Доповідь за темою: "Економіка і математика - важливі складові логіко – математичного розвитку дошкільника

Опис документу:
У доповіді розкрито інтегрований підхід щодо економічного та логіко-математичного аспекту на основі положень Базового компонента дошкільної освіти в Україні, а також умови, які значно розширюють педагогічні можливості: стимулюється аналітико – синтетична діяльність дітей дошкільного віку, розвивається потреба в систематичному підході до об’єкта пізнання, формуються вміння аналізувати, порівнювати предмети об’єктивної дійсності, що забезпечує цілісне сприйняття світу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Доповідь за темою: «Економіка й математика важливі складові

логіко – математичного розвитку дошкільника»

Підготувала

вихователь−методист ЛДНЗ№8 «Дзвіночок»

Білошниченко О.В.

Сучасна соціально – економічна програма розвитку направлена на поліпшення життя людей і пов’язана з формуванням нової економічної моделі. Тому це питання є важливим для працівників дошкільної освіти, зокрема нашого ЛДНЗ (ясла−садок) № 8 «Дзвіночок» (пріоритетний напрямок роботи – економічно – математичний розвиток дошкільника). Адже даному питанню великого значення надавали педагоги різних поколінь. Головним завданням є прищепити дитині навички діяльності в реальному житті, навчити її мислити за законами економіки.

Для формування елементарних економічних знань не потрібно щось особливе. Тому що мають значення конкретні умови, в яких росте і виховується дитина: сімейне середовище, ставлення до оточення, її духовний світ мають великий вплив на формування особистості майбутнього громадянина. Вирішальна роль у формуванні елементарних економічних знань належить вихователеві.

Реформування змісту дошкільної освіти передбачає впровадження у педагогічну практику інтегрованого підходу, суть якого полягає у пов’язанні між собою у ціле окремих частин освітнього процесу. Внаслідок цього дитина не стільки набуває знань з окремих «предметів», скільки цілісних знань про життя, світ, в якому вона живе, природу, людей, саму себе. Цілісність знань дошкільників формується завдяки їх інтеграції на основі спільних для всіх сфер життєдіяльності понять та застосуванню методів і форм навчально – виховної роботи, спрямованих на їх об’єднання.

Ідея інтеграції змісту дошкільної освіти за сферами життєдіяльності дитина зумовлена концептуальними положеннями Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Якщо розглядати інтегрований підхід щодо економічного та логіко-математичного аспекту в чинних програмах то логіко – математичні завдання не виділені в ній окремо, а подані в середині кожної життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам».

Сфера «Природа» - Екологічно доцільна поведінка:

  • Усвідомлює необхідність збереження природи, засуджує негативні вчинки дорослих, однолітків, які шкодять довкіллю;

  • Оперує назвами основних споруд соціального призначення. Розуміє взаємозв’язок між потребами людини в теплі, світлі, воді та функціонуванні різних технічних комунікацій та відповідних установ.

Сфера “Культура” - Ознайомлення з предметним довкіллям:

  • Цінує речі, вироблені руками рідних і передані у спадщину. Розуміє значення бережливості для підтримки порядку і затишку житлового середовища.

  • Знає про існування різних виробництв, що виготовляють предмети вжитку, технічні прилади та знаряддя, засоби пересування та звязку. Може назвати деякі з відомих. Розуміє відмінність між виробничою діяльністю дорослої людини та предметно-практичної дитини. Може назвати основні з них.

Сфера “Люди” - Змістова лінія “Сімя. Родина” :

  • Поступається своїми бажаннями, потребами, інтересами заради батьків, задовольняє їхні прохання, уважно ставиться до їхніх потреб; прислухається до порад, вказівок; відчуває й цінує захист, підтримку, життєву опору, добробут, який дають батьки, бережливо і вдячно цим користується; живе інтересами родини.

Сфера “ Я сам” - Позиція у спілкуванні з людьми, які поряд:

  • Поважає інтереси, вибори, смаки, звички рідних; усвідомлює, що батьки належать не лише їй, а один одному та іншим членам родини.

Тобто педагог дошкільного закладу має брати до уваги дані досягнень вихованця логіко – математичного розвитку не тільки на заняттях а й включати весь життєвий контекст дитини на різні сфери її життєдіяльності. Важливо, щоб сучасний дошкільник зміг застосувати свої логічні, економічні та математичні знання та уміння, засвоюючи основні закони буття, порівнюючи, упорядковуючи та з’ясовуючи причини і наслідки.

Серед різноманітних методів навчально-виховної роботи варто дібрати такі, що об’єктивно відповідають ідеї інтегрування:

  • По – перше, це методи , пов’язані з передачею та сприйняттям програмового матеріалу, які поділяються на словесні (розповідь, бесіда, пояснення), наочні (ілюстрації, картинки, фото, технічні засоби навчання), практичні (досліди, логіко – математичні задачі, вправи).

  • По – друге, це логічні методи передачі та відтворення інформації: індуктивні, дедуктивні, моделювання, узагальнення, конкретизації, абстрагування.

  • По – трете, методи за ступенем самостійності мислення: репродуктивний, творчий, проблемно – пошуковий.

