Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Українська мова

Для кого: 7 Клас

16.03.2020

1175

17

0

Опис документу:
ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприкметники у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання дієприкметників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історії українського народу.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Конспект уроку з української мови 7 клас

Урок №

Тема: Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 Мета: ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприкметники у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання дієприкметників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історії українського народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв, приказок, крилатих висловів, до складу яких входять дієприкметники.

Синтаксис: уживання дієприкметників у ролі другорядних членів речення.

Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні дієприкметників-антонімів.

Текст (риторичний аспект): створення текстів-описів з уживанням дієприкметників.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Дієприкметник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

2. Уведення школярів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учитель пропонує семикласникам звернути увагу на дієприкметник як особливу форму дієслова, відомості, які вони повторять і будуть поглиблювати на цьому і подальших уроках (таблиця або запис на дошці).

Дієприкметник — особлива форма дієслова: ознака предмета за дією, властивості дієслова і прикметника, означення або присудок

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

До щему у серці, до терпкого солодкого щему

Я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем…

Л. Забашта

ІV. Генералізація знань семикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Спостереження над мовним матеріалом

  • Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Що нового ви дізналися? Дібрати заголовок.

Археологи на території України виявили залишки чи не найдавніших жителів часів раннього палеоліту (150–35 тисяч років тому). Так, оселями людей цієї епохи були вже досить великі наземні житла (8 . 5 м) типу намету або чуму, з каркасом з жердин, укритим шкірами тварин і обкладеним унизу великими кістками мамонта. Посередині житла розкладали вогнище. Радіо-вуглецевий аналіз вугілля, зібраного під час розкопок цих жител, показав, що вони були збудовані 44 тисячі років тому! Одне з таких поселень знайдено на березі Дністра біля с. Молодове Чернівецької області.

Минали тисячоліття. На стоянках людей пізнього палеоліту (35–10 тисяч років тому) археологами знайдено такі самі намети, перекриті шкірами і кістками тварин, здебільшого тих самих мамонтів. У верхніх частинах наметів застосовувалися сплетіння рогів північного оленя. Такими були житла людей на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині та в інших місцях. На кістках мамонта в житлах виявлено цікаві орнаментальні розписи, виконані червоною охрою (З дитячої енциклопедії).

  • Знайти дієприкметники. Визначити, яким членом речення вони виступають. Які морфологічні ознаки мають дієприкметники?

  • Поміркувати, яку роль відіграють дієприкметники у тексті.

  • З’ясувати лексичне значення виділених слів. У разі потреби звернутися до тлумачного словника.

V. Вивчення нового матеріалу

Розподільне письмо

  • Прочитати словосполучення. Розподілити їх у дві колонки: у першу — прикметник з іменником, у другу — дієприкметник з іменником. Довести правильність виконання завдання.

Солона капуста, посолена капуста; зелене поле, зеленіюче поле; біла стеля, побілена стеля; міцний хлопець, міцніючий хлопець; освітлена кімната, світла кімната; стихаючий вітер, тихий вітер.

  • Із двома-трьома парами словосполучень скласти речення. Чи змінюється смисл речень у зв’язку з уживанням прикметника чи дієприкметника? Відповідь обґрунтувати.

Робота з таблицею

  • Розглянути таблицю. Поміркувати над особливостями дієприкметника як дієслівної форми.

Дієприкметник

Значення

Відповідає

Граматичні ознаки

на запитання

прикметника

дієслова

Означає

Який? яка?

Належить до імен-

Буває доконаного і не-

ознаку

яке? які?

ника, змінюється

доконаного виду, те-

предмета

 

за родами, числами,

перішнього і минулого

за дією

 

відмінками, у речен-

часу, активного й пасив-

 

 

ні виступає озна-

ного стану, може мати

 

 

ченням

залежні слова (іменник,

 

 

 

прикметник, прислів-

 

 

 

ник), у реченні виступає

 

 

 

присудком

 

  • Розказати про дієприкметник як особливу форму дієслова. Навести приклади. 

Лінгвістичне конструювання

  • Утворити дієприкметники. Поміркувати, чим дієприкметник відрізняється від дієслова й прикметника і що має спільного з ними.

