Додатковий матеріал "Земна кора"

Опис документу:
Земна кора, або геосфера є зовнішньою твердою оболонкою Землі. Під корою розташована мантія, що відрізняється від неї за складом і фізичними властивостями. Структура мантії більш щільна, тому що містить, здебільшого, тугоплавкі компоненти. Джерело: інтернет-ресурси

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Земна кора

Земна кора, або геосфера є зовнішньою твердою оболонкою Землі. Під корою розташована мантія, що відрізняється від неї за складом і фізичними властивостями. Структура мантії більш щільна, тому що містить, здебільшого, тугоплавкі компоненти. Розмежовує мантію з корою поверхня Мохоровичича, або Мохо, на якій швидкість сейсмічних хвиль різко підвищується. Велика частина кори зовні покрита гідросферою, менша межує з атмосферним повітрям. У відповідності з цим, розрізняють земну кору океанічного і материкового типів, що мають різну будову. Загальна маса земної кори, за оцінками вчених, складає всього 0,5% від загальної маси планети.

Будова та склад

У складі океанічної кори переважає базальтовий шар. За теорією тектоніки плит, кора цього типу формується постійно в серединно-океанічних хребтах, потім відходить від них і поглинається в мантію в областях субдукції. Тому океанічна кора вважається відносно молодою.У різних географічних зонах товщина океанічної земної кори варіює від 5 до 7 км. Вона складається з базальтового та осадового шарів. Товщина її практично не змінюється з плином часу тому, що залежить від кількості розплаву, що виділився з мантії в областях серединно-океанічних хребтів. Також частково товщина океанічної земної кори визначається товщиною осадового шару на дні океанів і морів. Товщина земної кори збільшується в міру віддалення від ділянок серединно-океанічних хребтів.

Для материкової (континентальної) кори характерна тришарова будова. Верхній шар являє собою покрив осадових порід, місцями переривчастий. Цей покрив добре розвинений, однак рідко досягає великої потужності. Середній гранітний шар континентальної кори становить більшу частину всієї кори. Він складається з гнейсів і граніту, має низьку щільність і древню історію утворення. Велика частка маси цих порід сформувалася близько 3 млрд. років тому. Нижній базальтовий шар складається з метаморфічних порід - гранулітів і схожих речовин. Середня потужність континентальної кори становить близько 35 км, максимальна під гірськими хребтами - 70-75 км. До складу кори даного виду входить безліч хімічних елементів та їх сполук. Приблизно половина маси доводиться на кисень, чверть - на кремній, інша частка - на Al, Fe, Ca, Na, K, Mg, H, Ti, C, Cl, P, S, N, Mn, F, Ba.

У перехідній зоні від материка до океану утворилася кора перехідного (проміжного) типу (субокеанічна або субконтінентальна). Перехідна кора характеризується складним поєднанням ознак земної кори двох вищеописаних типів. Кора проміжного типу відповідає таким областям, як шельф, острівні дуги, океанічні хребти.

У переважній більшості областей земна кора перебуває в стані відносної ізостатичної рівноваги. Порушення ізостатичної компенсації спостерігається на вулканічних островах, океанічних западинах, острівних дугах. Тут земна кора постійно піддається тектонічним рухам. Великі розломи земної кори можна розглядати як результат зсуву тектонічних плит в областях їх стиків. У будові кори розрізняють порівняно спокійні області (платформи) і рухомі (складчасті пояса).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн