і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Друга світова війна у європейській поезії. К.І.Галчинський. «Пісня про солдатів з Вестерплятте». А.Маргул-Шпербер. «Про назву концтабору Бухенвальд»

Друга світова війна у європейській поезії. К.І.Галчинський. «Пісня про солдатів з Вестерплятте». А.Маргул-Шпербер. «Про назву концтабору Бухенвальд»

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Тема. Друга світова війна у європейській поезії. К.І.Галчинський. «Пісня про солдатів з Вестерплятте». А.Маргул-Шпербер. «Про назву концтабору Бухенвальд»

Мета: знайомити учнів із постаттю польського поета Константи Ідельфонса Галчинського та його поезією «Пісня про солдатів Вестерплятте», а також із поетом А.Маргул-Шпербером і його твором «Про назву концтабору Бухенвальд»; здійснювати ідейно-художній аналіз поезій, звертати увагу на особливості поетичної мови та художньої форми творів; розвивати навички аналізу поетичного тексту; формувати аналітичні здібності учнів; сприяти вихованню гуманістичної свідомості.

Обладнання: презентація «Друга світова в поезії зарубіжних авторів», дидактичний матеріал (картки).

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Часткова перевірка Д/З.

- Поміркуйте, чому так важливо тему «Історичне минуле в літературі» було розпочати саме з вивчення творчості Вальтера Скотта та його роману «Айвенго»?

- Як ви думаєте, чому сучасним людям необхідно читати історичні твори?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Працюючи над темою «Історичне минуле в літературі» ми переносимося з далекого Середньовіччя до ХХ століття, до кривавих сторінок історії, до найжахливішої в історії людства війни – Другої світової. Наше завдання зрозуміти сенс послання поетів нам, жителям України початку ХХІ століття.

ІV. Оголошення теми й мети уроку

Епіграф

Війна, війна!

І знов криваві ріки!

І грім гармат, і шаблі дзвін.

Могили, сироти, каліки

І сум покинутих руїн.

Олександр Олесь

V. Основний зміст уроку

1. Бесіда

Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»? Чи розкриває суть значення слова епіграф до уроку – фрагмент поезії українського поета О. Олеся?

- Розгляньте репродукцію картини Бориса Щербакова «Зло світу. Вік – ХХ-й».

- Чи вдалося художнику засобами кольору, композиції, характерів героїв зобразити всю трагедію війни?

- Зміст картини притаманний лише ХХ століттю?

- Чим пояснити актуальність мотиву «війна – зло….» в усі часи і в усіх народів?

2. Робота в групах

І група

Константин Галчинський (Ільдефонс – його своєрідний псевдонім) народився у Варшаві 23 січня 1905 року в сім’ї залізничного техніка.

Закінчивши гімназію, Галчинський у 1923-1926 роках навчався у Варшавському університеті на відділенні класичної англійської філології.

У 1931-1933 роках Галчинський працював референтом із питань культури в польському консульстві в Берліні. У 1934-1936 роках поет із сім’єю мешкав у Вільнюсі.

1939 року поета призвали до армії. Вже 17 вересня рядовий піхоти Галчинський потрапив у німецький полон. Він п’ять із половиною років провів у таборі для військовополонених.

Після війни працював у популярному журналі «Пшекруй» («Огляд»). Злигодні воєнних років підірвали здоров’я поета. Перші два інфаркти – 1940 та 1952 років – Галчинський переміг, а третій виявився фатальним: 6 грудня 1953 року поета не стало.

Пісня про солдатів з Вестерплятте

Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.

(А літо було гарне того року)

І так співали: «То пусте

Що нам боліли рани –

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.

(А на землі того року було стільки вересу)

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте».

І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну –

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.

І спів лунав такий: «Аби

Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою – то ми,

Солдати з Вестерплятте».

Історична довідка про півострів Вестерплятте

Перший бій Польської військової кампанії ознаменував початок Другої світової війни в Європі. 1 вересня 1939 року німецька піхота за підтримки військово-морських сил напала на польський військово-транзитний склад на півострові Вестерплятте, в гавані вільного міста Данциг. Гарнізон був укомплектований лише 182 солдатами, але попри чисельну перевагу супротивника та постійні авіаудари, захисники тримали оборону впродовж семи днів.

Окупанти вважали, що зламають оборону за кілька годин, але шалений опір солдатів Вестерплятте став для них несподіванкою. Гітлерівці зазнали величезних втрат.

