Дослідження стану річкової води та складу атмосферних опадів на території с.Вікно

Опис документу:
Метою нашої роботи є: дослідження складу річкової та дощової води, аналіз причин виникнення та шляхи вирішення однієї з екологічних проблем – кислотних опадів, активація природоохоронної роботи через різні форми еколого-краєзнавчої діяльності; вивчення методів оцінки стану природних територій та негативного впливу антропогенних факторів довкілля; виховання національної свідомості; формування екологічного світогляду та засад раціонального природокористування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Заставнівська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Вікнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Всеукраїнський конкурс експериментально-дослідницьких робіт з біології та природознавства:

«Юний дослідник»

Номінація:

«Я і природа»

«Дослідження стану річкової води та складу атмосферних опадів на території с.Вікно»

Виконавець:

учень 5 класу

Вікнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Осадець Андрій

Керівник:

вчитель біології та екології

Іщенко К.В.

с. Вікно

2015 р.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАГАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ.

    1. Загальна характеристика глобальних екологічних проблем.

    2. Забруднення гідросфери.

    3. Чим шкідливі кислотні дощі?

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

2.1. Моніторинг стану річки Кізя та дослідження складу нітратів у річковій воді на різних її ділянках.

2.2. Дослідження складу атмосферних опадів.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.

Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи з

алишилися лічені кроки.

Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.

Інше забруднення людської свідомості - це бездумне, споживацьке ставлення до природи та її багатств. Людина влаштована так, що часто-густо мислить лише категоріями сьогоднішнього дня й керується девізом «А мені так хочеться!». За прикладами далеко ходити не треба. Згадаймо, що весняні крокуси, конвалії, фіалки давно вже стали рідкістю в приміських лісах, їх занесено до Червоної книги України. А хто не бачив, як у натовпі, що вихлюпується з маршрутних таксі після весняного вихідного дня, де-інде та й майне величезний варварський оберемок цих рідкісних квітів. Це означає, що відпочиваючі все-таки знайшли й видерли останні квіточки, які через годину зав'януть, а діти цих «любителів природи» будуть милуватися в приміському лісі хіба що осотом і чортополохом.

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів у аграрних районах, отруєні річки та моря.

Тому метою нашої роботи є: дослідження складу річкової та дощової води, аналіз причин виникнення та шляхи вирішення однієї з екологічних проблем – кислотних опадів, активація природоохоронної роботи через різні форми еколого-краєзнавчої діяльності; вивчення методів оцінки стану природних територій та негативного впливу антропогенних факторів довкілля; виховання національної свідомості; формування екологічного світогляду та засад раціонального природокористування.

Відповідно до мети були поставлені завдання:

  1. Дослідження стану річки Кізя за вмістом у ній нітратів;

  2. Вивчення стану прибережних захисних смуг та водоохоронних зон малих річок;

  3. Оцінка якісного та кількісного складу атмосферних опадів на території села Вікно.

  4. Просвітницька робота щодо значення водних ресурсів та збереження унікальних природних територій.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

ПРО ЗАГАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ.

    1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ.

Перед людством постійно виникають багаточисельні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.

Розвиток сучасної цивілізації на порозі XXI століття відбувався під знаком посилення всесвітнього характеру багатьох важливих процесів і явищ. Зростання ролі світової політики і міжнародних відносин, взаємопов'язаність і масштабність світових процесів економічного, політичного, соціального і культурного життя, включення в міжнародне життя і спілкування все більших мас населення Землі - все це свідчить про наявність об'єктивних передумов для появи в сучасному світі таких проблем, що мають глобальний характер. Вони торкаються життєвих інтересів усього людства. У свою чергу, виникнення і загострення такого роду проблем сприяє посиленню інтернаціоналізації багатьох суспільних процесів.

Таким чином, можна відзначити, що в суспільній свідомості все більш чітко фіксується система якісно нових, тісно взаємозалежних проблем, що одержали найменування глобальних.

Відзначимо ознаки, властиві глобальним проблемам людства, які відрізняють їх від інших проблем навіть планетарного характеру: глобальні масштаби прояву, що виходять за рамки однієї держави або групи країн; гострота прояву; комплексний характер; усі проблеми тісно переплетені; загальнолюдська сутність, що робить їх зрозумілими й актуальними для всіх країн і народів; спроможність визначати в тих або інших аспектах хід подальшої історії людства; можливості їх вирішення лише зусиллями усього світового співтовариства.

Серед глобальних проблем людства на початку ХХІ-го століття на перше місце виходять глобальні екологічні проблеми. Сучасна екологічна ситуація на планеті Земля характеризується, майже повсюдно, різким погіршенням якості навколишнього середовища. Те, що людина зробила з навколишньою природою, по своїх масштабах катастрофічно. Забруднена атмосфера, гідросфера, знищені мільйони гектарів родючих ґрунтів, отрутохімікатами і радіоактивними відходами забруднена планета, величезних розмірів досягло обезліснення і опустелювання – руйнується біосфера. Великий ризик самознищення людства в результаті власної діяльності.

Екологічні проблеми в тій або іншій мірі завжди супроводжували становлення і розвиток цивілізації. Однак, те, що було в минулому, не може йти ні в яке порівняння з протиріччями, що виникають при взаємодії суспільства і природи в сучасну епоху. Необмежене використання природних ресурсів і вільне викидання відходів у навколишнє середовище призвело до того, що в багатьох країнах практично не залишилося непорушених природних екосистем, спроможних повною мірою виконувати свої функції збереження стану навколишнього середовища. Стійкий розвиток суспільства все більш стримується глобальними екологічними проблемами.

    1. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ.

Усяка водойма чи водне джерело пов'язане з навколишнім зовнішнім середовищем. На нього впливають умови формування поверхневого чи підземного водного стоку, різні природні явища, індустрія, промислове і комунальне будівництво, транспорт, господарська і побутова діяльність людини. Наслідком цих впливів є привнесення у водне середовище нових, невластивих їй речовин - забруднювачів, що погіршують якість води.

Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймах у зв'язку зі скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, що заподіюють чи можуть створити незручності, роблячи воду даних водойм небезпечною для використання, наносячи збиток народному господарству, здоров'ю і безпеці населення.

Хімічне забруднення найбільш поширене. Воно створює зміну природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту в ній шкідливих домішок як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частки), так і органічної природи (нафта і нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево активні речовини, пестициди).

Основними неорганічними (мінеральними) забруднювачами прісних і морських вод є різноманітні хімічні сполуки, токсичні для мешканців водного середовища. Це сполуки миш'яку, свинцю, кадмію, ртуті, хрому, міді, фтору. Більшість з них потрапляє у воду в результаті людської діяльності. Важкі метали поглинаються фітопланктоном, а потім передаються по харчовому ланцюзі більш високоорганізованим організмам.

Серед основних джерел забруднення гідросфери мінеральними речовинами і біогенними елементами варто згадати підприємства харчової промисловості і сільгосппідприємства. Зі зрошуваних земель щорічно вимивається близько 6 млн. т. солей, відходи, які вміщують ртуть, свинець, мідь. Деяка їхня частина виноситься далеко за межі територіальних вод. Забруднення ртуттю значно знижує первинну продукцію морських екосистем, придушуючи розвиток фітопланктону. Відходи, що містять ртуть, звичайно концентруються у донних відкладеннях чи затоках рік. Подальша її міграція супроводжується нагромадженням метилової ртуті і її включенням у трофічні ланцюги водяних організмів, а потім і людини. Так, популярність придбала хвороба Мінамата, яка вперше була виявлена японськими вченими у людей, що вживали в їжу рибу, виловлену в затоці Мінамата, у яку безконтрольно скидали промислові стоки з техногенною ртуттю.

