Маруся Богуславка — легендарна героїня українського фольклору XVI–XVII ст., яка, подібно до Роксолани, потрапила в турецький полон і стала дружиною султана. У відомій думі вона отримує ключі від темниці та звільняє 700 козаків-невільників, що перебували в полоні 30–33 роки. Проте сама не повертається в Україну, залишаючись у гаремі, адже звикла до такого життя. Її образ символізує тих, хто відірвався від рідної землі, але не втратив духовного зв’язку з нею.
Дума записана в середині XIX ст. від кобзаря Ригоренка й надрукована в «Записках о Южной Руси». Відомо понад 25 варіантів твору, що досліджувалися і використовувалися в літературі. Її передрукував Тарас Шевченко, Михайло Старицький створив драму «Маруся Богуславка», а Анатолій Свєчніков — балет.
У творі відображені патріотичні почуття та віра у визволення з неволі. Дума вирізняється художньою довершеністю, перегукується з думою «Іван Богуславець» та невільницькими плачами.
