До дистанційного навчання спочатку не були готові ні діти, ні батьки, ні вчителі. Діти – тому, що у віці 6-8 років ще не є достатньо самосвідомими, батьки – тому, що не були готові приділяти навчанню дітей дещо більше часу, ніж зазвичай, а вчителі просто не знали, за допомогою яких інструментів це можна робити. Хоч до моменту оголошення карантину педагоги проходили безліч курсів, семінарів, тренінгів, та на жодному з них не отримували практичних порад щодо організації навчання на відстані. Тепер з упевненістю можна сказати, що всі учасники цього процесу прийняли з гідністю новий виклик часу і нам спільно вдалося налагодити ефективне дистанційне навчання.


































