• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Екологія
  • Доповідь на інструктивно-методичній нараді :"Екологічне виховання – основа бережного відношення до рідного краю".

Доповідь на інструктивно-методичній нараді :"Екологічне виховання – основа бережного відношення до рідного краю".

Опис документу:
Важливо навчити учнів нашого ліцею не лише сприймати красу, бачити її, відчувати і ро¬зуміти, а й щоб одержані естетичні враження викликали ба¬жання діяти чесно, гуманно, відповідати власною посильною участю у створенні прекрасного.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ДНЗ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПАЛ»

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯоснова бережного відношення до рідного краю.

(виступ)

Підготувала:Бут Г.В.

Професійна освіта, починаючи з початкової-професійно- технічної, також повинна забезпечувати функцію збереження здоров’я, яка останнім часом набула вагомої суспільної значущості. Формування ціннісних орієнтацій та компетенцій - досить складний і тривалий процес. До моменту вступу в ПТНЗ молодь уже має критерії життєвих цінностей, але цей вік є переломним для їх становлення. Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я, до природи є однією з найважливіших якостей внутрішньої структури особистості і не може з’явитися само по собі,а формується протягом певного часу і є результатом впливу освіти та середовища. У Законі України «Про професійно-технічну освіту» завдання проведення оздоровчої або здоров’язберігаючої діяльності та формування позитивної мотивації до здорового способу життя в учнів ПТНЗ безпосередньо не ставляться. Однак час вимагає внести корективи про доповнення ряду завдань для професійної освіти у відповідних законах України, оскільки навчання в системі ПТО припадає на активний період розвитку і становлення особистості. аналізуючи проблему глобального впливу суспільства на природу, виокремлюємо проблему органічного запровадження екологічних компонентів у загальноосвітній процес та істотного збільшення його дидактичного навантаження.. Наразі існують різні точки зору щодо цілепокладання екологічної освіти. Зокрема І.Д. Звєрєв головною метою екологічної освіти вважає формування екологічної культури, ознаки якої постульовані в такий спосіб: збагачення позитивного і практичного досвіду взаємодії людини і соціоприродного середовища; формування відповідального ставлення особистості і суспільства до природи, матеріальних і духовних цінностей; визнання пріоритету всіх форм життя як умови існування людини; забезпечення всебічного розвитку людини, її здатностей і творчих здібностей, добробуту в умовах оптимізації системи природа – людина На думку багатьох науковців, у сучасній екологічній освіті наголос необхідно робити не на оцінюванні знань законів природного середовища, а на рівні екологічної вихованості, екологічної відповідальності учнів. Так, С.В. Шмалєй головною метою й результатом сучасної екологічної освіти і виховання називає формування екологічної компетентності учнів, яку дослідниця трактує як інтегральний особистісний розвиток, що об’єднує нормативний, когнітивний, емоційно-мотиваційний та практичний компоненти й забезпечує здатність виокремлювати, розуміти, оцінювати сучасні екологічні процеси, спрямовані на забезпечення екологічної рівноваги та раціонального природокористування. Для цього необхідно проводити екологізацію навчально-виховного процесу всіма блоками навчальних планів, уводити нові нормативні і спеціалізовані екологічні курси, створювати профільні еколого-природничі освітні інституції різного рівня, поглиблено вивчати ряд предметів. Саме такий підхід, на думку науковців, сприятиме перетворенню декларативної екологічної свідомості на таку, що відповідатиме конкретному ставленню до навколишнього природного середовища, оскільки вплив моральних закликів, епізодичних інформацій є здебільшого тимчасовим. У свою чергу, З.Снісар виділяє основні підходи щодо вивчення передового досвіду та педагогічних інновацій: діагностичний (бесіда, спостереження, комп’ютерне опитування, анкетування, тестування, педагогічний консиліум з метою виявлення освітнього рівня педагогічних працівників, їх теоретико-методологічної, соціокультурної, загальноосвітньої, психолого-педагогічної підготовки); аналітичний (глибокий аналіз структури навчально- виховного процесу ПТНЗ, організаційно-педагогічної діяльності, освітнього рівня педагогічних кадрів, виявлення труднощів у здійсненні навчально-виховної роботи, вивчення соціальних та культурних можливостей навколишнього середовища, виявлення рівня готовності педагогічного колективу до роботи за затвердженим статутом ПТНЗ); метод структурної діагностики та прогнозування (підготовка та заповнення діагностичних карток з метою визначення рівня готовності до творчого пошуку, створення організаційно-функціональної структури та системи діяльності педагогічного й учнівського колективів); визначення шляхів упровадження інноваційної системи в практику професійно-технічної освіти і виховання, розробка критеріїв оцінки управлінського, педагогічного та виробничого досвіду; формування моделі передового педагогічного досвіду (інновації) працівниками методичної, психологічної та науково- інформаційної служб . розвиток інноваційного освітнього середовища викликає необхідність формування в об’єктів та суб’єктів навчальної діяльності як базових, так і професійних компетенцій, а також оновлення типу життєдіяльності навчального закладу, що, у свою чергу, передбачає більш Для успішного управління в умовах модернізації професійного навчання варто опиратися на специфіку цієї діяльності, яка висуває до людини такі вимоги: компетентність, гідність і відповідальність; почуття нового й уміння ризикувати; чутливість і рухливість; високу працездатність; уміння грамотно працювати з інформацією. Інноваційна діяльність у ПТНЗ, упровадження в навчально-виховний процес нетрадиційних технологій навчання вимагають науково-методичного забезпечення. Спрямуванню інноваційних педагогічних технологій на модернізацію професійної підготовки сприятимуть зміни структури управління ПТНЗ та змісту функціональних обов’язків заступників, створення в навчальному закладі оптимальних умов: мотиваційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, науково-методичних, організаційних, інформаційних, нормативно-правових. модернізація професійного навчання неможлива без актуалізації питання повного управління навчальним процесом, відтворення всіх навчальних дій, корекції навчального процесу, оперативного зворотного процесу з метою отримання гарантії досягнення запланованих результатів, виражених у діях тих, хто вчиться, та послідовній орієнтації педагога на чітко сформульовані цілі навчання. В. Паржницький, досліджуючи впровадження інноваційних технологій у навчальний процес професійно- технічних навчальних закладів, робить висновок, що якісна підготовка конкурентоспроможних робітничих кадрів потребує творчого підходу інженерно-педагогічних кадрів професійно- технічних навчальних закладів до вибору змісту, форм, методів та засобів навчання, максимального використання досягнень сучасної педагогічної науки, нових педагогічних технологій. Не дивлячись на спроби вирішення названих проблем, усе ж не досить науково обґрунтованими залишаються основи формування екологічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах

Дитя людське — дитя Землі. Народжуючись, воно починає життя у нерозривному зв'язку з усім розмаїтим світом: рослинами, тваринами, повітрям, ґрунтом, водою, камінням. І так важливо, щоб дитина уже з перших років відчула єдність з природою за допомогою дорослих, змінювала її, черпала з того джерела творче натхнення.

Природа — це невичерпне джерело всебічного розвитку дитини, ефективний засіб формування її світогляду, вихо­вання почуттів.

Активізувати інтерес до явищ, розширення сфери емоційних вражень, розвиток гуманного ставлення до неї, почуття обов'язку за збереження її багатств, патріотичне виховання на основі уявлень про красу рідного краю, а та­кож формування таких моральних якостей, як доброта, чуйність, любов і увага до всього живого. Важливо навчити учнів нашого ліцею не лише сприймати красу, бачити її, відчувати і ро­зуміти, а й щоб одержані естетичні враження викликали ба­жання діяти чесно, гуманно, відповідати власною посиль­ною участю у створенні прекрасного.

Залучати учнів до активного піклування про природу, на­вчати бережно ставитись до неї в повсякденному житті, як це ми робимо в нашому ліцеї постійно. Щоб у учнів виникло бажання охороняти природу, піклуватися про неї необхідно в повсякденному житті ор­ганізовувати систематичні спостереження, екскурсії, працю у природі, найпростіші досліди, які розкривають дітям зако­номірності розвитку живого об'єкта, використовувати науково-популярні журнали, видання, бесіди, художню літе­ратуру, картини, створювати куточки охорони природи.

Екскурсії, спостереження – джерело природничо-екологічних знань. Треба стежити, щоб спостереження протягом тижня пе­репліталися з різними формами роботи за іншими розділа­ми програми: ознайомлення з художньою літературою, роз­витком мовлення, зображувальною діяльністю, фізичним вихованням, враховуючи взаємозв'язки між об'єктами та явищами природи.

Ніщо не може замінити безпосереднє спілкування дітей з природою і ніщо не впливає так на формування у них краси почуттів, як безпосередні спостереження. Тому в повсякденному житті необхідно використовувати кожну нагоду, щоб вихованці знову помилувались розмаїттям живого, зеленого. А для того, щоб діти могли правильно розуміти явища природи, залежність людини, тварини від стану природи, необхідно спрямовувати процес сприйняття ними природи. Для цього учнів потрібно ознайомлювати з художньою літературою, проводити якомога більше екскурсії на природу, під час яких діти спостерігають, порівнюють, пізнають природу свого краю. Під час екскурсії в парк, до лісу, до водойми необхідно вчити дітей помічати зміни в стані неживої природи, рослинного та тваринного світу, розуміти та пояснювати послідовну залежність змін в природі. Під час спостереження необхідно звернути увагу на результати діяльності і людей, і тварин, які спричинили якусь шкоду рослинам, тваринам і взагалі природі. Постійно звертати увагу учнів на недоцільність знищення комах, тому що вони прикрашають навколишню природу і приносять користь як людям, так і тваринам.

За вимогами сьогодення щодо екологічного виховання в повсякденному житті— прищеплення бережного ставлення до природи — важливе місце відводиться дослідницькій, пошуковій роботі. Необхідно пропо­нувати учням знайти самим відповідь на питання.

Підкреслювати, що люди навчилися розкривати таємниці природи, пізнали вже багато чого і використовують ці знання в різних галузях науки і виробництва.

Якомога більше бувати з учнями на лоні природи. По­казувати їм, яке чудове будь-яке творіння — від каменя до тварин, від хмарки до придорожньої травинки. Роз­повідати, як живе все на землі і під землею, у воді й повітрі. Добре, коли у злагоді і взаємозв'язку, гірше, коли через чиюсь необачність єдність природного середовища ни­щиться.

Важливо, щоб учні бачила особистий приклад всіх викладачів. Родичів та майстрів у ставленні до природи.

Основи екологічного виховання особливо інтенсивно формуються в процесі трудової діяльності. Учні під час роботи не лише збагачують вміння і навички, а й поглиблюють свої знання про властивості природного матеріалу. Вони усвідомлюють, як важливо ретельно зберігати природу. Пізнають природу на організованих цільових прогулянках, під час яких уточнюють наявні знання про природу (квіти, дерева, комахи, кущі). Цільові прогулянки необхідно супроводжувати іграми-забавами, радощами, дидактичними іграми, направленими на постійне виховання у учнів правильного, бережного відношення до природи: без потреби не рвати квітів, а бережно ставитись до всього живого. У процесі ознайомлення учнів з природою розв’язуються і виховні завдання і прищеплення любові до рідного краю, виховання інтересу до праці, формування трудових навичок, естетичне виховання.

Спостереження за красою в природі має розв’язуютьсь з постійним словом, розглядом картин художників. У процесі ознайомлення з природою здійснюється завдання фізичного виховання. Перебування дітей на свіжому повітрі позитивно впливає на їх дихальну систему. Рухи на свіжому повітрі, посильна праця, ігри поліпшують роботу серця, процеси обміну речовин.

Для того, щоб збудити в учнів допитливість, інтерес до пізнання елементарних екологічних цінностей, доцільно створювати куточки охорони природи.

У групових кімнатах, в коридорах, на майданчиках відводять певні місця, належно впорядкують їх і обладнують дидактичними засобами, які забезпечують усі вимоги екологічного виховання.

Метою такого куточка - буде він елементом природного середовища чи існуватиме самостійно є:

забезпечення умов для усвідомлення дітьми необхідності охорони природи завдяки збереженню її об’єктів від знищення;

догляд за тваринами та рослинами задля виховання в дитини доброти, турботливості;

формування відчуття краси довкілля;

набуття учнями наукових екологічних знань для засвоєння ними засад захисту природного середовища, а також для запобігання негативної поведінки щодо об’єктів природи.

Добираючи рослини для вирощування у приміщенні ліцею, треба враховувати їхню естетичну вартість, а також вплив на здоров’я людей. Догляд за рослинами куточка можна організувати у формі гри.

Твори природознавчої літератури сприяють розширенню кола знань про природу, знайомлять з тими явищами, які учні інколи не можуть безпосередньо спостерігати. Книги про природу дають багатий матеріал для виховання у учнів пізнавальних інтересів, спостережливості, допитливості. У процесі спостережень доцільно також використовувати малі форми усної народної творчості.

В процесі безпосереднього чуттєвого пізнання (на екскурсіях, цільових прогулянках, заняттях, повсякденному житті) треба формувати у учнів поряд із знаннями відповідне ставлення до природи, бажання зберегти її, прагнення гуманного спілкування з її об’єктами і явищами.

.

Висновки.

Поняття компетентності містить набір знань, навичок і уявлень, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі. Уже давно назріла необхідність формувати екологічну компетентність, позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя у своїх учнів шляхом використання інноваційних технологій навчання в умовах стандартизації професійної освіти. Необхідність пошуку методів формування екологічної компетентності випускників професійно-технічних навчальних закладів є невідкладним завданням для нас, профтехосвітян.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн