У виступу розглядається проблема корекції мовленнєвого розвитку учнів початкової школи із порушенням писемного мовлення, зокрема дисграфією. Акцентується увага на необхідності формування базових навичок мовлення у молодших школярів, які мають складні мовленнєві порушення в умовах загальноосвітніх навчальних закладах. Підкреслюється важливість розвитку мовлення як провідного принципу в початковій ланці загальної шкільної мовної освіти. Визначено, що недоліки мовленнєвого розвитку призводять до порушеного чи затриманого розвитку вищих психічних функцій, опосередкованих мовленням і до дисграфії. Виявлено тенденцію до прогресуючого розповсюдження порушень усного і писемного мовлення, що проявляється не тільки у змінах кількісного складу дітей з відхиленнями в мовленнєвому розвитку, але і якісними змінами мовленнєвій патології. Висвітлені певні функції для опанування писемним мовленням. Описані види дислексій і дисграфій, та загальні вправи для їх корекції, як визначити ознаки дисграфії та як полегшити навчання дисграфіків. Описано використання дидактичного сінквейну для розвитку пізнавальної активності та розвитку мовлення дітей, які мають порушення мовлення.










