І. Дієслово як повнозначна частина мови. Неозначена форма дієслова
Дієслово – це самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета як процес.
Дієслово виражає динамічну змінну ознаку дії або стану протягом їх тривання на відміну від інших частин мови (іменника, прикметника, прислівника), які передають статичну ознаку, напр.:
Тиша – тихий – тихо – тихнути (похідні: затихати, втихати);