+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »

Довідка про результати комплексного вивчення молодшої групи ЗДО

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ДОВІДКА

про результати

комплексного вивчення

стану організації життєдіяльності

дітей молодшого віку

в групі «Віночок»

(березень 2018 року)

Довідка

про результати комплексного вивчення стан організації життєдіяльності

дітей молодшого віку в групі «Віночок»

У відповідності до річного плану дошкільного навчального закладу з 26.02.2018 – 05.03.2018 року здійснена комплексна перевірка, яка охопила наступні питання:

  1. Аналіз ведення документації вихователем групи.

    1. Відповідність встановленим нормам ведення ділової документації.

    2. Якість перспективного та календарного планування.

  1. Організація предметно-розвивального середовища групи.

    1. Дотримання загальних вимог (педагогічні, естетичні, гігієнічні) при створені розвивального середовища.

    2. Моніторинг розвивального середовища.

  1. Організація навчально-виховної роботи з дітьми.

    1. Організація роботи з фізичного виховання.

    2. Організація навчально-пізнавальної діяльності.

    3. Організація ігрової діяльності.

  1. Аналіз роботи з батьками.

    1. Оформлення наочної агітації

    2. Ефективність запланованих заходів.

У ході перевірки здійснено аналіз документації вихователя групи Чуєнко М.О., виявлено наступне: в групі наявна наступна документація: журнал відвідування з відмічанням загартування, протоколи батьківських зборів, зошит самоосвіти та робочий зошит вихователів, календарне та перспективне планування.

Відповідна документація естетично оформлена, ведеться охайно, але не завжди вчасно заповнюється.

Планування навчально – виховного процесу ведеться відповідно до вимог програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».

Враховування вихователем при плануванні вікового складу групи, оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями забезпечує оптимальні умови для розвитку дошкільників. Прослідковується послідовність у викладені матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм віковим та індивідуальним особливостям, різноманітність видів діяльності.

Наявна відповідність між перспективним та календарним плануванням.

Календарне планування відповідає встановленим вимогам: зазначається форма дитячої діяльності, мета, обладнання, необхідне для її організації. Хід занять складається у вигляді плану, що відповідає рівню професійної майстерності педагога.

Змістове наповнення, підбори методів, прийомів, засобів їх реалізації на заняттях забезпечується впровадженням у навчальну діяльність різноманітних видів занять: інтегровані, комплексні, комбіновані, домінантні.

Проте, існують певні недоліки:

1. Епізодично прослідковується проблемні питання, над вирішенням яких працює вихователь групи.

2. Зміст спостережень під час прогулянки носить одноманітний характер (в більшості спостереження у природі), не дотримується структура проведення.

3. Не завжди планується індивідуальна робота з дітьми.

Причини:

1. Не дотримання плану самоосвітньої діяльності вихователям групи.

2. Рівень знань педагога щодо методики організації прогулянки.

3.Недостатня увага приділяється плануванню та проведенню індивідуальної роботи з дітьми.

Для здійснення освітнього процесу в групі створено належне прадметно-розвивальне середовище. Центри дитячої активності: предметно-практичної, пізнавальної, художньої, мовленнєвої, фізичної доцільно розташовані з урахуванням вікових особливостей та полової диференціації дітей. Для організації ігрової діяльності в групі створені куточки для різних видів ігор: сюжетно-рольових, будівельних, театралізованих, дидактичних.

В групі створено оптимальні умови для організації образотворчої та трудової діяльності. Наявна достатня кількість матеріалу з образотворчої діяльності: стандартні набори для малювання, ліплення, аплікації. праці в природі. В наявності обладнання для організації всіх видів праці: господарчо-побутової, праці в природі, самообслуговування.

Проте, потребує поповнення:

1. Ігрова діяльність:

- шосейний та водний транспорт;

- настільний будівельний матеріал.

2. Фізична діяльність:

- фізкультурний куточок потребує поповнення фізкультурним інвентарем, а саме: м'ячами, палицями, стрічками, брязкальцями, прапорцями.

3. Ознайомлення з навколишнім світом та розвиток мови:

- набір предметних картинок;

- дидактичні ігри;

- розвиваючі ігри;

- ігри та вправи з розвитку мовлення.

4. Формування елементарних математичних уявлень:

- площинний та об'ємний матеріал для лічби.

5. Конструювання:

- настільний будівельний матеріал.

Причини:

- відсутність перспективного плану оснащення розвивального середовища групи;

- недостатня робота з батьківським комітетом групи щодо необхідності дооснащення предметно-ігрового середовища.

Якісний аналіз свідчить про належний рівень організації освітнього процесу в групі. Навчально-виховна робота здійснюється вихователем Чуєнко М.О. відповідно до програмових завдань з урахуванням умов розвивального середовища, потреб та інтересів дітей.

Систематично і планомірно здійснюється фізкультурно-оздоровча робота в групі.

В режимі дня передбачені різні види рухливої активності. Ранкова гімнастика, заняття, піші переходи, рухливі ігри та фізкультурні розваги проводяться відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей. Відповідно до розкладу проводяться щоденні заняття з фізичної культури в залі та на свіжому повітрі. Заняття з фізичної культури мають чітку мотивацію на зміцнення здоров'я.

Перевіркою встановлено, що педагог при плануванні занять використовує рекомендації та методики Вільчковського, що зумовлює підвищення інтересу дітей до фізичної культури та ефективно впливає на розвиток фізичної якостей дошкільників.

Сестрою медичною старшою в системі здійснюється медико-педагогічний контроль під час проведення занять з фізичної культури, його результати свідчать про оптимальний рівень фізичного навантаження на заняттях з фізкультури.

Слід зазначити, що під час проведення роботи з фізичного виховання педагоги суворо дотримуються техніки безпеки, що запобігає дитячому травматизму.

З метою формування бережливого і дбайливого ставлення дитини до власного здоров’я, прищеплення навичок особистої гігієни в режимі дня передбачені «валеологічні хвилинки», тематичні бесіди. Аналіз відвіданих режимних моментів показав, що використані методи сприяють підвищенню обізнаність дітей щодо власного здоров’я. Під час зазначених форм роботи вихователь створює мотивацію на пріоритети здорового способу життя, привчає дітей відповідально ставитись до свого здоров’я, як найвищої людської цінності.

Разом з цим перевіркою встановлено ряд недоліків:

  1. Недостатня робота приділяється практичному застосуванню знань.

  2. Відсутня системність в роботі з батьками.

Причини:

1. Недостатньо використовуються практичні методи з метою закріплення знань у дітей основ здоров'я.

Питання розвитку пізнавальних активності дітей здійснюється в руслі системного підходу. Встановлено, що вихователь групи значну увагу приділяє розвитку пізнавальних інтересів дошкільників і здійснює його відповідно до вимог програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».

Аналіз роботи дозволяє констатувати той факт, що вихователь групи педагогічну діяльність спрямовує на здатність дитини до пізнання навколишнього світу через розвиток психічних процесів.

В групі створені сприятливі умови для гармонійного поєднання інтелектуального розвитку дитини з її фізичним, соціально-моральним, емоційно-вольовим, креативним, естетичним розвитком. Результати перевірки показали, що дослідницька діяльність доступна дітям даного віку, про що свідчить дитяча допитливість та пізнавальний інтерес до навколишнього.

Для стимулювання прагнення дітей до пізнавальної діяльності вихователь дотримується певних принципів: доступності, чіткості, лаконічності пояснень та відповідей; спонукання дітей до спільного пошукової діяльності.

Діти орієнтуються в основних станах погоди і розуміють залежності між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин; називають рослини (1 – 2 назви) і тварин найближчого оточення, співвідносять форму об’єктів природи з геометричними фігурами.

Аналіз результатів перевірки показав, що діти даної вікової групи виявляють інтерес до логіко-математичної діяльності. Правильна побудова системи індивідуального та групового навчання з урахуванням особливостей психічного розвитку дитини забезпечують ефективності навчального процесу. Для стимулювання дітей до розумової діяльності вихователь доцільно використовує навчально-ігрові ситуації, дидактичний матеріал, практичну діяльність.

Малюки засвоїли поняття «один-багато», розрізняють розташування предметів в просторі, володіють навичками рахунку в межах 3.

