Додаткові завдання №2 до Урок 34. У КОЖНОМУ КУТОЧКУ СВІТУ СВОЇ ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ

Опис документу:
Урок 34. У КОЖНОМУ КУТОЧКУ СВІТУ СВОЇ ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ Мета: продовжити ознайомлення учнів з різноманітністю культур і звичаїв народів; вчити доводити необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів; виховувати повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів ін¬ших народів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Найближчі сусіди України. Запрошення до подорожі

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

Різні в світі є країни, різні люди є на світі.

Різні гори, полонини, різні трави, різні квіти...

Є з усіх одна країна найрідніша нам усім.

То — прекрасна Україна, нашого народу дім.

— Погляньте, діти, на карту України.

Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і зараз живе наш український народ. Величезні простори займає наша земля. Якби ми за­думали пройти пішки із заходу на схід, то для цього знадобилося б близько 100 днів, бо простір цей протягнувся на 1300 км зі сходу на захід, а з півночі на південь — на 900 км.

Нині площа України становить 603,7 тис. км2. Розмірами території вона поступається лише Росії та Казахстану, а в Західній Європі (показати на карті) перевищує площу країн — Франції, Іспанії. Межує з Польщею, Угор­щиною, Румунією, Словаччиною, Молдовою, Білоруссю, Росією.

Загальна довжина кордонів — близько 6400 км (тобто більше 1/6 від дов-жини кола земної кулі по екватору), у тому числі із країнами далекого зару­біжжя — 1250 км. 1050 км кордонів України припадає на моря.

На заході Україна межує з Польщею, Румунією, Словаччиною. На півден­ному заході — з Молдовою, а на півночі — з Білоруссю. На південному та пів­нічному сході — з Росією.

Крайнім східним пунктом є селище міського типу Мулеве Луганської об­ласті, а крайнім західним пунктом — м. Чоп Закарпатської області. Крайня північна точка — с. Муравії Чернігівської області, а південна — мис Сарич у Криму. На південному сході Українських Карпат знаходиться умовний центр Європи.

Земна поверхня України є різноманітною. Є тут і гори, і рівнини, і долини, і яри. Через землю України на південь несе свої води величавий сивий Дніпро, що впадає в Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море — Азов­ське. На заході піднімають у небо свої вершини гори Карпати.

На півночі ростуть густі ліси — це Полісся, а далі на південь природні пей­зажі поступово змінюються, переходячи у степ.

В Україні є безліч річок, озер, водосховищ, ставків. Лише річок налічу­ється 71 000! На кожний квадратний кілометр території припадає 250 м річок. Найбільшими є Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай.

Дніпро (довжина 2285 км) — третя після Волги і Дунаю річка Європи. Вона бере початок у Росії і несе свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь, Україну. Наші предки називали цю річку Данапріс, що означає «вічна вода». Друга назва Дніпра — Славутич, від слова Слава. Серед 847 приток є такі ве­ликі річки, як Прип’ять і Березина, Сож і Десна.

Понад 95 % території України — рівнина. Височини займають четверту частину рівнин. Гори знаходяться тільки на крайньому заході (Карпати) та півдні (Кримські).

Найбільшими містами України є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя. Це — міста-мільйонери. Також великими містами є Львів, Миколаїв тощо.

Нам пощастило жити на цій чудовій землі, милуватися її красою, користу­ватися її дарами.

Чудові заповідні землі, природа сіл, малих та великих міст нині потре­бують кмітливих і дбайливих господарів. Природа чекає від нас чуйності, доб-роти й розуму.

Різні в світі є країни,

Гарні є, і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще — в рідній хаті.

— Як ви розумієте слова «Україна — суверенна деджава»?

— Суверенна означає незалежна. А незалежний — це той, який не за­лежить від інших, ні від кого, самостійний, вільний. А вільний — означає ніким не гноблений, не поневолений, самостійний. Понад двадцяти років тому народ України здобув свою волю і незалежність, про яку мріяв і за яку само­віддано боровся, та став самостійно управляти своєю державою, своїм госпо­дарством. В історії українського народу були такі часи, коли Україна була під владою інших держав і не могла самостійно і вільно розвиватися, тобто була поневолена, залежна від інших, які нав’язували свою волю, свою культуру, по­гляди на життя. А сьогодні ми — вільні і незалежні, відроджуємо свою мову, історію, культуру, традиції і звичаї, притаманні українцям з споконвіків. Ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми — українці. (За Н. Красоткіною)

2. Читання вірша Н. Красоткіної (виступи підготовлених учнів)

Ми живемо у світлому краю,

У вільній незалежній Україні.

Наснагу тут плекаємо свою,

І небеса над нами сині-сині.

Усе в нас є: озера і ліси,

Степи і гори, ріки і долини,

Моря і море вічної краси,

Усе для щастя і життя людини.

З глибин віків тут мій народ живе —

Співучий, вільний, з доброю душею.

І особлива музика пливе,

А українець нерозривний з нею.

Тут все, до чого поглядом торкнись,

Любов’ю дише, чарами й красою.

Лиш полюби, уважно придивись —

І це навік залишиться з тобою.

Край чарівний і працьовитий люд.

Земля родюча і вода прозора.

Тут визира краса з усіх-усюд

І вільна воля в душах неозора.

Душа покорена ніколи не була.

Завжди до волі прагнуть наші люди.

Ми всім бажаєм миру і тепла,

Та українець завжди вільний буде —

В усі віки, в усі складні часи,

І буде так, допоки сонце грає.

Душа в нас зіткана з любові і краси,

І воля нам ясним промінням сяє.

Ми незалежні, вільні, наче птах.

До всіх народів світу завжди щирі.

І долю власну ми тримаємо в руках,

Живемо з усіма людьми у мирі.

— Так, ми живемо із цілим світом у дружбі та мирі. І в нас, в Україні, живуть не лише самі українці, хоч їх переважна більшість. Поруч із нами вільно і щасливо проживають представники інших національностей: росіяни, білоруси, татари, узбеки, поляки, чехи та багато інших. Та всі вони є народом України, ми живемо у спільному домі. Нам усім вистачає місця, і ніхто не ро­бить різниці між людьми за національними ознаками, тут усі рівні у своїх правах. Кожній людині відкритий простір для праці, навчання, творчості, від­починку. Живи, трудись, навчайся, займайся улюбленою справою — ти живеш у вільній і незалежній державі, в чарівному куточку планети — в Україні.

3. Робота в групах

— Доберіть якомога більше синонімів до слова Батьківщина.

Наприклад:

це моя рідна Україна;

це земля, де я народився і зростаю;

це моя держава;

це мій любий рідний край;

це моя рідна сторона, де живуть мої батьки, де жили діди, прадіди;

це отча земля;

це мальовничий куточок.

4. Гра «Займи позицію»

Учитель пропонує учням висловити власну думку і зайняти певну позицію:

Україна незалежна! Україна незалежна?

Відповідь потрібно аргументувати.

5. Гра «Що віддаси рідній землі?»

— У вас на партах — макети долоньок. Зараз ви на них напишете свої імена і відповідь на запитання «Що зробиш задля Батьківщини, коли виростеш?». Потім прикріпите навколо карти України. І нехай тепло ваших долонь, ваших щирих майбутніх справ зігріє нашу Батьківщину, зробить її сильнішою...

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Особливі діти в закладі освіти: характеристика нозологій, педагогічні підходи»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн