• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Мистецтво
  • Доповідь «Формування світогляду та культуро мистецьких смаків в учнів ПТНЗ шляхом вивчення предмета художня культура»

Доповідь «Формування світогляду та культуро мистецьких смаків в учнів ПТНЗ шляхом вивчення предмета художня культура»

Опис документу:
Методична система викладання художньої культури незалежно від напрямку профілізації, спрямована на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Таким чином пріоритет надається особистісно зорієнтованим формам, методам і технологіям. Це дозволяє викладати зміст курсу не тільки у формі сукупності знань з історії художньої культури, а як матеріал для усвідомлення значення мистецьких явищ для життєтворчості особистості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Алмашій М.І, викладач історії та суспільних дисциплін

ДПТНЗ «Білківський професійний

аграрний ліцей»

Доповідь

«Формування світогляду та культуро мистецьких смаків в учнів ПТНЗ шляхом вивчення предмета художня культура»

Початок ХХІ століття активізував проблему культуро мистецького виховання, що потребує принципово нового підходу до її вирішення. У першу чергу це пов’язане зі зміною орієнтирів: суспільно-політичні зміни, розвиток інформаційного суспільства та технологізація життя.

Методична система викладання художньої культури незалежно від напрямку профілізації, спрямована на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Таким чином пріоритет надається особистісно зорієнтованим формам, методам і технологіям. Це дозволяє викладати зміст курсу не тільки у формі сукупності знань з історії художньої культури, а як матеріал для усвідомлення значення мистецьких явищ для життєтворчості особистості. естетизації навколишнього середовища, гармонізації власного буття.

Важливим для викладання художньої культури як гуманітарної дисципліни є естетичне споглядання, емоційне переживання, інтуїтивне осягнення багатозначних життєвих сенсів, закодованих у художніх образах, що безперечно допомагає у формуванні особистого світогляду та культуро мистецьких смаків учнів.

Великою проблемою сучасного педагога є знайти методи впливу та зацікавлення на уроці учня, який кожен день підпадає під надзвичайно потужний та всебічний вплив медіа та мас-медіа. Будь-яка інформація. Що транслюється аудіо -, радіо -, теле -, відео каналами, тим чи іншим чином впливає на аудиторію, оскільки націлена на максимальне збудження емоцій, почуттів і асоціацій. Тому навчальний заклад не може лишатися осторонь щодо існуючої проблеми, він мусить контролювати інформаційні процеси, створювати своєрідні імуннозахисні кордони для антихудожньої інформативної продукції у той же час залучати учнів до творчості під керівництвом кваліфікованих фахівців.

Методична робота в ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей» на уроках художньої культури зосереджена на ознайомлення учнів з усією палітрою сучасних медіа засобів, залучення їх до художньо-творчої діяльності, зокрема і шляхом застосування у навчальному процесі графічних, музичних, анімаційних комп’ютерних редакторів відкриває нові горизонти для художньо-творчої самореалізації особистості. Світова комп’ютерна мережа Інтернет з її глобальним характером – це джерело пізнання культури багатьох народів світу, унікальне мультисенсорне середовище для творчого самовираження особистості, потужній засіб художньо-естетичної самоосвіти. Принципово нові можливості відкриває система Інтернет у поширенні мистецьких цінностей, адже школярі можуть «подорожувати» Web- сторінками всесвітньовідомих художніх музеїв, галерей, оперних театрів тощо.

Одним із пріоритетних педагогічних завдань стає виховання аудіовізуальної культури учнів, що передбачає формування здатності розуміти мову різноманітних ЗМІ, самостійно оцінювати інформацію, критично ставитись до неї.

Для формування в «сучасного» учня світогляду та культуро мистецьких смаків пізнавально-виховний зміст занять має включати такі теми :

  • друковані видання;

  • преса;

  • фотографія;

  • звукозапис;

  • радіо;

  • кінематограф;

  • телебачення;

  • відео;

  • мультимедійні комп’ютерні системи;

  • Інтернет і мистецтво.

Мета вивчення художньої культури в полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини.

У ліцеї під час викладання художньої культури важливе значення має не тільки організація навчальної діяльності учнів, але і позаурочна робота художньо-естетичного напрямку. Така діяльність дозволяє значно розширити коло учнівських інтересів, а також ґрунтовно вивчати, досліджувати, узагальнювати матеріал художньої культури світу та України, вивчати особливості мистецьких стилів, історії шедеврів художньої культури, творчість видатних митців тощо.

Форми мистецьких заходів із художньої культури в ліцеї :

І . Активні методи :

  • рольові ігри;

  • гра-драматизація;

  • усний журнал;

  • уявна подорож;

  • виставка-ярмарок;

  • хвилини з мистецтвом;

  • година милування;

  • зустрічі з цікавими людьми;

  • Колективна творча справа (КТС);

  • «Жива газета»;

  • турнір знавців художнього мистецтва;

  • свято-презентація;

  • художня галерея (виставка творчих робіт);

  • турнір ораторів;

  • театральна вистава;

  • тематича дискотека;

  • метод відкритої трибуни;

  • соціально-психологічні тренінги;

  • інтелектуальні аукціони;

  • «мозкові атаки»;

  • метод аналізу соціальних ситуацій із моралістичним характером.

ІІ. Пасивні методи : бесіда; диспут; лекція; семінар; конкурс рефератів; різні форми роботи з книгою (підручником), періодичними виданнями, інформацією Інтернет тощо.

На уроках художньої культури формування світогляду та культуро мистецьких смаків в учнів відбувається шляхом :

· збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистістно - позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

· опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетентностей, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

· отримання учнями розуміння зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.

· виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Формування культурної компетентності учня спрямоване на опанування трьох компонентів культури, що передбачає такі напрямки її набуття:

І. Ціннісний.

- аналізувати і оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культури;

- орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного українського суспільства;

- застосовувати методи самовиховання та самореалізації, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей.

2. Діяльнісний

- застосовувати засоби та технології інтеркультурної взаємодії.

- розробляти і реалізовувати стратегії діяльності, поведінки й кар’єри в міжкультурному суспільстві.

3. Процесуальний.

- знати рідну мову й іноземні, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури, інтерактивно використовувати рідну та іноземні мови, символіку і тексти.

- організовувати та створювати моделі толерантної поведінки і конструктивної діяльності в умовах культурних мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу та людської цивілізації.

Сучасний урок художньої культури є основою педагогічної системи формування в учныв свідомого художньо-естетичного ставлення до мистецтва. Цей урок має розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у культурно-мистецькій царині, упевненість у спроможності самостійно розв’язувати художні завдання.

На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії та доброзичливості, що повинна сприяти переданню ауритворів мистецтва та викликати позитивну емоційну енергію. Учні повинні бути налаштованими на сприйняття та осмислення відповідного навчального матеріалу. Відповідно і педагог має бути комунікативно виразним, щоб учні не тільки розуміли, але й позитивно сприймали як мовлення вчителя, так і паралінгвістичний контекст мовлення(доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд і тд.), а відповідно, також опановували це мистецтво самостійно на певному рівні, формуючи відповідні компетентності.

Особливістю організації навчально-виховного процесу є творчий процес співпереживання та інтеграції, якому властивий активно діалогічний характер, що дає підстави для розуміння учнями мистецтва. Саме «діалог культур» , як відзначають автори навчальної програми «Художня культура» Л.Масол та Н.Миропольська, дає змогу особистості не тільки залучитися до загальнолюдських цінностей, але й самовизначитися у світі культури, почати її створювати, удосконалюючи насамперед власний духовний світ.

Останнім часом у педагогіці значну увагу приділяють проектній діяльності. Саме проектна діяльність, за словами Л.Масол, є найсприятливішою технологією для створення на уроках художньої культури творчої атмосфери, умов для розвитку самостійності учнів, набуття ними практичних умінь здійснювати власні дослідження, робити узагальнення, висновки, самостійно добирати інформацію та її джерела, брати участь у підготовці власних, парних, групових і колективних творчих проектів. А це , в свою чергу, веде до формування в учнів цілого комплексу відповідних компетентностей.

Під час здійснення проектної діяльності учень розвиває:

· Операції мислення;

· Навички пошуку інформації;

· Уміння аналізувати, експериментувати;

· Навички прийняття рішення,

· Уміння працювати самостійно та в складі групи,

· Навички застосовувати та поглиблювати здобуті знання,

· Творчість, креативність, ініціативу тощо.

Відповідний процес формування вмінь та навичок є основою для формування та розвитку ключових компетентностей.

Проводячи уроки із художньої культури педагог повинен прагнути досягти триєдиної мети:

  • виховання світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, знання та шанобливе ставлення до мистецтва власного народу, толерантне ставлення до мистецтва інших народів;

  • виховання художнього смаку; формування загальнокультурних, соціально-практичних компетентностей на основі узагальнення знань в царині мистецтва; розширення художньо-естетичного досвіду, розвитку емоційно-чуттєвої сфери;

  • стимулювання художньо-образного мислення.

Я прагну зробити кожний урок як екскурс в царину культури та мистецтва, де відбуваються переживання учнями цілого ряду позитивних емоцій: здивування, радість, відчуття успіху, відчуття власної гідності; пізнання творів мистецтва в атмосфері співтворчості і взаєморозуміння.

Велике значення для досягнення максимального ефекту від уроку має форма його проведення. Найцікавіше проходять уроки підготовані по принципу випереджувального навчання, коли до підготовки уроку активно залучаються самі учні. Левовою частиною уроку стають презентації, проекти, повідомлення, творчі завдання підготовлені самими учнями, забезпечуючи максимальну активність та інтерактивність при такій формі роботи в учнів формується цілий комплекс ключових компетентносте й : інформаційна, полікультурна, навчально-пізнавальна, соціально-практична.

Для кращої обізнаності учнів ужитті мистецтва сьогодення, практикую впровадження в структуру уроку обов’язкової інформаційної сторінки - це перші хвилини уроку після організаційного моменту, відведені на інформацію про мистецькі новини сьогодення в світі, Україні, області, місті. Така поурочна інформація дає змогу учням бути постійно проінформованими про мистецькі події, адже мистецтво – це не тільки історія, а й наше теперішнє та майбутнє. Учні до кожного уроку готують коротку інформацію про цікаві новини культури: виставки, фестивалі, прем’єри, експозиції, премії, анонси та інше, слідкуючи за цим у періодичній пресі, інформації по телебаченні та Інтернеті.

Однією з умов ефективного впровадження художньої культури є створення художньо-естетичного середовища в навчальному закладі та активна взаємодія з навколишнім соціокультурним середовищем, закладами культури. Тому великий вплив на формування загальнокультурної компетентності мають організація та відвідування виставок, музеїв, експозицій, театральних вистав, концертів, зустрічей з митцями.

Опановуючи зміст предмету молода людина призвичаюється до розуміння рідної та інших культур, до ідей відкритості, набуття ціннісно-орієнтованих нахилів, комунікативних та емфатичних умінь, що дозволяють випускникові загальноосвітніх навчальних закладів сприймати вітчизняну та інші культури не пасивно, а розуміти, відчувати та виявляти пошану до їх носіїв.

Максимально сприяти створенню умов для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації кожного учня, враховуючи його індивідуальні нахили, здібності, інтереси. Сприяти формуванню нового інтелектуально і духовно розвиненого покоління українців.

Список використаної літератури :

  1. Кондратова Л.Г. Художня культура . Методичний посібник . – Харків : «Видавнича група «Основа», 2011

  2. Климова Л.В. Художня культура . Підручник. – К.: Література ЛТД, 2010. -176 с.

  3. Масол Л.М., Гайдамака О.В. Художня культура. Тематичні розробки уроків. – Х. : Ранок, 2010. -320 с.

  4. Історія світової культури : навчальний посібник / Левчук Л.Т. – К .: Либідь, 2000

  5. Масол Л., Миропольська Н. Художня культура . Програма для 9-11 класів . – К ., 2005

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
0
6
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!