Робота з розвитку мовлення здійснюється в різних видах діяльності: на спеціально організованих заняттях, в ігровій, трудовій, художній діяльності та під час різних режимних моментів. Це сприяє збагаченню та активізації словника дітей.

Проведення інтегрованих та тематичних занять відповідає методичним вимогам. Застосовані методи та прийоми відповідали віку дітей та спонукали їх до мовленнєвої активності. Діти вільно добирають прикметники до іменників, утворюють пестливі слова за допомогою суфіксів, будують діалог використовуючи прості поширені речення. Мовленнєва активність дітей під час заняття висока. Результативність заняття свідчить про системність роботи вихователь даної групи з розвитку мовлення: збагачення словника дітей за лексичними темами, складання простих поширених речень.

Належну увагу вихователь приділяє художньо-мовленнєвій та мовленнєво-побутовій діяльності, художньому аналізу літературних творів, під час якого увага дітей спрямовується на образні та мові засоби твору. З метою розвитку діалогічного мовлення вихователі вдало застосовують доручення («запитай», «запропонуй», «допоможи», «подякуй») та мовленнєві зразки, що притаманно дітям даного віку.

Результативність роботи прослідковується під час організації сюжетно-рольових ігор, в яких діти вдало взаємодіють за допомогою мовлення, будують прості діалоги. Під час бесіди про найближче оточення, використовують практично всі частини мови, користуються простими непоширеними реченнями та реченнями з однорідними членами.

Малюки драматизують знайомі казки за допомогою дорослого, використовуючи фігурки настільного театру, в самостійній діяльності використовують знайомі вірші та потішки.

Позитивним в роботі педагога є використання «методу символічної синектики». Вихователь групи використовує у роботі доступні дитячому розумінню символи описових розповідей про предмети, розучування віршів. Це стимулює пізнавальну активність, мислення.

Дитячі роботи є частиною педагогічного предметного середовища. В групі відведене місце для виставок - експозицій дитячих робіт, що дає змогу батькам простежити творче зростання своєї дитини.

На заняттях педагог вдало забезпечує умови для розвитку технічних навичок, творчої самореалізації дітей. У малят сформовано стійкий інтерес до образотворчої діяльності, що проявляється в активності та зацікавленості дітей у виконанні робіт.

Діти виявляють спостережливість, довільність уваги. Володіють навичками малювання округлих та похилих ліній, прийомами скачування та розкачування глини. В аплікації оперують технічними навичками викладання та наклеювання.

Організація і проведення ігрової діяльності забезпечена раціональним розташуванням предметно-розвивального середовища в групі для стимулювання пізнавальної, творчої та фізичної активності дітей. Ігрова діяльність охоплює різні види ігор: ігри з правилами (дидактичні, рухливі), творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані, конструктивно – будівельні).

Організуючі певну гру, відповідно до спланованої мети і порядку її проведення вихователь дбає про створення та оснащення ігрового простору, з урахуванням віку дітей, їх інтересів, ігрових уподобань, добирають прийоми залучення дітей до гри.

Найбільше уваги вихователь приділяє організації дидактичних та рухливих ігор, інтегруючи їх у різні форми організації навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої діяльності .

Для розвитку пізнавальної активності доречно використовуються різноманітні настільно-друковані, розвивальні ігри, що містять широкий діапазон знань, як за складністю так і за різноманітністю характеру.

Простежуватися чітка система підготовки до ігрової діяльності ї: спостереження, екскурсії, читання художньої літератури, прослуховування аудіо записів, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття різного змістового спрямування, систематична участь дітей в різних організованих вихователями формах роботи і видах діяльності.

Спостерігаючи за ігровою діяльністю вихованців молодшої групи, слід зазначити, що малюки розрізняють різні види ігор, відрізняють гру від іншої діяльності Діти вміють гратися самостійно та організовано, з допомогою дорослих розв’язувати елементарні проблеми, вдало використовують предметні та рольові замінники.

Проте, існує ряд недоліків в керівництві сюжетно - рольовими іграми:

- вихователь недостатньо володіє знаннями щодо розгортання сюжету відповідно до віку дітей.

- недостатній арсенал методів прямого керівництва грою.

Причини: недоліки самоосвітньої роботи вихователя.

