До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
2
7
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Дискусія: «Шляхетний патріотизм і бажання жити. Як не змарнувати на помилки життя»

Опис документу:
Мета: - розширити знання учнів про бій під Крутами; - допомогти виробити своє ставлення до великого шляхетного пориву молоді у 1918 році; - розвивати ініціативу учнів, критичне мислення, уміння висловлювати власну точку зору і аргументувати її, уміння вести дискусію та вислуховувати опонента,формувати характер; - виховувати ціннісне ставлення особистості до себе та до держави.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Дискусія: «Шляхетний патріотизм і бажання жити.

Як не змарнувати на помилки життя».

(Памяті героїв Крут присвячується! )

Мета:

- розширити знання учнів про бій під Крутами;

- допомогти виробити своє ставлення до великого шляхетного пориву молоді у 1918 році;

- розвивати ініціативу учнів, критичне мислення, уміння висловлювати власну точку зору і аргументувати її, уміння вести дискусію та вислуховувати опонента,формувати характер;

- виховувати ціннісне ставлення особистості до себе та до держави.

Обладнання: проектор, екран, виставка наукової та художньої літератури.

Хід заходу:

«Не пощастило нашому народу. Дав Бог сусідів ласих до нашеств

Забрали все – і землю, і свободу.

Тепер забрати хочуть вже і честь».

( Л.Костенко).

(Звучить пісня «Ніколи не плач» памяті Героїв Крут (до 1.38 хв.))

Вчитель: 29 січня 1918 року – героїчна й водночас трагічна подія, яка знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців.

Історія знає багато жертв в імя ідеї, але аналогічної Крутам не було.

У часи хрестових походів відвойовувати Єрусалим ішли охоплені ентузіазмом діти. Вони гинули зі світлою вірою в Царство небесне і вічне життя. Билися до загину впевнені у своїй перемозі юнаки Стародавньої Греції та Риму.

А що ж було у нас під Крутами? Хто були ті юні герої? Чи вірили вони в свої сили? Чого прагнули гімназисти і молоді студенти, які не визнавали війни, засуджували будь-яке насильство?

Крути… Символ героїзму й відданості нашого юнацтва, символ національної трагедії і гордості. Тож разом з учнями 6-х класів, своєю пам’яттю та уявою перенесемося у буремні, незабутні Українські революції початку ХХ століття

(«Ніколи не плач» - до 2.40 хв.).

1-й учень. 7 листопада 1917 року Центральна Рада, виконуючи волю українського народу, проголосила Українську Народну Республіку. А вже через три дні у Петрограді було прийнято рішення послати армійські частини для придушення «контрреволюції» на півдні Росії. Про це прямо було сказано у зверненні Рад наркому від 26 листопада 1917 року «До всього населення»: «Буржуазна Центральна Рада Української Республіки, що веде боротьбу проти Українських Рад, допомагає Каледіну стягувати війська на Дон, заважає Радянській владі спрямувати необхідні військові сили на землі братерського українського народу для придушення каледінського заколоту».

Так розпочалася війна Радянської Росії із законною владою в Українській Народній Республіці, а фактично – з незалежністю українського народу.

2-й учень. Раднарком оголосив в Україні стан облоги і зобов’язав місцеві революційні гарнізони «Діяти з усією рішучістю проти ворогів народу, не чекаючи ніяких вказівок зверху». Таким чином, в Україні розгорнулися три революційні армії російських військ.

Першою революційною армією командував колишній царський підполковник, лівий есер М.О.Муравйов, який 5 січня 1918 року повідомив з України В.О.Антонову-Овсієнку: «Наказав нещадно вирізати всіх захисників місцевої буржуазії».

3-й учень. 17 грудня 1917 року Центральна Рада отримала радіограму від більшовицького Раднаркому з ультимативною вимогою «зректися» спроб організації спільного фронту», «без згоди верховного головнокомандуючого Раднаркому не пропускати жодного війська, що йде в бік Дону і Уралу», «надавати допомогу радянському війську в боротьбі з контрреволюційним повстанням Каледіна», «припинити будь-які спроби роззброювання радянського війська й червоної гвардії в Україні». Великодержавний ультиматум було відхилено. Тоді 30-тисячна більшовицька армія під командуванням Антонова-Овсієнка розпочала проти УНР війну.

4-й учень. Наприкінці грудня окуповано Харків, Полтаву, Чернігів. 8 січня 1918 року на Чернігівщину боротися проти окупантів вирушила військова школа в кількості 600 чоловік під орудою сотника Косенка. Разом з іншими вона боронила вузол Бахмач-Конотоп. Безперервні бої тривали до 28 січня.

5-й учень. А в Києві палицю в колесо націопального воза встромляють збільшовизовані робітники військового заводу «Арсенал», піднявши в середині січня заколот проти Центральної Ради. Заколотники були приборкані. Та їм на допомогу поспішило сп'яніле від легких перемог шістдесятитисячне військо балтійських та чорноморських мо­ряків. Із цією навалою справитися не вдалося.

6-й учень. Останні дні січня 1918 року. Щоб стримати просування до Києва більшовицьких орд, був наспіх сформований і відправлений поїздом до Бахмача допоміжний курінь сту­дентів - січових стрільців під командуванням сотника Омельченка. 29 січня вдосвіта поїзд із підмогою зупинився на станції Крути, де при­булі зустрілися із залишками гайдамаків. Тут зібралось юнкерів, студентів і гімназистів - 250 чоловік, гайдамаків і вільних козаків - 100, на всіх було три гармати.

(Дівчата і хлопці в чорному виходять. На сце­ну підіймаються 6 учнів, стають попарно. Пер­ший учень читає вірш. Богдана-Ігоря Антонича «У січневе свято»).

7-й учень.

Рік вісімнадцятий - надії і тривоги –

Родився в куряві натхненних, віщих бур.

Не маки - це стяги квітчались на дорогах,

І військо підіймалось на шляхах, мов мур.

Рік вісімнадцятий — тривоги і надії –

Здіймався в сяйві здійснених, прадавніх мрій,

І Київ, місто над містами, знов завії

І війни зустрічав, полки відважні й бій.

Нові бійці, нові поети виступали,

Вночі Грушевського хилилась голова.

Коли складав рядки нових універсалів

І змістом буряним запалював слова.

Такі близькі й далекі.

І найдорожчі, й надуживані найбільш:

Вона - одна і самостійна, правда й воля –

Слова, що палять і п'янять, мов темний хміль.

Горіння літ, що буйним спалахнули палом.

Коротку славу, що дзвеніла по землі,

Згадаймо мовчки й перед тіню днів минулих.

Задумавшись хвилину, чола похилім.

8-й учень. Заметене снігом поле, а на ньому похапцем окопались юнаки, без штабу, маючи по три набої на душу. Зачорніло здалеку: колонами наступали більшовики. Ворог обійшов лінію оборони з обох боків, і праве крило, де були юнкери, змушене було відступати з боєм до своїх вагонів. Ліве, студентсько-гімназійне, відійшло до станції, що вже була в руках ворога Юнаки кинулись у свою першу і останню багнетну атаку — і майже всі загинули.

9-й учень.

Супроти хижої навали.

Супроти смерті — в стужу й сніг –

Ось тут вони, ось тут стояли,

І всього жменька - триста їх.
Стихали Києва хорали,

Його заслін - ці юнаки.

Ось тут - редут. Ось тут вмирали.

Приймали кулі і штики.

10-й учень. Двадцять сім із них потрапило в полон. Спочатку вояки «революційної армії» - колишні царські гвардійці, матроси, московські робітники та звільнені революцією злочинці над ними по-звірячому познущалися, а наступного дня розстріляли заборонивши селянам їх ховати.

Перед розстрілом юнаки наспівали «Ще не вмирла Україна».

(Звучить гімн. "Ще не вмерла Україна» (сл.П.Чубинського, муз.М.Вербицького).

11-й учень. Перемога під Крутами відкрила російському війську шлях до Києва. Перша більшовицька окупація столиці України тривала 3 тижні. Коли армія УНР повернулася, на полі бою було зібрано кілька десятків тіл полеглих і перевезено до Києва. 19 березня їх всенародне поховано в братській могилі на Аскольдовому цвинтарі. На похоронній церемонії виступив з промовою Михайло Грушевський. Він почав її словами античного поета: «Солодко і славно вмерти за Батьківщину». День битви під Кругами -29 січня - проголошено Днем Скорботи України.

12-й учень Памяті тридцяти

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучинів-українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі – український цвіт!

По кривавій по дорозі нам іти у світ.

На кого посміла знятись зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер і Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн? Боже, покарай!

Понад все еони любили свій коханий край,

Вмерли о Новім Заповіті з славою святих

На Аскольдовій могилі поховали їх.

Павло Тичина.

Пом’янемо героїв, замордованих під Крутами, хвилиною мовчання.

13-й учень. На жаль, після окупації Києва виками могила крутянських героїв у 1919 році була зрівняна із землею. Згодом тут було посаджено парк. Зараз на місці колишньої спільної могили героїв проходить новий асфальтовий шлях, що зветься Парковою вулицею.

14-й учень. Небагато імен тих героїв зберегла м історія. Минуть роки, століття, та пам’ять про юнаків-героїв не згине повік. Вона світитиме не тільки українцям, а всім тим, які готові покласти життя своє в ім’я

Батьківщини.

Вчитель: Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємося в цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталося?

(Відеокліп про Крути для студентів – до 5.02 хв.)

Диспут:

  1. Шляхетний патріотизм і бажання жити. Як не змарнувати на помилки життя?

  2. Коли дитина вважається дорослою?

  3. Чия провина, що в Україні не знайшлося іншого війська і в бій під Крутами пішли хлопчики?

(Уривок відеокліпу «Бій під Крутами» (2009) – з 0.52 – 2.42 хв.)

  1. Що таке обовязок перед Україною?

  2. Що ти зробив для України?

  3. Що таке патріотизм?

  4. Чи готові ви захищати державу?

  5. Чи потрібно бути осторонь політичних процесів у державі?

  6. Ви майбутнє якої нації?

10) Чи даремно пролита кров героїв Крут?

Вчитель: Бій під Крутами – перша кров за Україну. Так вважають сучасні історики. З ними не сперечаються і президенти.

Принаймні, на урочистих зборах стали обовязковими заяви найвищих посадових осіб про героїзм студентів у бою з російським агресором.

Про те, де була тоді регулярна армія і де вона зараз не питають. А видатки українського держбюджету на військо в останні роки були мізерними. Очевидно, бути готовими до війни стало просто старомодним.

Чи даремно пролита кров Майдану?

(Відеокліп «Небесна сотня. Юні ангели» - 1 хв.)

Вчитель: Кров, пролита юнаками під Крутами, кров героїв Майдану, не була марною. Нині Україна відроджується, встає з колін і наше завдання не залишатись осторонь.

(Відеокліп «Це моя і твоя війна» - вірші А.Дмитрук )

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн