безнадія стає єством, якеого хочеш позбутися,
якщо ще думаєш про радощі земні, а льодяний кришталь
вже заповнює артерії, зігріваючи холодне холодом; коли
голод сотнями щелеп і кігтів рве людську плоть
зсередини, а дух готується до теплого вічного сну....Ти
або помираєш, або читаєш Джека Лондона.
