Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

«Екологічна компетентність як показник гармонізації взаємодії школярів із природою» (з досвіду роботи)

Екологія

Для кого: Дорослі

03.03.2021

266

3

0

Опис документу:
Посібник «Екологічна компетентність як показник гармонізації взаємодії школярів із природою» (з досвіду роботи) є матеріалом для учителів та організаторів позакласної роботи у проведенні заходів, що виховують екологічну культуру учнів. У посібнику вміщені матеріали для проведення екологічних тижнів, заходів на екотематику, а також матеріали, що можуть бути використані при плануванні та проведенні уроків біології та природознавства із елементами проектної діяльності.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Розділ: Авторські програми та посібники формування ключових компетентностей учнів НУШ

Автор-укладач: Дорошенко Т.М., учитель біології та хімії КЗ «Межиріцький ліцей Канівської міської ради Черкаської області»

Категорія: спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Рецензент: Кардаш Н.Г., учитель біології та хімії, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист КЗ «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області

ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

ЯК ПОКАЗНИК ГАРМОНІЗАЦІЇ

ВЗАЄМОДІЇ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПРИРОДОЮ

(з досвіду роботи)

Посібник «Екологічна компетентність як показник гармонізації взаємодії школярів із природою» (з досвіду роботи) є матеріалом для учителів та організаторів позакласної роботи у проведенні заходів, що виховують екологічну культуру учнів.

У посібнику вміщені матеріали для проведення екологічних тижнів, заходів на екотематику, а також матеріали, що можуть бути використані при плануванні та проведенні уроків біології та природознавства із елементами проектної діяльності.

Зміст

ВСТУП

Екологія як наука, де предметом вивчення є природа - середовище існування Homo sapiens, відкриває унікальну можливість пізнавати довкілля безпосередньо через спостереження природних явищ, виявлення природних закономірностей, здійснюючи експериментально-дослідницьку роботу. Дослідження – це той засіб отримання знань, який формує в учнів інноваційні навички ХХІ століття, розвивають вміння співпраці в команді, гнучкість, емоційний інтелект, розвиваються експериментальні навички, використовуючи комп’ютерні технології.

Нова Українська Школа передбачає формування конкурентноспроможної та ініціативної особистості, яка генерує інноваційні ідеї. Самостійність, як і самоствердження і самовиявлення школяра, розвиток його творчих здібностей, пізнавальних потреб, не можливі поза функціонування його думок, почуттів мотиваційної і вольової сфери. «Як мускули стають безсилими, кволими без праці і вправ, так і розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків» (В.О.Сухомлинський).

Cучасні діти – продукт нового, інформаційного суспільства, для якого характерні динамізм, рухливість, мінливість. Соціологічні та психологічні дослідження доводять, що небувале розширення інформаційного середовища, можливість одержати будь-яку інформацію означає, що від людини вимагається не стільки знати й запам’ятовувати, скільки вміти знаходити, відбирати потрібну інформацію, засвоювати її, інтерпретувати, використовувати, як для особистісного розвитку, так і для рішення професійних і соціальних завдань і що майбутнє життя й добробут покоління багато в чому залежить не від отриманої професії, яка для людини залишається на все життя, а від здатності до професійної мобільності. Виховання Нового покоління можливе лише в сприятливих умовах життя, як природних, так і соціальних. Екологічні проблеми є актуальними у зв’язку із загрозою фізичному та психічному розвитку людини. Тому надзвичайно важливим завданням педагога є формування екологічної свідомості, яка інтегрує в собі такі поняття, як екологічне мислення, екологічна етика, психологія, екологічна поведінка.

Сучасні екологічні проблеми можна розв’язати спільними зусиллями. Потік екологічної інформації повинен не лякати, а спонукати до дії. Сьогодні головне завдання вчителя біології підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до розуміння необхідності бережливого і економного ставлення до ресурсів природи. Метою екологічного виховання, на нашу думку,  є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього — екологічні знання, наслідок — екологічний світогляд. Екологічну свідомість, як моральну категорію, потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства.

У наш час особливо актуальною стає проблема екологічної освіти. Формування екологічної культури – життєва потреба сучасного, а тим паче, майбутнього людства. Тому значного місця у вихованні приділяється закладанню основ екологічної культури та свідомості учнів.

Екологічна освіта має бути безперервною і тривати на усіх ланках навчального закладу. На першому етапі (молодші школярі) навчальний заклад забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, екологічного та економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров’я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його. Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів.

На другому (5-7 класи) та третьому (8-9 класи) етапах учні накопичують знання про природні об’єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналізують і прогнозують нескладні екологічні ситуації, закріплюють правила поведінки в навколишньому середовищі. Водночас поглиблюються і збагачуються відомості про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та усвідомлюється необхідність збереження природних комплексів (екосистем).

На четвертому етапі (10-12 класи) завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. Працюючи з дітьми, я розумію, що найголовніше - безперервна екологічна освіта і виховання від перших хвилин життя дитини. Але неможливо це зробити без екологічної свідомості батьків, оскільки у сім’ї дитина отримує перші знання про природу, та набуває навички спілкування з нею.

В наш час людство повинно змінити своє ставлення до природи, змінити стиль своєї діяльності та існування, переоцінити життєві цінності. Настав час керуватися у своїх діях принципами екологічного гуманізму: не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою.

Отже, сучасна Нова Українська Школа покликана виховувати у школярів любов до рідного краю, навчити основ охорони навколишнього середовища та дотримуватись раціонального використання природних цінних багатств.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЄКТИ УЧНІВ

Головним завданням шкільної освіти є виховання громадянина, високоосвіченої людини, здатної навчатися впродовж життя і вміти застосовувати набуті знання в подальшому професійному розвитку.

Сучасне суспільство потребує людей, які вміють швидко пристосовуватися до змін, гнучких, здатних працювати більше, ніж в одній професійній позиції, людей допитливих, які прагнуть з’ясувати, що відбувається, і вміти здійснювати вплив на події. Іншими словами, у прийдешній будові світу будуть винагороджуватися, передусім, висока культура, інтелігентність у поєднанні з індивідуальністю і підприємливістю, орієнтованість на майбутнє, творче мислення та фантазія.

Освіта є глибоким суспільним явищем, яке визначає напрями розвитку людської цивілізації, формує ідеали та цінності особистості, суспільну свідомість. Вона вимагає не просте накопичення знань учнів, а вміння працювати з інформацією, аналізувати її, вибирати потрібне, робити правильні висновки на основі накопичених знань.

Важливим у сучасній освіті є реалізація наскрізних змістовних ліній, формування творчих здібностей учнів, створення оптимальних умов для розвитку їх особистості. Серед наскрізних змістовних освітніх ліній, як учитель біології, хочу виділити екологічну безпеку і сталий розвиток, здоров’я і безпеку. Саме дисципліни природничого циклу забезпечують реалізацію цих завдань сучасної освіти.