В групі створені необхідні умови для організації роботи із батьками:

В батьківському куточку в наявності теки, в яких підібрано різноманітні консультативно-інформаційні матеріали для батьків. Інформація систематизована за розділами: педагогічні, психологічні, медичні консультації тощо, що дозволяє організовувати роботу з пропаганди педагогічних знань на достатньому рівні.

Аналіз планів показав, що планування педагог здійснює систематично та з урахуванням вікових особливостей дітей, напряму роботи закладу та відповідно до річного плану дошкільного навчального закладу. Заплановані та проведені заходи свідчать про надання переваги традиційним формам роботи: батьківським зборам, консультаціям, бесідам, інформаціям, порадам.

Батьківські групові збори у закладі плануються і проводяться за єдиною тематикою з урахуванням віку дітей та згідно графіку.

В рамках батьківських зборів вихователь організовує виставки педагогічної літератури. Це дозволяє розширити уявлення батьків про методичне забезпечення процесу виховання малят та сприяє підвищенню їх обізнаності в питаннях виховання дітей.

Про налагоджений контакт вихователя із батьками свідчать спільна діяльність з підготовки групи до навчального року та осучаснення предметно-ігрового середовища, допомога в ремонті, придбання дитячих меблів, участь в підготовці ігрового майданчика до літнього оздоровчого періоду, спільне виготовлення атрибутів для здійснення ігрової діяльності: сюжетно-рольових ігор, театралізації і інсценізації, рухливих і дидактичних ігор тощо.

Разом з позитивними напрацюваннями слід відзначити:

  • недостатнє залучення малоактивних батьків до участі у житті групи;

  • відсутність такої форма роботи, як висвітлення досвіду родинного виховання;

  • недостатню увагу до проблеми не систематичного відвідування та тривалої відсутності окремих дітей групи.

Рекомендації:

1. Вихователю Чуєнко М.О.:

    1. Системно вводити в планування форми роботи, спрямовані на реалізацію теми самоосвітньої діяльності.

    2. Постійно здійснювати ведення ділової документації відповідно до Інструкції з діловодства по дошкільному навчальному закладу.

    3. Повнити розвивальні осередки атрибутами, матеріалом відповідно методичних рекомендацій до віку дітей та програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».

    4. Під час організації прогулянки дотримуватись наступних методичних вимог: обов'язково враховувати 5 основних форм - спостереження, праця, дидактична гра, рухливі ігри (3 гри, 1 гра – малої рухливості), індивідуальна робота.

    5. Щоденно вносити в календарний план індивідуальну роботу з дітьми (розділ програми, мета, прізвища дітей), проводити індивідуальну роботу відповідно плану.

    6. Поповнити предметно-ігрове оснащення групи відповідно Типовому переліку.

    7. Неухильно дотримуватися рухового режиму в роботі з дітьми.

    8. Для закріплення знань системно використовувати практичні методи: моделювання ситуацій, вправляння, елементарні досліди.

    9. Проводити системну роботу з вправляння дітей у звуковимові, використовуючи артикуляційні вправи, потішки, примовки, віршовану пальчикову гімнастику.

    10. Опрацювати методичну літературу, щодо організації сюжетно-рольових ігор.

    11. При організації взаємодії з батьками використовувати інноваційні та інтерактивні форми роботи: пропаганда кращого досвідом сімейного виховання, організація «круглих столів», дискусій, ділові ігри на актуальні теми.

    12. Для вивчення рівня педагогічної культури та освіченості батьків в питанні виховання та розвитку дітей, проблем та запитів щодо виховання та освіти дітей систематично використовувати в роботі анкетування.

    13. Систематично проводити аналіз відвідування дітьми закладу та з’ясовувати причину невідвідування.

В. о. директора Бондаренко Н. В.

Опис документу:
Комплексна перевірка – це вивчення стану навчально-виховної роботи з усіх видів діяльності в окремій групі. Така перевірка дає змогу на основі всебічного й глибокого аналізу зробити найбільш правильні висновки, щодо методів педагогічного впливу на дітей у двох вихователів, узгодженість у їх роботі між собою, з дітьми, помічником вихователя, батьками, з’ясувати сильні та слабкі сторони кожного, допомогти скоординувати роботу.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Воркшоп як інноваційна освітня технологія»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти