Дмитро Григорович Бандрівський (1897–1983) — український письменник, мовознавець, літературознавець та кандидат філологічних наук.
Біографія
Народження: Народився 23 грудня 1897 року в селі Городище (нині Самбірського району Львівської області).
Освіта: Закінчив Львівський університет у 1931 році.
Діяльність:
Протягом 1940–1963 років працював науковим співробітником в Інституті суспільних наук АН УРСР у Львові.
Досліджував діалектологію, ідіостиль Івана Вишенського та українсько-польські мовні зв'язки.
Смерть: Помер 2 липня 1983 року у Львові.
Творчість
Його творчий доробок включає поезію, прозу та наукові праці:
Поезія: Дебютував збіркою «На ясний шлях» (1922).
Проза: Основна тематика творів — життя галицької інтелігенції та видатних українських письменників.
Повісті: «Захар Франко» (1965), «Під синіми горами» (1976).
Збірки оповідань та етюдів: «Світло і тіні» (1958), «Крізь призму часу» (1963–1979), «В краю орлів» (1967).
Наукові праці та статті: Публікував дослідження про С. Руданського («Український перекладач Міцкевича»), І. Вишенського та інших діячів.