Застосування принципу інтеграції значно розширює педагогічні можливості: стимулюється аналітико – синтетична діяльність дітей у них, розвивається потреба в систематичному підході до об’єкта пізнання, формуються вміння аналізувати, порівнювати предмети об’єктивної дійсності , що забезпечує цілісне сприйняття світу.

У реальному житті в дитині безліч можливостей досліджувати, експериментувати, моделювати свої дії.

Природне середовище, з яким взаємодіє дитина, сприяє пізнанню навколишнього світу, отриманню елементарного, але цілісного уявлення про світ. Дитина ознайомлюється, якими природними ресурсами багата земля, дізнається, що кожна пора року складається з 3 х місяців – з тижнів, тиждень – з днів, день - з доби, доба – з годин, години – з хвилин, хвилини – з секунд; має можливість порівнювати, класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками та кількістю; робить спробу вимірювати відстань, довжину, масу, сипкі та рідкі природні речовини. У свою чергу, довкілля благодатно впливатиме на розвиток особистості дитини, якщо дорослий надаватиме їй можливість обстежувати, порівнювати, класифікувати, досліджувати тощо у звичайних ситуаціях реального життя. За даними вчених у природі, життєвих та побутових ситуаціях діти засвоюють 76% знань із різноманітних сфер життєдіяльності.

Звичайна купа піску на ігровому майданчику може бути не тільки найкращим матеріалом для ігрової діяльності, а й слугувати проведенню елементарних дослідів, бути засобом засвоєння логіко – математичних понять (башточки «високий - низький», «великий - малий»).

Вологий пісок є чудовою дошкою для написання цифр або літер, створення малюнків, зображення різних геометричних фігур. Їх можна порівнювати між собою, лічити або вимірювати умовною міркою. А якщо намалювати по мокрому піску 2 дороги : одну прямою лінією, другу – хвилястою, то можна запропонувати дошкільнятам визначити, яка з них довша, а яка коротша. Нехай діти поміркують, як швидше дістатися до пункту призначення.

Велику роль у створенні умов для пошуку та прояву активності створюють проблемні ситуації, які можуть виникати самі собою і створюватися вихователем.

Проблемна ситуація дає можливість дитині застосовувати нові для себе знання чи способи дій. Умовно ці ситуації можна розділити таким чином:

  • Ситуації за змістом казки, вірша, оповідання;

  • З використанням іграшок, атрибутів, дидактичного матеріалу;

  • Зверненням до досвіду дітей та життєвих ситуацій;

  • Проблемні ситуації в побутовій та ігровій діяльності.

Щоб математика та економіка не стали для дітей складною наукою слід якнайбільше використовувати можливості ігрової діяльності.

«Гарний урок з арифметики – це урок домашнього господарства або домашньої економії» Ці слова належать К. Д. Ушинському. Математика має бути цікавою, веселою та доступною. Саме ці ігри допомагають ненав’язливо, без примусу засвоювати математичні взаємозалежності в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Наприклад, гра «Скільки всього» пропонує вибрати на вулиці що-небудь для лічби. Можна порахувати дерева на вулиці по дорозі в дитячий садок, скільки повз вас пройшло людей в окулярах, скільки зелених машин припарковано на вулиці, скільки крамниць у вашому мікрорайоні.

Під час гри «Сім’я» тато їде на роботу на машині, будує гараж для машини; мама робить покупки в магазині, де діти обладнали торгівельну зону, класифікували товар (овочі, фрукти, кондитерські вироби тощо), визначили ціну, оперуючи цифрами, використали умовні мірки.

Тут діти виконують безліч різних математичних і логічних операцій: лічать предмети та різні об’єкти, порівнюють їх за формою, величиною, групують, класифікують, оперують множинами, будують прості умовиводи, а в процесі спілкування доводять одні факти чи спростовують інші.

Як на заняттях, так і в повсякденному житті доцільно пропонувати дітям економічну зарядку у вигляду завдань (протягом тижня було 5 дощових днів і два сонячних. На скільки дощових днів було більше?), математичних історій (були собі три рибки в акваріумі і 7 потім до них підселилися, і ще дві. Такі методи та прийоми економічно – математичного розвитку пропонує Л. Б. Фесюкова у методичному посібнику «Соціально – економічне виховання дошкільнят»

Казка також може розглядатися як засіб формування у дітей економічних знань,: діти визначають у яких казках присутні назви чисел та цифр («Троє поросят», «Семеро козенят та вовк», «Двоє жадібних ведмежат» тощо), добирають приказки та прислів’я , в основу яких покладено економічний зміст. Засвоюючи вище зазначені теми, дошкільники закріплюють знання на казковому матеріалі, одержують уявлення про багатство та обмеженість природних ресурсів, починають розуміти, завдяки і як з’являється продукт, що таке послуги, бартер, тощо.

Таким чином, ми допоможемо малюкові з безтурботного споживача поступово перетворитися на споживача творчого, а пізніше – стати творцем предметів споживання, бути успішним, реалізуючи себе у цьому світі.

Тож, дбаючи про виховання та розвиток особистості педагог спрямовує пізнавальну активність вихованців на економічно – математичну діяльність, яка є однією з передумов вирішення сукупності проблем сьогоденного цивілізованого розвитку підростаючого покоління.

Таким чином, економічне виховання – важливий компонент завдань Базового компоненту, а економіка й математика – важливі складові логіко – математичного розвитку дошкільника.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.