Тема:Літературний авангард в українській поезії 1920-х р.р. Семенко Михайль Васильович – поет-футурист. Урбаністичні мотиви лірики «Бажання», «Місто», «Запрошення»
Мета: ознайомити учнів з авангардними тенденціями в українській поезії 1920-х років, життям і творчістю поета-футуриста М.Семенка; розвивати навички визначення ознак літературних течій і напрямів, аналізу авангардної поезії, висловлення власної думки про їхню естетичну значимість; розвивати бажання творчого успіху через пошук самобутніх образів, ідей; формувати вміння відчувати нові змістові відтінки слова; висловлювати прихований зміст символів, знаків, кодів, деталей у творах М.Семенка; виховувати зацікавленість до новаторства поета М.Семенка, бажання експериментувати.
Ключові компетентності, які формуються на уроці:володіння державною мовою, інформаційно – комунікаційна, громадянська, полікультурна
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Перебіг уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
24 жовтня 1937 року насильно відібрали життя у людини, ім’я якої було невіддільне від нового мистецтва. На цьому український літературний авангардизм припинив своє існування.
Хто ж була ця людина, яку змусили у такий спосіб замовкнути?
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Опрацюйте теорію літератури в робоі зошити:
Футуризм – формалістичний напрям у літературі та мистецтві ХХ ст.
Футуризм – (від лат. futurum) – майбутнє.
Довідка.
Вперше термін «футуризм» започаткував Філіпо Томазо Марінетті (1876-1944) – італійський письменник, автор збірок поезії «Завоювання зір» (1902), «Занг-тум-тум» (1914), роману «Мафарка-футурист» (1910), теоретичної праці «Маніфест футуризму» (1909-1919). Був одним з ідеологів фашистського режиму Муссоліні.
«Це цікаво!»
Символами футуристів були жовта лілія та жовта блуза, яку згодом замінили синьою, що мало вказувати на їхнє пролетарське походження.
Головними елементами поезії, за твердженням Т.Марінетті проголошувалися хоробрість, сміливість та бунт, «натиск, лихоманне безсоння, гімнастичний крок, ляпас та удар кулака», рух задля руху, намагання використати засоби інших мистецтв, зокрема малярства (т.зв. поезомалярство) у ліриці.
Поезомалярство – малюнок словом.
Чим приваблював футуризм? (Кострубатою «красою», охопленою стрімким рухом оновлення, суголоссям міського темпоритму, розширював зображально-виражальні можливості поетичного мовлення, вводячи в нього елементи прозаїзації, пафос стенографування ліричних переживань, словотворчості).
Естетичні принципи футуризму:прагнення створити «мистецтво майбутнього»;заперечення моральних і художніх цінностей традиційної культури;культивування урбанізму;нехтування традиційними жанрами й формами.
Риси революційного футуризму:злободенна тематика;оптимістичний пафос;надуживання ультрареволюційною риторикою;оголена публіцистичність у поєднанні з тонким ліризмом.
Жанри:ревфутпоеми;акцентичний вірш;верлібр;поезофільми;ліричні мініатюри;памфлети.
Творчий метод:розкладання об’єкта на безліч форм і площин;ілюзія руху;одночасність усього, що відбувалося.
Представники в українській літературі:
В.Поліщук, Ю.Шпол (М.Яловий), Ю.Яновський, М.Бажан, М.Терещенко, О.Слісаренко, О.Полторацький, Гео Шкурупій, О.Мар’янов, Л.Зимний, Д.Бузько, О.Влизько, М.Семенко.
- Як уже зазначалося, у своєму маніфесті футуристи оголосили про народження нового мистецтва, співзвучного динамічному ритму нового віку «хмарочосно-машинно-автомобільної» культури.
2. Майбутнє очима М.Семенка:
подолання внутрішньої дисгармонії;визвольна праця;перемога психологічної інерції;
нове суспільство;одухотворена природа;відкидання рудиментів старого.
Опрацюйте сторінки життєпису М.Семенка в робочі зошити
Дата | Подія |
31 грудня 1892 р. | Народився у с. Кибинці Миргородського району на Полтавщині. Початкову освіту здобув у Хорольській гімназії, а після її закінчення – в Курському реальному училищі. |
1911 р. | Вступив до Петербурзького психоневрологічного інституту. |
1913 р. | Перша поетична збірка «Prelude». |
1914 р. | Збірки «Дерзання» і «Кверофутуризм». Переїхав до Києва; з початком Першої світової війни був мобілізований до царської армії (за іншими даними Семенко хоче виїхати до Америки, але 1914 р. затримується у Владивостоці). |
1915 р. | Пише цикл віршів «Крапки і плями». |
1916- 1917 рр. | Служить телеграфістом у Владивостоці. Повернувшись до Києва наприкінці 1917 р., активно долучається до літературного процесу. |
1918 р. | Видає «Універсальний журнал», збірки «П’єро задається», «П’єро кохає». |
1919 р. | Очолює журнал «Фламінго», збірки «Дві поезофільми», «П’єро мертвопетлює». |
1921 р. | Організовує групи «Ударна група поетів-футуристів», «Аспанфут» (Асоціація панфутуристів). |
1922 р. | Проголошує панфутуристичну теорію, за якою класичне «академічне» мистецтво, досягнувши вершини розвитку, починає агонізувати, тому треба «не чекати, поки воно само відійде, а «добивати» його, аби з уламків старого мистецтва «конструювати» нове». |
1924 р. | Збірка «Кобзар» (твори 1910-1922 рр.) |
1927 р. | Книжки «Степ», «Маруся Богуславка». Заснував нове об’єднання футуристів під назвою «Нова генерація». |
1928 р. | «Малий Кобзар і нові вірші». |
1930 р. | Збірник памфлетів та віршів «Європа і ми». |
1933 р. | Збірка публіцистичних віршів «Міжнародні діла». |
1936 р. | Поема «Німеччина», у якій автор у гостро сатиричній формі піднімає проблему загрози фашизму. |
23 квітня 1937 р. | У Києві відбувся творчий вечір М.Семенка, а через три дні його заарештували, звинувативши в «активній контрреволюційній діяльності» |
23 жовтня 1937 р. | Було винесено вирок – розстріл. Того самого дня вирок було виконано. |
Опрацюйте письмово в робочі зошити аналіз поезії «Бажання»
Вид лірики: вірш-медитація.Жанр: ліричний вірш.Тема – бажання бути необхідним, корисним; прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, змінити світ, наповнити його чимось новим, неповторним.
Провідний мотив – потреба змінювати традиційне, усталене, загальнозрозуміле. Ліричний герой вірша «Бажання» хоче перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все стане на свої місця: діти отримають зорі, а гарна дівчина — барви, щоб її покохав хороший хлопець.
Композиція твору. Вірш «Бажання» не поділяється на строфи, має тринадцять неримованих рядків. Поет використав верлібр, щоб повніше передати почуття героя: захоплення красою природи і сум через те, що навкруги, на його думку, немає ладу.
“Бажання” художні засоби
метафори: «перевернути світ», «поставити все догори ногами», «дати березової каші», «місяця стягнуть», «барви, що кричать весняно»;
риторичні питання: «Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?», «Але хто мені заперечить перевернути світ?»;
риторичні оклики: «Хай би одягла на себе всі оті розкоші!», “о, хоч- би тебе чорти вхопили”
Віршовий розмір: верлібр. Вірш не має внутрішніх рим, кожен рядок нерівнонаголошений, але в цілому вірш тяжіє до ямбічної форми.
Опрацюйте письмово в робочі зошити аналіз поезії «Місто»
Рік написання – 1914; Вид лірики: вірш-медитація.;Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив. У вірші “Місто* автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив життя великого мегаполіса, а й передав своє захоплення містом, що живе інтенсивним життям.
Композиція твору. Вірш «Місто» — це одне речення, у якому немає жодного розділового знака. Щоб передати динаміку життя великого міста, автор розбив деякі слова на частини, а деякі частини слів об’єднав між собою таким чином, що утворилися цікаві й незвичні неологізми, значення яких без контексту не можна зрозуміти.
Образи твору. Ліричний герой — людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші «Місто» центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.
Художні засоби “Місто”У вірші М.Семенка «Місто» поетичними засобами мови передається рух життя індустріального міста. Автор використовує:звукові образи: «блимно й крапно»;зорові образи: «блиск лініями», «міняться силуетами»;дієслівні форми «сунути», «лізуть», «повзуть», «пересовуються», «міняться», «вирізують», «закріплюються» передають рух і створюють динамічну картину міста. Практично так автор передає зоровий образ міста;
неологізми «автомобілібілі», «бігорух», «рухобіги», «життєдать», «житгєрух», «життєбензин» типові для футуристів, адже вони мали на меті оновити мову, нехтуючи усім попереднім культурним досвідом;
5. Опрацюйте письмово в робочі зошити аналіз поезії «Запрошення»
Рік написання – 1914 ; Вид лірики: громадянська, публіцистична.Жанр: ліричний вірш-послання.
Тема: Ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору
Ідея: Заклик до старшого покоління інтелігентів, митців знайти спільну мову з новаторською молоддю Віршовий розмір: ямб
Провідний мотив. У творі «Запрошення» автор закликає старше покоління інтелігенції знайти спільну мову з молодими митцями, запрошує всю небайдужу до творчості молодь у гості.
Композиція. Вірш «Запрошення» не поділяється на строфи. Твір є пристрасним монологом молодого поета, який розкриває перед читачем різнобарвний світ модерної поезії.
Образи твору. Головний образ твору «Запрошення» — це ліричний герой, молодий, жвавий, сміливий, натхненний поет, який благає старше покоління не сприймати футуристів як звірів, а прийти до них у гості й помилуватися їхнім світом. Герой запрошує старше покоління прийти на Батиєву гору.
У той час це була околиця Києва, куди «не заходять автомобілі», де немає інших, звичних для них міських вигод. Сильні, молоді й сміливі протиставлені старшому поколінню передусім за несприйняттям мистецьких переконань.
Ліричний герой хоче знайти спільну мову зі старшим поколінням інтелігенції, намагається розкрити йому світ модерної поезії. Ліричний герой пропонує показати читачеві ” безліч світів – оригінальних і капризних”. Герой уявляє себе духом із потойбічного світу. Життя він бачить таємничим, різнобарвним, загадковим.
“Запрошення” художні засоби
епітети: «бажання сміливе», «прекрасна гора», «сильні, молоді, сміливі люди»;
порівняння: «не дивіться, як на звіра, на нас»;
неологізми: «сніго-біле поле»;
інверсія: «бажання сміливого»;
риторичні питання: «Ви знаєте? Ви, певне не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю?»;
риторичні оклики: «Ах, як тут гарно! Як тут симпатично й різнобарвно! Приходьте до нас у гості!»
Цей вірш верлібр, який не поділяється на строфи, не має рими, у тому числі й внутрішньої.
6. Виконайте тестові завдання
Назва літературного напряму «футуризм» походить від слова, що означає … (майбутній).
Футуристи переважно зображуютьА) мальовниче українське село;Б) острів своєї мрії; В) місто з високорозвинутою технікою; Г) місто майбутнього.
3. Герой, якого в майбутньому бачать футуристи, - це людина А) уречевлена й «механічна»;Б) ніжна й чутлива;В) філософічна й спокійна;Г) пасивна й байдужа.
4. Образи, характерні для творів футуристів, - це … (такі речі, як мотор, ракета, автомобіль).
5. До літературної спадщини футуризм ставиться так:А) продовжує фольклорну традицію;Б) бере за взірець античну класику;В) Відкидає будь-які культурні канони;Г) заперечують все, що було до них.
6. Гасло футуристів «випустимо слова на волю» означає … (відкидання синтаксичних норм, розділових знаків, словника).
7. Додайте до вже поданих у таблиці позицію футуристів у ставленні до художньої мови:
Реалізм | Символізм | Футуризм |
Прозора для розуміння літературна мова | Милозвучна «зашифрована» мова | Порушення мовних норм, дисонанси, какофонія |
8.Назва групи мистецьких напрямів «авангардизм» походить від слова, що означає … (передовий загін).
9.Яким розумінням часу викликаний авангардизм:А) час циклічний, повторюваний, відповідає природному коло обігу пір року;Б) час – це несамовитий рух, розвиток техніки, наукові та суспільні революції;В) час – це послідовна закономірна зміна суспільно-економічних формацій;Г) час – це зміни.
10. Людина авангарду відчуває себеА) у «вежі мистецтва» понад світом людей;Б) в історичному минулому своєї вітчизни;В) у буремній, динамічній сучасності;Г) у минулому.
11. Визначальною рисою поетики авангардизму є:А) сміливий експеримент;Б) філософічність роздуму;В) мелодійність художньої мови;Г) образність мовлення.
12. Символами футуристів були:А) жовта лілія та жовта блуза;Б) троянда та меч;В) орел та небо;
Г) прапор та емблема.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Дослідіть одну з тем: «Витоки українського футуризму», «Футуризм у світовій художній літературі», «Неологізми М.Семенка».
