Довідка
«Про стан роботи з громадянсько-патріотичного виховання дошкільників у ЗДО »
На виконання плану роботи ЗДО на навчальний рік з було проведено тематичне вивчення стану роботи з громадянсько-патріотичного виховання дошкільників у ЗДО.
Перевіркою охоплено всі дошкільні групи де вивчалися такі аспекти:
1. Рівень професійної підготовленості педагогів з питань громадянського виховання;
2. Доцільність обраних педагогами форм організації роботи з громадянсько-патріотичного виховання;
3. Використання інноваційних технологій та передового педагогічного досвіду у вихованні патріотизму;
4. Моніторинг розвитку основ національної свідомості дітей старшого дошкільного віку;
5. Організація роботи з батьками з питань становлення національної свідомості дошкільнят.
Вивчення стану роботи з громадянсько-патріотичного виховання дошкільнят проводилося за допомогою спостережень та бесід з вихователями і дітьми, моніторингу знань дітей, тестів та анкетування для вихователів.
Протягом з метою підвищення професійного рівня вихователів з питань громадянсько-патріотичного виховання дошкільників були проведені такі методичні заходи:
- консультації «Методи та прийоми громадсько-патріотичного виховання дошкільників» ( ); «Основи патріотичних почуттів дошкільників: як формувати та які напрями обрати» ( )
- самоосвіта «Організація проектів громадсько-патріотичного виховання» ( )
-експрес-бюлетень методичні рекомендації « Патріотичне виховання дітей дошкільного віку» ( )
- колективні перегляди різних форм роботи з дітьми на дану тематику;
- анонс новинок методичної літератури з даного питання(картотека народних ігор ).
-огляд-конкурс :»Кращий національно-патріотичний куток»
-семінар -практикум:» Особливості виховання патріотизму дошкільників».
Для самостійного опрацювання педагогам було запропоновано:
- матеріали БКДО освітній напрям «Дитина в соціумі».
В ході вивчення було проведено анкетування педагогів, щодо ставлення вихователів до проблеми виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку, з яких видно, що більше 90 відсотків опитаних не мають труднощів щодо даної проблеми. Аналіз анкетування також показав, що більшість вихователів володіють методиками та технологіями, щодо формування у дошкільників соціально-громадської компетентності.
Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку педагоги спрямовують свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості. При цьому вони приділяють увагу такому пріоритетному напрямку освітньої роботи, як патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку. Це досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни.
В ході тематичного вивчення виявлено:
У групах раннього віку формують елементарні патріотичні почуття дітей виховують на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім'ї, батьківського дому). Тому позитивне ставлення до світу закладається на основі виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями. Тож наші педагоги приділяють увагу формуванню у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога - необхідно проявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї й теплоту рідної домівки.
З метою проведення змістовної роботи з дітьми у групах створено відповідні умови: належне розвивальне середовище (іграшки, обладнання) і посібники, демонстраційний і роздатковий матеріал та інше. Атрибути та ігрове обладнання безпечне, естетичне, акуратно зберігається. Така організація предметно-ігрового розвивального середовища дає дітям змогу закріплювати набуті знання в ігровій та продуктивній діяльності. Вихователями груп спільно з батьками проведена велика робота щодо оформлення етнографічних осередків та виготовлення картотеки «Патріотичні ігри для найменших».
У своїй роботі вони використовують особистісно-орієнтований підхід до дітей, інтерактивні методи і прийоми та усну народну творчість: казки, потішки, забавлянки, народні ігри, заклички.
Педагоги будують доброзичливі, теплі, приязні стосунки з дітьми, що базуються на довірі один до одного, взаємоповазі.
Завдання щодо організації роботи з вихованцями з громадянсько-патріотичного виховання, педагоги вирішують комплексно у різних видах діяльності: заняття, бесіди, ігри, індивідуальне спілкування, моральні ситуації вибору, читання художніх творів та вірші про родину, Україну, рідне місто, патріотичні руханки.
Серед методів освітнього впливу на духовну сферу дитини вихователі віддають перевагу іграм та ігровим вправам.
Упродовж вересня,жовтня,листопада в молодшій групі №4 планувалася робота за такими тематичними тижнями: «Наша родина», «Люди навколо нас», «Іграшки народні», «Наш національний куточок», «Народні промисли», «Моє рідне місто», «Символи України». Вихователі молодшої групи №8 використовували тематичний підхід до організації роботи з патріотичного виховання дошкільників. Проводились міні-проєкти з громадсько-патріотичного вихованні на теми : «Державні символи нашого краю», «Українські народні іграшки » також широко використовується усна народна творчість: казки, загадки, заклички, народні ігри, пісеньки. На заняттях з образотворчої діяльності практикуються нетрадиційні методи і прийоми під час декоративного малювання (пальчиком).
Соціально-громадянську компетентність дитини дошкільного віку педагоги груп середнього та старшого дошкільного віку формують в різних видах діяльності, зокрема в ігровій, комунікативній, здоров’язбережувальній, художньо-естетичній, пошуково-дослідницькій. Використовуючи наступні методи:
- наочні (спостереження; ілюстрація, демонстрація, відеометод). Застосування комплексу наочних методів сприяє візуалізації соціальних явищ і процесів, у яких дошкільники беруть посильну участь (демонстрування соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності, засвоєння зразків демонстрації відкритості до спілкування та взаємодії один з одним);
- словесні (бесіда, розповідь, читання (слухання) дітьми художньої літератури). Словесні методи спрямовані на формування в дітей умінь виражати почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснювати причини своїх емоцій; звертатися по допомогу до однолітків та знайомих; використовувати під час спілкування ввічливі слова; висловлювати власну думку та приймати думку іншого, розв’язувати конфлікти шляхом діалогу;
- практичні (вправи, прості досліди, дидактичні ігри, моделювання). Під час виконання практичних дій діти набувають досвід дотримання норм моралі, виявляють повагу до прав і свобод людини; вчаться поводитись відповідно до соціальної ролі (донька/син, брат/сестра, онука/онук, друг/подруга); долучаються до різних видів діяльності, беруть участь у прийнятті рішень з особистих питань та щодо життя колективу тощо;
- проблемні (постановка і вирішення завдань). Проблемні методи дають можливість зробити пізнавальне завдання актуальним для кожної дитини в групі. Розв’язання завдань, пов’язаних із необхідністю дати оцінку подіям і персонажам, соціальним явищам і фактам, сприятиме формуванню емоційно-ціннісного ставлення до них;
- дослідницькі - організація пошукової, творчої діяльності дітей. Дослідницькі методи задовольняють потребу малят у набутті досвіду соціальної поведінки під час діяльності та творчому його використанні в повсякденні;
Також перевіркою встановлено, що в групах ведеться робота з громадянсько-патріотичного виховання і поза заняттями. Педагоги широко використовують український фольклор, ознайомлюють дітей з українськими письменниками та їх творами; розширюють знання дітей про побут та звичаї українського народу.
Дошкільники старших груп знають прапор, гімн, герб України, назву її столиці, та назву інших великих міст України, значущі географічні назви, пам'ятні місця. Діти знають назву свого міста, його головні вулиці, визначні місця, музей, театри та ін. На їх основі вихователі знайомлять з історією українського народу, його традиціями. Назву країни закріплюємо з дітьми в іграх: «Хто більше назве країн», «З якої країни гості», «З якої країни ця іграшка», у вправах типу «З різних назв країн визнач нашу країну», «Пошукаємо нашу країну на мапі, глобусі» тощо. Виховання ставлення до своєї країни ґрунтується на когнітивному компоненті: дітям повідомляють інформацію, яку вони повинні і можуть засвоїти.
Словник дітей старшого дошкільного віку поповнюється образними виразами, коли вони слухають твори художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих, а також розглядання картинок, фотографій, перегляд відеофільмів, а особливо використання пісень та віршів сучасності. Діти згадують знайомі прислів’я, приказки та інше.
Щомісяця у ЗДО плануються та проводяться тематичні заняття та інші види освітньої діяльності громадсько-патріотичного напряму:родинне свято, дні народження українських письменників та діячів, День соборності та свободи України, День рідної мови, День єднання, свята Різдвяного циклу, розваги до дня захисників України та інше.
Активну участь батьки разом з дітьми,та багато педагогів ЗДО приймають у волонтерській діяльності міста, в організації «Благодійний ярмарок», акції «Зігрій захисника» та «Смаколики для захисників», усі кошти, шкарпетки, чаї, каву, тушонку, рибні консерви були передані на передову. Неодноразово дошкільники малювали малюнки, виготовляли обереги які відправлялися солдатам для підтримки морального духу.
Аналіз роботи у закладі дає можливість зробити висновок, що у вихователів склалась певна система і стиль у роботі з батьками.Так просвітницька робота з сім’ями вихованців закладу проводиться у різних формах співпраці з ними (батьківські збори, бесіди, перегляд фрагментів освітньої роботи, інформаційні стенди, тематичні папки-пересувки, «скриньки запитань та звернень», електронні бібліотеки, онлайн-консультації, пам’ятки тощо) і передбачає ознайомлення батьків із специфікою освітнього процесу в закладі.
На момент перевірки у групах методичному кабінеті для батьків, були оформлені різноманітні консультації відповідної тематики «Ознайомлення дошкільників з традиціями та побутом українського народу», «Україна – моя Батьківщина», «Виховання патріотичних почуттів у дошкільників», «Українські обереги», поради «Сімейні традиції», «Моє улюблене місто» тощо.
Враховуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що робота з питань організації громадянсько-патріотичного виховання дітей ведеться на середньому методичному рівні. Для подальшого удосконалення роботи педагоги своєчасно отримали методичні рекомендації.
Але поряд з цим існують деякі недоліки:
- вихователі недостатньо вправляють дітей у розв’язанні проблемних ситуацій морально-патріотичного спрямування, часто дають готову інформацію, недостатньо застосовуються прийоми дослідницького, пошукового та евристичного способу здобуття знань, формування умінь орієнтуватись у сучасному світі;
- вихователями не систематично планується індивідуальна та групова робота з патріотичного виховання, не завжди використовують художнє слово;
- не всі батьки надають важливої ролі національно-патріотичному вихованню дошкільників, внаслідок чого потенційні можливості сім'ї не використовуються у повній мірі.
Для покращення роботи з громадянсько-патріотичного виховання рекомендовано:
Вихователю-методисту.:
Збагатити методичний кабінет парціальними програмами та ППД педагогів міста і ЗДО, з питань національно-патріотичного виховання. Поновити картотеку з даного питання.
/ /
Вихователям всіх вікових груп:
Використовувати в роботі інтерактивні методи щодо формування соціально-громадянської компетентності дитини дошкільного віку, а саме соціальне проектування, обговорення соціальних проблем, рольові та ділові ігри у вирішенні конфліктних ситуацій тощо.
/ /
2.2. Доповнити теки з патріотичного виховання матеріалами та розробками різних форм роботи з дітьми з даного питання
2.3. Провести анкетування батьків для вивчення рівня педагогічної культури та освіченості батьків з питань громадянсько-патріотичного виховання дітей.
Вихователь-методист : Романа Качанович
