нового: вони «підглянули» механізм переносу генів у природи і відтворили його в лабораторії. Технологія дозволяє отримувати організми зі специфічними властивостями, яких традиційними методами селекції досягти набагато складніше й довше.

Генетична інженерія покликана полегшити людям життя і підвищити його якість. Це і є відповідь на ключовий виклик сьогодення: як прогодувати постійно зростаюче населення планети, не завдаючи ще більшої шкоди навколишньому середовищу. Саме тому фермери саджають ГМО-культури, стійкі до хвороб, шкідників і несприятливої погоди, замість того, щоб рятувати врожаї тоннами дорогих гербіцидів/інсектицидів. 

Наприклад, картопля з «вклеєним» геном скорпіона відлякує колорадського жука, з геном арктичної мухи – стає морозостійкою, а помідори через «додатковий» ген полярної камбали не псуються при тривалому зберіганні.

«ГМ-мікроорганізми використовують у виробництві лікарських препаратів, продуктів харчування, молекул для хімічної промисловості, енергетики та утилізації відходів. ГМ-рослини – щоб підвищити врожайність, здатність виживати на зіпсованих ґрунтах, збільшити поживну цінність плодів», – розповідає молекулярний біолог Олексій Болдирєв.

Існують також трансгенні тварини, проте на ринку їх практично немає, оскільки процес створення таких видів значно складніший і дорожчий. Наприкінці 2015 року в США дозволили допустити на ринок ГМ-лосося, якого досліджували більше 20 років. «ГМ-тварин використовують в основному в дослідницьких цілях», – уточнює Олексій.

Дискусії на тему ГМО зазвичай зводяться до співвідношення користь-шкода-небезпека.

4. Скорочення біорозмаїття.

Противники ГМО вказують на можливий негативний вплив трансгенів на екосистему, якщо ці ГМ-форми проникнуть у дику природу. Наприклад, при перехресному запилюванні деякі рослини отримають ген стійкості до пестицидів та шкідників і їхнє розмноження стане неконтрольованим. Але таких випадків не зафіксовано.

Разом з тим, завжди існують потенційні ризики відтермінованих подій. Якщо з часом проявляться шкідливі властивості продукту для людини або довкілля, то його завжди можна відкликати з ринку. Такий підхід у ЄС називають системою моніторингу «from field to fork» (з поля до вилки,тарілки).

Аргументи за:

1. Економічний зиск і підвищення екологічності.

При вирощуванні ГМ-продуктів фермери можуть краще контролювати своє поле: зменшувати збитки від шкідників, перепадів температури й вологості, економити воду й енергію, тим самим знижуючи собівартість продукту. Головна мета науковців – створити дешеві продукти, лояльні до будь-якого клімату і з необхідним набором мікроелементів.

2. Продукт із заданими властивостями, збагачення раціону.

Стійкість до шкідників і змін клімату, підвищена врожайність, покращені смакові якості дають можливість нагодувати більше людей за ті ж гроші та якісно змінити харчування людей у бідних країнах.

До прикладу, зерна трансгенного «золотого рису» містять багато бета-каротину і при масовому вирощуванні в Африці й Азії можуть рятувати тисячі дітей від сліпоти і смерті. Також науковці працюють над створенням «супербананів» з підвищеним вмістом вітаміну А для країн Африки. Традиційні продукти, багаті на цей вітамін, – яйця, сир, йогурт – дефіцитні для жителів континенту. А генетичний гібрид яблука і винограду може забезпечити країни третього світу вітаміном С – більшість грошей на його розробку виділив ЮНІСЕФ. 

Ще вчені працюють над «банановими вакцинами». Це коли змінену форму вірусу вводять у молоде бананове дерево і генетичний матеріал вірусу швидко стає частиною клітин рослини. Дерево росте, а його клітини виробляють вірусні білки. Коли людина з’їдає шматок генетично модифікованого банана з вірусними білками, її імунна система створює антитіла й бореться з хворобою. Запускається той самий механізм, що й при звичній вакцинації. Якщо експеримент вдасться, то вакцину від гепатиту В або холери можна буде отримати, просто з’ївши банан. Це дуже зручне й дешеве «транспортування» і «зберігання» вакцини.

3. «Вирощування ліків на фермі» та нейтралізація збудників хвороб.

Науковці навчилися добувати з ГМ-тварин рідкісні або дорогі білки, що використовують у медицині: наприклад, у ДНК вівці чи кози «вбудовують» ген, який кодує необхідний білок, організм тварини його виробляє і виділяє великими порціями разом з молоком. Перший дозвіл на такі ліки з молока трансгенної кози дали у 2009 році – це препарат, що знижує можливість утворення тромбів при хірургічних операціях під час пологів. У 2011-му біологам вдалося «перенести» людський ген у ДНК корів і отримати молоко з «людськими» властивостями, яким можна догодовувати дітей та уникнути шлункових розладів і отруєнь.

Також за допомогою ГМ-тварин вивчають механізми розвитку хвороб, процесів старіння і регенерації. У 2009-му вчені змогли «перенести» людський ген у генетичний код приматів і тепер досліджують хвороби Паркінсона, Гантінгтона і аміотрофічний латеральний склероз.

Крім того, генною інженерією науковці намагаються побороти епідемії й масові захворювання. Саме зараз британські вірусологи працюють над виведенням генетично модифікованого комара, потомство якого помиратиме до розмноження. Ці комахи переносять смертельний вірус Зіка, який нещодавно швидко поширився Західною півкулею. Подібний експеримент вдало провели 2015-го поблизу бразильського міста Пірасікаба, різко зменшивши випадки захворювання гарячкою денге. Також нещодавно вчені створили ГМ-бактерії для малярійних комарів, які знищують близько 85-98% збудників малярії людини.

4. Декоративне використання.

Це, наприклад, газонна трава або квіти, а також флуоресцентні акваріумні рибки з геном медузи або паперове дерево з квадратним листям, що після висушування використовують як папір для письма.


























Висновок

ГМО давно стали абсолютно невід’ємною частиною нашого життя. За ними майбутнє сільського господарства, адже лише генетична інженерія дозволяє отримати запланований врожай різноманітних за властивостями і зручних в переробці культур.

Здавалося б, вирощування трансгенних продуктів має явні переваги. Але низька освіченість споживачів і жорстка регуляція сфери – реєстраційні процедури, оцінка біобезпеки або банальні заборони – «з’їдають» їх усіх





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.