Чомусь так звикли наші люди
Все перетворювать в смітник
Сказали учні: «Так не буде!»
І розгребли цей чагарник.
Серед буяння трав і квітів
Ми посадили деревце
Воно стрічає нас привітно,
Гіллям торкаючи лице.
Природа буде вдячна вам
За всю турботу, завзяття,
Як вдячні ми своїм батькам
За подароване життя.