Стаття присвячена аналізу фразеологізмів як важливого структурного компонента української мови. Досліджується їхнє значення в комунікативному, когнітивному та культурологічному аспектах. Розглянуто функціональну роль фразеологізмів у формуванні мовної картини світу, їхню експресивну та номінативну цінність. Запропоновано сучасні підходи до тлумачення фразеологічного матеріалу та окреслено перспективи подальших лінгвістичних досліджень у цій царині



