Добірка творів "Цікаві факти про тварин"

Опис документу:
Збірник "Цікаві факти про тварин " містить у собі : вірші різних поетів, твори В.Сухомлинського та конспект інсценізації за твором. Ознайомлення дітей з тваринами засобами художнього слова надає змогу приблизити дитину до світу тварин, доторкнутися до нього, зацікавити дитину та заохотити дізнаватися ще більше.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

« Мишка».

У норі принишкла мишка,

У норі у миші тиша.

Може миша в тиші пише?

Може, миша там читає?

Може, миша вишиває?

Може, миша кашоварить?

Мишенятам кашу варить?

У норі у миші – тиша…

Чи заснула мама в тиші?

* * *

« Білочка».

  • Де ти, білочка живеш?

Що ти ,білочко, гризеш?

  • У зеленому ліску,

У дуплі, у сосняку

Я гризу горішки,

І гриби, і шишки.

Г. Демченко

* * *

Ой, маленьке зайченятко,

Де твоя домівка – хатка?

  • В мене хатка за горбочком,

Під ялинкою й дубочком.

* * *

Зайчик сіренький полем тікав,

На город попав.

Сидить і жде, моркву гризе.

Сірий зайченятко –

Впізнай його спочатку.

Ось ти!

* * *

Скочив котик, сів на плотик,

Миє ротик і животик.

Він маленький і чистенький.

Гарний Мурко мій маленький.

М. Підгірянка

* * *

« Киця»

  • Кицю , кицю, де ти була?

Що ти їла, що пила?

  • Я на річці була.

Там водичку пила.

А що їла - не скажу,

Тільки хвостик покажу.

О Олесь

* * *

« Песик».

Гав, гав, гав!

Песик забрехав,

Можна в хаті гарно спати,

Він нас буде пильнувати.

Гав, гав, гав!

Песик забрехав.

М. Підгірянка.

* * *

« Зайчик».

На землі сніжок лежить,

Зайчик по снігу біжить.

Мерзнуть вушка,

Мерзнуть лапки

Без калошок і без шапки.

Ой!

М. Павлович.

* * *

« Ведмедик».

В Лісі тихо, всі поснули,

Шепчуть сосни : люлі, люлі…

Вліз ведмедик в теплу хату,

Смокче лапу волохату.

Та не спить малий , зітхає,

Хоче меду, та не має.

В. Гринько.

* * *

« Хвіст»

У кота великий хвіст.

Їде кіт до сіл та міст,

За моря, за океани –

Кожен хай на хвіст погляне.

Всі кричать:

« Оце дива!

Це так хвіст!

А голова?

Щось не видно за хвостом!»

Отаке було з котом.

П. Воронько

* * *

« Котик».

Не тягни кота за вуса,

Котик сердиться, укусить.

І за лапку не хапай,

Бо подряпа, так і знай.

К. Перелісна

* * *

« Песик»

Ой, хто бачив чи ні? –

Утік песик мені.

Отакенький малий

І усенький рудий,

Білі вушка і ніс

І ще бубличком хвіст.

К. Перелісна

* * *

«Коза»

Кізонька рогата,

Сива, бородата!

Розкажи нам, де ти була?

Що ти їла, що пила?

Подружись із нами,

Та не бийся ти рогами.

М. Познанська

* * *

ЯК ЗДИВУВАВСЯ МУРКО

В однієї бабусі був старий-престарий кіт Мурко.

Лежить Мурко на подвір'ї, на сонечку вигрівається. Заплющив очі, спить, поклавши голову на лапки. Тіль­ки хвостом махає, мух відганяє.

На подвір'ї ходило курча. Воно відбилося від квоч­ки й жалібно пищало. Побачивши кота, курча замовк­ло. Підійшло тихенько до кота, притулилось до нього й очі закрило. Тепло йому біля кота.

Кіт Мурко почув, що хтось до нього притулився. Відкрив очі, побачив курча. Здивувався кіт Мурко: ну й сміливе ж курча!

Дивиться кіт Мурко на курча з подивом і не знає, що йому робити. Чи злякати курча, щоб воно втекло, чи нехай собі гріється?

