Актуальність теми роботи, У дитячі роки гра є провідним видом діяльності людини, через яку вона пізнає світ. Переломним моментом для дитини стає перехід з дитячого садочка до школи. Саме в цей період їй треба перебудуватись на новий провідний вид діяльності – навчання. Проте гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання навколишнього життя. Гра як діяльність дитини розвивається за своїми законами. Залежно від того, на скільки вивчені закономірності ігрової діяльності, вдається в більшій чи меншій мірі використати їх для педагогічних цілей.
У навчальному процесі ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи .
Дидактичні ігри можуть: бути тільки в словесній формі; поєднувати слово й практичні дії; поєднувати слово й наочність; поєднувати слово і реальні предмети.
Істотна ознака дидактичної гри – стійка структура, що відрізняє її від всякої іншої діяльності. Структурні компоненти дидактичної гри: дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змаганням, рольове перевтілення, загальна рухова активність, кмітливість. На створення ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може бути звичайним, коли вчитель повідомляє назву гри і спрямовує увагу дітей на наявний дидактичний матеріал, об'єкти дійсності, та інтригуючим, цікавим, захоплюючим, таємничим. Успіх дидактичних ігор значною мірою залежить від правильного використання в них ігрового обладнання, іграшок, геометричних фігур, природного матеріалу (шишок, плодів, насіння, листків) тощо. Підбиття підсумків гри в зв’язку з такою віковою особливістю дітей, як нетерплячість, бажання відразу дізнатися про результати діяльності, проводиться відразу після її закінчення. Це може бути підрахунок балів, визначення команди-переможниці, нагородження дітей, які показали найкращі результати тощо. При цьому слід тактовно підтримати й інших учасників гри.
Дидактичні ігри особливо необхідні у вихованні і навчанні дітей шестирічного віку. На початку діти виявляють інтерес тільки до гри, а потім і до того навчального матеріалу, без якого участь у грі неможлива. Недооцінка або переоцінка гри негативно позначається на навчально-виховному процесі. При недостатнім використанні гри знижується активність учнів на уроці, послаблюється інтерес до навчання, при її надмірному використанні учні важко переключаються на навчання в неігрових умовах. Дидактична гра в усіх своїх видах виконує різні функції, але домінує – мотиваційна; саме з цих позицій слід оцінювати її переваги порівняно з іншими методами навчання. Таким чином, дидактичні ігри сприяють не тільки всебічному розвиткові, а й підносять інтерес до знань.