  • Робота біля дошки

1) Різати, пиляти, розглядати, писати, доглянути, малювати, скласти, рубати, приклеїти, створювати, вибрати, розписувати.

2) Прямий, мокрий, темний, красивий, пустий, сивий, радісний, квітковий, сніжний, солодкий, сліпий, чорний, синій, молодий, білий.

  • До виділених слів дібрати антоніми й утворити від них дієприкметники.

Зразок. Фарбувати — фарбований. Пофарбувати — пофарбований.

Коментар учителя. Дієприкметником називається особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією: зеленіюче дерево (дерево, що зеленіє), позеленіле дерево (дерево, що позеленіло). Стомлена, спечена пилом, прибита, журиться нива, дощем не полита (І. Манжура).

Дієприкметникам притаманні ознаки прикметника і дієслова.

Як і прикметник, дієприкметник відповідає на запитання який? яка? яке? які?: чорний — чорніючий, сивий — посивілий. Змінюється за родами, числами і відмінками, узгоджується з іменником: змочений (-а, -е) дощем, змочені (-их) дощем, змоченого (-ому, -им) дощем. У реченні дієприкметник найчастіше виконує роль означення: Збудований клуб було розташовано в центрі міста.

Подібно до дієслова, дієприкметник указує на теперішній або минулий час: палаючий (який палає) вишитий (який вишили). Буває доконаного і недоконаного виду: виконаний (який виконали), виконуваний (який виконували). Вимагає від іменника певного відмінка: укриті росою (укрити росою), розмитих дощами (розмити дощами). Може мати залежні слова: працюючий (де?) на ділянці (працювати на ділянці), розказаний (коли?) вчора (розказати вчора). Буває активного (малюючий, посинілий) і пасивного (спиляний, зроблений) стану. У реченні виступає присудком: На полях трава не кошена (П. Воронько).

Колективна робота з текстом з елементами аналізу

  • Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Переказати, дотримуючись логіки викладу думок.

Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України, як праведна душа народу. Веселковою барвою розлита вона в небесах віковічним знаменом, на якому видніється палаюче золото сонця, мов святий німб.

Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України.

Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

Подивімося на своє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця і зірок і гляньмо на трепетну Землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, нагадуючий собою серце, — Україна!

Ні, як немає кращого неба, ніж небо України, так і нема кращої землі, ніж наша Україна.

Через усю Україну, посеред щедротних степів і ланів широкополих бандурно пливе Дніпро-Славутич, мов та оспівана народом голуба стрічка в русій косі, спадаюча аж до пояса, — історичний символ і образ України (За Я. Гояном).

  • Виписати дієприкметники разом із залежним словом. Визначити морфологічні ознаки дієприкметників.

  • Зробити синтаксичний розбір виділеного речення і з’ясувати його зміст.

Розвиток мовлення з творчим завданням

  • Прочитати прислів’я і приказки. Пояснити їх зміст.

1) Де хата не метена, там дівка не плетена. 2) Достигле яблуко само з дерева падає. 3) Ні плуга, ні рала — зате виспаний доволі. 4) Де орач від напруженої роботи плаче, там жниця від гарної пшениці скаче. 5) Спорожнілий колос вище всіх стоїть. 6) Земля зігріта — сій ярину. 7) Моя хата небом укрита, землею підбита, вітром загороджена. 8) Не хвали кашу, коли просо не посіяне (Народна творчість).

  • Виписати словосполучення з дієприкметниками. Визначити їх синтаксичну роль.

  • Дібрати 3–4 прислів’я і приказки з дієприкметниками.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

1. Що називається дієприкметником?

2. Що спільного у дієприкметниках з прикметником і дієсловом?

3. Чим відрізняється дієприкметник від прикметника і дієслова?

4. Чому дієприкметник є особливою формою дієслова?

VІІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання

1. Виписати з творів художньої літератури 6–7 речень із дієприкметниками. Визначити морфологічні ознаки дієприкметників.

2. Уявити ситуацію, що ви самостійно готуєтеся до тематичного оцінювання, де одним із питань буде розповісти про дієприкметник як особливу форму дієслова. Добираючи власні приклади щодо одержаного теоретичного матеріалу, скласти зв’язне висловлювання в науковому стилі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.