Доповідь "Проблеми дітей в неблагополучних сім`ях"

Опис документу:
Подані ознаки неблагополуччя сімей та види допомоги й підтримки в залежності від проблеми. Є зразок картки обліку родини, висвітлено форми роботи педагогів з батьками. Окремо додано презентацію. Для використання на педагогічних радах, методичних об`єднаннях, для соціальних педагогів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Сім'я - найважливіший інститут соціалізації підростаючого покоління. Це персональне середовище життя і розвитку дітей, де і відбувається процес освоєння суспільних, соціальних і культурних цінностей.

Але не всі сім'ї благополучні.

Вчителям та соціальному педагогові доводяться стикатися з різними категоріями сімей. Основним завданням у роботі з «кризовою» сім'єю є зміцнення взаємодій із нею, використання всього комплексу
педагогічних засобів стилю спілкування між батьками і дітьми, розвиток у батьків відповідальності у вихованні дитини.

Особистість формується не у вакуумі, а в певному соціальному середовищі. Серед соціальних інститутів (дитячий садок, школа, сім’я, вулиця) головну роль відіграє сім'я: негаразди в сім'ї спричиняють дисгармонію в особистісному розвитку дитини.

Проблемна сім'я, як правило, не спромож­на виконувати свої щоденні функції, самостій­но розв'язувати проблеми; її засоби адаптації соціально неприйнятні. Така родина потребує втручання фахівців.

Якщо взяти дані по школі, то в ній навчається ___ дітей, що проживають у надзвичайно складних умовах, з них ____ перебувають на внутрішкільному обліку ради профілактики. Загалом, ___ дітей мають девіантну поведінку з різними формами її прояву. І обов´язково коріння такої поведінки виходить з сім´ї. Зловживання алкоголем, безробіття, низький матеріальний достаток, неповна родина з частою зміною нових «татусів» та «матусь», недостатній морально-культурний рівень батьків, перебування їх у місцях позбавлення волі, відсутність виховного впливу сім´ї або використання неправильних методів виховання призводить до негативних змін у особистості дитини та формує різні відхилення. Відвідування родин учнів школи показало, що більшість сімей не в змозі забезпечити елементарні умови проживання, відповідні санітарним нормам, не говорячи вже про культурний розвиток особистості дитини.

Які ж проблеми існують у дітей з неблагополучних сімей та яку допомогу може надати школа?

Ознаки неблагополуччя сім´ї. Види допомоги

Вид проблемної сім´ї

Проблеми дитини

Види допомоги та підтримки

Родина, де зловживають алкоголем

Дитина переживає алкоголізм батьків, переживає почуття страху та сорому. Приходить до школи непідготовленою, без домашнього завдання. Часто не висипається. Може мати труднощі у спілкуванні з однолітками. Страждає від фізичного насилля. Зазвичай має неохайний вигляд. З часом найчастіше наслідує спосіб життя батьків.

У таких сім'ях розірвані інтимні зв'язки, сталі рольові функції членів сім'ї, наявні постійні конфліктні взаємостосунки. Для того щоб уникнути такого становища, психологи рекомендують не спілкуватися з чоловіком, коли він нетверезий. Для такої розмови повинні об'єднатися мати і дитина.

Дитина вимагає емоційної підтримки. Для неї дуже важливо розповісти комусь про те, що її турбує. Звичайно важко дати якісь конструктивні поради, але співчуття, розуміння, порада вкрай необхідні їй, інакше негативних емоцій стає все більше, їх накопичення може призвести до агресивності.

- відвідування сім´ї, складання акту обстеження житлово-побутових умов.

- спостереження за дитиною,

- консультація психолога, соціального педагога, за потребою – лікаря.

- за необхідністю – надання додаткової допомоги вчителями - предметниками.

- залучення здорового члена родини до співпраці зі школою.

- залучення соціальних служб до роботи з батьками, притягнення їх до відповідальності

Багатодітна родина

Діти у таких сім'ях, як правило, перебувають під більш жорстким контролем з боку не лише батьків, але й бабусь, дідусів, старших братів та сестер, а інколи ще й інших родичів. Унаслідок цього діти користуються меншою свободою у прийнятті рішень, у своїх діях, поведінці, як у сім'ї, так і поза нею. У цьому плані вони більш сковані й закомплексовані. Але з іншого боку, ці діти більш комунікабельні (за умов дружньої сім'ї), хоча можуть бути злобливими й заздрісними.

Дуже часто на старших дітей лягають моральні й матеріальні обов’язки, що перешкоджають їх власному навчанню та кар'єрі. Це призводить до малоосвіченості й малозабезпеченості, а згодом до погіршення стосунків між дітьми різного віку.

Бесіда з батьками.

Консультації психолога та соціального педагога.

Організація безкоштовного харчування у школі.

Залучення дитини до гурткової діяльності.

Надання гуманітарної допомоги (за потребою).

Контроль за станом здоров´я дитини.

Неповні сім´ї

Батьки не справляються з вихованням через недостатність часу або через брак педагогічних знань. Діти відрізняються невихованістю, невмінням будувати відносини з іншими дітьми. Бувають агресивні, знервовані. Інколи можуть бути неохайними.

Спостерігається нестача коштів.

Якщо мати значну кількість часу приділяє домашньому господарству, надмірно опікає дитину, намагається задовольнити всі її потреби, щоб вона не відчувала відсутність батька, матеріальних нестатків, і це стає сенсом її життя, - необхідна індивідуальна педагогічна допомога. Соціального досвіду дитина набуває швидше, якщо сім'я розширюватиме коло знайомств, спілкування з друзями. Надмірна орієнтація матері лише на матеріальну забезпеченість сім'ї призведе до того, що дитина буде позбавлена материнської турботи.

Якщо батько лише сплачує аліменти, тактовно треба привернути його увагу до виховання дитини. Можливо, запросити до школи, поговорити з ним, роз'яснити, що дитині і молодшого, підліткового віку потрібна не тільки матеріальна допомога, а й дружнє спілкування, розказати, який вплив має батько на формування особистості дитини.

У складних, суперечливих випадках соціальний педагог має допомогти і батькові і матері заради дитини знайти спільну мову. Адже дитина може спілкуватися з батьком потай від матері, а це створює труднощі у вихованні, може означитись на здоров'ї дитини, призвести до нервових захворювань.

З дочкою потрібно встановити демократичні стосунки, відмовитися від прискіпливого контролю, дріб'язкової опіки, виявити більше доброзичливості, довіри. При цьому матерям слід роз'яснити, що донька обов'язково повинна спілкуватися з батьком - це запорука її майбутнього нормального подружнього сімейного життя.

У процесі індивідуально-групової роботи з неповними сім'ями рекомендуємо попрацювати з педагогічними ситуаціями, які дадуть можливість опосередковано розв'язати педагогічні проблеми, що виникають у такій сім'ї. Робота може носити й педагогічно-освітній характер для всіх батьків з метою попередження помилок у сімейному вихованні.

Якщо сім'я складається з батька і сина і причиною сімейного неблагополуччя є розлучення, то дуже важливо, щоб батько і син не стали жінконенависниками. У сім'ях, де це має місце, обстановка може бути напруженою, і найчастіше спостерігається у тих сім'ях, де мати кидає сім'ю заради іншого чоловіка, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не цікавиться дитиною. Іноді у сина може з'явитися ненависть до матері, а через неї - до всіх жінок

Низький морально-культурний рівень батьків

Важковиховувані, неслухняні, недисципліновані, з комплексами

Головне завдання - компенсувати недоліки сімейного виховання, духовно-культурного розвитку дитини, враховуючи її індивідуально-психологічні особливості, залучаючи до читання, громадської, гурткової діяльності тощо. Певна робота повинна проводитись і з батьками. Батьків слід активно залучати до громадської роботи на допомогу школі: організація екскурсій, походів, участі у різних шкільних святах, спортивних змаганнях тощо.

Батькам потрібно на конкретних прикладах показати, що надмірна опіка утруднює навчання дитини, її спілкування в класному колективі з однолітками, а в майбутньому позначиться на ставленні дитини до батьків. Може статися так, що діти не зуміють оцінити самопожертви батьків, які відмовляли собі в усьому на їх користь. Такі діти часто не стають опорою батьків у старості, бо виростають непристосованими до життя.

Батьки мають усвідомити, що найважливіша умова успішного виховання - становлення правильних взаємостосунків з дітьми. Спілкування в сім'ї - основа успіхів дитини у навчанні, основа її здоров'я, загального життєвого тонусу, нормальних стосунків з однолітками, вчителями, іншими дорослими.

Конфліктні сім'ї

Дитина почуває себе відчуженою, ображеною, непотрібною. Подібна обстановка спричинює депресії, байдужість, неврози.

Сімейні чвари, сварки позначаються на поведінці дитини, на її навчальній діяльності: вигляд у неї втомлений, вона неуважна, часто відволікається, не завжди може відповісти на запитання вчителя.

Особливу увагу подружжя слід звернути на те, що нормальні взаємостосунки між батьками (взаємна повага, взаємодопомога і взаєморозуміння, повага до запитів та інтересів один одного, справедлива оцінка вчинків і дій, зусиль, спрямованих на благо сім'ї, конструктивне розв'язування складних сімейних проблем) ство­рюють сприятливу атмосферу для психічного здоров'я та врівноваженості всіх членів сім'ї, допомагають уникати нервово-психічних захворювань, позитивно позначаються на трудовій активності батьків і дітей. Стверджуючи важливість сімейного благополуччя для виховання дитини, треба звернути увагу на те, що батьки мають бути гуманними, добрими, терпимими, готовими поступатися своїми інтересами заради благополуччя членів сім'ї.

Рекомендуються тести мамам, щоб з'ясувати, чи задоволені жінки своїм сімейним життям, а отже, чи створені в сім'ї умови для повноцінного вихован­ня дитини, або в ній діють психотравмуючі фактори. Деякі психологічні тести можна застосувати для вивчення сім'ї, з'ясування участі чоловіків у вихованні дітей, їхньої зайнятості сімейними справами.

Батькам треба порадити замислитися над тим, що відбувається в їхній сім’ї, закликати до того, щоб заради дитини вони конструктивніше підходили до розв'язання різних проблем. Одночасно в процесі індивідуальних бесід слід рекомендувати їм розібратися у сімейних проблемах, знайти спільну мову, виявити терпимість один до одного заради нормального психічного і духовного розвитку дитини, роз'яснити, які негативні наслідки має виховання дитини в конфліктній сім'ї. І починати слід з елементарного - вчитися стримуватись, спробувати не сваритися, не ображати, поступатися один одному.

Взаєморозумінню потрібно вчитися. Дуже важливо не розмовляти на підвищених тонах. Якщо розмова перетворюється в сварку, комусь одному слід спробувати її припинити, конфліктні проблеми розв'язувати без присутності дітей. Якщо конфліктна ситуація виникла в присутності дитини, то завершити її позитивно.

Малозабезпечена родина

Недоїдання, відсутність матеріальних благ. Діти вдягнені бідно. Не можуть дозволити собі участь у екскурсіях тощо. Може виникати почуття неповноцінності, заздрість. Інколи діти здійснюють крадіжки, збирають металолом.

  • організація безкоштовного харчування;

  • залучення дітей до шкільних гуртків, спортивних секцій;

  • підсилений контроль за поведінкою дітей;

  • проведення бесід з батьками та дітьми щодо попередження правопорушень;

  • залучення батьків до шкільних свят;

  • підвищення самовпевненості у дітей;

  • організація співпраці з соціальними службами з метою надання матеріальної допомоги родині.

З метою обліку неблагополучних сімей класним керівникам можна вести спеціальну карту:

1. П.І.П. учня _____________________________________________________________

2. П.І.Б. батьків ___________________________________________________________

3. Тип сім´ї (повна, неповна, багатодітна) ______________________________________

4. Освіта та соціальне становище батьків:

батька ___________________________________________________________________

матері ___________________________________________________________________

5. Устрій сімейного життя (сприятливий, суперечливий,

несприятливий)___________________________________________________________

6. Рівень психолого-педагогічної культури (високий,

середній, низький):

батька___________________________________________________________________

матері___________________________________________________________________

7. Характеристика відносин між членами сім´ї
_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

8. Ціннісні орієнтації сім´ї __________________________________________________

9. Індивідуальні особливості дитини __________________________________________

_________________________________________________________________________

10. Рівень вихованості ______________________________________________________

11. Успішність: 20__-20__ н.р. :_____________ 20__-20__ н.р. :_____________

20__-20__ н.р. :_____________ 20__-20__ н.р. :_____________

20__-20__ н.р. :_____________ 20__-20__ н.р. :_____________

12 Недоліки у сімейному вихованні __________________________________________

_________________________________________________________________________

13. Проблеми сім´ї _________________________________________________________

_________________________________________________________________________

14. Педагогічні завдання ____________________________________________________

_________________________________________________________________________

15. Робота з сім´єю ________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

Для підвищення ефективності діяльності класного керівника з дітьми з неблагополучних сімей та їхніми батьками використовуються такі форми роботи:

• масові (батьківські конференції, дні відкритих дверей, сімейні вечори та сімейні естафети, педагогічні лекторії);

• індивідуально-групові (бесіди, тренінги, рольові ігри, батьківські дні у школі, організація консультацій для батьків із запрошенням соціальних педагогів, психологів, спеціалістів з питань медицини, юристів);

• індивідуальні (педагогічні консультації, обговорення педагогічних ситуацій, індивідуальні бесіди, тренінги);

• взаємодія школи із соціальними службами.

Робота з неблагополучними сім´ями повинна передбачати психологічну підготовку вчителя, усвідомлення ним необхідності організації педагогічного керівництва сімейним вихованням; дійове керівництво вихованням дітей з неблагополучних сімей, створення цілеспрямованої системи роботи з неблагополучними сім´ями; спонукання вчителів до творчого пошуку, критичного аналізу роботи з неблагополучною сім´єю, вивчення кращого досвіду сімейного виховання.

Таким чином, завдання класного керівника – організувати взаємодію школи та сім´ї, спільно з психологічною службою проводити педагогічну просвіту батьків, підсилювати їх позитивний вплив на дітей та, по можливості, нейтралізувати негативний.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.