Спонукальні:
а) Хай квітка в камінь проросте, розщілить кам'яную душу і цим єднанням світ зворушить! (Н. Демія)
б) Поглянь, уся земля тремтить в палких обіймах ночі... (О. Олесь)
в) Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі. (П. Тичина)
г) Поете! Будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею, і певний суд вчини над нею, і осуди, і не прости. (М. Рильський)