Серед внесених в океан із суші розчинних речовин, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але і органічні залишки. Винос в океан органічної речовини оцінюється в 300 - 380 млн. т./рік. Стічні води, що містять суспензії органічного походження чи розчини органічної речовини, згубно впливають на стан водойм. Осідаючи, суспензії заливають дно і затримують розвиток чи цілком припиняють життєдіяльність донних мікроорганізмів, що беруть участь у процесі самоочищення води. При гнитті даних опадів можуть утворюватися шкідливі з'єднання й отруйні речовини, такі як сірководень, що призводить до забруднення усієї води в річці. Наявність суспензій утруднює також проникнення світла в глиб води і сповільнює процеси фотосинтезу. Однією з основних санітарних вимог до якості води є вміст у ній необхідної кількості кисню. Шкідливу дію роблять усі забруднення, що так чи інакше сприяють зниженню вмісту кисню у воді. Поверхово-активні речовини - жири, олії, мастильні матеріали створюють на поверхні води плівку, що перешкоджає газообміну між водою й атмосферою, що знижує ступінь насиченості води киснем.

Значний обсяг органічних речовин, більшість з яких не властива природним водам, скидається в ріки разом із промисловими і побутовими стоками. Наростаюче забруднення водойм і водостоків спостерігається в усіх промислових країнах. Інформація про вміст деяких органічних речовин у промислових стічних водах подана нижче:

Забруднюючі речовини. Кількість у світовому стоці, млн. т./рік:

1. Нафтопродукти 26,563.

2. Феноли 0,460.

3. Відходи виробництв синтетичних волокон 5,500.

4. Рослинні органічні залишки 0,170.

5. Всього 33,273.

У зв'язку зі швидкими темпами урбанізації і трохи уповільненим будівництвом очисних споруджень чи їх незадовільною експлуатацією водні басейни і ґрунт забруднюються побутовими відходами. Органічні відходи можуть стати середовищем для патогенних організмів. Вода, забруднена органічними відходами, стає практично непридатною для пиття й інших потреб. Побутові відходи небезпечні не тільки тим, що є джерелом деяких хвороб людини (черевний тиф, дизентерія, холера), але і тим, що вимагають для свого розкладання багато кисню. Якщо побутові стічні води надходять у водойму в дуже великих кількостях, то вміст розчинного кисню може понизитися нижче рівня, необхідного для життя морських і прісноводних організмів.

    1. ЧИМ ШКІДЛИВІ КИСЛОТНІ ДОЩІ?

В екології пильно увагу приділяють проблемі кислотних дощів. Найбільш часто кислотні опади випадають в індустріально розвинених регіонах. Кислотні дощі небезпечні тим, що завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу і можуть переноситься на тисячі кілометрів. Кислотні дощі є причиною загибелі лісової та водної екосистеми, скорочення тропічних лісів. Ерозія грунту, уповільнення росту дерев, скорочення кількості диких тварин, зниження врожайності в сільськогосподарській галузі є наслідком кислотних опадів.

Окислення грунту призводить до знищення поживних речовин, необхідних рослинам, деградації флори і фауни.

З гірських порід вимивається свинець, ртуть і алюміній, які потрапляють в поверхневі води. Ці важкі метали викликають онкологічні патології, серйозні захворювання печінки, нервової системи, нирок і шлунка.

Розвиток астми та захворювань дихальних шляхів також може бути наслідком кислотних опадів. Діоксид азоту взаємодіє з гемоглобіном крові, який є переносником кисню до тканин, що викликає респіраторні та серцеві захворювання.

Кислотні дощі небезпечні не тільки для живої природи, а й для багатовікових пам'яток архітектури, металевих і бетонних конструкцій. Міцні будівельні споруди також схильні до впливу кислотних дощів, так як оксид азоту і оксид сірки вступає в реакцію з магнієм і кальцієм, які входять до складу будівельних сумішей.

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

2.1 МОНІТОРИНГ СТАНУ РІЧКИ КІЗЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ НІТРАТІВ У РІЧКОВІЙ ВОДІ НА РІЗНИХ ÏÏ ДІЛЯНКАХ

З перших кроків людина не могла обійтись без води, бо вода – необхідна умова життя. На всіх етапах свого розвитку людство пізнавало суть однієї з найнезвичайніших речовин на світі – води – і усвідомлювало головну істину: вода є всюди і без неї не може обійтися ніщо живе. Проте, дуже гостро сьогодні перед нами постає проблема чистоти водних ресурсів.

В нашому селі Вікно бере початок маленька річка Кізя. Вона витікає із великого природного джерела під скалою і несе свої води в одну із найбільших річок України – Дністер. Ця річечка є своєрідним блакитним серцем нашого села.

Хочемо признатися відверто, донедавна, стан цієї річки був жахливий в прямому і переносному значенні цього слова. Жахлива картина засмічених берегів, безпосередньо самої води сміттям, випасанням худоби на берегах, краєла наші серця. Ми готові були діяти! Першим нашим кроком було те, що організовано всі члени екологічного гуртка розділили доступну територію берегів річки між собою для прибирання. Звичайно генеральне прибирання ми не виконали, проте своєрідний «косметичний ремонт» зробили. У вказану територію кожної групи входило не тільки прибирання, а й розчищення берегів, витягування сміття з води тощо.

Вже кілька років наша школа працює над проектом, який досліджує NPC-цикли локальних екосистем. До участі у роботі долучився я та ряд кращих учнів нашої школи.

Для дослідження кругообігів цих трьох елементів, треба зробити ряд аналізів, які відбираються в таких екосистемах: луки, ліс, зруб, пасовище. Для досліджень ми брали воду та намул біля берега та 1,5 м від берега річки. Всі зібрані зразки відправляли для аналізу на кафедру екології. Ця робота проводиться весною, коли річка поповнюється водами талих снігів (17 березеня) і влітку, коли переживає посуху (17 липня). Весною ми зібрали зразки самі, а літом нам допомагали студенти.

В мене виникла ідея, дослідити стан річки за вмістом у ній нітратів, самостійно. Але крім досліджуваних екосистем, я б ще взяв воду на аналіз із частини річки, яка протікає в центрі села, де їдуть автомобілі, де розміщені лікарня, магазин і житлові будинки. Цікаво порівняти! Ось яким чином я та мої друзі це виконали.

Методика визначення нітратів у воді ґрунтується на фотометричному вимірюванні. Але фотоелектроколориметра в нашій школі немає. Ми дізналися, що можна виміряти нітрати у воді спеціальним приладом - нітратоміром. Знайома нашої родини працює у районній санстанції і залюбки погодилась допомогти мені виміряти нітрати у відібраних зразках саме цим приладом.

Ми знаємо, що існує спеціальний експрес-метод визначення нітратів у соках фруктів та овочів. В мене виникла ідея, а якщо зробити екстракт з рослин, які ростуть біля плеса води річки, або у самій воді, то хіба ці дані не будуть відображати вміст нітратів самої річки!? Ми вирішили випробувати дану методику і зрівняти дані. Для цього потрібно приготувати робочий розчин з дифеніламіну і сульфатної кислоти. 1г дифеніламіну розводимо в 53, 9 мл (99г) сульфатної кислоти. 1% робочий розчин готовий. 2 краплі розчину капаємо до 2 капель соку рослини і спостерігаємо різні відтінки рожевого забарвлення. За стандартною колірною шкалою визначаємо за насиченістю забарвлення вміст нітратів. Звичайно результати трохи відрізнялися, але пропорційність кількості нітратів у різних екосистемах однакова. ГДК нітратів у воді становить 45 мг/ л.

Нітрати у воді різних екосистем визначені нітратоміром

ГДК нітратів мг/л

Ліс

мг/л

Зруб

мг/л

Пасовище

мг/л

Луки

мг/л

Центр села

мг/л

Кринична вода

мг/л

45

-

24,5

102,2

38,5

97,6

115,3

Як видно із діаграми допустимий вміст нітратів лише біля зрубу та луки, біля лісу практично відсутні нітрати, а біля пасовища, в центрі села та в криничній воді нітратів найбільше, більше за гранично-допустиму концентрацію. Біля пасовища близько розташовані людські городи. Постійне їх підживлення мінеральними добривами могло вплинути на вміст нітратів, а також сеча, послід тварин впливає на нітратне число. В центрі села розміщена лікарня, місцевий бар-ресторан, людські будинки. Місцеві працівники, люди виливають у грунт воду з миючими засобами, пральними порошками, каналізаційна вода просочуючись крізь грунт і з током підземних вод потрапляє в річку Кізю. Це саме стосується і криничної води. Побутові води з миючими засобами, які люди виливають на подвір’ю потрапляють у криничну воду і тим самим збільшують число нітратів у ній.

Нітрати у соці водних рослин різних екосистем визначені експрес-методом

Ліс

мг/л

Зруб

мг/л

Пасовище

мг/л

Луки

мг/л

Центр села

мг/л

Кринична вода

мг/л

5

25

100

40

100

115

Бачимо, що дані не такі точні, але загальна картина не помінялася.

Таким чином, контроль за вмістом нітратів у воді є важливим завданням.

Цьогоріч, я разом із іншими юннатами школи вирішили провести облік природних джерел нашої місцевості. Та взяти також і джерельну воду на аналізи.

Нами виявлено п’ять природних джерел:

  • Урочище «Стінка»- 1 джерело;

  • Урочище «Копанка» - 1 джерело;

  • Урочище «Верби» - 2 джерела;

  • Урочище «Мартинівка» - 1 джерело.

Одні із джерел замуліли. Ми із друзями провели роботу, щодо їх очищення. Крім того, в школі створили чотири екологічних патрулі, в обов’язки яких входило слідкувати за чистотою території біля природних джерел.

2.2. ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ

Цьогоріч ми взяли участь у експериментальному дослідженні атмосферних опадів. Мені випала нагода провести дослідження дощової води на вміст різних іонів. Задля експерименту я зібрав воду у двох точках села: в центрі і на окраїні. У воді визначали наступні іони: нітрати (NO3 - ), нітрити (NO2 - ), аміак (NН4 + ), фосфати (РO4 - ), карбонати (СO2 - ) і гідрокарбонати (НСO3 - ). Нітрати, нітрити, аміак і фосфати визначали якісними реакціями, після чого вимірювали оптичну густину на фотоелектроколориметрі. Далі за формулою визначали вміст даних іонів у дощовій воді в мг/л.

Гідрокарбонати і карбонати ми визначали методом титрування. Потім за формулами визначали їх вміст у мг/л. Як не дивно кількість цих іонів у воді дещо відрізняється у різних точках села. Робили по 3-4 повтори для достовірності результатів.

Вміст нітратів (NO3 - ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Нітратів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

45

2

2

2

2

2

Окраїна

45

2

2

2

2,4

2,1

Вміст нітритів (NO2 - ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Нітритів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

3,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

Окраїна

3,3

0,18

0,18

0,2

0,175

0,18

Вміст фосфатів (РO4 - ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Фосфатів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

3,5

0,3

0,28

0,41

0,33

Окраїна

3,5

0,2

0,27

0,3

0,256

Вміст аміаку(NН4 + ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

Аміаку у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

2

0,03

0,02

0,03

0,036

0,029

Окраїна

2

0,016

0,02

0,019

0,02

0,018

Вміст карбонатів (СО2- ) у дощовій воді

Місце збору опадів

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

176

180,4

184,8

189,2

182,6

Окраїна

101,2

92,4

88

110

97,9

Вміст гідрокарбонатів (НСО3- ) у дощовій воді

Місце збору опадів

ГДК

гідрокарбонатів у воді, мг/мл

Проба №1, мг/мл

Проба №2, мг/мл

Проба №3, мг/мл

Проба №4, мг/мл

Середнє значення, мг/мл

Центр села

140-300

61

42,7

30,5

30,5

41,2

Окраїна

140-300

134,2

79,3

61

73,2

86,9

Як видно з результатів дослідження всі показники знаходяться в межах норми. Проте, відрізняються дані дощової води взятої в центрі, від води, що на окраїні.

В центрі в опадах спостерігаємо підвищену кількість нітритів, аміаку, фосфатів і карбонатів. Це пояснюється тим, що саме в центрі розміщена лікарня, місцевий бар-ресторан, 5 магазинів. Крім того центром проходить головна дорога до 5 сусідніх сіл. По-перше, підвищений рух автомобілів вплинув на кількість вуглекислого газу в повітрі і, відповідно, на вміст карбонатів. По-друге, велика кількість житлових будинків знаходиться в центрі. Можливо, вода із засобами побутової хімії, пральними порошками, каналізаційна вода з місцевих підприємств, безпосередньо, можуть вплинути на вміст нітритів, аміаку і фосфатів у грунті, воді річки Кізя, що протікає центром ну і, відповідно, на їх вміст в атмосферних опадах.

На окраїні села розміщено поля приватних агропідприємств, сільські городи та пасовище. Можливо, саме це вплинуло на дещо підвищений вміст нітратів у дощовій воді. Довго ми роздумували над тим, що могло вплинути на підвищений вміст гідрокарбонатів на окраїні в порівнянні з центром. На окраїні села знаходиться урочище «Копанка». Старші люди нам підказали, що колись саме там хоронили коней і велику рогату худобу. Я думаю, що підвищена кількість органіки могла відзначитись на вмісті гідрокарбонатів.

ВИСНОВКИ

За результатами нашого дослідження можна зробити такі висновки:

1. У житловій місцевості нітратів у воді більше допустимої концентрації. Потрібно проводити ряд заходів для врівноваження кругообігу даного елементу. Залишається на контролі і стан джерельної води.

2. В різних точках місцевості склад атмосферних опадів дещо відрізняється. Зокрема, в опадах, що зібрані в центрі ми виявили більшу кількість нітритів, аміаку, фосфатів і карбонатів у порівнянні з окраїною села. А на окраїні більше нітратів і гідрокарбонатів, що пов’язано з агропромисловістю села, та розміщенням колишнього кладовища тварин.

3. Засоби по запобіганню забрудненню річки та негативного впливу кислотних опадів – це боротьба із забрудненістю атмосфери, яка має проводитися комплексними заходами.

Будь-хто має нести відповідальність за наслідки своїх дій, тому люди просто зобов’язані зробити все можливе, щоб зменшити негативні наслідки, щодо забруднення водних ресурсів села. Наше майбутнє – у наших руках. Зробімо так, щоби блакитне серце нашого краю ожило і засяяло чистими барвами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Знциклопедия для детей. Том 19. Зкология /Глав.ред.В.А.Володин.- М.:Анатна+, 2001.

  2. Планета Земля. Друкується за виданням Епсусіоресііа оґ Оиг ЕаПЬ / Д. Кларк, Д.Флінт, Т.Хеар та ін.-К.: "Махаон-Україна", 2000.

  3. Великий довідник школяра: 5-11 класи. - Харків: ВД „Школа", 2003,- С.570-571.

  4. ГайнріхД., Гергт М. Екологія: ску-АіІаз Пер. з 4-го нім. вид. / Наук, ред. В.В.Серебряков. - К.: Знання - Прес, 2001.

  5. Руденко С.С., Лазарєва С.В. Уроки екології. Урок перший: кислотні дощі. – Чернівці, 2004.

  6. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. – К., 2000.

  7. http://pidruchniki.com/1055110237967/ekologiya/globalni_ekologichni_problemi_lyudstva#896

  8. http://www.qclub.org.ua/ecology/

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
1
міс.
2
6
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!