Доповідь для вихователів «Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво»

Дошкілля

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

11.08.2020

168

9

0

Опис документу:
У сучасних умовах першочергової значущості в процесі естетичного виховання особистості набувають візуальні види мистецтва, до яких належить і образотворче мистецтво. Серед інших видів мистецтва образотворче мистецтво, справляє на людину чи не найефективнішу дію на емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, інтононфікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відділ освіти Добропільської міської ради

Методичний кабінет

«Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво»

Доповідь для вихователів

Приготувала:

вихователя ДНЗ №6 «Світлячок»

Житкова Людмила Леонідівна

м.Добропілля

Розвиток творчої особистості дитини через образотворче мистецтво

У сучасних умовах першочергової значущості в процесі естетичного виховання особистості набувають візуальні види мистецтва, до яких належить і образотворче мистецтво. Серед інших видів мистецтва образотворче мистецтво, справляє на людину чи не найефективнішу дію на емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, інтононфікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру. Певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини, образотворче мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприятливість до прекрасного, стимулює розвиток образотворчого мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Стаючи зв’язком для ідей та почуттів, спільною мовою для різних видів мистецтв, воно олюднює інші сфери пізнання дитини, збагачує її духовне життя. Сьогодні основним завданням художньо-естетичного розвитку дитини є розвиток особистості, цілісності, духовності та послідовне формування естетичної культури. Виховання активного ставлення до естетичних явищ дійсності та мистецтва; цілеспрямоване і систематизоване формування навичок естетичного сприймання та оцінної діяльності; стимулювання та актуалізація творчого потенціалу і вдосконалення практичних знань, навичок та умінь в галузі мистецтва, розвиток прагнення до творчої саморегуляції у різних видах художньої діяльності. Найбільш актуальним, результативним механізмом здійснення цих завдань виступає інтеграція (взаємопроникнення різних видів мистецтв на базі одного провідного освітнього компоненту), що робить можливим системне формування у свідомості дошкільної картини цілісності та гармонії навколишнього світу.

Наприклад:

Візуальне мистецтво

1. Образотворче мистецтво (пейзаж, опис, живопис…).

Графіка (книжкова, силуетна, плакатна, комп’ютерна).

Скульптура (кругла, рельєфна, декоративна, портретна).

Декоративно -ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, кераміка, народна іграшка, розпис, народне мистецтво, малярство).

2. Архітектура (народна, житлова, промислова).

3. Дизайн (паперова пластика, конструювання, моделювання, макетування).

4. Художня фотографія (пейзаж, портрет…).

5. Народознавство – як комплексне поєднання різних видів мистецтва у синкретичних формах, народних традицій, обрядів, звичаїв та свят, весна , осінь, літо, зима.

Особливе місце у виховному процесі педагоги приділяють розвитку творчих здібностей дітей.

Неможливо навчитися будь-чого без спроби щось уявити, оперувати абстрактними образами і поняттями. Уява та фантазія притаманні кожній дитині, але їх відмінність полягає в спрямованості, силі, яскравості. Саме художня творчість допомагає дитині розкрити свою особистість. Активна уява і творче мислення забезпечують дитині новий погляд на світ. Малята дуже люблять малювати чим завгодно й де завгодно, працювати з мозаїкою, викладаючи візерунки з будь-якого матеріалу. Насамперед потрібно давати знання про різні матеріали, з яких можна що- небудь створити.

Зайнятися проблемою дитячої творчості мене підштовхнули спостереження за роботою дітей із зображувальними матеріалами, з яких можна що-небудь створити. Ми з малятами почали збирати природний матеріал, різні види матеріалу, паперу, ґудзики, дріт, стрічки, вирізки із старих журналів. Кожне заняття, метою якого була творча робота з якимось із цих матеріалів, ми почали детально ознайомлюватися з ними. Я викладала матеріал перед дітьми і в кожного зріла якась думка, як його застосувати для втілення теми, запропонованої на занятті. В кожній дитячій роботі були присутня казка, історія чи просто добрі почуття. Це були екібани – зимові букети з засушених трав та квітів, серветки з тканини. Діти втілюють свої творчі задуми в колах з листівок та вирізок з журналів.

Після того я переконалася, що думка і фантазія пішла по сходинках творчості вгору, ми з дітьми стали створювати своєрідний куточок творчого майстра фантазії.

Так, до осінніх свят створили композиції з природного матеріалу. Ці куточки викликали великий інтерес у батьків.

До свята Великодня наші малята готувалися ще більш завзято, творчо, але тут уже вимоги підвищувалися. Сувеніри ми робили із звичайних яєць, а їх оздоблення – справа тонка, для малюків ледь не ювелірна. Переконавшись, що цей вид роботи малята сприймають і виконують з радістю, з задоволенням, із впевненістю у своїх силах. Така творчість добре розвиває дитячу уяву, і я вирішила перейти до більш складного виду роботи. Наприклад, коли дитина намалювала синю пляму і лінії, які йдуть у різні сторони, вона більшу частину свого часу витрачає на розповідь, це здається: злий вовк, який прийшов із лісу, і шукає зайчиків, у нього на голові шляпка. Чи не чудово дитина намалювала, а що на самому малюнку: пляма і лінії. Задум зрозумілий тільки самому малюку.

Для розвитку творчості дітей я практикую різні форми роботи з використанням різноманітних зображувальних і наочних матеріалів. Наприклад, настінне оформлення «Дивний потяг».

Він дає змогу ознайомлювати дітей з конкретною темою. Кожний вагончик потягу має своє призначення.

У першому вагоні діти малюють крейдою, або білою гуашшю.

У другому вагончику ознайомлюю дітей з літературою, письменниками, художниками, репродукціями картин.

У третьому – діти викладають з ґудзиків, кришечок, мотузочок.

Вертаючись до дитинства я пригадала, яке значення дитина приділяє своїм «коштовностям» - це камінчики, гвіздки, шматочки мережева, ґудзики, намисто. Будь-який предмет у дитячих руках оживає. Дитяча робота не повинна бути тільки живописною, чи графічною, а повинна включати різні зображувальні матеріали. Краще для цього я використовую «Колаж». Колаж – це приклеювання різних матеріалів до будь-якої основи.

Часто від дитини можна почути: «Я не вмію малювати». Виникає питання: «Звідки ти знаєш?», «Хто тобі сказав?», «А ти пробував?».

Давай спробуємо разом. Ось тобі папір і мені, тобі олівець і мені олівець. Намалюємо велике сонечко, воно добре, тепле, лагідне, усміхається, як мама. Ось і народилось сонечко, не саме народилось, а ми йому допомогли.

Моя задача не тільки в тому, щоб дати конкретні уміння, навички. Я намагаюся допомогти дитині побачити світ, пережити з ним красу, вселити у нього упевненість у своїх силах і запалити вогник радості, творчості, які важливо підтримувати з самого початку їх творчого шляху, сказавши: «Ти все можеш». Я вкладаю дитині віру в себе. Перша похвала – і дитина чека іншу. Тому не скупіться на похвалу, і вас чекатиме творче задоволення від праці дітей. Дитина росте і її досвід росте, потрібно менше говорити «Ні!», яке гасить його вогник пізнання.

Висновок

Художнє виховання повинно починатися з перших років життя дитини, щоб з ранішнього дитинства вона відчувала потребу в прекрасному, в творчості.

Чи потрібен особливий дар, талант, щоб малювати? Грамотно малювати можна навчитися, було б бажання. Головне – не тільки володіти необхідними технічними навичками і засвоїти засоби малювання і живопису, а й навчитися помічати цікаве, узагальнювати побачене.

Малювання для дитини часто – найперший засіб вираження на папері її задумів, переживань. Сприймаючи довкілля, дитина хоче побачене перенести на папір. Та не завжди знає, як втілити задумане. І тут на допомогу повинен прийти педагог.

Буває, що коли у дитини не виходить щось з першого разу, вона втрачає інтерес до діяльності: не вийшла відразу красива квітка – не буду більше малювати. Досить часто діти просять дорослого допомогти намалювати. І тут важливо, щоб вихователь саме допоміг малюку, а не зробив замість нього. Треба, щоб з допомогою дорослого дитина досягла мети сама. А як це зробити? Дитину треба зацікавити: «Не хоче сьогодні твій пензлик малювати квіти? От капосний! Відклади його в сторону. А пальчики в тебе слухняні? Давай-но спробуємо малювати без пензлика. Хочеш?» І ось у малюка заблищали оченята, і він з цікавістю погоджується.

Руки людини – унікальний інструмент. Вони все можуть робити. Руками ми їмо, пишемо, будуємо, перемо, готуємо їжу, пестимо дітей. Наші руки завжди з нами. Та й ніяким пензликом не намалюєш таких ягідок калини, як пальчиком.

Звичайно не треба відмовлятися від пензлів, фарб, олівців, фломастерів, крейдочок. Але використовувати усі ці матеріали у поєднанні, а деякі елементи малювати пальчиком все ж варто.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.