Традиційна організація навчально – виховного процесу у загальноосвітній школі зорієнтована переважно на розвиток інтелекту школярів, не повною мірою враховує і формує естетичні почуття дітей, що зумовлює їх недостатній емоційно – почуттєвий розвиток, відсутність умінь правильно розуміти почуття інших людей і адекватно реагувати на них; в психолого – педагогічних дослідженнях недостатньо висвітлений взаємозв`язок естетичних емоцій і почуттів із інтелектуальним розвитком дитини, не розглядається мотиваційна роль естетичних почуттів у креативній діяльності школярів. Це і обумовлює актуальність обраної теми.
На сучасному етапі розвитку початкової освіти відбувається переосмислення мети музично – естетичного виховання, яка набуває нового гуманістичного (особистісно зорієнтованого) звучання: у процесі слухання музики й практичної музичної діяльності виховувати в учнів особистісно – ціннісне ставлення до музичного мистецтва, розвивати загальні і спеціальні здібності, художньо – образне мислення, стимулювати творчій потенціал особистості, виховувати потребу і здатність до художньо – творчої реалізації та духовного самовдосконалення. Загальна мета конкретизується в основних завданнях, серед яких такі, що стосуються розширення музично – естетичного досвіду та розширення емоційно – почуттєвої сфери.
Формування почуттів є необхідною умовою розвитку людини як особистості. Лише перетворившись на складник сталого почуття знання норм і ідеалів, мотиви стають реальними спонуками до діяльності.
