Дослідження «Сміттєзвалища як екологічна проблема Бучанського району Київської області».

ТЕЗИ РОБОТИ

Актуальність теми полягає у проблемі забруднення сміттєзвалищ навколишнього середовища у Бучанському районі Київській області.

Сьогодні ми все частіше чуємо слова «забруднення навколишнього середовища», «забруднення довкілля»… Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Нерозумні дії людей на нашій планеті найближчим часом можуть повернутися великим нещастям, бідами усього людства. В долі природи - наша доля і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя наступних поколінь. Що ж можемо ми зробити для навколишнього середовища? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб зберегти надбання природи у нашому регіоні? Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все, треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо. Саме такі думки спонукали мене провести дослідження «Сміттєзвалища як екологічна проблема Бучанського району Київської області».

ЗМІСТ

І. ВСТУП

1.1. Сміттєзвалища і їх роль в житті людини

1.2. Основні джерела забруднення довкілля на сміттєзвалищах

ІІ. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Аналіз екологічного стану сміттєзвалищ Київської області і, зокрема, Бучанського району

2.2. Основні негативні фактори впливу сміттєзвалищ на навколишнє середовище

2.3. Заходи щодо зменшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля

РЕЗУЛЬТАТИ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІІ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Зі 100 кілограм побутових відходів утворюється 15 кілограм ґрунту. Потрібно задуматися над тим, куди зникають решта 85 кілограм. Зі 100 одиниць взятої з природи речовини у готову продукцію переробляють лише 3 – 4 одиниці, а решта 96 – 97 знову потрапляють у природу у вигляді відходів. Загальний світовий об’єм відходів перевищує 300 млн. т. і щорічно збільшується на 10 %. Загальний об’єм твердих відходів в Україні складає 10-11 млн. т. на рік. Звалищами зайняті 2600 га земель.

Папір перегниває через 2-10 років; консервні банки майже за 100 років, поліетиленові матеріали, пакети – за 200 – 300 років, пластмаса та пластикова пляшка – за 500 років, недопалок – за 5років.

Об’єкт дослідження: – сміттєзвалища Бучанського району Київської області.

Предмет дослідження: – негативний вплив сміттєзвалищ на довкілля Бучанського району Київської області.

Мета дослідження: вивчити вплив сміттєзвалищ на довкілля Бучанського району Київської області.

Завдання дослідження:

1. проаналізувати стан сміттєзвалищ у Бучанському районі;

2. визначити основні негативні фактори впливу сміттєзвалищ на навколишнє середовище;

3. розробити заходи щодо зменшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля.

Методи дослідження: аналітичний, спостереження, структурно-функціональний.

• Наукова новизна роботи полягає у спробах обґрунтування необхідності детального дослідження впливу сміттєзвалищ Бучанського району на навколишнє середовище та розробку рекомендацій щодо зменшення негативних наслідків антропічного впливу людини на стан довкілля.

Географічні межі дослідження: Бучанський район Київської області.

Структура роботи: робота складається з тез роботи, вступу, матеріалів та методів дослідження, результатів, висновків, списку використаних джерел.

1.1. Сміттєзвалища і їх роль в житті людини

Проблема сміттєзвалищ постала в Україні десятки років тому й окремі місця захоронення відходів значно розрослися. Окрім захаращення непотребом великих площ дорогоцінної землі, сміттєзвалища наносять невиправну шкоду довкіллю через забруднення отруйними речовинами повітря, ґрунту і підземних вод, а відтак – здоров’ю людей. Тонни сміття викидаються на узбіччя доріг та лісів. Люди, підкорюючи природу, в значній мірі руйнували рівновагу екологічних систем. «Раніше природа лякала людину, а тепер людина страшить природу», - сказав французький океанолог Жак Ів Кусто. У деяких місцях екологія дійшла до кризового стану. Ніхто не може залишатися байдужим до забруднення навколишнього середовища. «Погана та птиця, яка забруднює власне гніздо», - говорить народне прислів'я.

