Додатки до теми " Технологія виготовлення писанки" 1-2 уроки

Технології

Для кого: 6 Клас, 7 Клас

14.03.2021

431

4

0

Опис документу:
Додатки до теми " Технологія виготовлення писанки" 10 уроків Додатки № 1,№ 2 - до Уроку 1. Упрок 2- додатоки завантажуємо і потрібніу наочність друкуємо. презентації використовуємо, для ознайомлення з інформацією. На початку писанкарства доцільно давати дітям виконувати копії робіт майстрів.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Стародавні символи української писанки. Частина 1. Берегині, символи води, світове дерево, дубове листя

"Різні народи світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення. Яйце прикрашали в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї. Індійськими племенами навколо нього було створено безліч міфів і легенд. Та, мабуть, жоден з народів не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, як український"
Єраст Біняшевський.

Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця. Традиція навесні, в квітні - на початку травня, обдаровувати одне одного крашанками та писанками була відома у слов’ян ще в дохристиянський період. Цей звичай був пов'язаний з народними уявленнями про яйце як символ вічного оновлення природи, сонця, весни, відродження, перемоги життя над смертю. Воно уособлювало також родючість, багатство, здоров’я, красу, тому саме повним яйцем (а колись і писанкою) знахарки “викачували” хвороби, освячували зерно для посіву; “билися” крашанками на Великдень та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання тощо.

Пізніше яйце, в якому захований зародок життя та яке уособлює поєднання минулого і сучасного, стало символом Воскресіння Христа, а за ним і відродження християн у новому кращому житті. При цьому складна система язичницьких магічних образів, знаків була трансформована у рамках християнсько-апокрифічної символіки.

Кривульки

Таким же давнім, як культ Сонця, є культ води. В орнаментальну систему він увійшов у вигляді хвилястих ліній і відомий як «меандр», «безкінечник», «кривулька». Ця хвиляста лінія без початку і кінця – символ нескінченного життя. Безкінечник є обов’язковим знаком на писанці – вірили, що відсутність цього знаку на писанці – знак нещастя. Саме з цього знаку багато писанкарів розпочинали свою роботу. Писанку з безкінечником клали під вулик, щоб добре роїлись бджоли.

      
малювання кривульок 


меандр (безкінечник, кривулька). Фото 1



меандр (безкінечник, кривулька). Фото 2


меандр (безкінечник, кривулька). Фото 3



меандр (безкінечник, кривулька). Фото 4

Берегиня

Глибокий символізм для слов’ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль.

Вона була доброю «хатньою» богинею, матір’ю-рожанкою, оберігала житло, малих дітей, добробут родини. Відголосок про неї знаходимо у словах «оберігати», «обереги». Берегиня вважалася володаркою не тільки неба, але і всієї природи, господинею небесних вод, від якої залежала родючість. Люди малювали її зображення на стінах оселі, вишивали, ліпили з глини. Дерево життя – символ і атрибут Берегині, часто ці символи взаємозамінюють одне одного. У зв’язку з цим на ногах жіночих статуеток розміщали знак землі. Ноги богині – це коріння дерева, що знаходиться в землі. Берегиню зображували і змієногою, оскільки земля – місце проживання Змія. Відповідно, верхня частина дерева асоціювалася з головою богині.

З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у тризуб або християнізований образ богородиці, яка молиться, – матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері. 


Малювання Берегині на писанці


Берегиня на писанці. Фото 1

Грабельки

Знаки у вигляді трикутників із гребінчиками або у вигляді «грабельок» позначали хмари і дощ, який часто пов’язувався із божественним сім’ям, – життєво важливим символом родючості. Вважалося, що від богів залежить, чи буде посуха, чи прийде злива руйнівної сили, чи піде приємний, схожий на благословення дощ, що дає природі життєву силу. Божественне, небесне походження дощу зробило його емблемою чистоти, і тому ритуали очищення часто проводилися саме для того, щоби викликати дощ.

Грабельки були символом не лише верхньої води, що пролилася з небес, але й нижньої – води, яка вийшла з землі.

У Старому Заповіті дощ був прообразом обіцяного Спасителя; у Новому Заповіті - символом ласки и благої вісті, науки святого Євангелія.


Малювання грабельок на писанках


Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 1

Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 2

Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 3

Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 4 

Дерево життя

Культ «дерева життя» був розповсюджений на всій Україні в усі часи. Він може мати вигляд троїстої гілочки, квітки з листям або квітучої гілки у вазоні.

Найдавніші колядки донесли до нас прадавні уявлення людей про часи, коли не було ні неба, ні землі, а було лише широке море, і на ньому — зелений явір. Таким чином, у вигляді дерева уявлявся стрижень світобудови. Світове дерево повсякчас зображувалось не натурально, а стилізовано, тобто спрощено, узагальнено. В таких зображеннях неодмінно був розподіл на три яруси по вертикалі і дотримання чіткої системи правого і лівого боків. Нижня частина – коріння, що входить в землю, часто зображувалось у вигляді трикутника, горщика. Тут знаходилися змії, риби, водоплавні птахи і тварини, оскільки низ дерева – не лише підземний світ, але й море, річка, усяка вода. Також нижня частина Світового дерева – це світ підземного бога, владики підземного вогню і незліченних багатств, втілення уявлення про потойбічний світ, минулі часи. Середній ярус уособлював землю, реальний світ, земне життя людей. Верхня частина Світового дерева піднімалась у нескінченну вись – до Бога і небесного світу богів. На верхів’ї селилися птахи, бджоли, тут розміщувались небесні світила. Часто на верхів’ї днювало Сонце. Дерево життя – це також дерево роду, де кожна квітка, гілка означали певного родича, а все разом уособлювало модель світу і людини, його родове дерево.

Дерево життя – як космічне дерево – було символом стрижня, що з’єднує землю і небо, символом безперервного відродження природи і відновлення життя, емблемою невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя.


Малювання дерева на писанках


Світове дерево на писанці. Фото 1


Світове дерево на писанці. Фото 2


Світове дерево на писанці. Фото 3

Дуб

Дуб вважався притулком божого грому, оскільки в нього легко потрапляла блискавка. Він символізував силу богів природи. Це дерево було пов'язане з богами-громовержцями і громом, вважалось емблемою богів неба і родючості. Дуб – символ Перуна, Сонця та інших богів; дерево життєвої сили, гордості, міцності, довголіття та здоров’я. Його вшановували як дерево життя і світової осі. Слов'яни-язичники вважали дубові гаї житлом богів, тому категорично забороняли їх вирубувати. Дубам у жертву приносили биків, кабанів, півнів, хліб тощо. За давніми легендами у вирії – обителі богів і душ – росло першодерево світу – прадуб з молодильними яблуками безсмертя.

Листя дуба уособлювало чоловічу силу, честь, вірність та довголіття. Коли у домі народжувався хлопчик, на його честь саджали дуб і купали дитину у настої з дубового листя.

