Досвід роботи "Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури засобами інноваційних технологій

Опис документу:
Актуальність досвіду полягає у: - соціальному замовленні (наявність знань і умінь щодо інформаційних технологій є однією з вимог до випускника школи); - оригінальному підході до побудови структури сучасного уроку української мови і літератури; - сприянні позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самовдосконаленні та самореалізації; - забезпеченні умов для розвитку творчої особистості учня; - можливості навчання на якісно новому рівні

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Запорізької облдержадміністрації

КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Веселівської селищної ради»

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури засобами інноваційних технологій

учитель української мови та літератури

КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 Веселівської селищної ради»

Латиш Тетяна Анатоліївна

смт Веселе – 2019

Тема досвіду: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури засобами інноваційних технологій».

Автор досвіду: Латиш Тетяна Анатоліївна, учитель української мовм і літератури КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Веселівської селищної ради»

Адреса досвіду: 72202 Запорізька область, Веселівський район, смт Веселе, вулиця Пушкіна, будинок 16 КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Веселівської селищної ради»

Актуальність і перспективність досвіду:

Актуальність досвіду полягає у:

- соціальному замовленні (наявність знань і умінь щодо інформаційних технологій є однією з вимог до випускника школи);

- оригінальному підході до побудови структури сучасного уроку української

мови і літератури;

- сприянні позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самовдосконаленні та самореалізації;

- забезпеченні умов для розвитку творчої особистості учня;

- можливості навчання на якісно новому рівні.

Мета дослідження: зясувати ефективність інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі.

Завдання:

  • окреслити можливості використання нових технологій у викладанні української мови і літератури для підвищення якості навчання учнів;

  • створювати оптимальні умов для розвитку творчих здібностей школярів;

  • сприяти мотивації навчання, розвиткові комунікативних здібностей, розвитку світогляду, інформаційної грамотності

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( О.Брацлавська, В.Воробцова, І.Радченко, Н.Сороко, В.Уліщенко, Н.Хміль), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу).

Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Результативність досвіду.

Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМК вчителів української мови та літератури.

Зміст

І.Вступ………………………………………………………………………...5 стор.

ІІ. Теоретичні основи досвіду……………………………………………….6 стор.

ІІІ. Практичне застосування досвіду……………………………………...….9 стор.

ІV. Результати діяльності…………………………...……………………..14 стор.

V. Висновки…………………………………………………………………..17 стор.

VІ.Список використаних джерел……………………………………………19 стор.

VІІ. Додатки…….…………………………………………………………….20 стор.

І.Вступ

На початку 21 століття в усьому світі відбувається переосмислення ціннісних орієнтирів і стратегій людського буття, а отже, і цілей освіти. Глобалізований світ із його високим динамізмом змін, непередбачуваністю майбутнього, інтенсивним зростанням високотехнологічних виробництв та екологічною кризою висуває нові вимоги до людини: особистість має бути не лише "знаючою”, а в першу чергу активною, духовною, творчою, мобільною, гнучкою, здатною швидко реагувати на зміни, бути відповідальною за своє життя та життя своєї країни. У зв’язку з цим посилюється роль духовної та творчої еліти нашої країни, активізуються пошуки шляхів, технологій, методик розвитку дитячої обдарованості, творчих здібностей зростаючого покоління.

Чи готує школа еліту – людей, здатних до творчого сприйняття світу; соціально активних та ініціативних; які вміють критично та оригінально мислити; здатні до емпатії, розуміння позиції, поглядів іншого; зі стійким потягом до самовдосконалення та самоосвіти протягом життя.

Відповідь буде очевидною. Попри значні позитивні результати модернізації сучасної системи освіти (посилення творчої складової змісту освіти, створення інтегрованих курсів, варіативних підручників, впровадження компетентнісного підходу до навчання, застосування інноваційних технологій навчання та ін.), сучасна школа має низку проблем, певних граней педагогічної теорії і практики, що потребує вдосконалення.

Актуальність досвіду полягає у:

- соціальному замовленні (наявність знань і умінь щодо інформаційних

технологій є однією з вимог до випускника школи);

- оригінальному підході до побудови структури сучасного уроку української

мови і літератури;

- сприянні позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самовдосконаленні та самореалізації;

- забезпеченні умов для розвитку творчої особистості учня;

- можливості навчання на якісно новому рівні.

Завдання:

  • окреслити можливості використання нових технологій у викладанні української мови і літератури для підвищення якості навчання учнів;

  • створювати оптимальні умов для розвитку творчих здібностей школярів;

  • сприяти мотивації навчання, розвиткові комунікативних здібностей, розвитку світогляду, інформаційної грамотності.

Гіпотеза дослідження: Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей здобувати знання, розуміти, застосовувати.

Мета дослідження:

  • Зясувати ефективність інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі.

ІІ.Теоретичні основи досвіду

Унікальні можливості всебічного розвитку особистості, на мою думку, містить у собі художньо-творча діяльність дітей, яка дозволяє гармонійно поєднувати логічні та інтуїтивні процеси, важливі для психічного та духовного здоров’я. Художня творчість, яка виникає в зоні безпосереднього чуттєвого контакту людини з оточуючим світом (М.М.Бахтін, Л.С.Виготський, О.Г.Ковальов та ін.), удосконалює здатність бачити, споглядати, відчувати, дає свободу грі фантазії, уявлення, образного мислення, нагадує про гармонії, недосяжні системному аналізу, активізує прояви індивідуалізму.

Художньо-творчі здібності розглядаються більшістю дослідників як здатність до творчості засобами художніх образів (О.О.Мелік-Пашаєв, А.І.Савенков). Вони представляють собою сукупність множини певних психічних властивостей, які забезпечують у своїй функціональній єдності максимальну самореалізацію дитини у процесі художньо-творчої діяльності. В структурі цієї здібності є утворення, які забезпечують її «профіль», специфічність певної художньої діяльності (образотворчої, літературної), і є утворення, що формуються як «родові» якості, загальні для будь-якої художньо-творчої діяльності.

У розумінні художньо-творчих здібностей як «ансамблю властивостей особистості» необхідним є знання структури цієї інтегральної якості: які компоненти є провідними, якою є їх ієрархія. Без цього неможливо зрозуміти, як розвиваються окремі структурні елементи з віком під впливом навчання, як правильно оцінювати здібності та впливати на процес їх розвитку.

У психологічній літературі традиційно підкреслюється тісний взаємозв’язок між творчими здібностями і потребами, емоціями, нахилами, інтересами (В.І.Андреєв, Г.О.Балл, Н.С.Лейтес, О.М.Лук, В.О.Моляко). Так, психолог Н.С.Лейтес зауважує, що заглибленість у певну діяльність «не може не сприяти розвиткові відповідних здібностей. Разом з тим більшою мірою захоплює, дає більше задоволення та діяльність, яка відбувається успішніше, тобто до якої людина більш здібна». Тому турбота про розвиток здібностей передбачає цілеспрямоване формування мотивів діяльності учнів.

Отже, розглядаючи творчі здібності до певної діяльності як цілісну властивість особистості, ми виділяємо в ній мотиваційний та інструментальний компоненти.

Ґрунтуючись дослідженнях мотивації творчої та навчальної діяльності школярів, представлених українськими дослідниками В.І.Андреєвим, Н.М.Бібік, О.Я.Савченко, О.Л.Яковлєвою, З.В.Юрченко та ін., ми виокремлюємо у структурі мотиваційного компоненту художньо-творчих здібностей школярів зовнішні та внутрішні мотиви.

Зовнішні мотиви безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність (довіра до вчителя; прагнення отримати гарну оцінку, похвалу дорослих, позитивний відгук від слухачів тощо). Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом художньо-творчої діяльності, її результатами (схильність до занять художньою творчістю, бажання висловитись, поділитись враженнями, допитливість, творчий інтерес, почуття захопленості, емоційний

сплеск тощо).

Інструментальну складову художньо-творчих здібностей учнів утворює єдність та взаємообумовленість трьох рівнів: емоційно-ціннісного, креативного та спеціального.

І. Емоційно-ціннісний компонент – емоційно-ціннісне ставлення особистості до світу (цілісне художньо-чуттєве сприймання, художня спостережливість, емоційна вразливість, увага до внутрішнього світу інших, здатність до співпереживання).

ІІ. Креативний компонент – здібності до створення образів (творча уява, художньо-образне та асоціативне мислення).

ІІІ. Спеціальний компонент – якості, що сприяють оволодінню засобами певного виду мистецтва (музичного, образотворчого, літературного). Спеціальними якостями, уміннями та навичками, необхідними для літературної творчості, є такі: чутливість до слова, відтінків його значень, звукових якостей; багатство словникового складу; поетичний слух; навички римування; володіння засобами художньої виразності тощо. Якостями, важливими для образотворчої діяльності є розвинений окомір, відчуття кольору, відчуття симетрії та ін; для музичної діяльності – чуття ритму, музичний слух тощо.

Перший компонент – це, власне, внутрішня сутність особистості, другий компонент характеризує загальні творчі здібності особистості, третій компонент включає спеціальні художні здібності, якості. Така ієрархія рівнів пояснюється тим, що в художній творчості, як визначають дослідники В.О.Глоцер, Г.Н.Кудіна, В.О.Левін, З.Н.Новлянська, Н.Ф.Чубук, головну роль відіграє емоційно-ціннісне ставлення особистості до світу.

Творча діяльність – це власне, входження людини в культурний континуум, а отже, функції художньо-творчої діяльності співзвучні функціям культури, а саме: функції соціальної інтеграції; організації людей у їхній колективній життєдіяльності, регуляції взаємодії, консолідації та самоідентифікації; пізнавально-комунікативної функції (забезпечує адаптацію людей до умов існування і містить культуру пізнання, світогляду, обміну інформацією і досвідом); рекреаційної функції (психічна реабілітація і релаксація).

Таким чином художньо-творча діяльність сприяє:

- особистісному розвитку – інтелектуальному, духовному, дає можливість самореалізуватись, актуалізувати власний досвід;

- прискоренню світового культурного прогресу, допомагає осягнути дійсність, яка ще не вивчена реально, і таким чином, розширює, забігаючи вперед, готує своєрідну зону найближчого розвитку людства;

- певним чином "призупиняє час”, дає можливість у сучасній бурхливій напруженій епосі насолоджуватися саме теперішнім моментом буття (це особливо стосується художньої праці, образотворчої та декоративно-прикладної діяльності і т.д.);

- розкриттю цілого світу – цікавого і неповторного, в якому людина виступає справжнім творцем, учасником життя;

- захисту дитини від хімічних стимуляторів, оскільки світ творчості красивіший і привабливіший за віртуальний чи спотворений алкоголем, наркотиками.

Власний педагогічний досвід переконує, що художня творчість (літературна, образотворча, декоративно-прикладна тощо) у дитячі роки – умова та засіб максимального розкриття творчих здібностей, активізації емоційно-почуттєвої та комунікативної сфери, пізнавальних інтересів та духовного потенціалу школярів.

Визначаючи естетичний, розвивальний потенціал художньої творчості, слід враховувати, що жодна сфера людської діяльності не має такої глибини емоційного впливу на людину, як мистецтво, що за кожним визначним твором постає яскрава і самобутня особа митця, розумом, почуттям, волею якого створене все те прекрасне, над чим безсилий час.

Отже, художня творчість невід’ємна від духовності, адже духовна людина – це людина творча, і саме вона спричиняє поступ нації. Вона не тільки створює картини, вірші, музику, - вона створює світ у своєму серці. Це копітка творча робота над собою кожен день, і цій роботі слід вчити, починаючи з дитячих років.