На жаль, сили були нерівні, і 7 вересня польські військові здалися в полон. Усіх їх було відправлено у табори для військовополонених.

- До речі, «захист» Гітлером німецькомовних етнічних німців у Польщі був кроком до Другої світової війни. Чи не нагадує вам ця інформація нинішні події на сході України?

Ідейно-художній аналіз

Тема: розповідь про героїчний опір захисників з Вестерплятте.

Ідея: возвеличення солдатського подвигу захисників – справжніх патріотів.

Основна думка: захист своєї землі – святий обов’язок кожного громадянина.

Жанр: патріотична лірика.

Художні засоби.

Епітети: весела путь, на осяйні поляни, даль бездонну, рівний крок, час чудесний, вересі небеснім.

Порівняння: «стояли…, як мур».

Персоніфікація: путь веде, зір плине, слух сяга зірок.

Метафора: «дні спинили плин», «до неба лавами ішли солдати з Вестерплятте», «не брали нас гармати».

Інверсія: пішли солдати, боліли рани, стояли ми, в даль бездонну, не згаять час чудесний, подмуть вітри.

ІІ група

Альфред Маргул Шпербер – румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924 році повертається в Європу, потім на батьківщину. Німецькомовний поет Румунії був євреєм. В якості псевдоніма він додав до свого простого прізвища ім’я матері Маргула і став Маргул Шпербером. У 20-і роки його твори вже друкують в Німеччині, Австрії – скрізь, де читають німецькою. Думка всіх була єдиною – з’явився класик. А те, що він живе в Трансільванії, – мало хто, де живе?

Та прийшли 30-і роки, його друзі поступово потрапляють у місця, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. Чистота його німецької мови не могла зрівнятися ні з чиєю, але… Все ж таки, завдяки друзям, його не зачепили. До кінця війни східноєвропейський єврей Маргул-Шпербер жив приватними уроками… німецької мови.

Про назву концтабору Бухенвальд

Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут – навіки мовкли голоси…

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені…

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер –

Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

Історична довідка про Бухенвальд

Бухенвальд (з нім. буковий ліс) – один із найбільших концтаборів на території фашистської Німеччини, що був розташований неподалік м. Веймара. З 1937 по 1945 р. у таборі перебувало майже чверть мільйона людей. Кількість жертв становить близько 60 тисяч чоловік.

Концтабір знаходився неподалік від міста Веймара – одного з найважливіших культурних осередків Німеччини. Основоположник нацизму любив і шанував Веймар як символ національної культури, прагнув перетворити його на взірцеве місто нової Німеччини. За його задумом, поряд з таким містом мала бути сувора «виправна колонія для не гідних жити в нацистській державі». Однак за межами нацистської ідеології це сприймалося як поєднання непоєднуваного, трагічне співіснування гуманістичної культурної традиції та антигуманістичної політики в самому серці Німеччини.

У своєму вірші Маргул-Шпербер натякає не лише на ганебну близькість Веймара та Бухенвальда, а й на певні перегуки між назвами концтабору і його рідної землі: дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина – край буків.

Ідейно-художній аналіз

Тема: розповідь про назву концтабору Бухенвальд та гіркі спомини про його страждання та трагедію.

Ідея: засудження злочинів фашизму.

Основна думка: пам’ятати про минулі жахи війни, щоб застерегти людство від подібних трагедій.

Жанр: патріотична лірика.

Художні засоби.

Епітети: невимовний гнів, з ніжних трав, біляві хмари, лютий час, біляве пасмо.

Персоніфікація: «Веймар гомонів», «мовкли голоси», «пливли хмари», «вповзе кошмар».

Метафора: «лютий час, що сон дитячий стер», «виймає серце із грудей».

Риторичне запитання : «А чи оте біляве пасмо хмар Було не димом спалених людей?».

Антитеза: «Як близько звідси Веймар гомонів! А тут – навіки мовкли голоси».

3. Робота з таблицею «Провідні мотиви поезій»

Польща

Румунія

Константи Ільдефонс Галчинський

Альфред

Марґул-Шпербер

«Пісня про солдатів

з Вестерплятте»

«Про назву концтабору Бухенвальд»

1. Війна – зло, що несе смерть і руйнацію

Коли вже дні спинили плин І випало вмирати

А тут – навіки мовкли голоси…

2. Війна – час мужності і героїзму людей

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Мене проймає невимовний гнів

3. Доля маленької людини у вирі великої війни

Тепер Ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте.

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

4. Пам’ять про уроки війни

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою – то ми,

Солдати з Вестерплятте».

Коли я чую слово це тепер – Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей

Висновок: твори різних митців про війну об’єднані спільними мотивами.

4. Проблемне питання

- Яка метафора з поезії К. І. Галчинського зазнала трансформації і стала актуальною в наш час в Україні? (Солдати ідуть у хмари. Небесна сотня.)

5. Війна у творчості художників

- Тема Голокосту яскраво відображена і в картині білоруського художника Михайла Савицького. Розгляньте репродукцію картини «Співаючі коні». Як художник показує трагедію «маленької людини»? Яку наругу, окрім фізичних страждань, терплять в’язні?

- А як відтворена тема війни у творчості радянських митців?

- Цікаво подивитися, якою бачили і зображували війну митці німецького Рейху?

Ханс Ліска (1907-1984) – один із найбільш відомих німецьких художників Другої світової війни, який служив у той час у Вермахті. Розгляньмо декілька репродукцій його картин.

Звичайно, мистецтво Ліски повинно було відповідати очікуванням «верха» пропаганди, а саме: демонструвати міць і досконалість військової техніки, відвагу і сміливість арійських солдатів. Та, у той час, час художник зміг створити дещо більш цінне, ніж пропагандистські плакати.

- Якою постає війна на цих полотнах?

- Що хотів передати своєю картиною Ханс Бюлер «Heimkehr» («Повернення додому») ?

- Іспанський художник був вражений бомбардуванням невеликого містечка Герника авіацією фашистської Німеччини. Картина створена за кілька років до того, як почалася Друга світова війна – в 1937 році, і незабаром після її демонстрації була оцінена деякими критиками як «найгірше, що створив Пабло Пікассо за своє життя». Проте пізніше думка критиків змінилася.

- Цю картину написав американський монументаліст, художник, самостійно, в якості військового кореспондента, побував в пеклі боїв. Том Лі також відомий як письменник і історик – не з чуток знає, що таке Друга світова війна. Яку асоціацію викликала у вас ця картина?

- Відомий російський художник В. Верещагін назвав свою картину «Апофеоз війни». Слово «апофеоз» (грец. αποθεωσις – обожнювання) – прославляння якоїсь особи або події; святкове завершення події. Погляньте на картину. Чи дійсно так виглядає «урочисте завершення» будь-якої війни? У чому тут гірка іронія?

- Поміркуйте, чому письменники та художники створюють твори про війну, адже війна – це найжахливіше явище в людському житті?

5. Слово вчителя

Письменники різних країн, пройшовши через воєнні лихоліття, у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Та не останньою була Друга світова – і сьогодні ще лунають вибухи і постріли. Скільки життів покладено в Афганістані, скільки скалічено душ! Придністров’я, Абхазія, Югославія, Чечня, Донбас… Найближче «вчора» і сьогодні. Та, як зазначив Анрі Барбюс: «Війна буде повторюватися до того часу, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою». Немає тепер для жодного народу питання нагальнішого, важливішого, ніж збереження миру, забезпечення – найголовнішого для кожної людини – права на життя, можливості щасливо жити й працювати в рідному краї. Людство повинно винести важливі уроки для себе. Війна – це зло, породжене байдужістю, моральною деградацією, спотворенням духовних ідеалів і підміна їх матеріальними фальшивками. Пам’ять про наших дідів і прадідів, які ціною власного життя здобули перемогу в 45-му, повинна бути засторогою для кожного з нас, духовним орієнтиром на шляху до збереження миру.

VІ. Д/З. Аналіз поезії з чернетки записати до зошита, вивчити 1 поезію напам’ять (на вибір), читати «Альпійську баладу» В. Бикова.

VІІ. Підсумок уроку

Перегляд ролика Motor-roller «Пісня про війну»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
знайомити учнів із постаттю польського поета Константи Ідельфонса Галчинського та його поезією «Пісня про солдатів Вестерплятте», а також із поетом А.Маргул-Шпербером і його твором «Про назву концтабору Бухенвальд»; здійснювати ідейно-художній аналіз поезій, звертати увагу на особливості поетичної мови та художньої форми творів; розвивати навички аналізу поетичного тексту; формувати аналітичні здібності учнів; сприяти вихованню гуманістичної свідомості.
  • Додано
    01.03.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    174
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    OK967659
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання