і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • «ЄДИНА МОЯ МЕТА — БЛАГО СУСПІЛЬСТВА». (ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЖ. СВІФТА. РОМАН «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)

«ЄДИНА МОЯ МЕТА — БЛАГО СУСПІЛЬСТВА». (ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЖ. СВІФТА. РОМАН «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світова література, 7 клас

________

УРОК № ________

ТЕМА: «ЄДИНА МОЯ МЕТА — БЛАГО СУСПІЛЬСТВА». (ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЖ. СВІФТА. РОМАН «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)

Мета: ознайомити учнів із творчістю й особистістю Дж. Свіфта, показати його зна­чення для світової літератури й ознайомити з історією створення роману «Мандри Гуллівера»; удосконалювати навички виразного читання; виховувати читацьку культуру, моральні риси учнів.

Хід уроку

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вступне слово вчителя

Англійський письменник Джонатан Свіфт жив і творив у період, який в історії європейської культури дістав назву «доба Просвітництва». Це був час величного розвитку розуму, форму­вання нових уявлень про світ, людину, суспільство. Письменники, вчені, філософи, яких називали просвітниками, несли людям світло нової істини.

Саме таким і був англійський письменник XVIII ст. Джонатан Свіфт, який усе своє життя присвятив благородній і високій меті — служінню суспільству, бо прагнув зробити людей досконалими.

Розповідь учителя про життя і творчість Дж. Свіфта

Нелегким було життя письменника. Нещастя і бідність пере­слідували його. Свіфт народився 1667 року в Ірландії, куди доля закинула його батька. Свіфт-старший був священиком і помер за кілька місяців до народження сина, залишивши йому у спадок лише добре ім’я. Свіфт-молодший змушений був власними силами пробиватися у житті.

Джонатан Свіфт закінчив богословський факультет Дублінського університету, працював секретарем у свого далекого і впли­вового родича — лорда Вільяма Темпля. Ці роки були справж­ньою школою становлення розумного і талановитого юнака, який цікавився тогочасним життям. Свіфт починає писати, порушуючи у своїх творах гострі проблеми дійсності, звертаючи увагу на не­гативні вияви життя за допомогою сміху. Грізним і нещадним було перо молодого письменника, сатиричні памфлети якого не­забаром стали відомими всій Англії. Найбільш популярні серед них— «Війна книжок», «Казка бочки», «Листи сукнаря» — зро­били Свіфта одним із найвпливовіших журналістів.Він був сатириком і активним громадським діячем, що не стояв осторонь соціальних проблем тогочасного суспільства. Лікуючи душу як священик, Свіфт своїм палким словом нама­гався вилікувати суспільство, викриваючи його вади. З іменем письменника пов’язані важливі політичні події, наприклад, укла­дення в 1713 році мирної угоди між Англією та Францією у війні за «іспанський спадок» (1701—1713 рр.). Сучасники назвали цю угоду «свіфтовим миром».

Незалежний і волелюбний, чесний і правдивий, Свіфт не по­добався можновладцям, які всілякими методами змушували його замовкнути.

1713 року Свіфта відправили до Ірландії. Це заслання три­вало до кінця його днів. Для знедоленої Ірландії, пригнобленої еко­номічним і політичним утиском англійського уряду, слово Свіфта стало рупором гіркої правди про справжнє життя країни, що праг­нула національної незалежності. Цікаво, що відомий письменник третину своїх прибутків віддавав у скарбницю для потреб ірланд­ського народу.

Декана Дублінського собору святого Патріка неможливо було змусити замовкнути, бо він мав авторитет і повагу простого люду.

Сучасники свідчать, що Свіфт мало посміхався. Небагато було радості в навколишній дійсності й особистому житті письменника, бо доля не дуже шанувала його. В останні роки глухота відгородила його від світу, а сильні головні болі й напади безпам’ятства завда­вали страшних мук. Задовго до смерті Свіфт склав собі епітафію. Це був останній твір, у якому він сам ніби підбивав підсумки свого нелегкого життя. Однак жодного слова розчарування і відчаю не­має в його епітафії: «Тут спочиває прах Джонатана Свіфта, декана цієї кафедральної церкви, і жорстоке обурення не може вже краяти його серце. Іди, подорожній, і наслідуй, якщо можеш, ревного по­борника справи мужньої свободи».

Такий заповіт залишив Свіфт нащадкам. А ще — книги, що стали найкращою сповіддю його непохитної душі.

Повідомлення підготовлених учнів

ІСТОРІЯ ПЕРШОГО ВИДАННЯ РОМАНУ «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»

Майже детективною була історія появи на світ роману «Мандри Гуллівера» — найголовнішої книги Свіфта, яку він писав протягом п’яти років і покладав на неї великі надії.

Пізнього вечора 8 серпня 1726 року у двері будинку відомого лондонського книгови­давця Бенджаміна Мотта подзвонили. Господар був здивований пізньому гостеві, та все ж пішов відчиняти. На його подив, за дверима нікого не було, лише на ґанку лежав якийсь згорток. Розкривши його, господар знайшов лист, у якому невідомий видавцеві Річард Сімпсон пропонував його увазі записки свого кузена Лемюеля Гуллівера. Якщо цей твір сподобається, Мотт має повідомити за три дні й тоді отримає рукопис повністю. Вкрай заінтригований видавець прочитав записки за один вечір і вже наступного дня дав згоду надрукувати рукопис. Так із XVIII століття Гуллівер вирушив у свої мандри по всьому світу.

Свіфт скромно назвав свій роман «дрібничкою», але вважав, що «він відчутно вдоско­налить суспільство». І це не порожні слова, адже Свіфтові, невиправному романтику, було вже 58 років. Можна сказати, що це життєва позиція письменника. Просвітник за переко­наннями, який вірив у всеперемагаючу силу розуму, він усе своє життя поклав на втілення цієї благородної мети.

До українського читача «Мандри Гуллівера» прийшли у львівському часописі «Дзвінок» за 1895 рік. Викривальна спрямованість творів Свіфта та його невичерпні дотепи приваблювали Тараса Шевченка, Лесю Українку, Павла Грабовського, Івана Франка.

Бесіда з учнями

1. Прочитайте повну назву твору.

2. Поміркуйте, що мали на меті автори того часу, даючи таку довгу назву. (Зацікавити і заінтригувати читача).

Коментоване читання I розділу першої частини роману «Подорож до Ліліпутії»

Словникова робота

Бесіда з учнями

1. Від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені самого Гуллівера.) Чому? (Для більшої достовірності.)

2. Що ви дізналися про Гуллівера? (Про його юність, уподо­бання, рід занять та інші події до нещасливої подорожі.)

3. Яка пригода трапилася з героєм? (У результаті шторму він потрапляє на невідомий острів.)

4. Спробуйте «намалювати» словами бурю на морі.

5. Розкажіть, як Гуллівер урятувався.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда на закріплення

1. Якою була основна мета життя Дж. Свіфта? (Благо суспіль­ства.)

2. Чому його твори викликали невдоволення можновладців? (Бо в них були порушені злободенні питання тогочасного життя.)

3. Як автор підкреслює достовірність оповіді в романі? (Розповідь ведеться від першої особи.)

4. Яка таємнича історія пов’язана з першим виданням роману «Мандри Гуллівера»?

Розв’язування кросворда «Чи був ти уважним на уроці?»

1. Рід занять Свіфта. (Журналістика)

2. Країна, з якою був укладений «свіфтовий мир». (Франція)

3. Місто, у якому жив видавець книги «Мандри Гуллівера». (Лондон.)

4. Сатиричний жанр, який розробляв Свіфт. (Памфлет.)

5. Памфлет називається «Війна…» (Книжок.)197

6. Місто, куди був висланий письменник. (Дублін.)

7. Головний герой найголовнішої книги Свіфта. (Гуллівер.)

8. Духовний сан Свіфта. (Священик.)

Правильно відповівши на запитання, ви прочитаєте назву батьківщини Свіфта. (Ірландія.)

Слово вчителя. Інформація для допитливих

Вигадані Свіфтом слова «ліліпут» та «єгу» увійшли до бага­тьох мов світу.

У «Мандрах Гуллівера» згадуються два супутники Марса, від­криті тільки в XIX столітті.

Майже всі вигадані країни, крім країни коней, розташовані автором у Тихому океані, тоді малодослідженому.

Роман «Мандри Гуллівера» неодноразово був екранізований: «Пригоди Гуллівера» (1902), «Новий Гуллівер» (СРСР, 1935), «Мандри Гуллівера» (мультфільм, США, 1939), «Мандри Гуллівера» (Англія-Бельгія, 1977), «Мандри Гуллівера» (пригодницький фільм, 2010) та ін.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитайте про закони Ліліпутії (VI розділ), підготуйте розповідь про прочитане; намалюйте ілюстрації; створіть комікси за романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» (творчі завдання).

Світова література, 7 клас

______

УРОК № ________

ТЕМА: НИЩІВНА САТИРА НА АНГЛІЮ В РОМАНІ ДЖ. СВІФТА «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»

Мета: навчати учнів аналізувати текст, допомогти зрозуміти особливості сатири й але­горії, спрямованих на викриття соціального устрою Англії XVIII ст.; удоскона­лювати навички свідомого, виразного читання, зв’язного мовлення; сприяти вихованню негативного ставлення до людських і суспільних вад.

Хід уроку

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Завдання для учнів

За даними словами складіть розповідь про етапи життя Дж. Свіфта.

Ірландія. — Дублін. — Секретар лорда В. Темпля. — Англія. — «Свіфтовий мир». — Ірландія. — Дублін.

Прийом «Опитування-естафета»

На картках записані запитання та завдання, на які учень від­повідає і передає наступному школяреві.

1. Де навчався Джонатан Свіфт? (У Дублінському університеті.)

2. Який роман приніс Свіфтові всесвітню славу? (Роман «Мандри Гуллівера».)

3. Як називалася перша країна, куди потрапив Гуллівер? (Ліліпутія.)

4. Що здивувало Гуллівера у цій країні? (Зріст жителів.)

5. Поясніть мову жестів Гуллівера. (Він показував, що хоче ви­зволитися. Але йому відмовили.)199

6. Де ліліпути поселили Гуллівера? (У храмі, оскільки це була найбільша будівля столиці.)

7. Як поводився Гуллівер у Ліліпутії? (Гуллівер уважав, що його лагідна і добра поведінка вплине на імператора та його двір і йому подарують свободу.)

Проведення гри «Набери бали»

1) Паровий корабель «Антилопа» у травні 1899 року залишив французький порт Брістоль.

2) Його капітан Гуллівер стояв на палубі і дивився на берег.

3) Після спокійних днів почався страшний шторм.

4) Ніхто не хотів залишати чудовий корабель, лише Гуллівер сів у човен.

5) Гуллівер побачив високий берег і пристав човном до нього.

6) Біля берега було дуже глибоко.

7) Гуллівер вийшов із човна й одразу пішов у розвідку.

8) Мандрівника із захопленням зустріли мешканці цієї держави.

9) Вони були справжніми ліліпутами не зріст, тобто діставали Гулліверові до пояса.

10) Але їхні корови і вівці, м’ясом яких вони годували свого гостя, були найзвичайнісінькими тваринами.

11) Гостинні ліліпути зовсім безпечно ставилися до прибулого велетня.

12) Гуллівер урочисто ввійшов у столицю.

Робота з розгадування кросворда

1) Для якої важливої справи було викликано урядовців з пір’ями і чорнилом?

2) Що записали як: «Срібна скриня з кришкою»?

3) Що назвали «Прямокутний килим білого кольору»?

4) Що з трудом погортали і відклали, не зрозумівши?

5) Що визначили, як «порошок чорного кольору»?

6) Що ввійшло до реєстру під назвою «круглі ядра»?

7) Що їх найбільше здивувало і заслужило на вигук: «Навіщо Людина-Гора носить у кишені огорожу міського парку»?

8) Що описано так: «Білі круглі предмети, можливо, срібні, схожі на щити наших воїнів, жовті круглі предмети, можливо, золоті, більші за наші тарілки, але набагато важчі»?

9) Що це: «Круглий предмет. Одна стіна прозора, мов крига. Крізь неї видно дванадцять чорних знаків. Знаки розташовані по колу. По них рухаються дві стріли: одна довга, друга коротша. Усередині предмета

постійно хтось стукає. Можливо, зубами...»?

10) Один з предметів, позначених як невідомі.

11) Предмет, який впізнали відразу, хоча він і був колосального розміру.

12) Те, що Гуллівер приховав від обшуку в потайній кишені жакета.

Відповіді

1. Обшук. 2. Табакерка. 3. Хустка. 4. Записник. 5. Порох. 6. Дріб. 7. Гребінець. 8. Монети. 9. Годинник. 10. Бритва. 11. Шпага. 12. Окуляри.

Питання-шанс

Про що йдеться в цьому уривку?

«Одного разу до Гуллівера прийшов один з придворних і розповів, що пастухи знайшли на морському березі велетенський чорний предмет з круглим горбом посередині та з широкими плоскими краями; той лежав нерухомо, тому пастухи відважилися підійти ближче. І, подумавши, вирішили, що ця річ належить Людині-Горі».

Бесіда з учнями

1. Від чого чи від кого, на вашу думку, залежить суспільний лад у державі?

2. Для чого існують закони?

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вступне слово вчителя

Ви правильно вважаєте, що лад у державі залежить від самих громадян, їхньої свідомості, організації, духовних якостей. Закони регулюють життя країни. Гуманні закони сприяють нормальному життю і процвітанню нації.

Якими ж були закони Ліліпутії — вигаданої країни, до якої потрапив Гуллівер?

Проблемні завдання

1. Проаналізуйте життя громадян Ліліпутії.

2. Подумайте, з якою метою Свіфт вигадав цю країну.

