Диктант-асоціація (незакінчені речення) із творчим завданням
за змістом новели «Intermezzo» М. М. Коцюбинського
Завдання: створити словесний екологічний малюнок-асоціацію (есе) у новелі.
1. Дні течуть тепер серед …
(степу, серед долини, налитої зеленим хлібом)
2. Я тепер маю окремий світ, він наче …
(перлова скойка)
3. Невідступно за мною летить …
(хмарка дрібненьких мушок)
4. Синє небо надвоє розтяли …
(чорні дихаючі крила ворони)
5. Гладжу рукою …
(соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі)
6. Вітер набива мені вуха …
(шматками згуків, покошланим шумом)
7. Ячмінь хилиться й тче...
(з тонких вусів зелений серпанок)
8. Волошки дивляться …
(в небо)
9. Прибій колосистого моря йде …
(через мене кудись у безвість)
10. Врешті стаю. Мене спиняє …
(біла піна гречок)
11. Просто під ноги лягла …
(співуча арфа)
12. Повні вуха …
(дивного гомону поля, … шелесту шовку, … безупинного … пересипання зерна)
13. Повні очі …
(сяйва сонця)
14. Вівса, пшениці, ячмені — все се зіллялось
(в одну могутню хвилю)
15. Тепер побачив село …
(нужденну купку солом'яних стріх)
16. Приходив …
(обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка)
17. В складках своєї одежі приносив …
(запах полів)
18. Його [сонця] слуги — …
(хмари, гори, темниці)
19. Свіжими ранками я перший будив …
(сонну ще воду криниці)
20. Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є …
(не земне, а небесне)
21. Се вони [жайворонки], невидимі, кидають …
(з неба на поле свою свердлячу пісню)
22. А згори сипле та й сипле... витрушує …
(душу з дзвіночків)
23. Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю …
(як в небі співають хори, грають цілі оркестри)
24. Сіра маленька пташка єднала …
(небо з землею в голосну арфу)
25. Так протікали дні мого intermezzо серед …
(безлюддя, тиші і чистоти)
26. І благословен я був між …
(золотим сонцем й зеленою землею)
27. Твоє журливе "ку-ку" спливало, як …
(сльози по плакучій березі)
28. Вбирав у себе …
(спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів)