Бурхливий розвиток засобів інформатизації-дав потужний поштовх появі нових технологій одержання,збереження,передачі та обробки інформації, що відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі сучасної школи. Щоб іти в ногу із часом і постійно задовольняти запити високоерудованих і допитливих учнів учителеві вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання та володіти практичними навичками та вміннями. Йому необхідно бути здатним до обміну інформацією,комунікації, самостійного набуття знань, навичок, умінь. Навчитися використовувати матеріал у нестандартній змінній ситуації, конструктивно організовувати і планувати педагогічний процес. За основу теоретичної бази використовую праці науковців: О.Брацлавської, В.Воробцової, І.Радченка, Н.Сороко,В.Уліщенко, Н.Хміль та ін. У цих працях я вбачаю основу теоретичних положень теми над якою працюю.

ІІІ. Практичне застосування досвіду

«Якщо знання - це новий капітал, то інновації-нова валюта»

Кевін Келлі

Завдання курсу української мови широкі та багатогранні. По-перше, учні повинні ознайомитися з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити, її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови,практичні питання, що полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. Тому розвиток творчих здібностей учнів — важливий складник вивчення рідної мови в будь-якому закладі освіти.

Методична наука вже на початку свого становлення розглядала питання розвитку творчих здібностей у тісному зв’язку з усіма елементами навчання й виховання.

Зацікавлений учень пізнає та засвоює матеріал краще, ніж той, який не цікавиться змістом того, що вивчає. Використання ІКТ дає можливість впливати на всі канали сприйняття людини. Мультимедія, один із електронних ресурсів, дає можливість представлення об’єктів за допомогою фото, відео,анімації та звуку, що сприяє мотивації навчання, накопиченню знань.

На І етапі роботи над методичною темою я порівнювала різні уроки в одному класі з використанням ІКТ, і де ІКТ- навчання не використовувалося і провела аналіз результативності використання мультимедійного супроводу заняття з літератури. Дійшла висновку, що урок проведений з ІКТ-технологіями відзначився такими перевагами:

- матеріал краще сприймається;

- відбуваються позитивні зміни в якості знань;

- підвищується мотивація до вивчення української мови і літератури;

- активізується самостійна діяльність;

- розвиваються творчі та дослідницькі здібності учнів;

- можливість диференціації та індивідуалізації процесу навчання.

На уроках ІКТ учитель може виступати у різних ролях, а це, в свою чергу, активізує діяльність учня. Комп’ютер при цьому - це навчальний інструмент, засіб організації навчання, джерело інформації та база її збереження. Використання ІКТ дозволяє учителеві реалізувати різні прийоми, урізноманітнювати навчальний процес. Брати до уваги потреби та інтереси учнів, оперативно контролювати роботу дітей. Завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій, які вчитель використовує на уроках української мови і літератури, формуються і ключові компетентності учнів:

- інформаційна ( учні шукають, обробляють, аналізують ситуацію);

- полікультурна (оволодівають досягненнями культури свого народу і культури інших народів);

- комунікативна (беруть активну участь в обговоренні проблеми);

- соціальна (беруть на себе відповідальність, переборюють невпевненість);

- саморозвиток (проектують власну освітню траєкторію).

На уроках української мови і літератури з метою зробити процес навчання творчим, цікавим та якісним я використовую такі інформаційні технології як: електронні підручники та презентації, літературні портрети, таблиці, тестові завдання, віртуальні екскурсії, відео-уроки, комп’ютерні та інтерактивні тренажери.

Комп’ютерні тренажери допомагають відпрацювати навички з вивченої теми. Цей електронний ресурс я використовую під час фронтальної та індивідуальної роботи з класом. А також при підготовці учнів до ЗНО. Статичні таблиці та схеми завдяки мультимедійній дошці завжди нові та оригінальні.

Самодиктанти я проводжу у мультимедійному форматі. На дошці розміщує текст із пропущеними літерами та розділовими знаками. У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків.

Віртуальні екскурсії знайомлять учнів з Україною, історією, видатними

людьми. Значно пожвавлюють урок, сприяють активному розвитку мовлення

учнів відео-сюжети. На їх основі вчитель пропонує різноманітні завдання.

Літературні портрети – проекти, що містять документи, фотографії, таблиці, схеми, відео фрагменти, фотографії допомагають повно і яскраво донести учням певну інформацію.

Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок – усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні.

Тому на уроках застосовувати на свої уроках такі завдання, які сприяли б не тільки розвитку нової особистості, здатної повноцінно самореалізуватися в сучасному житті, а й завдання, які би були спрямовані на розвиток творчих здібностей школярів, бо сам е творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницької активності.

Усе більш широкого визнання і розповсюдження набувають новітні технології, що привертають увагу вчителів-словесників. У своїй діяльності використовую технології проблемного навчання.

Основними завданнями проблемного навчання є:

  • розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;

  • виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;

  • засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності.

Проблемне навчання ( як і будь-яке інше навчання) може сприяти реалізації двох цілей:

  • сформувати в учнів необхідну систему знань, умінь і навичок;

  • досягти високого рівня розвитку школярів, розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти.

Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання проводжу такі уроки:

  • урок-диспут;

  • урок відкриття;

  • урок- діалог;

  • урок – пошук істини;

  • урок-дослідження;

  • урок із застосуванням критичного мислення.

На мою думку, проблемне навчання має певні переваги:

• Вчить мислити логічно, науково, творчо.

• Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів, формує не тільки знання, а знання-переконання, що слугує основою для формування наукового світогляду.

• Сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам'яті.

• Впливає на емоційну сферу учнів, формує такі цінні почуття. Як почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності.

• Формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності.

• Активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі.

Які ж шляхи і правила створення проблемних ситуацій?

Їх існує багато, проте найбільш поширеними є:

• спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя;

• спонукання до вибору правильного варіанту відповіді та її обґрунтування;

• перехід від одиноких фактів до узагальнень;

• зіставлення суперечливих фактів

На уроках використовую прийоми та методи:

Символ твору - пропоную учням фломастерами зобразити предмет, який символізує твір, або визначити колір настрою поетичних рядків. Створити комікс, ілюстрацію з помилкою(діти шукають помилку).

Літературні турніри - учень викликає іншого учня і задає йому питання за літературним твором. якщо відповідь правильна, то викликає наступного.

Сенкан (прийом РКМУП)

1 рядок -1 іменник (тема)

2 рядок - 2 прикметники (розкривають тему)

3 рядок -3 дієслова (описують дію)

4 рядок - речення (ставлення до теми)

5 рядок - слово-резюме (синонім)

Кластер використовую на уроках, коли треба систематизувати великі обєми інформації. у пятих класах застосовувала кластер до вивчення характеристик персонажів казки В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Метод «інтервю з автором» спрямований на формування умінь щодо формування запитань та пошуках на них відповідей у тексті. Даний вид діяльності я використовую на етапі поглибленої роботи над текстом.

Прийом «Написання есе». Цей вид діяльності часто використовую як підсумкову рефлексію.

Лист літературному герою.

Учні пишуть лист літературному герою, в якому повинні підтримати, або навпаки засудити,порадити, висловити своє ставлення.

КУБИК ЗАПИТАНЬ (або кубик Блума)

Прийом розвитку критичного мислення учнів «кубик Блума» універсальний. Його можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями.

У вступній частині  формулюю і записую тему уроку. Тема «визначає» коло питань, на які учням треба відповідати, досліджуючи її. Це можуть бути запитання на актуалізацію знань і досвіду учнів (щоб підготуватись до сприйняття) або на дослідження нового. Вони і будуть поставлені перед учнями за допомогою кубика.

Кубик виготовляю попередньо таким чином, щоб він був достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на його гранях. Саме на них пишу запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми.

Як використовувати?

Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:


● Що таке..?

● Що означає..?

● Для чого потрібно..?

● З чого складається..?

● Чому? Що якщо..?

● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

Карти розуму

Учні схематично зображують матеріал, роблять ілюстрації.

Алгоритм складання інтелект – карти

1.Прочитай уважно правило (текст).

2.Знайди ключові слова, поняття.

3. Запиши їх у середині аркушу.

4.Уважно, вдумливо прочитай записане. Що ти уявляєш? Відчуваєш? Пригадуєш?

5. Запиши поруч слова, які б відтворювали уяву або закодуй в малюнках.

Я використовую інтелект-карти на своїх уроках для:

1) роботи з лексичним матеріалом: нові слова – терміни, поняття;

2) роботи з граматичним матеріалом;

3) роботи з текстовим матеріалом: складання планів переказів текстів, текстів поезій, що необхідно вивчити напамять у вигляді розумових карт;

4) навчання усного монологічного вислову за допомогою вербальних опор:

розумова карта виступає в якості вербальної опори висловлювання.

Метод «Незакінченого речення» дає можливість ґрунтовніше працювати над формами висловлення ідей, порівнювати їх із іншими. Учні вільно висловлюють свої думки, відпрацьовують уміння говорити коротко,але переконливою.

Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог.

Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів, їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.

За атестаційний період маю досягнення: Всеукраїнська олімпіада з української мови та літератури (всеукраїнський етап)

2017р Шавлюк А. – ІІ місце;

2018р Шавлюк А. – І місце

2019 р Шавлюк – Іімісце

Всеукраїнська учнівська олімпіада з української мови (обласний етап) Шавлюк А (2017,2018,2019 р). – І місце;

Всеукраїнська учнівська олімпіада з української мови (районний) Шавлюк А. (2017,2018,2019 р). – І місце. Коваль О. – ІІІ місце; Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН (обласний) Коваль О. – учасник;

Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (районний) Коваль О. – І місце; Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (обласний) Коваль О. – учасник.

Міжнародний конкурс знавців рідної мови імені П.Яцика Шавлюк А (2016,2017р) –І місце обласний етап.

Мої учні беруть активну участь у творчих інтелектуальних мовленнєвих конкурсах:

  • Конкурс авторської дитячої поезії та прози «Я - за єдину Україну!» (обласний) Дубовик Д. – І місце;

  • Конкурсу дитячої та юнацької творчості «Збережемо Україну разом» (обласний) Дубовик Д. – ІІ місце, Шавлюк А. – І місце;

  • Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок» (обласний) Дубовик Д. – ІІІ місце; Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок» (обласний) Петренко Я. – ІІІ місце;

  • Всеукраїнський конкурс учнівської творчості «Об'єднаймося ж, брати мої!» (обласний) Шавлюк А. – І місце;

  • Обласний фестиваль писанок "Писанковий рай" (обласний) Герасименко І. – ІІ місце;

  • Всеукраїнська виставка-конкурс "Знай і люби свій край" (обласний) Зимовець В., Петренко Я. – І місце;

Всеукраїнський гуманітарний конкурс «Космічні фантазії» (обласний) Шавлюк А. – ІІ місце.

V. Висновки

Інтеграція в сучасне суспільство й пошук свого місця в житті вимагають дедалі більших зусиль для кожної людини. Сьогодні тільки той може повноцінно діяти в мінливому світі, хто здатний зробити вибір, ухвалити самостійне рішення. Завдання школи – навчити дитину повноцінно жити в сучасному світі.

Систематично підвищую свою педагогічну кваліфікацію з метою збагачення власної педагогічної стратегії новими досконалими методами і засобами навчання, удосконалюю навички самоосвітньої діяльності; постійно вивчаю державні нормативні документи, методичні рекомендації.

