Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Настільно-друковані ігри у роботі з дітьми з ООП
»
Взяти участь Всі події

Дистанційне навчання. Риси модернізму в змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни «Одчиняйте двері», «Пам’яті тридцяти».

Вміст матеріалу:

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення зі змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документа.

Опис методичного матеріалу:

Тема: Риси модернізму в змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни «Одчиняйте двері», «Пам’яті тридцяти».

Завдання: 1. Виразно прочитайте поезію Тичини «Пам’яті тридцяти»,вивчіть та письмово опрацюйте в робочі зошити інформацію про вірш.

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш-реквієм, поетична епітафія.

Напрям, течія: модернізм.

Віршовий розмір: хорей.

Римування: перехресне; римуються окремі звуки

Провідний мотив, мотиви: вірш проймає скорботно-патетична тональність туги, печалі, жалю, страждання.

Тема: зображення самопожертви молодих людей заради Батьківщини.

Ідея: утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, ненависті. Любити вітчизну, віддати за неї життя — це найвища етична і духовна цінність людини.

Художньо-стильові особливості: вірш має кільцеву композицію. Поезія починається й закінчується рядками "На Аскольдовій могилі поховали їх". Ліричний герой вірша — це збірний образ тридцяти юних захисників України, які загинули, захищаючи незалежність Батьківщини. Це тридцять мучнів, цвіт нації.

Художні засоби, стилістичні фігури: епітети: "славних, молодих", "український цвіт", "кривава дорога", "коханий край" — окреслюють смисловий візерунок вірша; метафори: "квітне сонце, грає вітер", "посміла знятись... рука", "вмерли в Новім Заповіті"; риторичні оклики: "на Аскольдовій могилі український цвіті", "Боже, покарай!" — допомагають зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів України; риторичні запитання: "На кого посміла знятись зрадника рука?", "На кого завзявся Каїн?" — передають оцінку ліричним героєм того, що відбулося; метонімія "зрадника рука"; обрамлення "На Аскольдовій могилі".

Сюжет: поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молодими й славними, що навкруги буяла чарівна природа... А їх немає, не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили, — свою Україну.

Образи та символічні образи: У поезії "Пам'яті тридцяти" багато символів. Сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів. Кривава дорога — нещасливе майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом з юнаками загинули і їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити свою Україну. Емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови, закінченість думки у двох коротких рядках. Вірш короткий, як сплеск болісної розповіді. Розділові знаки: тире, три крапки, знак оклику й знак питання (у риторичному запитанні "На кого завзявся Каїн?"), своєрідне обрамлення (однакове закінчення й початок твору) —— усе сприяє створенню відповідного настрою, наростанню емоцій. Влучні епітети ("славних", "молодих", "коханий", "кривавій") і метафорі: ("квітне сонце", "грає вітер", "посміла знятись... рука") художньо збагачують твір.

Примітки та корисна інформація: Підсилює експресивність твору своєрідність художньої форми: твір не поділений на строфи, хоч римування другого й четвертого рядків дало б право на це. Крім того, така побудова твору допомагає автору досягти динаміки, цілісності поезії. Ритм вірша нагадує дихання вкрай схвильованої людини.

В основі твору — дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія "Пам'яті тридцяти" відображає страшну трагедію тридцяти "мучнів українців". Поет говорить, що шлях до щасливого майбутнього тягнеться "по кривавій по дорозі". Він засуджує того, чия зрадницька рука "посміла знятись" на "український цвіт". Шляхом використання імені біблійного персонажа, Тичина акцентує увагу на несправедливості, що панує у світі, суспільстві. Адже понад все "вони любили свій... край", життя, але історія розпорядилася по-своєму: "На Аскольдовій могилі поховали їх". У кількох рядках поетові вдалося зобразити історичний факт, у якому відбилась епоха.

Вірш "Пам'яті тридцяти" є прекрасним витвором мистецтва. Поезія вивищує душі читачів. І в цьому її духовно-естетична цінність.

2. Виразно прочитайте поезію «Одчиняйте двері» , вивчіть та письмово опрацюйте в робочі зошити інформацію про вірш.

Автор – Павло Тичина

Рік написання – 1918

Жанр – ліричний вірш

Вид лірики – громадянська лірика.

Тема – зображення за допомогою художніх образів української революції.

Ідея – піднесеня ідеалізованого образу революції.

Провідний мотив вірша «Одчиняйте двері» — ставлення героя до кривавого монстра революції як до нареченої.

“Одчиняйте двері” художні засоби

епітети: «голуба блакить», «неридані сльози»;

метафори: «очі, серце і хорали стали, ждуть», «одчинились двері»;

гіпербола «всі шляхи в крові»;

рефрен: «одчиняйте двері», «одчинились двері»;

риторичні оклики: «Одчиняйте двері — наречена йде!», «Одчинились двері — голуба блакить!», «Одчинились двері — горобина ніч!», «Одчинились двері — всі шляхи в крові!»

Композиція твору. Вірш містить дві строфи — 14 ряд­ків, що починаються рефреном «Одчиняйте двері — одчинились двері». Закінчу­ються строфи двома рядками, що складаються з одного слова.

Образи твору:

двері;

голуба блакить;

очі, серце і хорали;

горобина ніч;

криваві шляхи;

неридані сльози.

Символи:

горобина ніч — символ грізного наростання чогось страшного;

сльо­зи — символ плачу й жалоби;

голуба блакить — надія на краще майбугнє;

Віршовий розмір: тристопний хорей з усіченими стопами та пірихієм.

Вірш Тичини “Одчиняйте двері” пронизаний очікуванням соціальних змін.

В основі твору — різке, раптове й несподіване протиставлення. Усе тут — для вираження трагічного переживання катастрофізму буття.

У творі є риси експресіонізму: суб’єктивізм, мотив розчарування (у його трагедійному розкритті), фрагментарність, символіка і гротеск — неприродне поєднання-протиставлення в одній картині «світла» й «темряви».

Цей вірш поєднує мрію й гірке розчарування. Це відгук на випробування й утрати часів визвольних змагань: замість очікуваної близької й ідеальної «голубої блакиті» — страхітлива «горобина ніч» та неминучі в часи революційної боротьби жертви — «шляхи в крові»

3. ДЗ. Виразно навчитися читати поезії П. Тичини, вивчити напам»ять «Арфами…» або «О панно Інно….»

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Нещодавно завантажили