До уроків читання та виховних заходів, притча "Таємниці майстерності".

Опис документу:
Притча, казка та оповідання — один із найдоступніших видів передачі інформації дітлахам. У стислій ненав'язливій формі можна повідомити дітям основні життєві цінності, поділитися досвідом нації, вивчити національну спадщину. Джерело: Інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ТАЄМНИЦЯ МАЙСТЕРНОСТІ

Один заможний господар спромігся на кузню. Справи ковальської він не знав, та й учитись йому вже не було коли. Але мав дорослого сина. «Нехай мій Василько І опановує це дуже потрібне для села ремесло», — вирішив господар.
Про навчання домовився з відомим на всю волость ковалем. За невелику платню той узявся зробити з хлопця коваля.
Господарів син ріс ледарем. До роботи брався неохоче, а батько не примушував працювати, бо обходився наймитами.
— Ну що ж, хлопче,— почав перший урок старий майстер, — бери тачку і гайда по вугілля!
— Я прийшов до вас учитися, а не найнявся! — гонорово відказав хлопець.
— А як ти гадаєш інакше опанувати наше ремесло? — глянув на учня здивований коваль.
— Ви робіть свою справу, а я буду дивитися, спокійно пояснив йому Василько і для переконливості додав: — Ми вам за науку заплатили наперед Коваль тільки плечима знизав. Гроші він справді отримав, а коли так — то їхня справа, як учитися.
— Стій і дивись, мо' щось і вийде...
Три роки — строк навчання — збігли як один день. І протягом усього того часу Василько ретельно відвідував кузню, вмощувався збоку і спостерігав за роботою.
Батькові вже нетерпеливилося: має власну кузню, а чужі люди його хліб їдять.
Нарешті вийшов строк.
— Ану, синку, покажи, чому ти у відомого коваля навчився!
Василь узяв молота в руки. Грймав-гримав — а викувати нічого путнього не зумів. Побачивши це, батько зрозумів, якого спадкоємця собі виховав.
— Таж я три роки за тебе гроші платив! А ти, ледарю, навіть не знаєш, з якого боку до ковадла підійти?! Геть з моїх очей! І поки не навчишся ковальської справи, до хати не приходь! — сказав батько, як відрізав.
Куди подітися Василькові? Пішов до того самого коваля найматися на роботу. 
— Добре! — погодився коваль. — Бери тачку — і гайда по вугілля.
Тепер уже ніколи було Василькові спостерігати — бо від зорі до зорі він крутився підручним у коваля. І сам почав залізо кувати. Спочатку за прості вироби узявся, а далі — за складніші й складніші. Так і відкрив собі таємницю ковальського ремесла.

МАЙСТЕР-ПОРАДНИК

У невеличкому містечку, яке розташувалося біля вузенької річечки, поселився новий житель, котрий назвався майстром. Ніхто не знав його фаху, але куди б не заходив цей чоловік, скрізь давав поради.
Заглянув у майстерню до коваля — застеріг його:
— Ти перетримуєш залізо у вогні, від чого воно робиться крихким. І гартувати слід у маслі, а не у воді. — Й професіонально додавав: — Куй залізо, поки гаряче!
— Не знаю, — невдоволено бурмотів коваль. — Роблю, як мене батько вчив. — І продовжував працювати по-своєму.
Кравцеві новий майстер тлумачив, як потрібно шити камзол, нагадуючи йому: «Сім раз відміряй, а раз відріж!» Шевцеві показував, як прибивати підошви. Теслі зауважив, що той неправильно тримає сокиру і рубає не з руки. Часто приходив до людей і починав у самий розпал роботи:
— Невірно! Треба ось так... Треба по-іншому, а не так, як ви звикли!
На це йому відповідали: «Не вчи рибу плавати! Як уміємо — так ї робимо!»
Пройшов деякий час. Стопталися чоботи у нашого майстра. Звернувся він до шевця:
— Е-е, брате, — посміхнувся той, — я ж тобі і в підметки не годжусь, не буду перед тобою соромитися — сам ший взуванку.
Треба було замок на двері викувати, то подався майстер до кузні.
— Ні, — похитав головою коваль, — у мене залізо крихке, не для тебе.
Кравець відмовився пошити йому нові штани, тесля — вистругати дошки, пекар — і той не дав хліба.
Повернувся додому наш майстер, зажурився. Бо він тільки і вмів, що давати нікому поради.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн