У статті розкрито теоретичні та практичні аспекти реалізації диференційного підходу у вивченні математики в 9–11 класах. Обґрунтовано доцільність використання інтерактивних методів навчання як ефективного засобу врахування індивідуальних освітніх потреб учнів. Подано приклади форм, методів і прийомів роботи, які сприяють підвищенню мотивації, активізації пізнавальної діяльності та формуванню ключових і предметних математичних компетентностей.