Основним педагогічним завданням вважаю формування творчої успішної особистості(компетентної, комунікативної, інтелектуальної, національно свідомої).

Ці завдання стали основоположними в моїй роботі над формуванням соціальних, полікультурних, комунікативних компетентностей та забезпеченням інтелектуального, вольового, фізичного розвитку й саморозвитку дитини.

Перебуваю в постійному творчому пошуку сучасних методів організації навчально-виховного процесу.

Навчальний процес планую з урахуванням психофізичних і вікових особливостей учнів.

Будую уроки на підставі рівноправного партнерства й спілкування на творчих засадах із використанням інтерактивних форм і методів навчання. У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:

- проблемне навчання;

- інтерактивна технологія;

- особистісно зорієнтоване навчання.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Сучасний урок – це урок демократичний, на якому переважає діалог. Для такого уроку характерними ознаками є:

- підготовка гуманних освічених людей;

- навчання не словом, а справою;

- проведення уроку не для учнів, а разом з ними;

- спрямування діяльності не на клас, а на особистість кожного учня;

- забезпечення засвоєння навчального матеріалу на уроці.

На уроках української мови та літератури забезпечую стабільну навчально-пізнавальну атмосферу в класі, пропоную учням тестові та різнорівневі завдання, комунікативно-ситуативні вправи, завдання творчого характеру, конструювання діалогів; формую мовну та літературну компетенцію учнів, мотивую пізнавальну й самоосвітню діяльність школярів, прищеплюю любов до рідної мови; спонукаю до розмірковування, порівняння, узагальнення, вчу висловлювати власні думки й оцінки, презентувати власні асоціації.

Такі види діяльності дають позитивні результати, створюють сприятливі умови для повноцінної діяльності кожної дитини, ситуацію успіху, працюють на забезпечення якості освіти.

На кожному уроці прагну виховувати в учнів стійку позитивну мотивацію навчальної діяльності як важливий фактор формування творчої активності особистості, забезпечую стабільну навчально-пізнавальну атмосферу в класі, бо саме інтереси та мотивація – основні фактори успішного навчання.

Я вважаю, що використання мультимедійних прийомів сприяє повному розкриттю й усвідомленню учнями теми. Такі уроки - яскраві, динамічні і результативні. Такий урок не примушує, а заохочує. Пробуджує інтерес. Інформаційно-комунікаційні технології відкривають для вивчення української мови і літератури нові можливості: якісне унаочнення через використання звуку та анімації, різноманітні прийоми візуалізації, індивідуалізацію навчального процесу, доступ до літературних джерел і т.д. Зростає також і роль учителя в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

А використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог.

Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів, їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.

Список використаних джерел

1.Артемчук Г.І. Методика організації науково-дослідницької роботи:навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – К., 2000.- 150 с.

2. Богайчук М.А., Дуб Р.Й. Письменники Буковини. – Чернівці, 1998.

3. Дереклеева Н.И. Научно-исследовательская работа в школе. – М., 2001.- 80 с.

4. Заболотний О. – Як знаходити знання?/Організація науково-пошукової дослідницької діяльності учнівської молоді // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах.-2003.- №2. - С.94-106

5. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник. – К. – 2002.

5. Корват С.А. Інноваційні технології навчання у процесі розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. [Электронний ресурс].–Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tvo/2011_2/006.pdf

6.КолганТ.В. Мультимедіа на уроках української мови та літератури. [Электронний ресурс].–Режим доступу:http://kolgantv.blogspot.com/2009/11/blog-post_17.html

7. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. – Тернопіль: Астон, 2005

8.Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія /Л.М.Масол. – К.: Промінь, 2006. – 432 с.

9. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід, метод, посібник. – К.: АПН. – 2002.

10.Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти// Рідна школа. – 2005. – №1. – С.65-69.

11. Пометун О.І. Теоретичні засади формування громадянської компетентності учнівської молоді// Управління школою. – 2005. – №8. – С.5-7.

12. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Основа, 2002.

Додаток 1

Розробка уроку

Тема: Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон» - казка. Характеристика дійових осіб твору. Значення назви казкової країни, імен героїв.

Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст літературної казки В. Симоненка, вчити дітей характеризувати дійових осіб казки; розвивати культуру зв’язного мовлення, і висловлювати власні міркування щодо прочитаного.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет, підручник, роздатковий матеріал, планшети, телевізор, мультимедійна дошка.

Методи, форми і прийоми роботи: бесіда, слово вчителя, онлайн-вікторина, створення веб сторінки, прийом «незакінчене речення».

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель: Доброго дня усім! Сьогодні у нас незвичайний урок, бо і день незвичайний: у нас на уроці присутні гості. І всі ми хвилюємося (правда?), і я теж. Тому пропоную розпочати наш урок з… усмішок. Давайте подаруємо один одному посмішку, з нею легше йти по життю. (Діти обмінюються посмішками).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

  • Яка різниця між прозовою та віршованою мовами? Наведіть приклади ВМ.

  • Що таке строфа? Назвіть її види.

  • Яка рима називається чоловічою? Які ще різновиди рим ви знаєте?

  • Чи є зв'язок між іменами героїв казки та їхньою діяльністю?

3. Онлайн-вікторина онлайн-сервіс quizalize.com

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. Декілька уроків поспіль ми мандруємо стежками літературних казок. Минулого уроку ми знайомились зі змістом казки В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», а сьогодні спробуємо глибше зануритись у казковий світ чарівної країни, охарактеризувати її дійових осіб, проаналізувати їхню діяльність та вирішити для себе, кого з них ми б підтримали.

2. Характеристика дійових осіб твору

(створення клайстера «Лоскотон», «Плаксій», «Капітан Макака»)

Учитель. Дійовими особами казки є: цар Плаксій і дядько Лоскотон (головні персонажі); царські дочки – Нудота, Вай-вай, Плакота та сини – Плаксуни, Капітан Макака, гвардійці Забіяки-сльозівці, діти, звичайний люд (другорядні персонажі).

2.1 Характеристика ГП: Цар Плаксій

    1. Авторське бачення персонажа (цитати)

  • «Був па троні цар Плаксій, / Голова його мов бочка, / Очі - ніби кавуни. / В Плаксія було три дочки / І плаксивих три сини.»

  • «Цар Плаксій велів сердито: / "Хай із ними день при дні / Плачуть всі в країні діти, / Бо сміятись і радіти / У моєму царстві - ні! / Хто всміхнеться - в часі тім / Я того негайно з'їм!»

  • «Цар любив, як плачуть діти, / Бо любив їх сльози пити.»

  • «Не любили Лоскотона / Цар Плаксій і Плаксуни, / Видавали заборони / Проти лоскоту вони.

  • «Гей, ледачі сльозівці! / Хто впіймає Лоскотона, / Буде муж моїй дочці! / Хто його посадить в льох - / Вибирай одну із трьох!»

  • «Але цар ходив, пишався, / Він із зятем цілувався, / Похвалявся: "Ну, тепер / Лоскотон, вважай, умер!»

Можна зробити висновок, що автор характеризує Плаксія як жорстокого та безкомпромісного тирана, якому подобається мучити дітей та підлеглих, він і чути не хоче про альтернативу своїй владі (змінити сльози на сміх), тому нещадно бореться з кожним, хто хоче змін. Йому віддані його рідні та армія, але серед звичаних людей він не користується популярністю.

2.1.2 Аналіз образу (бесіда)

  • Які вади характеру має Плаксій? Чи має він які-небудь чесноти?

  • Що ви можете сказати щодо зовнішності царя?

  • Які стосунки з рідними та підлеглими були у Плаксія? Як до нього ставилися звичайні люди?

  • Чому Плаксій боявся Лоскотона?

  • Що відчуває автор до цього героя?

2.2 Характеристика дядька Лоскотона

      1. Авторське бачення персонажа (цитата)

  • «Зневажаючи закон, / Жив у мандрах і митарстві / Добрий дядько Лоскотон.»

  • «Він приходив кожний вечір - / Хай чи дощ іде, чи сніг - / До голодної малечі/ І усім приносив сміх»

  • «Мав він вдачу теплу й щиру, / Ще й лукавинку в очах. / І була накидка сіра / В Лоскотана на плечах.»

  • «Опівночі Лоскотон, /Коли всіх колише сон, /Йшов собі в бідняцькі хати /Їхніх діток розважати».

  • «Лоскотливі мав він вуса /І м'якенькі, наче пух.»

  • «Він як прийде, залоскоче, / То сміється, хто й не хоче. /Тільки де він появлявся, /Зразу плач там припинявся»

  • «Він ходив по всій країні /І носив з собою сміх / В розмальованій торбині, /В пальцях лагідних своїх.»

  • «- Гей, веселий Лоскотоне, /Це прийшли твої брати! /Йди до нас, веселий брате, /В нашу здружену сім'ю! /Підем разом догравати /Ми весілля Плаксію…»

Можна зробити висновок, що автор симпатизує Лоскотону, бо описує його більш детально та позитивно. Лоскотон прагне, щоб панував сміх, бо для нього він шлях до щастя та добробуту, його він зичить усім мешканцям країни, тому робить усе, щоб люди сміялись, а не плакали.

      1. Аналіз образу (бесіда)

  • Чому Лоскотолн був проти сліз?

  • Яким ви уявляєте Лоскотона? Чи збігається цей образ з оригіналом?

  • З якими іншими чарівними персонажами казок ви можете порівняти Лоскотона?

  • Чи мали рацію люди, коли переховували Лоскотона, ризикуючи особистою волею?

  • Що на вашу думку вплинуло на бажання людей звільнити Лоскотона з в’язниці та підтримати його боротьбу проти царя?

  • Чи справедливо вчинив Лоскотон із Плаксієм? Обгрунтуйте свою думку.

    1. Характеристика другорядних персонажів

Усіх ДП можна умовно поділити на тих хто підтримував Плаксія(дочки, сини,гвардійці Забіяки-сльозівці, Капітан Макака) та Лоскотона (звичайні люди, діти.)

  • «Так хотілося йому / Царським зятем стати, / Що ні разу в ту зиму / Не лягав і спати.»

  • «Підікрався змієм / Й Лоскотонові аркан / Зашморгнув на шиї.»

  • «Руки вивернув назад, / Міцно спутав ноги / І мерщій у Плаксоград / Рушив у дорогу…»

  • «Все ходив, усе він слухав /І нарешті все рознюхав.»

  • «З'їв себе із переляку.»

3. Значення назви казкової країни, імен героїв.

Всі назви та імена персонажів казки мають специфічне значення, тому що позначають саме те, що називають, щоб читачеві з першого погляду було зрозуміло, хто з героїв чим займається або що полюбляє.

Кубик Блума

  1. НАЗВИ (Яку назву мала країна, де завжди проливають сльози?)

  2. ЧОМУ? (Чому Лоскотон є протилежним героєм царю Плаксію?)

  3. ПОДІЛИСЯ (Поділися своїми враженнями)

  4. ЗАПРОПОНУЙ (Запропонуйте рецепт щасливої людини)

  5. ПОЯСНИ (Походження імен героїв)

  6. ПРИДУМАЙ (Придумайте сенкан до слова «сміх»)

4. Відео-реклама персонажів

Кого з героїв 11-класники вам рекламують?

Перегляд відео

5. Рубрика «А що, якби»

Пофантазуйте, що відбулося б у таких ситуаціях:

  1. Якби Плаксій та Лоскотон помирилися

  2. Якби Макака не одружився з Нудотою

  3. Якби люди не встигли врятувати Лоскотона.

ІV. Узагальнення уроку.

Любі діти, усі ми знаємо, що у вільний час ви часто спілкуєтесь сторінок у соціальних мережах. І тому я пропоную вам зареєструвати персонажів казки на Фейсбуці. Спочатку роздам паперовий варіант сторінки, а ви її доповните.

V. Підбиття підсумків

Впродовж уроку ви збирали зірочки за кожне виконане завдання. Я візьму ваші листки самоконтролю та створенні веб стрінки. І на наступний урок оголошу результати.

VІ. Домашнє завдання

Ознайомитись з біографією Галини Малик та її літературною творчістю. Читати перші розділи казки «Неймовірні пригоди Алі в країні Недоладії».

Додаток 2

Розробка уроку

Тема: Юрій Винничук « Місце для дракона» - повість-казка про сучасний світ, де панують «драконячі закони»

Мета уроку:

навчальний компонент: вчити учнів розуміти та пояснювати підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя, вдосконалювати навички коментування сюжету;

розвивальний компонент: розвивати вміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова, виокремлювати в тексті епізоди, що являють найбільшу напругу, забезпечувати умови розвитку інтелектуальних можливостей особистості;

виховний компонент: сприяти розвитку естетичного смаку, умінь бачити красу і силу художнього слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, буктрейлер, художній текст, робочий зошит, комп’ютер (доступ до Інтернету) - https://biography.com.ua/pismenniki/yurij-vinnichuk.html

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Перегляд буктрейлерана Yu Tub « Місце для дракона»В.Вовк,Л.Бойко, Н.Заліпського

Який драконів ви зустрічали у казках та легендах?

Уособленням чого для людини був дракон ( змій) ?

Чи таїть у собі небезпекуі образ дракона. Та чи так це? Чи можемо стверджувати, що твір про сучасний світ?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Добро і зло – між ними споконвічна ворожнеча. У народник казках багато прикладів такої боротьби. Сьогодні на уроці ми будемо вивчати незвичайний твір, де під зовнішнім казковим сюжетом прихований глибокий філософський підтекст. Автор дає змогу поміркувати про маски, за якими криється добро і зло, про дружбу і зраду, про байдужість світу, про доцільність самопожертви,про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони». Сподіваюся, що наш сьогоднішній діалог змусить вас замислитися над цими питаннями.

Що ви знаєте про «драконячі закони»? Звідки походить цей вираз?

«Драконівські закони писані не чорнилом, а кровю» Чи співзвучний цей вираз із повістю – казкою «Місце для дракона»?

Як почуває себе людина у суспільств, де діють « драконячі закони»?

Що необхідно зробити, щоб позбутися у суспільстві драконячих законів?

IV. Вивчення нового матеріалу. Робота над змістом теми.

1.Знайомство з автором твору.

Випереджувальне завдання. Повідомлення учня.

Учень. Юрій Павлович Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», входить у п’ятірку найпопулярніших українських авторів. Народився 1952 року в Івано-Франківську. Освіту отримав у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника. Навчався на філологічному факультеті.

З 1997 року є членом Асоціації українських письменників. Твори Юрія Винничука були перекладені в Англії, Аргентині, Білорусі, Німеччині, Польщі, Канаді, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За його казками знято два мультфільми.

Юрій Винничук є автором перекладів з кельтської, англійської та слов’янських мов. Він переможець конкурсу Бі-Бі-Сі на кращу українську книгу (2005) за роман «Весінні ігри в осінніх садах».

2. Навчальна бесіда за змістом твору.

Поділіться враженнями від прочитаного. Чим прочитаний твір відрізняється від традиційної казки?

У чому полягає парадоксальність описаних у повісті подій?

Князь постійно покладається на традиції. Чи всі традиції треба зберігати?

3.Робота в групах.

Група 1

Завдання: Чому королівство стало занепадати? Хто винен у цьому?

  • Поясніть значення слів «переситився спокоєм».

  • Чому жителі такі пасивні?

  • Якого звичаю неодмінно повинен дотриматися князь?

  • Чи лише за доньку переймався князь? Чому?

Висновок. Отже, князь був людиною сірою, буденною, недалекоглядною, проте звичай підштовхував його до дій.

Група2

Завдання: на основі власних спостережень проаналізувати типи персонажів, які діють у творі.

  • Яким постає перед нами дракон?

  • Чому автор, усупереч загальноприйнятим уявленням, зображує дракона саме таким?

  • Під дією кого відбувається «олюднення» дракона?

  • Чому Пустельник не відразу погодився навчати дракона грамоті?

Група 3

Завдання:

  • Втіленням чого є в творі Пустельник?

  • Поясніть слова Пустельника: «Зрозумій: коли йде війна – гинуть лише вояки. А коли володар хоче зміцнити владу, – поети гинуть у першу чергу».

  • Поясніть підтекст: «Якщо зла не буде, звідки добро пізнаєш?»

  • Що символізує герць між Драконом і князем?

Група 4

Завдання:

  • Чому дракона звати Григорій, а в князя немає імені? (Дракон уособлює в собі кращі риси людини-християнина: походження імені Григорій грецьке, від слова «григорео», що трактується як «пильнувати». Ім’я Григорій асоціюється з ідеальним християнином. Князь же немає імені. Він безликий, бо безлика і сіра його душа.)

  • Знайдіть у тексті епізод, у якому прослідковується найвища напруга.

  • Про що свідчать ці епізоди?

  • Чи готовий світ до співіснування з такими законами князівства Драконом? Чому?

4. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Визначення проблематики твору.

2.Робота з теорією літератури. Словничок.

Автор визначає твір як повість-казку. Доведіть, знайдіть ознаки в тексті.

Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття.

Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною.

Висновок

  • Яким позасюжетним елементом закінчується твір? Що він розкриває?

  • Чому в кінці твору князь не радий тому, що його мрія здійснилася?

  • Чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Чому?

