Наголос — це посилення голосу на одному зі складів. Коли в слові є два або більше складів, то один з них вимовляємо з більшою силою й довготою, ніж інші.
За допомогою наголосу часто розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів: замок — замок, приклад — приклад, батьків — батьків, сестри — сестри.
Деякі слова мають подвійний наголос: помилка — помилка, завжди — завжди, житло — житло, весняний — весняний, свята — свята.
Зверніть увагу на наголошення:
числівників (під впливом рос. мови): одинАдцять, чотирнаАдцять;
одиниць виміру (під впливом розмовної мови): кіломЕтр, децимЕтр, мілімЕтр;
віддієслівних іменників на -ання: чекАння, читАння, питАння;
складних слів (перевіряйте за орфографічним словником): рукОпис, перЕпис;
дієслів (під впливом говорів): роблЮ, ношУ, везтИ, беремО, чЕрствіти;
прикметників: новИй, текстовИй, порядкОвий, рИнковий;
іншомовних слів (перевіряйте за орфографічним словником): майонЕз, металУргія, кулінарІя.