У християнстві дуб - символ Христа, як сили, що проявляється у біді, як твердості у вірі.


Малювання дуба на писанках


Символи дуба на українській писанці. Фото 1

Символи дуба на українській писанці. Фото 2


Символи дуба на українській писанці. Фото 3


Символи дуба на українській писанці. Фото 4

Стародавні символи української писанки. Частина 2. Знаки землі, жіночого начала, народження нового життя

Ромб, або квадрат

Розповсюдженим символом на писанках був ромб (квадрат) – символ землі, родючості, матеріального благополуччя і продовження роду, загальний символ жіночого начала у природі. Цей орнамент з'явився ще в період палеоліту.

Зображення ромба, розділеного рисочками на чотири менші ромби, можна побачити на трипільських знахідках – жіночих глиняних фігурках богині родючості. У кожну з чотирьох ділянок такого ромба ще до випалювання втискували по одному хлібному зернятку – такий ромб був уособленням зораного і засіяного поля, символом родючої землі, а також плідної жінки.

Підтвердженням думки про те, що «трипільський квадрат» був символом поля, є сам спосіб зорювання і боронування: поле орали в двох напрямках – «туди» і «назад», а боронували поперек, тобто навхрест.

Сітка, решето, згідно давніх вірувань, мали силу оберега від злих духів, відокремлювали добро від зла. Сеткою дуже часто були заповнені окремі елементи на писанках – кола, квадрати, трикутники тощо.

Квадрати і ромби були знаками землі й усього, що існує на ній, що пов’язане з числом 4: чотири періоди життя людини – народження, юність, старість, смерть; чотири пори року тощо. Таким чином, квадрат уособлював принцип упорядкованості і стабільності.


Малювання символу землі і жіночого начала 


Ромб на українських писанках. Фото 1

Ромб на українських писанках. Фото 2

Ромб на українських писанках. Фото 3


Ромб на українських писанках. Фото 4

Зірка

Зірка, або ружа, – це символ народження, нового життя.
Восьмикутна зірка (або багато зірок) є джерелом роду. Деякі дослідження орнаментів з цим символом дають підставу твердити, що восьмикутна зірка розглядалась як джерело життя взагалі. Так, на деяких зображеннях велика зірка зображена з гіллям або листям. Зірка, яка проростає гіллям на чотири сторони, - досить поширений образ вишивки рушників і сорочок Київщини, Полтавщини і Чернігівщини. Очевидно, що для далеких предків восьмикутна зірка була втіленням життєдайної сили, чогось такого, що породжує життя. Цікаво, що образ великої восьмикутної зірки на рушниках часто обрамлявся малими зірочками або іншими фігурками.

Писанку з таким малюнком дарують на щастя. Вона символізує життя, ріст і благополуччя.

Народна символіка класифікувала зірки то як дітей сонця і місяця, то як запалені Богом свічки на честь народжених людей.

Зірка – це знак неба, визначення порядку небесних тіл і утвердження сонячного божества. У християнстві зірка – знак царства Христа. Святий апостол Павло називав зірку образом обраних у вічність, і найяскравіше з них світить Марія-Матір. Ласкава, наче ранкова зірка, вона сповіщає про схід Сонця-Христа. У християнстві зірка – також символ захисту живих людей, оскільки вважалося, що кожна людина при народженні отримує на небі зірку.

В символіці української писанки зустрічаються зображення не тільки восмикутної, а й чотири-  і шестикутних зірок. Вони також несуть певне значення. Наприклад, шестикутна зірка може складатися або з двох трикутників, або мати пелюсткову форму. Поєднані рівнобічні трикутники символізують єдність вогняної чоловічої енергії, спрямованої вгору, з жіночою вологою енергією, спрямованою вниз. Отже, зірка, складаючись із двох рівнобічних трикутників, накладених один на одного, означає єдність цих сил – акт творення. 
Шестикутні зорі часто вінчають три верхні кінці хреста на розп'яттях: бачимо їх на мармурових фризах капітелей, на плитах хорів та на кованих дверях у Софії Київській, золотими шестикутними зорями вкрито блакитну башту Видубицького монастиря. Загалом, це традиційний духовний символ багатьох українських церков.


малювання зірок на писанках



Зображення зірок на писанках. Фото 1



Зображення зірок на писанках. Фото 2



Зображення зірок на писанках. Фото 3


Зображення зірок на писанках. Фото 4

Стародавні символи української писанки. Частина 3. Кінь, олень, півень


Олень

Олень пов'язаний із Сонцем. За давніми віруваннями, Сонце позмінно перебуває як на небі, так і під землею, а сам олень на своїх рогах вивозить Сонце на небо. Роги оленя є символом променів сонця, що сходить. Чудесний олень уявлявся героєм, який приносить людям світло, сонце, вогонь; пізніше він став помічником людей, істотою, яка пов'язується із землеробством, ремеслами і знаннями. Його також асоціюють із земною рослинністю, яка щорічно відмирає і знову оживає. Олень вважався провідником душ померлих людей, зокрема, у давніх захороненнях знаходять бронзові фігурки оленя; зображувався олень також на ручках мечів і кинджалів.
Деякі дослідники вважають, що вважає, що первісні культово-міфологічні уявлення про оленя пізніше були перенесені на коня.
Поширені писанки із зображеннями оленя в основному у Західній Україні, зокрема, на Гуцульщині.


малювання оленя на писанці


Писанка із символом Оленя. Гуцульщина. Фото 1 



Писанка із символом Оленя. Фото 2


Писанка із символом Оленя. Фото 3

Кінь

Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій вогненними кіньми.

У народнопоетичній творчості українського народу кінь, за твердженням дослідника Івана Денисюка - символ швидкості, витривалості, степової волі, тобто "релікт наїзницького способу життя"; символ вірності та відданості. "З цим нерозлучним побратимом долав колишній лицар чи козак безмежні степові простори. У піснях кінь наділений лицарською вдачею. Він рятує свого вершника у боях, радіє його успіхами й сумує невдачами, навіть карає свого пана у випадку неморальності, а коли той загинув, копитами копає могилу й біжить до батьків сповістити про смерть сина. Це майже сакральна тварина".

Про сакральність цієї тварини та позитивне, шанобливе ставлення до неї в українській народній традиції свідчить і те, що "загиблих у битві бойових коней князі хоронили на спеціальних помостах і насипали над ними кургани, наче над воїнами", або "коли ховали богатирів, які жили колись на світі, то разом з ними ховали і коней, "бо вірно жили".


малювання коня на писанці



Зображення коня на писанках. Фото 1


Зображення коня на писанках. Фото 2

Птахи, півень

Птах - це символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку. Це напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла. Свійську птицю дарували молодим як символ добробуту. Імовірно, у цьому значенні слід розуміти й орнаменти на писанках.

Серед птахоподібних поширене також зображення голубів. Голуб здавна вважався символом любові, вірності і злагоди. Про це, зокрема, говориться в українській приказці - "Люблю свою любку, як голуб голубку"
Голуб та голубка, як
 символ подружної пари, завжди зображувалися попарно, один до одного і голівками. У християнстві голуб також пов'язується зі Святим Духом.


малювання птахів на писанках


Птахи на українських писанках. Фото 1


Птахи на українських писанках. Фото 2


Птахи на українських писанках. Фото 3



Птахи на українських писанках. Фото 4

Стародавні символи української писанки. Частина 4. Сварга, Сонце, Триріг

Сварга (Коловорот)

Сварга - це знак вогню, сонця і руху. Один із найстаріших символів в історії людства. За народними уявленнями, сварга провіщала добро і захищала від темних сил. 
В епоху бронзи сварга вже пов'язана з сонячним культом, а заокруглені відроги символізують рух Сонця. Недарма давньоукраїнський бог неба і небесного вогню, батько Сонця, називався Сварог.

Різновиди свастики здавна використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Існує два різновиди сварги: пряма (правостороння) та обернена (лівостороння). Пряма сварга із заокругленими відрогами у правий бік, за годинниковою стрілкою, символізує схід сонця, творення, рух сонця навесні та влітку, добро, гарячу чоловічу енергію. Обернена сварга з заокругленими відрогами вліво, проти годинникової стрілки, символізує захід Сонця, рух Сонця восени та взимку,  холодну жіночу енергію.


малювання сварги на писанці


Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 1


Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 2



Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 3



Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 4

Сонце

Сонце – найдавніший і найбільш розповсюджений символ на писанках, який символізує життєву силу і відродження в природі. Це небесний вогонь, про який люди в різні часи мали своє уявлення, але завжди поважали і возвеличували. 

Сонце також часто зображують у вигляді колеса, яке є вершиною досконалості, образом Вічності і уявленням про те безсмертя, яке в природі виражене нескінченним відродженням життя. Після холодної зими прихід весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. Пізніше у християнстві Сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

У перший день різдвяних свят і на Івана Купала – тобто у дні літнього й зимнього сонцестояння, основних дат у  русі світила - з гори спускали й котили вогняне колесо, що символізувало стимуляцію активності сонця, яке дає усьому світло, тепло й життя.

Писанку із зображенням сонця дарували на щастя.


малювання Сонця на писанці


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 1


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 2


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 3


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 4



Триріг (Тригвер, Триквестер)

Триріг - це знак Вогню, гарячої чоловічої енергії, заплідне чоловіче начало.
Так само, як і сварга, тригвер вважаєтьс символом руху сонця і вічного продовження життя.


малювання тригвера на писанках



Зображення символа тринога на писанках. Фото 1


Зображення символа тринога на писанках. Фото 2


Зображення символа тринога на писанках. Фото 3


Зображення символа тринога на писанках. Фото 4


Стародавні символи української писанки. Частина 5. Хрест, Спіраль

Продовження..

Хрест (Криж)

Хрест також належить до найдавніших солярних знаків.
Знак рівнобічного (рівнораменного) хреста є знаком Сварги - найвищого Неба, що його бачить людина над головою. Це знак сонячного вогню, животворної Божественної сили. Такий хрест в давніші часи слов'яни називали крижем.
Ці знаки широко використовувались у житті наших пращурів: наприклад, у формі хреста будували жертовники.

Символічних зображень сонця, а також вогню (невід'ємний сонячний атрибут) у аграрних народів досить багато - українська орнаментика в цьому випадку не є винятком. Це кола, хрести, модифікації хрестів, свастики, хрести в колі. Зокрема, хрест у колі може бути як знаком сонця, так і знаком вогню (або блискавки - «вогню небесного »). Але сам по собі хрест ближчий до умовно- антропоморфних зображень і може бути знаком чоловічого начала, а відтак наявність мотиву «хрест»  могла мати різну символіку: як бажання запліднення, так і захисну, оскільки вогонь і сонце, вважаються досить сильними оберегами.


Ручний дерев'яний хрест у формі свастики. Покуття, або Гуцульщина. Кін. 19 — поч. 20 ст. 

Якщо прямий хрест є солярним, чоловічим знаком, то косий хрест є символом жіночого начала. Прямий хрест в орнаментах часто поєднаний з косим хрестом. У цьому проявляється єдність чоловічого та жіночого начал,.

У християнський традиції хрест також має функцію оберега. Як символ Христової віри, хрест має проганяти всіляку нечисту силу й охороняти вірного не тільки по смерті, але й в усілякі моменти його щоденного й святкового життя: саме тому маленькі хрестики люди носять на собі як амулети, вимальовують їх на дверях хлівів, на вікнах та стінах хат. 

У пізніші часи виникли дво- і трираменні хрести. Слід згадати, що хрест із перекошеним нижнім раменом є атрибутом лише московської церкви, який виник порівняно недавно (на Московщині - у 15 ст.),  тому його використання в українських народних мотивах розпису писанок було б помилкою. 


малювання хреста на писанці

Символи хреста (накладені один на одного прямий і косий хрести). Фото 1


Символи хреста (накладені один на одного прямий і косий хрести). Фото 2

Спіраль

Зображення спіралі також дуже знакове. Це символ зародження нового життя, родіючості. Спіраль, що поєднує в собі коло і імпульс руху, є символом часу, циклічності, народження і смерті.

Народні митці називають його "кучері" чи "завиток". Цей елемент зустрічається і на виробах сьогодення, і в розкопках при оформленні керамічних горщиків, ваз, військової амуніції, обрядових предметів, жіночих прикрас, предметів, що засвідчують найвищу царську владу (пекторалях). Їм прикрашають вироби зі срібла, золота, слонової кістки, мармуру, глини. Цей символ приваблював стародавніх майстрів своєю пластичністю, графічним зображенням наростаючого руху.

З’єднавши дві спіралі, можна отримати ще один із найважливіших орнаментів на писанках – змію. Її також називають "вужиком", «сигмою». На зразках трипільської кераміки цей символ – один із найрозповсюдженіших: він зображений на посуді, фігурках Рожаниць. 

Однозначно стверджувати, що змій був повязаний з дощем та родючістю землі, тобто був пов'язаний з життєво важливими функціями природи і, отже, був корисною, сприятливою силою природи, без надання йому негативного чи позитивного змісту.

Образ змія з'явився ще за доби палеоліту, а в землеробському мистецтві неоліту він посів одне з центральних місць, навіть уже в ранньому неоліті з'являються жертовники з двома зміїними головами, чари з рельєфним зображенням змія. І це природно, адже для землеробського суспільства достатня кількість вологи є основою виживання, а змії пов'язані саме з періодом дощів (вони живуть біля води, а під час дощу найбільш активні).