Забруднення навколишнього середовища та існування в ньому живих організмів призводить до їх захворювання і вимирання. В умовах забрудненого середовища не може бути здорових організмів. А це - скорочення генетичного, видового і екосистемного біорізноманіття. Тому проблему забруднення природного середовища доцільно системно розглядати в контексті здатності природних систем протистояти техногенним навантаженням. Сміттєзвалища мають негативний вплив на навколишнє середовище у всіх аспектах. Основні речовини - компоненти цих зон екологічного лиха - спричиняють різноманітні захворювання елементів екосистеми.

Проблема сміття є надзвичайно болючою як для Київської області, так і для всієї України. В Україні тисячі офіційно зареєстрованих сміттєзвалищ, і десь вп’ятеро більше несанкціонованих. Тобто, це понад 43 тис. кв. км. Навіть страшно уявити – площа наших сміттєзвалищ дорівнює території Данії.

Багато держав нашої планети навчилися навіть на смітті заробляти. Наприклад, Швеція переробляє 99% всього сміття, з якого отримують паливо та сировину для виробництва. Країна навіть імпортує сміття з інших держав, шведам доплачують за це. У Британії харчові відходи перетворюють на енергію. Індія, яка нещодавно задихалася від сміття, використовує пластик для виробництва асфальту. І таких прикладів багато.

1.2. Основні джерела забруднення довкілля на сміттєзвалищах

Про небезпеку, що несуть в собі полігони твердих побутових відходів (ТПВ), на території яких не встановлено обладнання для сортування та переробки сміття, знають майже усі.

Полігон має наступний типовий вміст побутових відходів:

• картон та папір – 41%;

• сміття – 18%;

• метал – 9%;

• скло – 8,2%;

• деревина, гума та шкіра – 8,1%;

• залишки харчів – 8%;

• інші відходи – 2%.

Несанкціоновані сміттєзвалища є джерелом інтенсивного забруднення грунтів, формують специфічні техногенні зони. На стихійних полігонах може бути велика кількість будівельного сміття, отруйні речовини, яких би не мало бути на контрольованих полігонах. Туди також можуть скидати відходи окремі підприємства.

Загальна характеристика відходів, що викидаються на неконтрольовані сміттєзвалища в Україні:

• залишки (пил, порошок, грудки) та суміші засобів хімічного оброблення рослин;

• залишки обрізання дерев та догляду за посадками;

• відходи препаратів хімічних, медичних, фармацевтичних та засобів захисту(медичні маски, гумові рукавички, одноразовий одяг);

• відходи комунальні (міські);

• будівельні відходи;

• тара з паперу та картону гофрований некондиційний;

• небезпечні відходи (лампи денного освітлення, які містять ртуть, відпрацьовані батарейки та акумулятори, медичні препарати тощо);

• пластикові пляшки та посуд, тощо.

У зв’язку з недотриманням вимог щодо облаштування місць видалення відходів, а саме: відсутність на них інженерного облаштування для збору та зберігання, нерідкісні явища підпалу і тління сміттєзвалища – все це становить загрозу грунтам, їх інтенсивному забрудненню. А, отже, становить загрозу для верхніх шарів грунтових вод і, віідповідно, здоров’я людини і всього живого навколо.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Аналіз екологічного стану сміттєзвалищ Київської області і, зокрема, Бучанського району
Проблема сміттєзвалищ є однією з найважливіших екологічних проблем всієї території України. Київська область значно потерпає від цього лиха, бо багатомільйонна столиця вивозить своє сміття саме сюди. За підрахунками екологів, Київ, в якому разом з містами-супутниками проживає біля 6 мільйонів жителів, «виробляє» близько 12 мільйонів тон сміття щороку. А це 10 – 12% усього сміття України. На жаль, українських підприємств, здатних переробляти сміття, мало.

Більше половини твердих побутових відходів киян, або 4% від усіх побутових відходів країни, вивозять на Полігон № 5 біля села Підгірці (Обухівський район). Зараз вже на звалищі – 6,5 млн тонн сміття.

Також сміття Києва вивозять на Полігон №6 біля села Пирогів, що під Києвом. Він передбачений для великогабаритних і будівельних відходів.

Зовсім невелику частину сміття Києва переробляє єдиний в столичному регіоні сміттєспалювальний завод «Енергія» (знаходиться в Бортничах, формально – в межах Києва). Утім, потужності заводу обмежені – він здатен переробити лише 280 тис тон на рік. Мешканці Дарницького району столиці постійно скаржаться на сморід від заводу.

Решта київського сміття потрапляє на сміттєзвалища області – Бородянського, Броварського, Бориспільського та Васильківського районів.

Сміттєзвалища Київської області:

Бородянка. Поблизу Бородянки є сміттєзвалище, створене ще у 1981 року і зараз займає площу майже в 13 гектарів.

Бровари. У Броварах великого сміттєзвалища немає, хоча є безліч невеликих.

Бориспільський район. Село Мала Олександрівка (біля Бориспільського шосе, за кілька кілометрів до повороту на аеропорт «Бориспіль»). Сміттєзвалищу тут – більше 40 років. І хоча його нібито офіційно закрили ще десять років тому, кучугури зі сміття тут лише розростаються, забруднюючи все довкола.

Обухів. Окрім сміттєзвалища біля Підгірців, в Обухівському районі є ще одне небезпечне сміттєзвалище – поблизу села Трипілля, яке займає більше 5 гектарів. Його офіційно закрили три роки тому. Але від систематичних і постійних підпалів воно димить цілий рік. Загасити його дуже складно, бо шар сміття сягає 15 – 20 м углиб. Ще однією проблемою є тут рослинність навколо сміттєзвалища, адже саме восени велика ймовірність пожеж, коли вона висихає.

Києво-Святошинський район. У 2016 році сміттєзвалище в селі Тарасівка закрили. Неподалік села знаходиться небезпечне сміттєзвалище, яке будь-якої миті може злетіти у повітря через метан, що виділяється великими дозами. Головною загрозою на Тарасівському звалищі є газова магістраль міжнародного значення, яка розташована в кількох метрах від полігону, а в радіусі 50 – 350 метрів від сміттєзвалища не повинно бути нічого вогненебезпечного.

Вишгород. Вишгородський район теж страждає від проблеми стихійних сміттєзвалищ. Мешканці полюбляють вивозити сміття на береги Дніпра.

Також існує сміттєзвалище у Демидові. Загальна його площа – близько 20 тисяч квадратних метрів.

Біла Церква. На балансі міста – одне сміттєзвалище, яке працює ще з 1950-х років, займає площу 15,22 га, загальний об’єм ущільнених відходів над ґрунтом і у вибірках кар’єру до 1,4 млн м куб. Перший термін завершення експлуатації припав на 1974 рік. Його продовжили до 1998 року. Проте і потім полігон приймав сміття. У 2008 році був розроблений проєкт «Доопрацювання діючого сміттєзвалища ТПВ м. Біла Церква в районі балки Сухий Яр до об’єму під рекультивацію з виконанням рекультиваційних робіт у 2013 році». Пізніше була ухвалена комплексна програма охорони довкілля в місті Біла Церква на період 2017-2021 років, якою продовжили дію міського сміттєзвалища до 2019 року. Зараз полігон і далі використовують.

У 2011 році в Білій Церкві запрацював завод з переробки сміття, але поки що він сортує лише скло, пластик та папір. Його потужність – 2 тони сміття за годину. На заводі планували перейти і на переробку інших матеріалів, зменшивши, таким чином, навантаження на сміттєві полігони.

Київщина сьогодні фактично не переробляє відходи, все лише на початковому етапі. Є точкові приклади. В Гостомелі, Ірпені, Бучі є контейнери для роздільного збирання населенням відходів. Є такі приклади і в Бородянці. Але усе це – на рівні приватних ініціатив. Переробляється, може, до 5% від усієї кількості утвореного сміття Київщини. Решта ж – потрапляє на звалища.

У процесі опрацювання літературних джерел з теми дослідження було виявлено, що сміттєзвалища є однією з найбільших екологічних проблем в Бучанському районі. Вони негативно впливають на грунт, воду, повітря, на рослинність і тваринний світ.

Основними негативними факторами впливу сміттєзвалищ на грунт є:

1. забруднення його токсичними речовинами, які містяться у відходах. Вони можуть проникати у грунтові води та згубно впливати на рослини, тварин і людей;

2. гниття органічних відходів на сміттєзвалищах призводить до утворення газу метану, який є парниковим газом;

3. закислення грунту внаслідок дії кислотних відходів.

Щоб дізнатись рівень забруднення грунтів на сміттєзвалищах Бучанського району, я відібрала зразок грунту на сміттєзвалищі в Гостомелі, мікрорайоні Баланівка і відправила на лабораторний аналіз в лабораторію «Укрхіманаліз» у Києві. Ось результати цього дослідження.

Як бачимо з результатів дослідження зразку грунту, кількість свинцю, нітратів, нафтопродуктів та радіаційний фон значно перевищують допустимі норми. Отже, цей грунт є непридатним для його використання і несе в собі загрозу для всього живого.

Основними негативними факторами впливу сміттєзвалищ Бучанського району на воду є:

1. забруднення поверхневих і підземних вод токсичними речовинами;

2. забруднення води мікробами та патогенними мікроорганізмами;

3. замулення водойм.

Щоб дослідити якість вод у водоймах Бучанського району, я звернулась в Бучанську районну філію Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України.

Для дослідження мене цікавила інформація про результати лабораторних аналізів проб води водойм Гостомеля.

Протягом 2021 року були взяті 3 проби води з річки і 3 проби води з озера по вулиці Свято-Покровській в Гостомелі, що знаходиться неподалік цієї річки. Вода досліджувалась за 16 санітарно-гігієнічними показниками та 2 мікробіологічними показниками. Згідно результатів аналізів за дослідженими показниками, якість води цих водойм відповідала вимогам ДСП 173-96 «Державні правила планування та забудови населених пунктів». Отже, їх води на той час були чистими.

Протягом 2022 року також було відібрано та досліджено за санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками 3 проби води з річки і 3 проби води з озера по вулиці Свято-Покровській. Вода, відібрана з річки Ірпінь та досліджена в липні 2022 року, не відповідала вимогам Гігієнічних нормативів якості води водних об’єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення, затверджених наказом МОЗ України №721 від 02.05.2022 р. за вмістом заліза, нітратів та за рівнем біологічного споживання кисню (БСК). Інші дві проби води, відібрані в озері на вул. Свято-Покровській в Гостомелі, відповідали вимогам Гігієнічних нормативів якості води водних об’єктів за рівнем БСК.

Протягом 2023 року також було відібрано та досліджено за санітарно-гігієнічними і мікробіологічними показниками 3 проби води з річки і 3 проби води з озера по вулиці Свято-Покровській. Вода, відібрана з озера та досліджена в червні 2023 року, не відповідала нормам Гігієнічниї нормативів якості води водних об’єктів за вмістом заліза і рівнем БСК. А проби води, відібрані з річки Ірпінь, відповідали вимогам Гігієнічного нормативу.

Також фахівцями Бучанської районної філії протягом 2023 року відбиралися та доставлялися до санітарно-гігієнічної та мікробіологічних лабораторій ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» проби води з криниць селища Гостомель (розміщених неподалік річки, за адресами: вул. Ярослава Мудрого, 24; вул. Ярослава Мудрого, 9; вул. Ярова, 188; вул. Польова, 5), з бюветів, розташованих за адресами: вул. Свято-Покровська, 118; вул. Проскурівська та грунту за адресою вул. Свято-Покровська, 4 (в місці розливу і затоплення цієї території річкою Ірпінь). За результатами санітарно-хімічних досліджень якість води в криницях не відповідала вимогам ДСанПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною» за вмістом нітратів та рівнем загальної жорсткості. За результатами мікробіологічних досліджень у воді криниць були виявлені загальні коліформні бактерії.

За результатами мікробіологічних досліджень грунту були виявлені загальні коліформи, ентерококи. За результатами санітарно-хімічних досліджень виявлено перевищення вмісту нітратів, що не відповідає вимогам ДСП 173-96 «Державні правила планування та забудови населених пунктів».

Основними негативними факторами впливу сміттєзвалищ Бучанського району на повітря є:

1. виділення газів, таких як метан, сірководень, діоксид сірки та азоту. Вони є токсичними і можуть негативно впливати на здоров’я людей;

2. виділення пилу та диму.

На Київщині триває пілотний проєкт з переробки відходів, що утворилися внаслідок руйнувань, спричинених бойовими діями. Працюють три лінії з переробки сміття. Спеціальну техніку для цього надає Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Такі роботи проводяться в Бучі, Горенці, Бородянці, Ірпені та інших містах і селах Київської області, які зазнали значних руйнувань.

З нового 2024 року у Бучанському районі стартує програма з переробки відходів. Українська Пакувально-Екологічна Коаліція в 2024 році планує реалізувати екологічну ініціативу з переробки відходів в Ірпені, Бучі, Гостомелі, Ворзелі та Коцюбинському. На даний час завершено розробку проєктної документації нових очисних споруд у Бучанській громаді, будувати які допоможуть корейські партнери. Завершено стадію техніко-економічного обгрунтування. У цих розрахунках розглянуто впровадження сучасних світових технологій для очищення стоків, щоб обрати найбільш ефективний варіант і використати необхідне обладнання. Проєкт розробила компанія «ЮТЕМ-Інжиніринг», з якою КП «Бучасервіс» підписали договір у липні 2023 року. Нові споруди будуть очищувати господарсько-побутові та виробничі каналізаційні стоки у Бучі. Вони стануть першими новими очисними спорудами у всій Україні з часів незалужності. Також такі очисні споруди значно зменшать екологічні ризики та зроблять систему водовідведення громади більш ефективною. Допомагатиме з будівництвом нових очисних споруд у Бучі Корейський інтситут екологічної промисловості та технологій (КЕІТІ).

Зокрема, в Бучанському районі систематично виявляються стихійні несанкціоновані сміттєзвалища. В такому разі викликаються представники поліції, складається протокол і сміття вивозиться з даної території.

Отже, на сміттєзвалища вивозиться все те, що люди викидають до сміттєвих баків. Але на сьогодні понад 90% з усього сміття – це полімери, які не розпадаються. Це і шкідливі, небезпечні відходи, і батарейки та лампи, і медичні відходи. Всі ці небезпечні речовини належним чином теж не переробляються.

2.2. Основні негативні фактори впливу сміттєзвалищ на навколишнє середовище

Але ще більшу небезпеку несуть в собі стихійні сміттєзвалища. Якщо офіційних (контрольованих) полігонів в Україні майже 6 000, то стихійних (неконтрольованих) за різними оцінками до 30 000 – це приблизно 7% від усієї площі України. А загальний обсяг відходів на усіх полігонах, включаючи й промислові, складає понад 450 мільйонів тон на рік, багато з яких – небезпечні.

Якщо офіційно зареєстрований полігон твердих побутових відходів небезпечний в разі відсутності на його території сміттєсортувального обладнання чи сміттєпереробного підприємства, то стихійне звалище небезпечніше в рази через відсутність контролю, а відтак – будь-яких природоохоронних заходів.

Стихійне сміттєзвалище може містити різні відходи надвисокого рівня небезпеки. Окрім того, їх розміщують без урахування санітарних правил і норм. Це, зазвичай, найбільш наближені до населених пунктів ділянки лісосмуг, яри вздовж трас, узбережжя водойм та степові зони, де вражаються отруйними речовинами значні території, гинуть рідкісні види флори й фауни, а населені пункти отримують забруднену воду і їдкий сморід від випарів у повітря.

2.3. Заходи щодо зменшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля

На основі результаттів дослідження я пропоную такі заходи щодо зменшення негативного впливу сміттєзвалищ Бучанського району Київської області:

1. запровадження системи сортування та утилізації відходів;

2. проведення ознайомчих заходів для населення щодо необхідності зменшення кількості відходів;

3. запровадження безвідходних технологій на підприємствах.

РЕЗУЛЬТАТИ

Проводячи це дослідження, я проаналізувала стан сміттєзвалищ у Бучанському районі; визначила основні негативні фактори впливу сміттєзвалищ на навколишнє середовище. Я здала в лабораторію «Укрхіманаліз» зразок грунту зі сміттєзвалища Гостомеля, який підтвердив, що грунт в цьому місці є значно забрудненим. Я розробила заходи щодо зменшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля.

Також мною було проведено опитування здобувачів освіти Ліцею №1 Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, в якому взяли участь 104 особи. Згідно результатів опитування:

- на питання «чи достатньо контейнерів для сортування сміття в Гостомелі?» відповіли «цілком достатньо» 11,5% опитаних, «варто додати кілька» - 36,5% опитаних, «зовсім недостатньо» відповіли 51,9% опитаних;

- на питання «чи сортуєте ви сміття в повсякденному житті?» відповіли «постійно»16,3% дітей, «намагаюсь, але не завжди виходить» - 70,2% опитаних, «не сортую» - 13,5% опитаних;

- на питання «чи сортуєте ви сміття в повсякденному житті?» відповіли «постійно»16,3% дітей, «намагаюсь, але не завжди виходить» - 70,2% опитаних, «не сортую» - 13,5% опитаних;

- на питання «чи користуєтесь ви послугами пункту прийому вторсировини?» ствердно відповіли «постійно» 34,6% дітей;

- на питання «чи утилізуєте ви сміття?» відповіли «самі вивозимо у вибрані місця» 61,5% дітей, «вивозиться на сміттєзвалища» - 37,5% опитаних.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проблема сміттєзвалищ постала в Україні десятки років тому й окремі місця захоронення відходів значно розрослися. Окрім захаращення непотребом великих площ дорогоцінної землі, сміттєзвалища наносять невиправну шкоду довкіллю через забруднення отруйними речовинами повітря, ґрунту і підземних вод, а відтак – здоров’ю людей. Тонни сміття викидаються на узбіччя доріг та лісів. Забруднення навколишнього середовища та існування в ньому живих організмів призводить до їх захворювання і вимирання.

На основі результатів свого дослідження я пропоную такі заходи щодо зменшення негативного впливу сміттєзвалищ Бучанського району Київської області:

1. запровадження системи сортування та утилізації відходів;

2. проведення ознайомчих заходів для населення щодо необхідності зменшення кількості відходів;

3. запровадження безвідходних технологій на підприємствах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е. М. Екологія і охорона навколишнього середовища. - К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 302 с.

2. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч. посібник. -К.: Знание, КОО., 2004. – 309 с.

3. Природа. Екологія. Для дітей середнього шкільного віку / А.А. Ходоренко – Х.:Фоліо, 2008. – 315 с.

4. Царик Л.П. Екологія: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень / Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.М. Вітенко – К.: Генеза, 2010. – 240 с. іл.

5. http://www.info-library.com.ua/books-text-8203.html

6. http://www.childflora.org.ua/?page_id=135

7.http://pidruchniki.com/ekologiya/vidi_masshtabi_zabrudnennya_navkolishnogo_seredovischa

8. osvita.ua

9. https://uk.wikipedia.org

10. http://surl.li/otutr

11. http://surl.li/otvac

12. http://surl.li/otva

13. http://surl.li/otvbb

14. http://surl.li/otvbz