Додаткові завдання до Урок 21. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Опис документу:
Урок 21. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ Мета: поглибити знання учнів про зміст основних символів держави; розвивати мов¬лення, пам’ять, мислення; виховувати почуття патріотизму, повагу до державних символів України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Основні символи держави

1. Розгадування кросворда «Символи держави»

1. Установлене державною владою загальне, для всіх обов’язкове правило, що має найвищу силу. (Закон)

2. Символічний знак держави, міста чи роду, зображуваний на прапорі, мо­нетах, печатках. (Герб)

3. Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, органі­зації. (Прапор)

4. Назва головного міста нашої держави, де містяться уряд і урядові уста­нови. (Київ)

5. Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)

6. Місцевість, де людина народилася, рідний край. (Батьківщина)

2. Тестування «Права та обов’язки громадян»

1. Права й обов’язки громадян України записані в:

а) Конституції України

б) указах Президента;

в) Кримінальному Кодексі України.

2. Громадяни України мають право на:

а) життя;

б) освіту;

в) образу інших;

г) відпочинок;

д) привласнення чужого майна.

3. Усі громадяни мають:

а) рівні права;

б) різні права;

в) особливі права.

4. Громадяни України зобов’язані:

а) дотримувати Конституції України;

б) не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

в) самостійно чинити правосуддя;

г) оберігати природу;

д) сплачувати податки.

5. Право на охорону здоров’я мають:

а) окремі люди;

б) тільки діти;

в) усі громадяни України.

— Кожний народ намагається виявити себе і свою суть у державних сим­волах. Наша Україна теж має державну символіку. У Конституції України за­писано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб і Гімн».

Методом роботи «Коло» з’ясовують, що учні знають з цього питання.

3. Повідомлення вчителя

Державний символ — знак, зображення або мелодія, що відображають деякі суттєві прикмети певної держави.

Основними носіями національної символіки держави є герб, прапор і гімн. Вони втілюють у собі провідну національну ідею соборності українських зе­мель, їхньої багатовікової державної традиції і демократичного ладу.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Дер­жавний Герб України», якою було затверджено як малий герб держави тризуб золотої барви на синьому щиті. Походження цього символу дуже давнє. Цей знак зустрічався в археологічних знахідках з Перещепинського та Мартинів­ського городищ VІ–VІІІ ст. на Полтавщині та Київщині. Тризубці з давніх по­селень засвідчують, що задовго до появи Рюриковичів вони були знаками ро­дових старійшин у слов’ян. Перша згадка про тризуб у літописах належить до X ст. У ті часи він ушановувався як своєрідний оберіг. За часів Київської Русі тризуб стає великокняжим знаком. Його зображують на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Відомо, що київський князь Володимир Святославович (980–1015) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зобра­жувався його портрет, а з другого — тризуб з написом «Володимир на столі, а це його серебро». Цей самий знак було знайдено й на монетах князя Ярослава Мудрого, а також у гербі його доньки Анни Ярославівни — королеви Франції.

Але з часом тризуб поступово витісняється з життя Київської держави, а потім і майже зовсім зникає на наших землях. Повернення його як укра­їнського символу відбувається лише в 1918 році, після проголошення Української Народної Республіки. У 20–30-х рр. XX ст. символіку з тризубом використовували різні політичні організації Західної України та Північної Буковини. Сьогодні як малий герб України він зображений у назвах установ, на грамотах, печатках, грошових знаках тощо. Став тризуб і складовою час­тиною проекту Великого Герба держави, який було створено в 1997 році. Цей проект успадковує ще два історичних символи, що були притаманні україн­ським землям різної доби. Перший з них — «козак з мушкетом» — служив емблемою Війська Запорізького. Другою складовою частиною Великого Герба України, за художнім проектом, є зображення коронованого лева. Це один із традиційних і найдавніших геральдичних знаків. На українських землях він з’явився спочатку на печатках галицьких князів. Згодом цей знак став терито­ріально-династичним. У ХІV ст., у період найбільшого розквіту Галицько-Во-линської держави, зображення лева набуває значення державного герба. Водночас воно є гербом міста Львова.

Усі ці складові частини Великого Герба України має поєднати вінець княжої доби. Він указує на першоджерело української державності — Київ­ську Русь — і є символом суверенітету та вікових державних традицій. До речі, той самий вінець Володимира зображений на сучасних грошових одиницях України — купюрі номіналом одна гривня.

Композицію Великого Герба України пропонують прикрасити стрічкою на­ціональних барв з написом «Воля. Злагода. Добро» та зображенням загальновизнаних рослинних символів країни — кетягів калини у сполученні із пше­ничним колоссям. Вони є ознакою щедрості й багатства української землі, до­бробуту, миролюбного характеру її народу. Загалом Герб поєднує в собі головні етапи становлення й розвитку нашої державності.

Державним Прапором України з 28 січня 1992 року визнаний прямо­кутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — синього, а нижня — жовтого кольорів. Ці барви були символічними для Київської Русі ще до прийняття християнства. Після хрещення держави вони були освячені образом животворного Хреста. За добу татаро-монгольської навали ця симво­ліка зникла. Але згодом вона відродилася в церковних оздобах та гербах укра­їнських міст. Майже всі вони були облямовані жовто-блакитними кольорами. З XVІІІ ст. з блакитного полотнища виготовлялися всі полкові й сотенні ко­зацькі прапори Війська Запорізького. Жовтою фарбою на них наносили хрест, зорі, зброю або постаті святих. Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був умотивований тим, що символами країни є чисте небо (синій колір) та пше­нична нива (жовтий колір).

Давня символіка українців відродилася знову в гербі й прапорі Української Народної Республіки, що були ухвалені Центральною Радою 1918 року. Але ненадовго. За часів радянської влади національними барвами Української РСР вважали червоний та блакитний. Лише 4 вересня 1991 року, після проголо­шення Україною незалежності, синьо-жовтий прапор знову був піднятий над будівлею Верховної Ради.

В основу Державного Гімну України був покладений національний гімн, створений 1803 року на музику західноукраїнського композитора і диригента Михайла Вербицького. Текстом до нього став відомий вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Текст Гімну затвердив парламент України у січні 2001 року, внісши деякі зміни до першого рядка. Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів, від­значення державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування пе­реможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Павло Платонович Чубинський (1839–1884) — відомий український поет, етнограф та фольклорист, юрист за фахом. Серед його науково-літературної спадщини багато робіт-досліджень побуту, звичаїв, пісень, говірок та народних вірувань українців, поетичні збірки. Але чи не найбільшу популярність Чу­бинському приніс вірш «Ще не вмерла Україна» (1862). Цей сповнений па­тріотизму твір швидко поширився серед народу, студентської молоді та інте­лігенції. Він так подобався читачам, що його авторство навіть приписували Т. Шевченкові.

За різних часів національними українськими гімнами вважали також «За­повіт» Т. Шевченка та «Вічний революціонер» І. Франка на музику Д. Січин­ського. На Галичині співали «Мир вам, браття» та церковний гімн «Боже, ве­ликий, єдиний, нам Україну храни» на слова О. Кониського і музику М. Ли­сенка.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.