Виразне читання уривків із розділу VI («Про жителів Ліліпутії»; їхня наука, закони та звичаї; система виховання дітей)

Бесіда за прочитаним

1. Як у Ліліпутії забезпечувалося дотримання законів? (Страх покарання змушував ліліпутів дотримуватися законів.)

2. Пригадайте, як зображувалося правосуддя у ліліпу­тів. (Зображувалось у вигляді жінки із шістьма очима, у правій руці якої розв’язаний мішок золота, а в лівій — меч. Порівняйте з давньогрецькою богинею Фемідою, яку зображували із зав’язаними очима (як символ безсторон­ності) та терезами в руках (щоб зважувати вчинки). У лі­ліпутів правосуддя «зряче», але судить воно досить дивно: хто більше заплатить, той і виграє.)

3. Що вважалося найнебезпечнішим? («Немає нічого більш не­безпечного, ніж доручати посади талановитим людям».)

4. Розкажіть, як у Ліліпутії можна було зробити кар’єру? (Головне — вміння танцювати на канаті і пролазити під палицею, яку імператор то підіймав, то опускав.)

5. Якою була система виховання дітей? Чи можна виховати справжнього громадянина, нормальну людину, користуючись такою системою? (Дітей забирали від батьків і виховували в закритих закладах. До того ж освіта мала різко вира­жений соціальний характер (діти селян не вчилися). Таке виховання має негативні наслідки. У дитини, позбавленої батьків, немає почуття власної домівки, роду, країни.)

6. За що король нагороджує своїх підданих? (За спритність і вміння пролазити під палицею.)

7. Які партії існують у ліліпутів? (Партія тремексенів (но­сять високі підбори) та слемексенів (носять низькі підбори). Різниця між їхніми політичними платформами полягає тільки у висоті підборів.)

8. У чому суть конфлікту між «тупоконечниками» і «гостроко­нечниками»? (Не можуть вирішити, з якого боку розбивати яйце.)

9. Які взаємини Ліліпутії з іншими державами? (Ліліпутія воює проти сусідньої держави — Блефуску. Інших країн вона про­сто не визнає.)

10. Чи відповідають звичним уявленням подібні явища?

11. Чи можна вважати нормальним державний устрій Ліліпутії?

Коментар учителя

Із першого погляду здається, що Ліліпутія нормальна країна, у якій існує порядок і благополуччя. Однак, проаналізувавши її закони, читач ставить запитання: «Для кого і для чого вони іс­нують?» Складається враження, що ми у країні кривих дзеркал, де все існуюче не відповідає звичним уявленням. Такі явища на­зиваються парадоксальними.

Словникова робота

Парадокс (грецьк. paradoxon — несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здо­ровому глузду) — явище, що не відповідає звичним уявленням.

Складання схеми «Парадокси Ліліпутії»

ОРІЄНТОВНА СХЕМА

Виконання законів Заохочення негативних учинків

Вибір державних службовців Парадокси Ліліпутії Приниження розуму

Виховання

Бесіда з учням

1. Які прийоми використовує автор, зображуючи життя в Ліліпутії? (Сатира й алегорія.)

2. Чого досягає письменник, змальовуючи «парадокси Ліліпутії»?

3. Подумайте, чи зображення Ліліпутії стосується тільки Англії.

Коментар учителя

Дж. Свіфт засобами сатири й алегорії викриває порядки Англії XVIII ст. Ліліпутія — це Англія в мініатюрі з усіма про­блемами і негараздами її політичного життя, державного устрою, законодавства, релігії. З якою метою Свіфт зробив це? Письменник намагається словом сколихнути англійців, змусити їх замислитися, щоб змінити життя. На жаль, подібні проблеми спостерігалися і в інших країнах.

Ми живемо у XXI столітті, але не позбулися подібних про­блем. Парадоксів вистачає і в нашому житті.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання для учнів

Складіть усну зв’язну розповідь про життя в Ліліпутії.

Проблемне запитання

    Як ви вважаєте, чи можна розв’язати проблеми, висунуті Свіфтом у романі? Від кого це залежить?

Заключне слово вчителя

Звичайно, проблеми, порушені Свіфтом у романі, складні, багато з них, на жаль, залишаються нерозв’язаними і донині. Їх розв’язання залежить від самих громадян, їхньої свідомості, сові­сті, вміння. І заслуга Дж. Свіфта полягає в тому, що він намага­ється просвітити сучасників і змушує замислюватися над пробле­мами буття нащадків.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір-мініатюру на тему «Якою, на вашу думку, повинна бути нормальна держава?»; доберіть матеріал про війну між Ліліпутією та Блефуску.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Клас
    7 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    152
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    YJ940452
  • Вподобань
    0
Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
390 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь