і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Доповідь "освітньо-оздоровчий аспект наслідків на ЧАЕС"

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Н. І. Петрик

вчитель біології загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

с. В`язівне Любешівського району Волинської області

Освітньо-оздоровчий аспект наслідків Чорнобильської катастрофи

У статті подано матеріали, що висвітлюють наслідки аварії на ЧАЕС: забруднення навколишнього середовища, погіршення самопочуття людей, їх психічного стану, соціальне напруження в різних районах зони катастрофи та їх вплив на розвиток освітньо-оздоровчих тенденцій у сучасному суспільстві.

Ключові слова: радіоактивність, Чорнобильська катастрофа, забруднення середовища, погіршення стану здоров`я, психосоціальна активність, здоровий спосіб життя, оздоровлення, педагогічний вплив.

N.I. Petryk    Educational and health aspect of the consequences of the Chernobyl disaster

The article highlights the consequences of the accident at Chornobyl nuclear power plant: environmental pollution, poor physical and mental health of the population, social strain  in different zones of the affected area and their influence on the dynamic of educational and health enhancing tendencies in modern community.

Key words: radioactivity , Chernobyl disaster, pollution, deterioration of health , psychosocial activity, healthy lifestyle, health, educational influence.

   Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. 26 квітня минає 30 років з дня найбільшої в світовій історії техногенної катастрофи – аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка у зв’язку з негативним впливом на здоров’я населення та навколишнє середовище одержала назву «Чорнобильська катастрофа». Це наймасштабніша катастрофа в історії людства, від якої постраждала практично вся Європа. Після аварії на ЧАЕС було зафіксовано сліди радіаційного забруднення в Англії, США, Японії, на півночі Африки, тобто за 10 тисяч км від епіцентру вибуху. Загальна площа забрудненої території становить понад 600 тисяч кв. км, а кількість людей, які зазнали радіаційного впливу, – 23-24 млн. [2, с. 12]. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідники Г.І.Єременко, 1992; В.І.Завацький, 1994; В.В.Чижик, 1996; Т.Ю.Круцевич, 1996; О.С.Куц, 1997 та інші зазначають, що у переважної більшості школярів, які проживають у районах з підвищеною радіоактивністю, спостерігається зниження розумової і фізичної працездатності, рівня психосоціальної активності, погіршується емоційний стан, зявляється схильність до конфліктів, підвищується захворюваність. Однією з головних умов виховання фізично і психічно здорових учнів є формування у них потреби у веденні здорового способу життя. У роботах О.Д.Дубогай (1991), Т.Г.Кириченка (1988), Т.Е.Бойченко (1994), Г.І.Власюк (1995) та інших на широкому фактичному матеріалі досліджені педагогічні аспекти, форми, методи, засоби формування здорового способу життя різних верств населення та школярів в тому числі.

Формулювання цілей статті. Мета нашої статті - визначити стан здоров`я школярів, які проживають у зоні радіоактивного забруднення, вивчити форми і методи навчально-виховної роботи, які забезпечують ефективний педагогічний вплив, спрямований на формування здорового способу життя школярів, які проживають в зоні радіаційного контролю.

Виклад основного матеріалу. Аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, їх динаміка та прогноз свідчать, що мінімізація цих наслідків та підвищення ефективності допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, не лише зберігають актуальність, а й стають пріоритетними на найближчі роки.

   В Україні лише три області – Закарпатська, Тернопільська і Чернівецька мають низький рівень забруднення навколишнього середовища. Від вибуху на ЧАЕС постраждала й Волинь. З’явилася територія, яку назвали страшним словом "зона", у Волинській області до неї віднесено три райони Камінь-Каширський, Маневицький і наш – Любешівський. З власного досвіду ми бачимо, як радіоактивне забруднення навколишнього середовища активно впливає на стан здоров’я і тривалість життя населення і дітей шкільного віку в тому числі. За даними Волинського обласного управління статистики, починаючи з 1993 року смертність населення перевищує народжуваність, причому народжуваність – удвічі нижча у порівнянні із доаварійним періодом.

   Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає поняття здоров’я як соматичний, психічний та соціальний добробут людини. Дослідження медиків, психологів, соціологів, матеріали міжнародних конференцій щодо медичних і соціально-психологічних наслідків Чорнобильського лиха показали, що "суб’єктивні чинники" впливають на самопочуття людей, психічний стан, оцінку радіаційного ризику, рівень соціального напруження в різних регіонах зони Чорнобильської катастрофи [3, с. 48]. У групу ризику здебільшого потрапляють діти шкільного віку, особливо перших років навчання у школі. Молодший шкільний вік – період активного анатомо-фізіологічного дозрівання організму. Одним із його об’єктивних критеріїв є фізичний розвиток учнів. Аварія на ЧАЕС спричинила такі його зміни: затримка росту у 13,6 % випадків; зайва вага тіла у 21,7 % дітей (частіше у 8-річних хлопчиків – 30,9 % і 7-річних дівчаток – 31,8 %), 45,5 % – низький рівень гармонійного розвитку при вивченні закономірностей фізичного розвитку [4, с. 13].

   У структурі захворюваності переважають хвороби органів дихання – 38,2 %, хвороби сечостатевої системи – 11,9 %, хвороби органів травлення – 8,9 %. Педіатри стверджують, що порівняно з доаварійним періодом, стали частіше реєструватись випадки збільшення лімфатичних вузлів, лейкозу, поширеність захворювань кістково-м’язової, сечостатевої, ендокринної та імунної систем, органів дихання, онкологічних захворювань, на виникнення яких впливає багато факторів: техногенна ситуація, токсичні викиди виробництва, свинець на дорогах, бензоли, зростаюча кількість хімії в повсякденному житті, рівень життя людини [6, с. 24].

   В останнє десятиріччя намітилася тенденція щодо помітного збільшення кількості випадків хвороб, які раніше були характерні для дорослого або навіть старіючого організму: остеопатія, остеохондроз, артеріальна гіпертензія, пухлини жіночих статевих органів у дівчаток, зростання кількості соціально значимих хвороб, збільшення питомої ваги хронічної патології у загальній захворюваності.

   Діти, що проживають у зоні радіаційного забруднення, страждають радіофобією та комплексом "приреченості". Майже кожна восьма дитина перебуває у стані депресії, інші – емоційної нестійкості, тривожності, песимістичної оцінки майбутнього, очікування хвороби, стресів, конфліктів, криз. Вони мають більш високий рівень утоми, пригніченості, індивідуального і групового навіювання. 

   Чорнобильська катастрофа вплинула не тільки на стан здоров’я дітей, а й на психічну діяльність: зниження уваги, пам’яті, нервово-психічні розлади, виникнення фрустрацій, конфліктів, підвищення гостроти емоційної напруженості (П.Ю. Дупленко, Т.В. Ковтун, В.Ю. Коппа, Н.А. Стогній, Н.К. Марченко та ін.). Учені стверджують, що існує кореляційна залежність між станом здоров’я дитини і її поведінкою, а це, у свою чергу, позначилося на стані взаємин. Психологічні проблеми викликали у 67 % дітей з ослабленим здоров’ям, негативні переживання (більше ніж у 60 %): напружені взаємини з однолітками, дорослими, невміння долати конфліктні ситуації, надавати допомогу іншим, невміння миритися із друзями [5, с. 144].

     У соціальних статтях, які захищають громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи наголошується на необхідності щорічного санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей у лікувально-оздоровчих центрах за участю органів охорони здоров’я, освіти й соціального захисту населення. У попередні роки лікування потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітей забезпечувалось на базі кращих вітчизняних та зарубіжних санаторно-курортних закладів, спеціалізованих медичних центрів, обладнаних сучасними діагностичним і лікувальним устаткуванням, забезпечених сучасними лікарськими засобами, із залученням до роботи в них найдосвідченіших вітчизняних і зарубіжних спеціалістів із своїми методиками, устаткуванням та медикаментами. Ми, педагоги, спостерігали значний позитивний вплив такого санаторно-курортного лікування на організм дітей, після приїзду їх із лікувальних закладів.

На жаль, наразі ситуація із оздоровленням дітей змінилась не у кращу сторону – значно зменшився відсоток дітей, яким було забезпечено санаторно-курортне лікування, у зв’язку із зменшенням видатків на цю галузь. Жоден відомий педагогічний метод чи прийом не володіє лікувальним ефектом, який так необхідний потерпілим від аварії на ЧАЕС., і який наші діти отримували при проходженні санаторно-курортного лікування. Отже, із ситуації, яка склалась, ми, вчителі, чітко усвідомлюємо влив корекційної педагогіки на організм дітей. У корекційній роботі, ми вчителі, керуємося принципом природовідповідності, єдності природного і соціального мотивів розвитку дітей. Ми дуже добре розуміємо і візуально спостерігаємо, що у дітей частіше виникають психологічні конфлікти - стреси, фрустрації, кризи, що викликають соматичні захворювання. То ж за мету своєї педагогічної діяльності ми ставимо дитину, її інтереси, прагнення, бажання, нахили і здібності для того, аби згадані психологічні чинники не являлися причинами соматичних захворювань дітей. Педагогічна корекція у нашій школі складається з: встановлення відносин довір'я з дитиною; формування позитивної самооцінки; вироблення навичок правильного спілкування; розвиток комунікабельності; формування уміння правильно розв'язувати конфліктні ситуації; розвиток емпатії; формування умінь та навичок слухати, розвиток асертивності; уникнення агресивних виявів поведінки, ворожості; формування навичок міжособистісного спілкування. У роботі педагогічного колективу школи визначено напрями здоров’язміцнюючої діяльності:

1. Загальнозміцнюючі технології:

а) точковий масаж долонь та стоп (горіхи, шишки, каштани);

б) вправи для очей і вух;

в) музикотерапія;

г) кольоротерапія;

д) проведення ігрових перерв, фізкультурних хвилинок на уроках.

2. Профілактика неврозів:

а) відповідний режим праці та відпочинку;

б) індивідуальна музикотерапія;

в) кольоротерапія;

г) аромофітотерапія;

д) фіточаї;

е) дихальні вправи;

є) аутотренінги;

ж) екскурсії в природу.

3. Заходи для збереження здоров`я хребта:

а) фізкультпаузи на уроках;

б) оздоровчі хвилинки з мішечком з сіллю;

в) комплекс вправ для коригування постави;

г) заняття спецгруп лікувальною фізкультурою (ЛФК).

4. Профілактика простудних захворювань:

а) заняття фізкультурою і спортом;

б) активне використання аромотерапії.

Всі перераховані види діяльності мають стійкий здоров`язберігаючий та здоров`яформуючий ефект, який так необхідний учням, що проживають в умовах радіоактивного забруднення.

Висновки. На даний час ведуться активні пошуки нових форм, засобів і методів, які б в умовах припинення фінансування статей по захисту людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дозволили б покращити фізичний стан та здоров’я дітей шкільного віку, що постійно проживають в регіонах радіоактивного забруднення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Психология посттравматичного стресса сегодня: Тезисы докладов междунар. конфер., 12-15 мая 1992 г. – К., 1992. – 198 с. 
2. Яковенко С.І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха. – К.: "Чорнобильінтерінформ", 1996. – 173 с. 
3. Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья населения после ядерной катастрофы в Чернобыле. – К., 1995. – 346 с. 
4. Медичні аспекти впливу малих доз радіації на організм дітей: Зб. наук. праць / За ред. Т.К. Набухотного, В.М. Пономаренко, В.Й. Шатило. – Т. 1. – Житомир, 1996. – 115 c.
5. Соціально-психологічна реабілітація дітей і підлітків, що постраждали від Чорнобильської катастрофи: Зб. наук. праць / За ред. О.В. Киричука. – К., 1992. – 324 с. 
6. Чернобыльская катастрофа / Под ред. В.Г.Барьяхтара, НАНУ. – К.: Наук. думка, 1995. – 559 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У статті пропонується розкриття освітньо-оздоровчих наслідків на ЧАЕС
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Різне
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    7796
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер материала
    BD561274
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання