Джонатана Свіфта у першій частині роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» (Подорож до Ліліпутії) полягає не в розвазі читача, а в тому, щоб «будити в ньому злість» на людські вади, викрити несправедливість, жорстокість і абсурдність державного устрою тогочасної Англії та всього цивілізованого світу.