Змій був тісно пов'язаний з культом Матері-Богині, про що свідчать численні зображення разом жіночих та зміїних атрибутів. Змія уявляли посередником між землею, де він жив, та небом, звідки він викликав дощ, неначе висмоктуючи його з сосків Матері Неба. Не випадково знаходимо зображення змія, що обвиває груди Богині в різних варіаціях у трипільській кераміці. Зв'язок змія зі сферою небес зустрічаємо і в давньокитайских яншаоських розписах; прикладом може бути таке зображення на стінці яншаоського горщика: реалістично зображений змій простягся вертикально, вгорі торкаючись лінії неба, а хвостом упираючись в землю. Тут чітко проступає його функція медіатора між цими двома сферами. 

Образ змія часто супроводжує жіночі антропоморфні статуетки: так пара змій може бути зображена біля грудей — таке розміщення змія знову ж таки вказує на зв'язок цієї тварини з ідеєю родючості, адже "жінка-молоко" та "змій-дощ" — семантичні синоніми, крім того, на ранньо-трипільських статуетках пару змій зображували на животі, де вони оберігали плід, виношуваний жінкою. 

Ц цілком узгоджується і з дослідженням вишитих українських орнаментів. Так, структури типу S (вужик, змій) і X (косий хрест, жіночий символ) є чи не найпоширенішими в українській вишивці. На Поділлі їх вишивали на поликах жіночих сорочок, на маніжці чоловічих, ними «зашивали» з'єднувальні шви жіночих сорочок, краї рукавів, коміри і краї підточки. Склалися певні типи поєднання цих елементів, за якими не одразу можна їх розрізнити. Багатство форм і наявність спрощених варіантів свідчать про те, що вони вишивались не одне сторіччя. Спосіб розміщення на одязі вказує на обереговий характер цієї структури.

Вужики та спіралі як складові елементи входять до багатьох орнаментальних мотивів на українських писанках, наприклад,  «Кучері з гребінцями», «Качка».


малювання спіралі на писанках


малювання сигми (вужика)


Писанка, орнамент "Качур". Західне Поділля.


Писанка, орнамент "Кучері з гребінцями". Покуття.


Писанка, орнамент "Безконечник". Полтавщина


Спіралі і вужики на писанці. Фото 1


Спіралі і вужики на писанці. Фото 2


Спіралі і вужики на писанці. Фото 3



Спіралі і вужики на писанці. Фото 4

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Стародавні символи української писанки. Частина 1. Берегині, символи води, світове дерево, дубове листя

"Різні народи світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення. Яйце прикрашали в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї. Індійськими племенами навколо нього було створено безліч міфів і легенд. Та, мабуть, жоден з народів не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, як український"
Єраст Біняшевський.

Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця. Традиція навесні, в квітні - на початку травня, обдаровувати одне одного крашанками та писанками була відома у слов’ян ще в дохристиянський період. Цей звичай був пов'язаний з народними уявленнями про яйце як символ вічного оновлення природи, сонця, весни, відродження, перемоги життя над смертю. Воно уособлювало також родючість, багатство, здоров’я, красу, тому саме повним яйцем (а колись і писанкою) знахарки “викачували” хвороби, освячували зерно для посіву; “билися” крашанками на Великдень та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання тощо.

Пізніше яйце, в якому захований зародок життя та яке уособлює поєднання минулого і сучасного, стало символом Воскресіння Христа, а за ним і відродження християн у новому кращому житті. При цьому складна система язичницьких магічних образів, знаків була трансформована у рамках християнсько-апокрифічної символіки.

Кривульки

Таким же давнім, як культ Сонця, є культ води. В орнаментальну систему він увійшов у вигляді хвилястих ліній і відомий як «меандр», «безкінечник», «кривулька». Ця хвиляста лінія без початку і кінця – символ нескінченного життя. Безкінечник є обов’язковим знаком на писанці – вірили, що відсутність цього знаку на писанці – знак нещастя. Саме з цього знаку багато писанкарів розпочинали свою роботу. Писанку з безкінечником клали під вулик, щоб добре роїлись бджоли.

      
малювання кривульок 


меандр (безкінечник, кривулька). Фото 1



меандр (безкінечник, кривулька). Фото 2


меандр (безкінечник, кривулька). Фото 3



меандр (безкінечник, кривулька). Фото 4

Берегиня

Глибокий символізм для слов’ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль.

Вона була доброю «хатньою» богинею, матір’ю-рожанкою, оберігала житло, малих дітей, добробут родини. Відголосок про неї знаходимо у словах «оберігати», «обереги». Берегиня вважалася володаркою не тільки неба, але і всієї природи, господинею небесних вод, від якої залежала родючість. Люди малювали її зображення на стінах оселі, вишивали, ліпили з глини. Дерево життя – символ і атрибут Берегині, часто ці символи взаємозамінюють одне одного. У зв’язку з цим на ногах жіночих статуеток розміщали знак землі. Ноги богині – це коріння дерева, що знаходиться в землі. Берегиню зображували і змієногою, оскільки земля – місце проживання Змія. Відповідно, верхня частина дерева асоціювалася з головою богині.

З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у тризуб або християнізований образ богородиці, яка молиться, – матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері. 


Малювання Берегині на писанці


Берегиня на писанці. Фото 1

Грабельки

Знаки у вигляді трикутників із гребінчиками або у вигляді «грабельок» позначали хмари і дощ, який часто пов’язувався із божественним сім’ям, – життєво важливим символом родючості. Вважалося, що від богів залежить, чи буде посуха, чи прийде злива руйнівної сили, чи піде приємний, схожий на благословення дощ, що дає природі життєву силу. Божественне, небесне походження дощу зробило його емблемою чистоти, і тому ритуали очищення часто проводилися саме для того, щоби викликати дощ.

Грабельки були символом не лише верхньої води, що пролилася з небес, але й нижньої – води, яка вийшла з землі.

У Старому Заповіті дощ був прообразом обіцяного Спасителя; у Новому Заповіті - символом ласки и благої вісті, науки святого Євангелія.


Малювання грабельок на писанках


Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 1

Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 2

Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 3

Грабельки - символ дощу, небесної і земної води. Фото 4 

Дерево життя

Культ «дерева життя» був розповсюджений на всій Україні в усі часи. Він може мати вигляд троїстої гілочки, квітки з листям або квітучої гілки у вазоні.

Найдавніші колядки донесли до нас прадавні уявлення людей про часи, коли не було ні неба, ні землі, а було лише широке море, і на ньому — зелений явір. Таким чином, у вигляді дерева уявлявся стрижень світобудови. Світове дерево повсякчас зображувалось не натурально, а стилізовано, тобто спрощено, узагальнено. В таких зображеннях неодмінно був розподіл на три яруси по вертикалі і дотримання чіткої системи правого і лівого боків. Нижня частина – коріння, що входить в землю, часто зображувалось у вигляді трикутника, горщика. Тут знаходилися змії, риби, водоплавні птахи і тварини, оскільки низ дерева – не лише підземний світ, але й море, річка, усяка вода. Також нижня частина Світового дерева – це світ підземного бога, владики підземного вогню і незліченних багатств, втілення уявлення про потойбічний світ, минулі часи. Середній ярус уособлював землю, реальний світ, земне життя людей. Верхня частина Світового дерева піднімалась у нескінченну вись – до Бога і небесного світу богів. На верхів’ї селилися птахи, бджоли, тут розміщувались небесні світила. Часто на верхів’ї днювало Сонце. Дерево життя – це також дерево роду, де кожна квітка, гілка означали певного родича, а все разом уособлювало модель світу і людини, його родове дерево.

Дерево життя – як космічне дерево – було символом стрижня, що з’єднує землю і небо, символом безперервного відродження природи і відновлення життя, емблемою невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя.


Малювання дерева на писанках


Світове дерево на писанці. Фото 1


Світове дерево на писанці. Фото 2


Світове дерево на писанці. Фото 3

Дуб

Дуб вважався притулком божого грому, оскільки в нього легко потрапляла блискавка. Він символізував силу богів природи. Це дерево було пов'язане з богами-громовержцями і громом, вважалось емблемою богів неба і родючості. Дуб – символ Перуна, Сонця та інших богів; дерево життєвої сили, гордості, міцності, довголіття та здоров’я. Його вшановували як дерево життя і світової осі. Слов'яни-язичники вважали дубові гаї житлом богів, тому категорично забороняли їх вирубувати. Дубам у жертву приносили биків, кабанів, півнів, хліб тощо. За давніми легендами у вирії – обителі богів і душ – росло першодерево світу – прадуб з молодильними яблуками безсмертя.

Листя дуба уособлювало чоловічу силу, честь, вірність та довголіття. Коли у домі народжувався хлопчик, на його честь саджали дуб і купали дитину у настої з дубового листя.

У християнстві дуб - символ Христа, як сили, що проявляється у біді, як твердості у вірі.


Малювання дуба на писанках


Символи дуба на українській писанці. Фото 1

Символи дуба на українській писанці. Фото 2


Символи дуба на українській писанці. Фото 3


Символи дуба на українській писанці. Фото 4

Стародавні символи української писанки. Частина 2. Знаки землі, жіночого начала, народження нового життя

Ромб, або квадрат

Розповсюдженим символом на писанках був ромб (квадрат) – символ землі, родючості, матеріального благополуччя і продовження роду, загальний символ жіночого начала у природі. Цей орнамент з'явився ще в період палеоліту.

Зображення ромба, розділеного рисочками на чотири менші ромби, можна побачити на трипільських знахідках – жіночих глиняних фігурках богині родючості. У кожну з чотирьох ділянок такого ромба ще до випалювання втискували по одному хлібному зернятку – такий ромб був уособленням зораного і засіяного поля, символом родючої землі, а також плідної жінки.

Підтвердженням думки про те, що «трипільський квадрат» був символом поля, є сам спосіб зорювання і боронування: поле орали в двох напрямках – «туди» і «назад», а боронували поперек, тобто навхрест.

Сітка, решето, згідно давніх вірувань, мали силу оберега від злих духів, відокремлювали добро від зла. Сеткою дуже часто були заповнені окремі елементи на писанках – кола, квадрати, трикутники тощо.

Квадрати і ромби були знаками землі й усього, що існує на ній, що пов’язане з числом 4: чотири періоди життя людини – народження, юність, старість, смерть; чотири пори року тощо. Таким чином, квадрат уособлював принцип упорядкованості і стабільності.


Малювання символу землі і жіночого начала 


Ромб на українських писанках. Фото 1

Ромб на українських писанках. Фото 2

Ромб на українських писанках. Фото 3


Ромб на українських писанках. Фото 4

Зірка

Зірка, або ружа, – це символ народження, нового життя.
Восьмикутна зірка (або багато зірок) є джерелом роду. Деякі дослідження орнаментів з цим символом дають підставу твердити, що восьмикутна зірка розглядалась як джерело життя взагалі. Так, на деяких зображеннях велика зірка зображена з гіллям або листям. Зірка, яка проростає гіллям на чотири сторони, - досить поширений образ вишивки рушників і сорочок Київщини, Полтавщини і Чернігівщини. Очевидно, що для далеких предків восьмикутна зірка була втіленням життєдайної сили, чогось такого, що породжує життя. Цікаво, що образ великої восьмикутної зірки на рушниках часто обрамлявся малими зірочками або іншими фігурками.

Писанку з таким малюнком дарують на щастя. Вона символізує життя, ріст і благополуччя.

Народна символіка класифікувала зірки то як дітей сонця і місяця, то як запалені Богом свічки на честь народжених людей.

Зірка – це знак неба, визначення порядку небесних тіл і утвердження сонячного божества. У християнстві зірка – знак царства Христа. Святий апостол Павло називав зірку образом обраних у вічність, і найяскравіше з них світить Марія-Матір. Ласкава, наче ранкова зірка, вона сповіщає про схід Сонця-Христа. У християнстві зірка – також символ захисту живих людей, оскільки вважалося, що кожна людина при народженні отримує на небі зірку.

В символіці української писанки зустрічаються зображення не тільки восмикутної, а й чотири-  і шестикутних зірок. Вони також несуть певне значення. Наприклад, шестикутна зірка може складатися або з двох трикутників, або мати пелюсткову форму. Поєднані рівнобічні трикутники символізують єдність вогняної чоловічої енергії, спрямованої вгору, з жіночою вологою енергією, спрямованою вниз. Отже, зірка, складаючись із двох рівнобічних трикутників, накладених один на одного, означає єдність цих сил – акт творення. 
Шестикутні зорі часто вінчають три верхні кінці хреста на розп'яттях: бачимо їх на мармурових фризах капітелей, на плитах хорів та на кованих дверях у Софії Київській, золотими шестикутними зорями вкрито блакитну башту Видубицького монастиря. Загалом, це традиційний духовний символ багатьох українських церков.


малювання зірок на писанках



Зображення зірок на писанках. Фото 1



Зображення зірок на писанках. Фото 2



Зображення зірок на писанках. Фото 3


Зображення зірок на писанках. Фото 4

Стародавні символи української писанки. Частина 3. Кінь, олень, півень


Олень

Олень пов'язаний із Сонцем. За давніми віруваннями, Сонце позмінно перебуває як на небі, так і під землею, а сам олень на своїх рогах вивозить Сонце на небо. Роги оленя є символом променів сонця, що сходить. Чудесний олень уявлявся героєм, який приносить людям світло, сонце, вогонь; пізніше він став помічником людей, істотою, яка пов'язується із землеробством, ремеслами і знаннями. Його також асоціюють із земною рослинністю, яка щорічно відмирає і знову оживає. Олень вважався провідником душ померлих людей, зокрема, у давніх захороненнях знаходять бронзові фігурки оленя; зображувався олень також на ручках мечів і кинджалів.
Деякі дослідники вважають, що вважає, що первісні культово-міфологічні уявлення про оленя пізніше були перенесені на коня.
Поширені писанки із зображеннями оленя в основному у Західній Україні, зокрема, на Гуцульщині.


малювання оленя на писанці


Писанка із символом Оленя. Гуцульщина. Фото 1 



Писанка із символом Оленя. Фото 2


Писанка із символом Оленя. Фото 3

Кінь

Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій вогненними кіньми.

У народнопоетичній творчості українського народу кінь, за твердженням дослідника Івана Денисюка - символ швидкості, витривалості, степової волі, тобто "релікт наїзницького способу життя"; символ вірності та відданості. "З цим нерозлучним побратимом долав колишній лицар чи козак безмежні степові простори. У піснях кінь наділений лицарською вдачею. Він рятує свого вершника у боях, радіє його успіхами й сумує невдачами, навіть карає свого пана у випадку неморальності, а коли той загинув, копитами копає могилу й біжить до батьків сповістити про смерть сина. Це майже сакральна тварина".

Про сакральність цієї тварини та позитивне, шанобливе ставлення до неї в українській народній традиції свідчить і те, що "загиблих у битві бойових коней князі хоронили на спеціальних помостах і насипали над ними кургани, наче над воїнами", або "коли ховали богатирів, які жили колись на світі, то разом з ними ховали і коней, "бо вірно жили".


малювання коня на писанці



Зображення коня на писанках. Фото 1


Зображення коня на писанках. Фото 2

Птахи, півень

Птах - це символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку. Це напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла. Свійську птицю дарували молодим як символ добробуту. Імовірно, у цьому значенні слід розуміти й орнаменти на писанках.

Серед птахоподібних поширене також зображення голубів. Голуб здавна вважався символом любові, вірності і злагоди. Про це, зокрема, говориться в українській приказці - "Люблю свою любку, як голуб голубку"
Голуб та голубка, як
 символ подружної пари, завжди зображувалися попарно, один до одного і голівками. У християнстві голуб також пов'язується зі Святим Духом.


малювання птахів на писанках


Птахи на українських писанках. Фото 1


Птахи на українських писанках. Фото 2


Птахи на українських писанках. Фото 3



Птахи на українських писанках. Фото 4

Стародавні символи української писанки. Частина 4. Сварга, Сонце, Триріг

Сварга (Коловорот)

Сварга - це знак вогню, сонця і руху. Один із найстаріших символів в історії людства. За народними уявленнями, сварга провіщала добро і захищала від темних сил. 
В епоху бронзи сварга вже пов'язана з сонячним культом, а заокруглені відроги символізують рух Сонця. Недарма давньоукраїнський бог неба і небесного вогню, батько Сонця, називався Сварог.

Різновиди свастики здавна використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Існує два різновиди сварги: пряма (правостороння) та обернена (лівостороння). Пряма сварга із заокругленими відрогами у правий бік, за годинниковою стрілкою, символізує схід сонця, творення, рух сонця навесні та влітку, добро, гарячу чоловічу енергію. Обернена сварга з заокругленими відрогами вліво, проти годинникової стрілки, символізує захід Сонця, рух Сонця восени та взимку,  холодну жіночу енергію.


малювання сварги на писанці


Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 1


Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 2



Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 3



Зображення стародавнього символу сварги (свастики) на писанках. Фото 4

Сонце

Сонце – найдавніший і найбільш розповсюджений символ на писанках, який символізує життєву силу і відродження в природі. Це небесний вогонь, про який люди в різні часи мали своє уявлення, але завжди поважали і возвеличували. 

Сонце також часто зображують у вигляді колеса, яке є вершиною досконалості, образом Вічності і уявленням про те безсмертя, яке в природі виражене нескінченним відродженням життя. Після холодної зими прихід весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. Пізніше у християнстві Сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

У перший день різдвяних свят і на Івана Купала – тобто у дні літнього й зимнього сонцестояння, основних дат у  русі світила - з гори спускали й котили вогняне колесо, що символізувало стимуляцію активності сонця, яке дає усьому світло, тепло й життя.

Писанку із зображенням сонця дарували на щастя.


малювання Сонця на писанці


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 1


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 2


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 3


Зображення символів Сонця на українських писанках. Фото 4



Триріг (Тригвер, Триквестер)

Триріг - це знак Вогню, гарячої чоловічої енергії, заплідне чоловіче начало.
Так само, як і сварга, тригвер вважаєтьс символом руху сонця і вічного продовження життя.


малювання тригвера на писанках



Зображення символа тринога на писанках. Фото 1


Зображення символа тринога на писанках. Фото 2


Зображення символа тринога на писанках. Фото 3


Зображення символа тринога на писанках. Фото 4


Стародавні символи української писанки. Частина 5. Хрест, Спіраль

Продовження..

Хрест (Криж)

Хрест також належить до найдавніших солярних знаків.
Знак рівнобічного (рівнораменного) хреста є знаком Сварги - найвищого Неба, що його бачить людина над головою. Це знак сонячного вогню, животворної Божественної сили. Такий хрест в давніші часи слов'яни називали крижем.
Ці знаки широко використовувались у житті наших пращурів: наприклад, у формі хреста будували жертовники.

Символічних зображень сонця, а також вогню (невід'ємний сонячний атрибут) у аграрних народів досить багато - українська орнаментика в цьому випадку не є винятком. Це кола, хрести, модифікації хрестів, свастики, хрести в колі. Зокрема, хрест у колі може бути як знаком сонця, так і знаком вогню (або блискавки - «вогню небесного »). Але сам по собі хрест ближчий до умовно- антропоморфних зображень і може бути знаком чоловічого начала, а відтак наявність мотиву «хрест»  могла мати різну символіку: як бажання запліднення, так і захисну, оскільки вогонь і сонце, вважаються досить сильними оберегами.


Ручний дерев'яний хрест у формі свастики. Покуття, або Гуцульщина. Кін. 19 — поч. 20 ст. 

Якщо прямий хрест є солярним, чоловічим знаком, то косий хрест є символом жіночого начала. Прямий хрест в орнаментах часто поєднаний з косим хрестом. У цьому проявляється єдність чоловічого та жіночого начал,.

У християнський традиції хрест також має функцію оберега. Як символ Христової віри, хрест має проганяти всіляку нечисту силу й охороняти вірного не тільки по смерті, але й в усілякі моменти його щоденного й святкового життя: саме тому маленькі хрестики люди носять на собі як амулети, вимальовують їх на дверях хлівів, на вікнах та стінах хат. 

У пізніші часи виникли дво- і трираменні хрести. Слід згадати, що хрест із перекошеним нижнім раменом є атрибутом лише московської церкви, який виник порівняно недавно (на Московщині - у 15 ст.),  тому його використання в українських народних мотивах розпису писанок було б помилкою. 


малювання хреста на писанці

Символи хреста (накладені один на одного прямий і косий хрести). Фото 1


Символи хреста (накладені один на одного прямий і косий хрести). Фото 2

Спіраль

Зображення спіралі також дуже знакове. Це символ зародження нового життя, родіючості. Спіраль, що поєднує в собі коло і імпульс руху, є символом часу, циклічності, народження і смерті.

Народні митці називають його "кучері" чи "завиток". Цей елемент зустрічається і на виробах сьогодення, і в розкопках при оформленні керамічних горщиків, ваз, військової амуніції, обрядових предметів, жіночих прикрас, предметів, що засвідчують найвищу царську владу (пекторалях). Їм прикрашають вироби зі срібла, золота, слонової кістки, мармуру, глини. Цей символ приваблював стародавніх майстрів своєю пластичністю, графічним зображенням наростаючого руху.

З’єднавши дві спіралі, можна отримати ще один із найважливіших орнаментів на писанках – змію. Її також називають "вужиком", «сигмою». На зразках трипільської кераміки цей символ – один із найрозповсюдженіших: він зображений на посуді, фігурках Рожаниць. 

Однозначно стверджувати, що змій був повязаний з дощем та родючістю землі, тобто був пов'язаний з життєво важливими функціями природи і, отже, був корисною, сприятливою силою природи, без надання йому негативного чи позитивного змісту.

Образ змія з'явився ще за доби палеоліту, а в землеробському мистецтві неоліту він посів одне з центральних місць, навіть уже в ранньому неоліті з'являються жертовники з двома зміїними головами, чари з рельєфним зображенням змія. І це природно, адже для землеробського суспільства достатня кількість вологи є основою виживання, а змії пов'язані саме з періодом дощів (вони живуть біля води, а під час дощу найбільш активні).

Змій був тісно пов'язаний з культом Матері-Богині, про що свідчать численні зображення разом жіночих та зміїних атрибутів. Змія уявляли посередником між землею, де він жив, та небом, звідки він викликав дощ, неначе висмоктуючи його з сосків Матері Неба. Не випадково знаходимо зображення змія, що обвиває груди Богині в різних варіаціях у трипільській кераміці. Зв'язок змія зі сферою небес зустрічаємо і в давньокитайских яншаоських розписах; прикладом може бути таке зображення на стінці яншаоського горщика: реалістично зображений змій простягся вертикально, вгорі торкаючись лінії неба, а хвостом упираючись в землю. Тут чітко проступає його функція медіатора між цими двома сферами. 

Образ змія часто супроводжує жіночі антропоморфні статуетки: так пара змій може бути зображена біля грудей — таке розміщення змія знову ж таки вказує на зв'язок цієї тварини з ідеєю родючості, адже "жінка-молоко" та "змій-дощ" — семантичні синоніми, крім того, на ранньо-трипільських статуетках пару змій зображували на животі, де вони оберігали плід, виношуваний жінкою. 

Ц цілком узгоджується і з дослідженням вишитих українських орнаментів. Так, структури типу S (вужик, змій) і X (косий хрест, жіночий символ) є чи не найпоширенішими в українській вишивці. На Поділлі їх вишивали на поликах жіночих сорочок, на маніжці чоловічих, ними «зашивали» з'єднувальні шви жіночих сорочок, краї рукавів, коміри і краї підточки. Склалися певні типи поєднання цих елементів, за якими не одразу можна їх розрізнити. Багатство форм і наявність спрощених варіантів свідчать про те, що вони вишивались не одне сторіччя. Спосіб розміщення на одязі вказує на обереговий характер цієї структури.

Вужики та спіралі як складові елементи входять до багатьох орнаментальних мотивів на українських писанках, наприклад,  «Кучері з гребінцями», «Качка».


малювання спіралі на писанках


малювання сигми (вужика)


Писанка, орнамент "Качур". Західне Поділля.


Писанка, орнамент "Кучері з гребінцями". Покуття.


Писанка, орнамент "Безконечник". Полтавщина


Спіралі і вужики на писанці. Фото 1


Спіралі і вужики на писанці. Фото 2


Спіралі і вужики на писанці. Фото 3



Спіралі і вужики на писанці. Фото 4

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Знаки символи писанкарства

  1. Сонце — джерело світла й тепла, "всевидяще око"; символ Христа.

  2. Хрест — символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; святий знак викуплення, яким церква усе починає, благословляє й освячує.

  3. Древо життя — символ світобудови, воно поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє; у Святому Письмі дерево позначає все добре й вартісне, є образом Божої мудрості.

  4. Спіраль — знак зародження нового життя, родючості; символ порядку таїнства літургійного року.

  5. Сварга — знак всесвіту; символ Величі Божої.

  6. Триріг — знак святого вогню і Святої Трійці.

  7. Зоря восьмикутна — знак неба, Богині-Матері; символ Діви Марії: немов рання зоря, вона передвіщає схід Сонця-Христа.

  8. Церква — знак стремлінь до висот, вічності, єднання з небом.

  9. Грабельки — символ дощу, води, що сходить із неба до землі і єднає землю з небом (або ж дівчину із хлопцем); у Старому Заповіті дощ є прообразом обіцяного Спасителя; у Новому Заповіті — символом ласки й благовісті Святої Євангелії.

  10. Гілка — символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; образ живучості Божої ласки, символ безкінечного життя.

  11. Дубовий листок — символізує чоловічу силу, це знак стародавнього бога Перуна; у Святому Письмі дуб є сакральним знаком повноти життя Божого люду й символом Божої справедливості.

  12. Пташка — символ єднання земного й небесного, охоронець душ предків; птахи символізують чесноти святих та їх вознесіння до Бога.

  13. Півень — провісник дня, сторож добра проти зла — є символом світла, яке побороло темряву, — Христа.

  14. Кінь — символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть.

  15. Риба — символізує воду, отже, як і вода, є символом життя і здоров'я; це також символ новохрещених.

  16. Олень — пов'язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем, охоронцем істини, провідником; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.

  17. Виноград — символ роду; виноградна лоза — символ Христа.

  18. Безконечник — символ води, невмирущої природи, вічного життя.

  19. Сорок клинців символізують успіх у господарстві, добробут і чесноти людини.

  20. Квіти — означають радість, красу, дітей.