Для розвитку в учнів творчого мислення, фантазії на допомогу вчителю приходять інноваційні педагогічні технології, однією з яких є метод проєктів, що органічно вписується в освітній процес викладання біології.

Працюючи над проєктом, учні оволодівають комплексом біологічних умінь (пізнавальних, практичних, оціночних), основами взаємодії один із одним і рефлексією, вчаться здобувати нові знання, а також інтегрувати їх.

На мій погляд, суттєвими особливостями цього методу є суб’єктивність школяра, діалогічність, креативність, контекстність, технологічність і самодіяльність учнів, які виникають у процесі реалізації методу проєктів.

У програмі з біології пропонуються теми проєктних робіт, рекомендується виділення окремих годин для їх захисту. Це роботи різного спрямування: інформаційні, практично-зорієнтовані, дослідні. Саме дослідні проєкти найбільш цікавлять учнів. Виконуючи їх, діти відчувають себе науковцями, вони вчаться аналізувати інформацію, самостійно її обробляють, покращується їх самооцінка, формуються біологічні компетентності.

Змінюється й роль учителя. Він координує самостійну діяльність учнів, але не є джерелом інформації. У результаті дослідних робіт учні зближуються з керівником проєкту, краще ідуть із ним на контакт, бачать у ньому порадника, а не контролера. Учитель проводить інструктаж із організації проєктної діяльності, визначає предмет досліджень, запитання, на які потрібно дати відповідь. Разом із дослідниками обговорюються очікувані результати, якими можуть бути стаття, реферат, презентація, відеофільм, постер. Це довготривалі дослідження, які потребують роботи в позаурочний час.

Учнівській проект має бути організаційно-діяльнісним, йому як технології навчання належіть першорядне місце щодо чіткої, поетапної системи створеннята реалізації впровадження в навчально-пізнавальній діяльності учнів. Стратегією цієї технології є формування емоційно-ціннісної сфери (мотивації до екологічно безпечної поведінки, свідомого ставлення до збереження здоров’я, зацікавленості у вивченні екології задля збереження життя на Землі).

Впровадження особистісно зорієнтованої технології навчання під час про-ектної діяльності відіграє провідну роль у формуванні громадянської відпові-дальності школярів, гуманного і дбайливого ставлення до сусідів по планеті; на-полегливість, стриманість у бажаннях; самооцінювання своїх вчинків.

Методика вищевказаної технології ґрунтується на індивідуальному підході до кожного учня, врахуванні навчальних можливостей, прийнятного темпу навчання, здібностей. Основною ідеєю є розвивальний підхід, тобто не надання вчителем готових знань зекології, а навчання умінням їх здобувати та переносити в реальні життєві ситуації.

При формуванні навчального проекту з екології доцільні ігровий підхід, імітаційне моделювання. Ігровий підхід до формування екологічних знань включає створення особливого простору навчальної діяльності, в процесі якої учень готується розв’язувати життєво важливі екологічні проблеми і реальні утруднення,“проживаючи” ці ситуації та способи їх подолання під час ігрової пізнавальної діяльності. Наприклад, у восьмикласників велике зацікавлення викликає домашнєзавдання, коли, користуючись текстом підручника і власним життєвим досвідом, їм пропонується скласти сценарій акції “Життя без сміття” або рекламу та анти-рекламу вторинного використання поліетиленових пляшок, пакетів.

Аналогічно можна запропонувати скласти рекламу й антирекламу впливу чинників довкілля на стан нервової системи: побутового та вуличного шуму, складу повітря, температурних чинників, їх уплив на здоров’я людини. Чільне місце в екологічній освіті та вихованні належить курсу біології, до зміс-ту якого входять теоретичні та рефлексивні основи організації правильної взаємо-дії людини з природою, довкіллям.

Так, екологічні знання учнів розширюються і поглиблюються під час вивченнябіології в 7-му класі теми “Корінь”. Розглядаючи опорну функцію коренів, завдякияким рослина закріплюється в ґрунті і протистоїть вітрам, учитель підкреслює їх роль в укріпленні ярів, схилів рік, зсувів. Формуванню в учнів уявлення про екологічну значущість коренів у реальному житті людини сприяє виконання ситуаційного завдання: „Якщо ви були б головою державної адміністрації вашого району, знаючи будову кореневих систем, який екологічний проект могли б запропонувати для підтримки екологічної рівноваги на вашій вулиці?” Такий методичний прийом залучає учнів до проективної діяльності .

Розповідаючи про застосування добрив для підживлення рослин у темі “Мінеральне живлення”, вчителю бажано звернути увагу учнів на правильне їх використання і збереження. На основі отриманих знань і повсякденного досвіду учням пропонується зробити умовиводи про те, що надмірне внесення добрив, недотримання агротехнічних вимог до їх внесення руйнує життя тварин і мікроорганізмів, які мешкають у ґрунті і виконують певну екологічну функцію. Неправильне збереження добрив (під відкритим небом) призводить до забруднення водойм унаслідок їх вимивання під час дощів або поливу, що спричиняє отруєння водних організмів і викликає бурхливий розвиток ціанобактерій та заболочення водойм. Особливу увагу слід звертати на наслідки діяльності людини, шкідливий уплив нарослини пилу, диму, сажі, що виділяються промисловими підприємствами. Норман Борлауг, автор «зеленої революції» (Акапулько, Мексика), зазначав, що людство, аби зберегти себе й природу, повинно усвідомити зміст усієї своєї діяльності, зробити її безпечною для довкілля.

До проективної діяльності можна віднести виконання ситуаційних завдань. Учням можна запропонувати такі з них:

Картка №1. На лісовій галявині грибники розвели багаття. Вони обідають, від-почивають. Їх діти ламають гілки березок, щоб захищатися від комарів. Відпочи-ли, пішли далі. Не зовсім загасили багаття. Експертні очікування на 4 години, рік, 10 років.

Картка 2. Мешканці міста, збираючи чорниці, сіли відпочити. Консервні банки, поліетиленові пакети, скляні пляшки вони залишили після себе. Доведіть вашіекспертні очікування на рік, 10, 100 років.

Картка № 3. На берег річки заїхала вантажівка, звалила виробниче сміття: якийсь порошок, металеві банки з-під фарби, будівельні відходи. Ваше експертне передбачення через рік, 10, 100 років. Після розв’язання завдань учням пропонується прийняти експертне рішення.

При вивченні зоології учням 7-х класів можна запропонувати такі запитання до екологічної вікторини:

1.Поясніть походження терміну “екологія”.

2.Обґрунтуйте відмінність понять “система органів”, “популяційна система”, “екологічна система”.

3. Дайте визначення поняття “екологічні фактори”.

4. Перерахуйте підрозділи науки екології.

5. Складіть схему класифікації абіотичних факторів.

6. Перерахуйте відомі екологічні угрупування тварин.

7. Визначте, за якими ознаками тварин відносять до екологічних угрупувань.

8. Обґрунтуйте екологічний закон єдності організму і середовища.

На прикладі практичної роботи “Вивчення екологічної ніші виду” розглянемо методичні прийоми формування загально екологічного поняття “екологічнаніша”. Цілями і завданнями запропонованої роботи є сформувати в учнів поняття“екологічна ніша”, навчити свідомо описувати екологічну нішу за результатамиспостережень і за інформацією підручника; довести до учнів уплив екологічнихфакторів на досліджуваний вид. Обладнання: гербарії різних видів рослин, колекції комах, опудала тварин(малюнки), визначники рослин, тварин, підручники зоології, біології (6 клас).

Методичні поради: екологічна ніша визначається як сукупність умов існування життя організму в екосистемі. Досліджувані об’єкти повинні бути знайомі ідоступні для опису. Бажано використовувати рослини, які раніше вивчались науроках та належать до таких родин: Складноцвіті, Лілійні, Розові, Злаки, Бобові. Задля надання характеристики комах слід також орієнтуватися на вже вивченівиди. Під час роботи рекомендуємо застосовувати текст підручника, довідники, додаткову літературу.

Вивчаючи особливості зовнішньої будови представників кожного класу хребетних тварин, необхідно виявити ознаки пристосованості до певних умов існу-вання, способу життя. Важливим є навчити учнів наукової послідовності аналізу тварини і рослин. Після закінчення роботи учням пропонується зробити висновки про причинно-наслідкові зв’язки появи ознак пристосування до умов середовища існування.

Під час ознайомлення з поняттям “екологічна ніша” визначається:

а) систематичне положення виду;

б) місце (роль) виду в біоценозі;

в) вплив абіотичних факторів;

г) морфо-структурні пристосування;

д) фізіологічні і поведінкові особливості.

Під час заняття достатньо дослідити один вид рослин чи тварин.

Хід роботи

Завдання. 1. Розгляньте представлені на заняття види рослин і тварин.

2. Складіть характеристику екологічної ніші, дотримуючись наукової послідовності.

План характеристики рослин

1. Назва виду, його систематичне положення: відділ, родина, рід, вид.

2. Морфологічні особливості: коренева система і ступінь її розвитку, пагін. Розташування в просторі; лист – форма листкової пластинки, жилкування, роз-ташування листків, розмір листкової пластинки (верхня й нижня межа); квітка –формула, тип суцвіття; тип плоду.

3. Місце існування. Кліматичні чинники: температура (середня, мінімаль-на, максимальна), вологість, світло. Тип ґрунтів. Сприятливі умови для існуваннявиду: відкриті, закриті, схил, гориста місцевість.

4. Фізіологічні особливості: час появи перших листків, час бутонізації, по-ява квіток (початок, тривалість); тип запилення, пристосування до запилення, час утворення плодів, пристосування до поширення плодів і насіння. Особливості розмноження (вегетативного, статевого). Пристосування до несприятливих умов. Сезонні явища в житті виду.

5. Екологія виду. Становище виду в рослинному угрупуванні, інші близькос-поріднені види в угрупуванні, конкуренція інших видів, її інтенсивність. Становище виду в ланцюзі живлення; якими тваринами використовується в їжу.

План характеристики тварин

1. Назва виду, його систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид).

2. Морфофізіологічні особливості: опис зовнішнього вигляду, характерні озна-ки, розміри, спосіб пересування.

3. Фізіологія: особливості живлення, дихання, виділення, розмноження. Статеві відмінності між особинами, поведінка в шлюбний період, час спарювання,особливості розвитку, турбота про нащадків, середня тривалість життя; розвитокорганів чуття, реагування на несприятливі чинники, спілкування один з одним.

4. Середовище життя. Місце існування. Риси пристосування. Спосіб життя. Важливим є обговорити результати дослідження екологічної ніші організмів. Після обговорення учні самостійно формулюють висновки на основі отриманих результатів щодо екології досліджуваних видів.

Без проведення екскурсій екологічна освіта в умовах міста не буде повноцінною, знання залишатимуться пасивними. Метою цих екскурсій є навчити учнів визначати екологічний стан окремих компонентів природи й довкілля лісопаркової зони села, проводити прості екологічні спостереження, моніторинги; навчити переносити здобуті знання в реальне життя. Зміст екскурсійних екологічних маршрутів може бути різноманітним, у залежності від місцевості, об’єктів, часу року.

Тематика може бути такою:

1. Екологічний моніторинг лісопаркової зони.

2. Людина і рослини парку.

3. Аудит озера в лісопарковій зоні.

4. Комахи сусіднього парку.

5. Людина і тварини парку.

6. Практичне значення птахів села.

Обладнання: блокнот для нотаток, олівці, лінійки, по можливості біноклі.

Завдання екскурсії повинні бути доступними для виконання:

1. Пройдіть екскурсійним маршрутом.

2. Зберіть і опрацюйте матеріали екскурсії.

3. Зробіть висновки про екологічний стан довкілля.

4. Сформулюйте пропозиції щодо покращення екологічного стану досліджуваного природного комплексу.

Перед проведенням екологічної екскурсії бажано провести інструктаж. Учням пропонується самостійно розробити пам’ятку-пораду щодо спостережень за живими об’єктами. Роль учителя полягає в організації обговорення, у коригуванні, доповненні, з’ясуванні правил екологічної поведінки у природі.

Наводимо орієнтовну пам’ятку-пораду щодо спостереження за життям му-рашника:

1. Правила поведінки: Увага! Спостереження проводять тихо, не створюючишуму. Підходити близько до мурашника забороняється.

2. Вкажіть місце розташування мурашника.

3. Проведіть його заміри.

4. Спостерігайте за мурашками, вивчить їх кормову ношу.

5. Прослідкуйте за активністю мурашок у різні часи доби протягом 10-15 хв. щоразу.

6. Зафіксуйте час спостережень.

7. Подібні спостереження проведіть протягом декількох днів (у різну погоду). Як змінюється активність?

8. Зробіть результати спостережень у вигляді таблиці.

Ефективною формою проективної технології є проведення екологічної екс-курсії. Щоб проводити екскурсії на екологічній стежці, її бажано правильно облаштувати. Основними функціями екологічної стежки є навчальна – форму-вання в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя; розви-вальна – формування екологічної свідомості, культури, формування екологіч-ного мислення як складової загальної культури; виховна – залучення учнів доспілкування з природою. Основними завданнями проективної діяльності на екологічній стежці є:

1. Ознайомлення відвідувачів із об’єктами живої та неживої природи. 2. Розробка і проведення на відповідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять.

3. Пропагування й проведення природоохоронних заходів.

4. Інформування про види рослин, тварин.

Таким чином, екологічні стежки є перспективною формою організації на-вчально-виховного процесу з природничих дисциплін.

На основі аналізу запитів школярів я зробила висновок, що учні цікавляться проєктами екологічного спрямування. Завдяки таким роботам можна поглибити та коригувати знання учнів із біології, екології, хімії, інформатики, основ здоров’я, формувати їхні дослідні, практичні вміння, навички роботи з комп’ютером.

У ході роботи над проєктами учні використовують цифрові технології, складають таблиці, діаграми, презентації. Робота з комп’ютером є цікавою для молоді, має багато позитивних моментів: формує уміння самостійно здобувати знання; посилює мотивацію до навчання, підвищує зацікавленість предметом; розвиває інтелектуальні, творчі здібності, вміння працювати з різними джерелами інформації.

Звичайно, щоб упроваджувати метод проєктів із використанням інформаційних технологій та сформувати інформаційну компетентність учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю.

Робота над екологічними проєктами передбачає вивчення конкретних природних об’єктів та явищ, досліджуючи які, учні бачать природу, контактують із нею, установлюють певні закономірності, роблять висновки, відчувають себе частиною природи, починають розуміти її проблеми і намагаються допомогти в їх вирішенні. Найкращою оцінкою діяльності учителя по закінченні роботи над проєктом є нова пропозиція школярів: «А давайте дослідимо…».

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ГУРТКУ ПРИРОДНИЧОГО СПРЯМУВАННЯ

«СТЕЖКИ В ДИВОСВІТ»

Перейнявшись екологічними проблемами й зрозумівши, що якщо не ми, то хто ж мною був створений екологічний загін «Стежки в дивосвіт», який протягом багатьох років тісно співпрацює з Канівським природним заповідником.

Основними завданнями екологічного виховання гуртківців, які я ставлю перед собою, є:

  • широке залучення учнів до роботи по вивченню, збереженню та відновленню природної спадщини України;

  • розвиток інтересу до природничих наук;

  • виховання екологічної культури і грамотності ;

  • вивчення юними екологами методів оцінки стану природного середовища, а також негативного впливу порушень екологічного балансу на живу природу;

  • активізація природоохоронної роботи через туристсько-краєзнавчу діяльність.

Робота гуртка спланована, узгоджена з загальношкільним планом виховної роботи.

Своїм девізом юні екологи обрали слова П.Власюка:

Навколо нас природи чудо – казка.

Вона зове у храм її ввійти.

Земній красі потрібна наша ласка

І нам потрібні чари красоти.

Юні екологи вивчають екологічні проблеми рідного села, займаються еколого-пропагандистською роботою, випускають шкільні газети, листівки природоохоронного та екологічного змісту, організовують фотовиставки, беруть участь у конкурсах малюнків, плакатів, написанні творчих робіт в т.ч. екологічного спрямування до Дня землі, який щорічно проводить Канівський природний заповідник. Традиційним для гуртківців стало проведення вечорів “Шкільна молодь на захисті екології” та “Глибокий виспіваний світ”.

Щорічно юні природоохоронці беруть участь у трудових десантах заповідника «Збережемо мурашники», під час яких переносять мурашники з центральної садиби заповідника до лісу.

Допомагали також висаджувати дерева при закладенні дубового гаю на території заповідника.

Юні природоохоронці щорічно активно включаються у різноманітні природоохоронні конкурси:

  • Майбутнє лісу в твоїх руках”

  • Збережемо первоцвіти”

  • Парад квітів біля школи”

  • Конкурс екологічних колективів

  • Мій рідний край – моя Земля”

  • Турбота молоді тобі, Україно”

  • Конкурс екологічних колективів

  • Збережемо первоцвіти”

Великою цінністю гуртка “Стежки в дивосвіт” є його багаторічна співпраця з Канівським природним заповідником.

Щомісяця юні екологи, згідно спільного плану роботи, збираються в заповіднику, де на них чекають цікаві та змістовні лекції, екскурсії, зустрічі з провідними науковцями.

З боку керівництва заповідника роботою гуртка опікується директор музею природи заповідника Полішко О.Д., наукові співробітники – біологи Шевчик В.Л., кандидат біологічних наук, та Пруденко М.І.

Протягом останніх років членами екологічного загону зібрано та опрацьовано величезний науковий матеріал, який дав змогу взяти участь у роботі Малої академії наук по екологічному напрямку на тему: “Антропогенна трансформація лучної рослинності околиць села Бабичі”, “Лікарські рослини лісів і лугів Черкащини” та “Видова характеристика рослинного світу Черкащини. Можливості її корекції”.

Участь у гуртку дає можливість отримати додаткові знання з природничих наук. Та й для багатьох інших дітей участь у гуртку стала вирішальною у виборі майбутньої професії. Вони стали студентами екологічних, природничих та сільськогосподарських факультетів: Потужня Інна, - Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького; Курінна Анна, Хорольський Сергій, - Білоцерківського сільськогосподарського інституту.

З темами «Мохи-епіфіти – біоіндикатори повітря в селі Межиріч», «Рослини прибережної смуги Кременчуцького водосховища» та «Роль Канівського природного заповідника у збереженні флори» участь у Малій академії взяли члени гуртка Забара Денис та Юлія Гонтпренко.

Наслідком роботи юних екологів стала збірочка творів переможців багатьох екологічних конкурсів.

Робота, що проводиться членами гуртка, виховує у дітей бережливе ставлення до природи рідного краю, дає змогу отримати естетичну насолоду від зближення з навколишнім середовищем, бажання примножувати багатства рідного краю, щоб своєю діяльністю не допустити екологічної ситуації, яку змалював у своєму вірші член Спілки письменників України, учитель з Канівщини Микола Шамрай:

Земле моя, дівчино безталанна

З очима виплаканими,

Що колись криницями були.

Губами спраглими,

Що були колись берегами.

Косою зганьбленою,

Що була колись травою луговою.

Я так боюсь, щоб ти колись іконою на стала

Яку й поцілувати буде нікому.

ШКІЛЬНИЙ ЕКОТИЖДЕНЬ

Протягом навчального року школярі вивчають чимало екологічних понять, фактів, явищ. Проте практика свідчить, що екологічна проблематика сприймається більшістю учнів, як щось далеке, до чого вони особисто ніяк не причетні. І, знаючи про проблему тропічних лісів, опустелювання, різного роду регіональні екологічні проблеми, вони допускають порушення елементарних правил поведінки в природі, жорстоке поводження з тваринами, нехтують своїм здоров’ям. Чому? В чому причина?

Психологічна наука пояснює: регуляторами поведінки можуть стати лише ті знання, які “накладаються” на емоційний досвід людини. Знання потрібно “відчути”, “пережити”, нехай і в спеціально створених педагогом ситуаціях. Але для цього на уроках не вистачає часу. В літніх відпочинкових пришкільних таборах, а бо ж при проведенні позакласної роботи з учнями, де діти безпосередньо спілкуються з природою, складаються сприятливі умови для подібної роботи. Провести її можна у вигляді шкільного екотижня.

Мета пропонованого заходу передбачає:

  • ознайомлення з глобальними й регіональними екологічними проблемами;

  • сприяння усвідомленню учасниками особистої причетності до проблем довкілля;

  • формування навичок екологічно доцільної поведінки;

  • ознайомлення з формами й методами відповідної пропагандистської діяльності.

Заняття розраховані на 5 днів по 2 години щоденно. На завершення проводиться конкурс.

Кількість учасників у групі – 10-20 осіб. Більші групи, як свідчить практика, неефективні.

Учасників слід забезпечити письмовим приладдям, кольоровими фломастерами, а також іншими матеріалами, необхідними для виконання певних завдань.

ДЕНЬ 1

1. Криголам “Будьмо знайомі!”

Криголам - спеціальна психологічна вправа, спрямована на створення й підтримання невимушеної атмосфери, активізацію і розвиток комунікативних навичок. Такі вправи внесено до програми кожного дня.

Кожен з учасників отримує заздалегідь підготовлену сторінку .Завдання полягає в тому, щоб зібрати підписи всіх учасників. Для цього кожен обирає для себе твердження, яке йому найбільш пасує (наприклад, “Я вважаю, що висотна забудова змінює клімат міста”) і ставить свій підпис чи будь-яку особисту позначку. Після цього учасники встають зі своїх місць, і, спілкуючись один з одним, виконують завдання. Слід обмежити час 15-20 хвилинами і попередити про це учасників. Але не варто засуджувати тих, хто не встиг зібрати всіх підписів.

Візьміть аркуші тих учасників, хто зібрав найбільше підписів. Можна

швидко проаналізувати склад групи на зразок: “Серед нас чимало людей, які використовують енергозберігаючі лампи. Є ті, хто стискає пластикові пляшки, пакети від соку і молока тощо”. Якщо діти не захочуть цього разу відрекомендуватись, не наполягайте. Заповнені аркуші вони залишають собі на згадку.

2. Актуалізація опорних екологічних понять, термінів, які використовуватимуться в подальшій роботі.

Провести її краще у формі бесіди, адже в курсах біології, географії 5-7 класів ці поняття вивчаються. Запропонуйте учасникам висловити свої міркування з питань:

  • Що для вас означають слова “навколишнє середовище”, “довкілля”?

  • Що найбільше впливає на стан довкілля?

  • Які глобальні екологічні проблеми вам відомі?

  • Як позначається погіршення стану довкілля на здоров’ї людей?

  • Чи причетні ви особисто до виникнення екологічних проблем? Чому? Хто причетний?

  • А чи причетні ви особисто до вирішення цих проблем?

3. Дослідження природи (екскурсія)

Під час екскурсії виконується кілька завдань.

Завдання 1

Це завдання допоможе учасникам усвідомити свої почуття до природи. Спостерігаючи за природним оточенням, вони обирають найбільш цікаві для себе об’єкти. При цьому звертають увагу на форму, колір, розміри об’єктів, що привернули їхню увагу. Перепочиньте, і нехай кожен з учасників поділиться своїми враженнями. Попросіть учасників звернути увагу на об’єкти, які їх не зацікавили. Нехай також визначать їхній колір, розміри, форму.

Питання для обговорення:

  • Чи змінилось ваше ставлення до обраних об’єктів після такого дослідження?

  • Чи змінилось розуміння природи після вивчення природних об’єктів?

  • Чи відповідальні ми перед природою?

  • Як саме ми відповідаємо за ті об’єкти, які обрали для обстеження?

Завдання 2

Запропонуйте дітям лягти на землю і вслухатися у звуки навколо, глибоко вдихнути повітря, відчути зв’язок із Землею... (10 хвилин), після чого нехай обміняються враженнями.

Завдання 3. “Змійка” (повернення з екскурсії)

Це завдання надає учасникам можливість відчути зв’язок з природою і з людьми.

Вихованці стають один за одним, як у дитячій грі “паровозик”. Лише у першого й останнього учасника очі розплющені, вони мають бачити, куди “повзе змія”. Решта рухаються із заплющеними очима, намагаючись не розірвати ланцюжка. Учасники, що становлять “тіло змії”, мають спробувати відчути себе частиною природи. Вони також повинні запам’ятати свої відчуття і потім, пригадуючи їх, розповісти про маршрут руху.

2 ДЕНЬ

1. Довкілля і я

Завдання виконує роль «криголама», а також надає учасникам можливість усвідомити навколишній світ і своє місце в ньому.

Кожному учаснику необхідний аркуш паперу (А 4), кольорові фломастери або олівці.

Аркуш паперу складається навпіл, потім знову навпіл так, щоб утворились чотири прямокутники. Аркуш розгортається, лінії згину наводяться кольоровими фломастерами.

У кожному з прямокутників учасники малюють (описують) своє уявлення про навколишній світ:

перший прямокутник – 3 роки тому;

другий прямокутник – у цей час;

третій прямокутник – через 10 років;

четвертий прямокутник – наш світ через 100 років.

Об’єднайте дітей у групи по 3-5 осіб .У цих групах учні обмінюються враженнями й коментують свої малюнки (10-15 хвилин).

Запропонуйте учасникам поділитись враженнями під час загальної дискусії.

2. Місце, де я почуваюся щасливим

Завдання спрямоване на усвідомлення різних аспектів, завдяки яким навколишнє середовище стає комфортним для проживання, а також факторів, які можуть зруйнувати його. Діти мають усвідомити, що навіть їхнє безпосереднє оточення зазнає впливу того, що відбувається в інших частинах планети. І, навпаки, те, що відбувається поруч з ними, впливає на життя в інших місцях.

Нехай діти пригадають місце, де вони почувалися щасливо, а потім місця, де вони бували взагалі: подорожували, відпочивали, колись жили... Вони мусять пригадати все, що робить це місце приємним для них, і скласти список цих характеристик.

Після цього кожен обирає собі співбесідника і розповідає про своє улюблене місце. Потім пари за власним вибором утворюють групи по чотири учасники, де кожен розповідає не про своє, а про улюблене місце свого партнера.

Поверніть учасників на свої попередні місця. Запропонуйте їм уявити,

що могло б статися з їхнім улюбленим місцем, від чого воно могло б змінитись на гірше. Вони описують свої почуття, пов’язані з уявними негативними змінами, знаходять свого першого партнера-співбесідника і обмінюються враженнями з приводу цих змін.

Завершується робота загальною дискусією, під час якої учасники (за бажанням) обмінюються враженнями з усією групою.

Запропонуйте надалі обговорити цю проблему зі старшими членами родини, щоб усвідомити, як дії одного покоління можуть спричинити шкоду наступним поколінням.

3. Взаємозв’язки в природі. Жива і нежива природа

Завдання спрямоване на усвідомлення учасниками значення неживої природи для життя на Землі.

Під час короткої попередньої бесіди підведіть дітей до висновку, що всім тваринам, рослинам і людині необхідні чотири елементи середовища: сонце, повітря, вода, ґрунт (мінерали).

Об’єднайте дітей у чотири групи (за кількістю учасників вони можуть бути неоднаковими). Для утворення груп запропонуйте вихованцям швидко зобразити на аркуші паперу будь-який з названих елементів за власним вибором. Потім окремо нехай зберуться ті, хто зобразив сонце, в іншу групу – ті, хто намалював повітря і так далі. Посадіть кожну групу навколо окремого стола.

Завдання кожної групи – аргументовано довести, що їхній елемент – найнеобхідніший, найважливіший для життя на Землі. Відведіть достатньо часу

на підготовку груп. Вони можуть малювати, писати, готувати сценки тощо.

Потім кожна група представляє свою роботу. Інші можуть ставити запитання, доповнювати.

Підсумки роботи підбиваються під час загальної дискусії. Добре, якщо

учасники дійдуть висновку, що немає елементів більш важливих, і немає тих,

значення яких менше. Всі вони життєво необхідні.

ДЕНЬ 3

1. Криголам “Довкілля і ми”

Вправа основана на невербальному спілкуванні і спрямована на розвиток спостережливості, уваги.

Завдання полягає в тому, щоб короткими реченнями висловити свої погляди на проблеми довкілля, а також мімікою й жестами виразити своє ставлення до поглядів інших членів групи.

Роздайте кожному учаснику фломастери та папір і запропонуйте написати одне речення, гасло чи фразу, що відображатиме його особисті погляди на проблеми довкілля.

Потім школярі, вільно пересуваючись у приміщенні (або на відкритому

повітрі), обирають собі партнера і обмінюються нотатками. При цьому вони

мають мімікою виразити своє ставлення до прочитаного. Наприклад: посміхнуться, здивовано піднімуть брови, ствердно кивнуть головою, можуть знизати плечима, не зрозумівши чогось, і таке інше.

Після цього кожен учень забирає назад свій запис та обирає нового партнера. Знову відбувається мімічна оцінка написаного. Гра триває 10 хвилин.

Після закінчення гри запропонуйте учасникам поділитися своїми почуттями, думками, враженнями.

2. Дослідження свого способу життя

Вправа проводиться у формі тестування і спрямована на усвідомлення учасниками своєї причетності до проблем довкілля. Оцінки, звичайно ж, не виставляються.

Роздайте кожному вихованцеві сторінку учнівської роботи:

Запитання

Так

Ні

1.

Коли я вдома останнім виходжу з кімнати, то вимикаю світло.

2.

Коли я чищу зуби, то залишаю воду бігти, поки не закінчу.

3.

Коли, перебуваючи на вулиці, знаходжу в кишені непотрібний папірець, то викидаю його на землю.

4.

Я допоміг посадити дерево.

5.

Коли я виросту зі свого одягу, то віддам його комусь іншому

6.

Коли у мене вдома готують їжу, то накривають каструлі кришками, щоб страва швидше зварилася.

7.

Коли вдома холодно, я:

  • одягаю светр;

  • вмикаю додаткове опалення (оберіть одну відповідь)

8.

Одного разу я надряпав свої ініціали (будь-що) на дереві.

9.

Перш ніж викинути папір, я використовую його з обох боків.

10.

Я люблю читати книжки (статті) про Землю.

11.

Коли сутеніє, а мені хочеться почитати, то я:

  • сідаю біля вікна;

  • вмикаю світло (оберіть одну відповідь)

12.

Узимку моя родина заклеює вікна, щоб зберегти тепло.

13.

Я добре дбаю про свої речі, щоб вони слугували довго.

14.

Зголоднівши, я:

  • відчиняю холодильник, щоб подивитись, що можна з’їсти;

  • спершу вирішую, що хотів би з’їсти, а тоді відчиняю холодильник (оберіть одну відповідь).

15.

Вдома ми користуємося серветками, зробленими з:

  • тканини;

  • паперу (оберіть одну відповідь).

16.

У моїй сім’ї прийнято читати етикетки, перш ніж купувати аерозолі, щоб переконатись, що вони безпечні для озонового шару.

17.

Удома ми миємо пластикові пакети, щоб повторно їх використати

18.

У нас вдома туалетний бачок (кран) постійно тече.

19.

Зазвичай я приймаю:

  • душ;

  • ванну (оберіть одну відповідь)

20.

Інколи я вбиваю комах (жаб) заради втіхи.

21.

Я намагаюся подавати іншим приклад доброго ставлення до навколишнього середовища

Нехай кожен виконає завдання індивідуально. Потім запропонуйте дітям об’єднатися у невеликі групи і виділити питання, важливі, на їхню думку, для обговорення разом. Запишіть запропоновані теми і збережіть для подальшої роботи. Запропонуйте дітям ще одне завдання, спрямоване на дослідження й усвідомлення їх способу життя і його впливу на довкілля. Розподіліть учасників на групи по 5-6 осіб. Нехай визначать, скільки разів вони використовують вдома воду для пиття та миття, і запишуть ці дані у відповідні колонки:

Для пиття

Для миття

Після цього запропонуйте відповісти на запитання:

  • Чи всі витрати води необхідні?

  • Як можна зменшити витрати води вдома?

Нехай учасники обговорять ці питання в групах і запропонують свої рішення.

Наприкінці запитайте, що нового діти дізналися про себе, чи замислювались вони над питаннями використання води раніше, чи ощадливе використання стосується тільки води, чи, можливо, й інших матеріалів, речовин, енергії. Усвідомити це допоможе наступне завдання.

3. Дослідження “Мій день”

Запропонуйте кожному учаснику заповнити таку табличку:

Мій день

Час

Діяльність

Використані матеріали, енергія

Наслідки для довкілля

7.00

Ранковий

туалет

Дезодорант

Вода

Мило

Озоновий шар не руйнується (упаковка не містить фреонів).

Вода забруднюється

7.00-7.30

7.30-8.00

8.00-8.30

8.30-14.30

14.30-16.00

16.00-17.00

17.00-19.00

19.00-23.00

23.00-7.00

Об’єднайте учасників у невеликі групи, і нехай вони у групах знайдуть

відповіді на запитання:

  • Як я можу зменшити споживання води, енергії тощо?

  • Як я можу зменшити забруднення довкілля?

  • Що я можу зробити на покращення стану довкілля?

Потім групи представляють свої пропозиції всім учасникам. Інші можуть доповнювати.

4. Прийняття рішень

Завдання спрямоване на формування вмінь приймати свідомі, відповідальні рішення, що має важливе значення не лише у взаємодії з природою, а й у повсякденному житті, будь-яких життєвих ситуаціях. Варто повідомити про це учасникам.

Наголосіть, що відповідальне ставлення до природи передбачає прийняття рішень і відповідну діяльність. Попередня робота добре ілюструє, що навіть наші дії у повсякденному житті впливають на довкілля. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. Усе залежить від нашої поведінки, від рішень, які ми приймаємо. Ця вправа спрямована на формування й удосконалення вмінь приймати відповідальні рішення.

Прочитайте чи опишіть своїми словами звичну для жителів України ситуацію: Напередодні 8 Березня всі, звичайно, хочуть порадувати матір (кохану дівчину, дружину) букетом квітів. Мандруючи містом у пошуках цього подарунку, зустрічаємо людей, які продають ранньоквітучі дикорослі рослини, занесені до Червоної книги: підсніжники, проліски, білоцвіт…

Акцентуйте увагу учасників на тому, що прийняття рішення – це вибір з двох чи більше можливостей. Відповідальне рішення – це завжди свідомий вибір, при якому людина зважує усі негативні й позитивні наслідки.

Після цього об’єднайте учасників у 4 групи, і нехай кожна з них так само проаналізує одну із наведених ситуацій, вказавши позитивні і негативні сторони кожного варіанта рішення. Звертайте на це увагу, оскільки трапляється, що діти розглядають лише один варіант рішення і не аналізують інші.

  • Ви з друзями виїхали за місто порибалити. Але жодна рибка не попалася на вудку! І ось, коли вже, здавалось, не залишилось ніякої надії, приятелі знаходять у кущах заховані кимось сіті  заборонене знаряддя лову…

  • Навесні, під час прогулянки до лісу, ви помічаєте групу підлітків, які, проробивши отвори у стовбурах беріз, точать з них сік…

  • Ви хочете відсвяткувати свій день народження на природі. Яку упаковку для продуктів, посуд оберете: одно- чи багаторазового використання? Як вчините з ними після частування? Які ще речі ви візьмете із собою?

  • Як гарно прибрав подвір’я сьогодні двірник вашого будинку жодного клаптика паперу, поліетиленових пакетів не видно. Куди й поділися пластикові пляшки, поламані дитячі іграшки… Аж ось де усе: сміття разом із опалим осіннім листям зметено у великі купи… Увечері повітря наповнюється їдким димом…

  • Мати просить вас допомогти їй випрати на річці килими: ”Ось побачиш, це недовго! Вода поруч, далеко ходити не доведеться. Вода у річці м’яка, порошок в нас хороший, добре піниться. Килим швидко відмиється, а тоді й швидко висохне на похилому березі вода просто збіжить…”

За 10-15 хвилин представники груп у стислій формі повідомляють про ситуацію, яку аналізували, та про прийняте ними рішення, аргументуючи свій вибір.

ДЕНЬ 4

1. Криголам «Все про тебе»

Запропонуйте учасникам підвестися з місць і, утворивши коло, виконувати те, про що ви їх попросите. Зачитайте речення:

  • Якщо ви переконані у необхідності ощадливого поводження з водою, плесніть у долоні.

  • Якщо ви закручуєте кран щоразу, коли чистите зуби, підстрибніть.

  • Якщо ви ніколи не залишаєте сміття після перебування в лісі, на березі річки, тупніть ногою.

  • Якщо ви не збираєте великих букетів квітів, плесніть у долоні над головою.

  • Якщо ви не викидаєте сміття на вулиці, підморгніть.

  • Якщо ви бажаєте започаткувати екологічний клуб, підніміть вгору руку.

  • Якщо ви завжди вимикаєте світло, коли виходите з кімнати, закрийте одне око долонею.

  • Якщо ви протираєте від пилу лампочки у квартирі (а це дуже важливо, оскільки в іншому разі вам доводиться вмикати більше освітлювальних приладів і частіше міняти лампочки, бо вони швидше перегорають), посміхніться.

  • Якщо ви економите папір і використовуєте обидва боки аркуша, присядьте і підведіться.

  • Якщо до вашої кімнати залетів джміль або інша комаха, а ви намагаєтесь випустити, а не вбити її, змахніть руками.

  • Якщо у вас вдома є кімнатні рослини, за якими ви доглядаєте, кивніть головою.

  • Якщо ви підібрали приблудне кошеня, собаку або допомогли тварині іншим чином, простягніть руку вперед.

  • Якщо ви переконані, що кожен повинен піклуватись про збереження навколишнього середовища, простягніть руки своїм сусідам.

Наприкінці роботи вийде так, що всі учасники візьмуться за руки. Розгляньте це як прояв єдності у прагненні зберегти наше довкілля.

Поставте підсумкові запитання:

  • Чи дізналися ви один про одного щось таке, чого не знали раніше?

  • Що ви дізналися з цього завдання взагалі?

  • Що ви дізналися про себе?

2. Дискусія «По той бік дороги» («Голосуємо ногами»)

Вміння дискутувати стосуються не лише екологічної тематики. Це

універсальні вміння, які необхідні кожній пересічній людині у повсякденному

житті: адже майже щодня нам доводиться викладати власні міркування,

аргументувати свої твердження з того чи іншого приводу. Не менш важливо вміти вислухати точку зору інших людей, прийняти чи відхилити її або знайти компромісне рішення.

Запросіть учасників сформулювати правила дискусії. Якщо потрібно, підказуйте, доповнюйте, уточнюйте їхні пропозиції. Не забудьте головне: говорити по черзі, дотримуватись теми, обговорювати ідеї, а не тих, хто їх висловлює.

Поділіть приміщення (майданчик) на дві частини. Можна провести умовну лінію. Станьте на цій лінії. Поясніть учасникам правила: Ви зачитуватимете певні твердження, а ті, хто згоден, ставатимуть ліворуч, хто не погоджується – праворуч. (Бажано просто на підлогу покласти таблички “ТАК” і “НІ” у відповідних частинах приміщення.) Твердження необхідно сформулювати таким чином, щоб на них можна було відповісти “ТАК” або “НІ”.

Наприклад:

  • Захист довкілля - справа професіоналів.

  • Людство має відмовитись від використання атомної енергії.

  • Ставити досліди на тваринах неприпустимо.

  • Споживати м’ясо аморально.

  • У сучасних умовах в Україні вирішення економічних проблем має переважати над вирішенням екологічних.

Серед тверджень можуть бути й жартівливі, аби зняти напруження, розважити учасників і, водночас, запам’ятати правила гри. Наприклад:

  • У мене є старша сестра

  • Мені подобається вивчати проблеми довкілля

  • Я вирощую квіти вдома

Щоразу, коли Ви зачитали якесь твердження, учасники мають перейти ліворуч, якщо вони з ним згодні, або стати праворуч, якщо вони не погоджуються. Запросіть бажаючих пояснити свою позицію. Висловлюватись вони мають, дотримуючись правил дискусії.

Наприкінці проаналізуйте з учасниками хід дискусії: чи завжди всі дотримувались правил? Чи були аргументи переконливими? Які помилки найчастіше допускали учасники?

Варто також нагадувати про це під час роботи, якщо діти допускатимуть грубі порушення.

ДЕНЬ 5

1. Криголам «Одне речення на тему...»

Створіть однакові за кількістю осіб команди (найкраще по 7-10 осіб). При неоднаковій кількості учасників один учасник може грати двічі. Повідомте, що вони працюватимуть разом, від кожного залежатиме загальний результат.

Запропонуйте дітям стати в ряди обличчям до дошки. Дайте першому в кожній команді по шматочку крейди. Поясніть, що кожен учасник має додати одне слово до речення своєї команди. Кінцевим результатом має бути повне речення. Під час змагань розмовляти й обговорювати завдання заборонено. Перемагає команда, яка першою виконає завдання. При цьому враховується також якість роботи, тобто наскільки речення логічне, повне, ґрунтовне. Визначте тему для кожної з команд:

  • Рятування Землі

  • Кислотні опади

  • Забруднення повітря

  • Знищення лісів

Переможців нехай визначать самі учасники, а ви знайдіть можливість похвалити усіх.

2. Довкілля і війна

Наголосіть, що військові дії, крім загибелі людей, руйнування помешкань, справляють украй негативний вплив на об’єкти природи і загальний стан довкілля.

Створіть 4 групи. Нехай члени кожної з них протягом 15-20 хвилин зобразять на великому аркуші паперу те оточення, у якому вони хотіли б жити (роботу можна виконувати на відкритому повітрі і створювати довкілля з піску, каміння та інших матеріалів. У такому разі на виконання цієї частини завдання слід відвести більше часу).

Після цього групи обмінюються роботами і псують, руйнують їх (зминають, рвуть на шматки), імітуючи руйнування, які спричинюють військові дії.

Дотримуйтесь правила: не примушуйте тих, хто почувається незручно під час виконання цієї частини завдання, брати участь у руйнівних діях, але запропонуйте залишатись зі своєю групою.

Проаналізуйте з учасниками їхні відчуття:

  • Чи сподобалось їм оточення, створене іншою групою? Чим саме?

  • Чи сподобалась їм руйнівна діяльність? Чому? Чи почувались вони могутніми, сильними?

  • Чи замислювались над тим, що в той же час інша група так само поводиться з їхньою роботою? Що відчували у зв’язку з цим?

Поверніть роботи групам-авторам. Дайте їм можливість відновити створене ними оточення.

Зверніться до учасників із запитаннями:

  • Що ви відчували, побачивши свою роботу зіпсованою?

  • Чи однаковим був ваш настрій тоді, коли ви створювали і відновлювали свої оточення?

  • Скільки часу займає відбудова порівняно з руйнуванням - більше чи менше?

  • Чи залишилось сміття? Скільки часу займає його прибирання?

  • Чи можливо повністю відновити те, що було створено спочатку?

3. Свято розмаїття

Зверніться до дітей з такими словами:

Уявіть собі світ, в якому всі ліси складаються з дерев одного виду, де на кожному квітнику ростуть ті самі квіти, а люди настільки схожі, що, глянувши в обличчя своїх друзів, ви гадатимете, що дивитеся в дзеркало. Саме таким був би світ без різноманітності...”

Запропонуйте учасникам уявити, що вони живуть саме в такому одноманітному світі. Нехай розмірковують, фантазують, додають деталей і продовжують розпочату розповідь. Вони можуть додати, що не було б різних країн, бо не було б гір і низовин, не було б спокійних річок і бурхливих водоспадів, снігу й льоду, не було б різних пір року, можливо, не було б ні дня ні ночі. Зрештою, учні можуть дійти висновку, що взагалі не було б нічого. “Був би якийсь туман...” – так вони можуть сказати.

Переведіть обговорення в площину біологічної науки. Зупиніться на тому, що різноманітність є основою стабільного функціонування будь-якої біологічної системи, від окремого організму до біосфери загалом. Обґрунтовуючи різноманітність, учасники застосовуватимуть відомі їм географічні й біологічні поняття. Стежте за їх правильним вживанням.

Нехай учасники на мить згадають світ одноманітності, який вони будували у своїй уяві на початку заняття. Запитайте:

  • Чи цікавим було б ваше життя в такому світі?

  • Чи хотіли б ви жити в такому оточенні?

Діти напевне дійдуть висновку, що виникнення життя взагалі навряд чи було б можливим.

Отже, нам усім дуже пощастило, що ми живемо у світі різноманіття. Воно є основою і окрасою нашого життя.

Запропонуйте відсвяткувати цей факт. Утворіть групи по 3-5 осіб. Посадіть кожну групу окремо навколо одного стола.

Видайте кожній групі однаковий за кількістю найменувань набір овочів, фруктів. Забезпечте групи необхідним обладнанням. Завдання кожної групи – приготувати салат, дати йому назву (девіз). Через 10-15 хвилин, коли групи будуть готові, вони по черзі демонструють і захищають свої роботи. Організуйте невелику виставку дитячих виробів і дайте можливість всім учасникам ознайомитись з ними. Це займе не більше 5 хвилин, після чого влаштуйте частування.

Хоча робота й нагадує конкурс, не варто визначати переможців, так само, як не варто доводити переваги чи значущість окремих видів тварин чи рослин. Головне - різноманітність.

Проте діти можуть висловлюватись щодо того, чий салат їм сподобався більше. Зауважте при цьому, що різноманітність думок і точок зору також цілком природна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.   Ващенко Г.  Загальні методи навчання [Текст] : підручник для педагогів. Т. 2 / Г. Ващенко. К. : Українська Видавнича Спілка, 1997. 441 с.

  2. Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти / Л. Вороніна // Шкіл. світ. – 2002. – Жовт. (№ 38). – С. 3.

  3. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи // К.: Академвидав, 2006;

  4. Ярчук Г. Екологічне виховання: сутність та основні напрями // Вища освіта України. – 2008. – № 2. – С. 91-97.

  5. Мій екологічний вибір : навч.-метод. посіб. / Н. Пустовіт, О. Колонькова, О. Пруцакова, Г. Тарасюк, Ю. Солобай. -Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. – 176 с.

39

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.