ЇЖАЧОК І СВІТЛЯЧОК

Ішов лісом їжачок. Ніс яблуко на своїх голках. Рап том бачить — щось світиться. А то такий пеньок. Дай, думає їжачок, візьму шматочок пенька, буду ввечері світити. Бо дітки маленькі в темряві бояться. Узяв він світлячка, приніс додому. Світліше стало в гнізді у їжачка. Дітки-їжаченята зраділи:

Ой, як світло тепер у нас. Будемо малюнки роз­глядати.

Інсценізація казки «Як аґукатиметься, так і відгукнеться»?!

Дійові особи: Вовк, Їжак, Ведмідь.

На лісову галявину виходить Вовк.

Вовк. Щось рано я сьогодні встав, нікого в лісі не немає. Заспівати чи що? Можливо, хто і прокинеться.

Вовк тихенько виє, йому вторить ехо-камера.

Вовк (лякаючись). Ой, хто це зі мною розмовляє? (Дивиться на всі боки.) Ніхто не видно. Напевно, здалося. (Починає вити і знову чує ехо-камеру.) Ой, ой, ой! Як страшно! Може, в кущах хтось сховався?.. (Шукає в кущах.) Нікого! Точно. Здалося! Заспіваю ще раз, тепер-то вже точно хто-небудь прокинеться.

Вовк знов починає вити, на галявину виходить Їжак.

Вовк. Це ти, Їжачок, мені відповідаєш?

Їжак. Ні, це ехо-камера з тобою говорить.

Вовк. Ехо-камера. А що це таке?

Їжак. Ехо-камера живе в горах, в лісі і навіть у великій порожній кімнаті. Що ти йому скажеш, воно все повторить.

Вовк. У лісі?.. Де воно? Щось не бачу... А побачити його можна?

Їжак. Можна, але лише в справах.

Вовк. Як це – в справах?

Їжак. Це, якщо ти кому-небудь зробиш добру справу...

Вовк (перебиваючи Їжака). Та щоб я зробив добру справу?! Та ні за що!

Їжак. Тоді давай я зроблю кому-небудь добру справу.

Вовк. Так, ти можеш зробити добру справу.

Їжак. І йому теж захочеться зробити для мене добру справу.

Вовк. Ну ти скажеш! Такого не буває!

Ведмідь (виходячи на галявину). Про що сперечаєтеся, молоді люди?

Їжак. Та ось пояснюю Вовкові, що таке ехо-камера.

Ведмідь. Молодець, Їжак, якщо ти це знаєш. Бачиш, Вовк, який Їжак у нас розумний. А ще він у нас працелюбний. Поглянь, яке він яблуко красиве на спині несе. Їжачок, де ти узяв таке яблуко?

Їжак. Далеко, он за тим яром.

Ведмідь. Так, далеко. Мені не дійти. Старий я, ноги болять, а так хочеться яблука.

Їжак. А йти, дідусь, і не треба. Беріть, угощайтесь.

Ведмідь. Спасибі, Їжачок! Порадував, пошкодував старика. (Ведмідь задоволений вирушає.)

Вовк (сміється). Ну, Їжачок, насмішив ти мене! (Передражнюючи Ведмедя.) «Спасибі, Їжачок! Пожалів старика». А адже спасибі в кишеню не покладеш! Тепер давай йди за яр, якщо тобі зайнятися нічим.

Їжак. Ось і піду! Я молодий, а ведмідь старенький, у нього ноги болять.

Ведмідь. Їжачок, Їжачок, ти ще тут? Почекай, не вирушай! Дивися, які я тобі гриби приніс! Візьми, на зиму собі засушиш.

Їжак. Ось тобі, Вовк, і приклад ехо-камери в добрих справах: я Ведмедеві яблуко дав, а він мені – грибів.

Вовк (ображено). Яблука, грибки. Нісенітниця все це! (Кидає від досади в кущі палицю.)

Голос із-за кущів. Ой! Боляче!

Вовк. Ура! Попав! (У цей момент із-за кущів у Вовка летить палиця, потрапляє йому в голову.) Ой-ой-ой!!! Як хворий-о-о-про!!!

Їжак. А це тобі приклад ехо-камери в поганих справах!

Ведмідь. Вовк, то хіба ти не знаєш прислів'я «Як агукатиметься, так і відгукнеться»?!

Вовк. Ні, не знаю-ю-ю.

Їжак. Тепер знай! Якщо ти робитимеш іншим лише хороше і приємне, то і вони тобі відповідатимуть завжди тим же

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»