Перегляд
матеріалу
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Інструктажі з безпечної праці
Слайд № 1

Інструктажі з безпечної праці

Перед роботою Одягти спецодяг Вимити руки Заслати скатертину Організувати провітрювання приміщення (Відчинити вікно на провітрювання) Закріпити сві...
Слайд № 2

Перед роботою Одягти спецодяг Вимити руки Заслати скатертину Організувати провітрювання приміщення (Відчинити вікно на провітрювання) Закріпити свічки міцно і стійко у підсвічниках Прослідкувати, щоб свічки не були дуже високі (до 10 см) Мати запас води у пляшці

Під час роботи Не залишати свічку з вогнем без нагляду і при відсутності роботи з нею. Працювати за технологічною картою. Гріти інструмент не підпа...
Слайд № 3

Під час роботи Не залишати свічку з вогнем без нагляду і при відсутності роботи з нею. Працювати за технологічною картою. Гріти інструмент не підпалюючи ручку. Шкарлупу класти тільки на підставку Користуватись тільки власним інструментом

По закінченню роботи Загасити свічку Прибрати сміття з робочого місця Прибрати робоче місце Помити руки Покласти роботу у коробочку.
Слайд № 4

По закінченню роботи Загасити свічку Прибрати сміття з робочого місця Прибрати робоче місце Помити руки Покласти роботу у коробочку.

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
П и с а ч о к Кросворд №1 З е л е н и й С и н і й К р а ш а н к а Ч е р в о н и й М а л ь о в к а К р а п а н к а Інструмент писанкаря? Символ весн...
Слайд № 1

П и с а ч о к Кросворд №1 З е л е н и й С и н і й К р а ш а н к а Ч е р в о н и й М а л ь о в к а К р а п а н к а Інструмент писанкаря? Символ весни ? Символ здоров'я? Яйце пофарбоване в один колір? Символ радості? Яйце розмальоване пензликом? Писанка розписана гвіздочком?

П е т р и к і в к а Кросворд №2 Р о с л и н и й П а л е ц ь Д е р е в о П В А П и с а н к а р К і т К а л и н а К о л о м и я К а н а д а Де побудо...
Слайд № 2

П е т р и к і в к а Кросворд №2 Р о с л и н и й П а л е ц ь Д е р е в о П В А П и с а н к а р К і т К а л и н а К о л о м и я К а н а д а Де побудований музей писанки? Народний промисел занесений до спадщини ЮРЕСКО? Орнамент петриківського розпису? Інструмент для малювання петриківської калини? Матеріал для «вічної» мальованки? Сучасний аналог жовтку у фарбах Петриківки? Людина, що пише писанки? Країна з найбільшим пам'ятником писанці? Звір для петриківського пензлика? Елемент, що малюють пальцем?

П е т р и к і в к а Кросворд №3 Р о с л и н и й П а л е ц ь Д е р е в о П В А П и с а н к а р К і т К а л и н а К о л о м и я К а н а д а Де побудо...
Слайд № 3

П е т р и к і в к а Кросворд №3 Р о с л и н и й П а л е ц ь Д е р е в о П В А П и с а н к а р К і т К а л и н а К о л о м и я К а н а д а Де побудований музей писанки? Народний промисел занесений до спадщини ЮРЕСКО? Орнамент петриківського розпису? Інструмент для малювання петриківської калини? Матеріал для «вічної» мальованки? Сучасний аналог жовтку у фарбах Петриківки? Людина, що пише писанки? Країна з найбільшим пам'ятником писанці? Звір для петриківського пензлика? Елемент, що малюють пальцем?

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
ПЕТРИКІВСЬКА МАЛЬОВАНКА
Слайд № 1

ПЕТРИКІВСЬКА МАЛЬОВАНКА

1 2
Слайд № 2

1 2

Розшифруй код мальованки 3 4
Слайд № 3

Розшифруй код мальованки 3 4

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Традиційні оздоблення пасхальних яєць Розробка вчителя технічної праці СЗШ №1 м. Дніпропетровська Довгаль Лариси Сергіївни
Слайд № 1

Традиційні оздоблення пасхальних яєць Розробка вчителя технічної праці СЗШ №1 м. Дніпропетровська Довгаль Лариси Сергіївни

Писанкарство Писанка має надзвичайно багату історію і поєднала в собі все: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали.
Слайд № 2

Писанкарство Писанка має надзвичайно багату історію і поєднала в собі все: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали.

 Оздоблення яєць поділяється за технікою виконання: Крашанки, мальовки, шкрябанки, крапанки, писанки.
Слайд № 3

 Оздоблення яєць поділяється за технікою виконання: Крашанки, мальовки, шкрябанки, крапанки, писанки.

Крашанки Яйця варять 5-10 хвилин. із барвниками
Слайд № 4

Крашанки Яйця варять 5-10 хвилин. із барвниками

Мальовки Яйця варені Точені дерев'яні яйця - сувеніри розмальовують пензликами.
Слайд № 5

Мальовки Яйця варені Точені дерев'яні яйця - сувеніри розмальовують пензликами.

Шкрябанки По фарбованому барвниками яйці вишкрябують візерунки гострою паличкою.
Слайд № 6

Шкрябанки По фарбованому барвниками яйці вишкрябують візерунки гострою паличкою.

Крапанки Самі прості крапанки – це писанки накапані краплинами воску. Після нанесення нового шару воску яйце фарбують У різні кольори (від світлих ...
Слайд № 7

Крапанки Самі прості крапанки – це писанки накапані краплинами воску. Після нанесення нового шару воску яйце фарбують У різні кольори (від світлих до темних).

Крапанки Писанка виконується нанесенням воску на шкарлупку за допомогою інструмента “гіздочок” та барвників.
Слайд № 8

Крапанки Писанка виконується нанесенням воску на шкарлупку за допомогою інструмента “гіздочок” та барвників.

Писанки Писанки пишуть розігрітим воском. Наносять лінії за допомогою “Писачка” Після нанесення нового шару воску яйце фарбують У різні кольори, ві...
Слайд № 9

Писанки Писанки пишуть розігрітим воском. Наносять лінії за допомогою “Писачка” Після нанесення нового шару воску яйце фарбують У різні кольори, від світлих до темних.

Травлені писанки
Слайд № 10

Травлені писанки

Травлені писанки Шкаралупи темних курячих яєць, гусячі, страусині яйця можуть прописуватись воском і протравлюватись оцтом. Кислота роз'їдає кальці...
Слайд № 11

Травлені писанки Шкаралупи темних курячих яєць, гусячі, страусині яйця можуть прописуватись воском і протравлюватись оцтом. Кислота роз'їдає кальцій яйця. Утворюється заглиблення, що робить шкарлупку рельєфною.

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Рарітетні писанки
Слайд № 1

Рарітетні писанки

Слайд № 2

Слайд № 3

Керамічні і кам'яні яйця
Слайд № 4

Керамічні і кам'яні яйця

Слайд № 5

Дерев'яні яйця - мальованки
Слайд № 6

Дерев'яні яйця - мальованки

Слайд № 7

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.