  • Як бачимо, добро і зло помінялося масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Що ж, на вашу думку, варто зробити, щоб у сучасному світі людей не домінували «драконячі» закони?

Отже, зло завжди має бути покаране, тоді ницість, підступність не встоять перед благородством і справедливістю, бо в світі все ж повинні домінувати закони Божі.

3.Гра – перевірка!!!

http://learnsnqapps.orq/watch?v=pqjvza36501

5. Підсумок уроку.

1.Підсумкова бесіда.

  • Що ж мав на увазі пустельник, коли, помираючи, сказав драконові: «Звірячі закони –людяніші»?

  • Чи знайшли ви у своєму серці місце для дракона?

  • Чи знайшов би дракон собі місце у світі людей серед підступу і зрад?

  • Що мають зробити люди в країні, щоб позбавитися «середньовічної» психології мислення?

  • Назвіть риси стилю Ю. Винничука.

  • У чому полягає парадоксальність описаних у творі подій?

2.Коментоване оцінювання.

VІ. Домашнє завдання (диференційоване).

1.Твір-роздум на тему «Людяність справжня та фальшива».

2.Знайдіть у Інтернеті й прочитайте «казку про доброго дракона» Кеннета Грехема. Визначте спільне та відмінне у творах Ю.Винничука й К. Грехема.

3.Цитатний план-характеристика образів дракона, князя, пустельника.

Додаток 3

Розробка уроку

Тема: В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Захоплюючий пригодницький сюжет твору.

Мета:

ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Нестайка; розпочати роботу щодо аналізу його пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви;

розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати естетичні смаки школярів;

виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру; інтерес до наслідків власної праці; формувати соціальну, комунікативну компетентності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Нестайка, кінофільм, дидактичний матеріал (тестові завдання, презентація).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?

Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, захоплюють?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (Перегляд відео фрагменту. Знайомство з письменником)

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (розповідь вчителя)

2. Робота з текстом.

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)

Вчитель готує до сприйняття змісту твору (робить короткий огляд твору, знайомить з темою, ідеєю, основною думкою). Визначення жанру твору. Бесіда.

- Яка тема твору?

- Який стан людини називають романтичним?

- Які твори належать до пригодницьких?

Отже твір «Тореадори з Васюківки» - пригодницька повість.

3. Теорія літератури

Повість – це великий за обсягом епічний прозовий твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб,охоплює значний проміжок часу, подається докладна й різнобічна характеристика головних героїв у їхніх вчинках та діях, у стосунках з іншими людьми. Повісті бувають історичні, пригодницькі, науково-фантастичні, соціальні, соціально-побутові, біографічні, міфологічні(химерні)

- Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, підне-сеність.

- Пригодницький твір — це твір, в якому події розгортаються з елементами таємничості й загадковості,герої беруть участь у детективних розслідуваннях, з ними трапляється щось несподіване.

4.Сценка (Ява і Павлуша)

5. Обговорення розділу твору за питаннями:

Питання до класу:

  • Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сваркою діда Варави?

  • Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

  • Скільки епізодів пригод хлопців у цьому розділі ви б виділили?

  • Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід – мисливець, мати – депутат райради, ланкова кукурудзоводів).

  • Як бугай Петька налякав дачника?

  • Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

  • Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?

  • Що для вас здалося смішним і чому?

  • Які риси характеру виявилися у героїв у цьому розділі?

У тексті є незрозумілі для вас слова. Давайте запишемо їх.

6.Словникова робота

Авантюрист – шукач сумнівних, ризикованих пригод, пройдисвіт.

Буцегарня – в’язниця .

Калабаня – велика яма з водою.

Льоха – свиня.

Райрада – районна рада, місцевий орган управління.

Реманент – інвентар.

Тореадор – це людина, яка змагається на арені з биком, використовуючи при цьому різноманітні трюки.

Діти, давайте визначимо тему, ідею, основну думку твору

Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння почуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

Яка композиція І розділу?

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.

Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав'язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.

Розв'язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

ІІІ. Узагальнення матеріалу

1.Асоціативний диктант.

Завдання: записати, які з наведених слів асоціюються з прочитаним твором.

Веселий, сумний, нудний, нецікавий, цікавий, захоплюючий, безглуздий, неймовірний, фантастичний, жорстокий, страшний, повчальний, нерозумний, хороший.

2. Робота в парах. Кожна пара отримує картку із завданням, над яким працює 5 хв. Потім учні виступають із відповідями.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

(розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1. Розв'язання тестових завдань (комп’ютерний тест)

2 Перегляд уривку кінофільму «Тореадори з Васюківки».

Завдання перед демонстрацією кінофільму:

  • Подумайте, яка відмінність між кіномистецтвом і мистецтвом слова?

Після перегляду частини стрічки учні зачитують уривок, який відповідає побаченому і порівнюють види мистецтв

V. Підсумок уроку.

Прийом «мікрофон»

  1. Що вам найбільше сподобалось на уроці? Як ви оцінюєте поведінку героїв?

Коли читаєш твір, то на перший погляд васюківські тореадори Ява Рень і Павлуша Завгородній – звичайнісінькі бешкетники, хулігани, зривники дисципліни. Але якщо придивитися пильніше – то вони схожі на кожного з нас.

Герої не поділяються на лише гарних – позитивних та лише поганих – негативних, вони такі, які бувають у житті.

Головне у такій неприємній ситуації зрозуміти, яка причина такого вчинку, які були наміри – лихі чи добрі.

Павлуша і Ява завжди мають благородні світлі наміри: провести метро, як у Києві, зробити підводний човен, влаштувати бій биків, щоб доказати, що вони сміливі та герої. Але через малий досвід і брак знань потрапляють у прикрі ситуації.

  1. Дитячий світ.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання:

Дослідницька робота: дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

Підготувати переказ розділів ІІ,ІІІ

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
0
дн.
2
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!